Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/22761/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Застосування антимонопольного законодавства; оскарження рішень Антимонопольного комітету або його територіальних органів.
Надіслано для оприлюднення: 13.01.2017. Зареєстровано: 16.01.2017. Забезпечено надання загального доступу: 17.01.2017.
Дата набрання законної сили: 25.07.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10.01.2017№910/22761/16
		Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,
		розглянув у відкритому судовому засіданні 
		справу № 910/22761/16
		за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», м. Київ, 
		до Антимонопольного комітету України, м. Київ,      
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Національний банк України, м. Київ,         
		про визнання недійсним рішення від 27.09.2016 №435-р
		 
		за участю представників: 
		позивача - Слюсаря О.Б. (довіреність від 26.12.2016 №б/н);
		відповідача - Новицького М.З. (довіреність від 04.04.2016 №300-122/02-30);
		                        Потапова М.А. (довіреність від 19.12.2016 №300-122/02-87);
		третьої особи - Косенка Е.О. (довіреність від 05.11.2014 №18-225/64452).
		 
		Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - Банк) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України (далі - АМК) від 27.09.2016 №435-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі №20-26.13/76-16 (далі - рішення №435-р).
		Позов мотивовано тим, що: рішення №435-р, яким визнано, що Банк вчинив порушення, передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон), у вигляді неподання інформації в неповному обсязі АМК на вимогу голови АМК від 08.02.2016 №20-26.13/01-1161 (далі - Вимога), є незаконним.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.12.2016 порушено провадження у справі; залучено до участі у справі Національний банк України (далі - НБУ) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача; розгляд справи призначено на 10.01.2017.
		АМК 06.01.2017 подав суду документи, підготовлені на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, а також відзив на позовну заяву, в якому зазначив таке: 
		- відповідач здійснює розслідування у справі №20-26.13/183-15 за ознаками вчинення товариством з обмеженою відповідальністю «Укргеоекологія» (далі - ТОВ «Укргеоекологія») і товариством з обмеженою відповідальністю - НПП «Укргазгеоавтоматика» (далі - ТОВ-НПП «Укргазгеоавтоматика») порушення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів; 
		- АМК на адресу Банка було надіслано Вимогу, в якій запропоновано протягом 20 календарних днів з дня отримання вимоги надати АМК інформацію стосовно наявності відкритих поточних рахунків у Банку (із зазначенням номерів рахунків, валюти, дат відкриття та закриття відповідних рахунків); операцій (із зазначенням дати, суми коштів по дебету та кредиту, ідентифікаційного коду (коду ЗКПО) та/або індивідуального податкового номера платника та одержувача, реквізитів рахунків контрагента, призначення платежу тощо), у паперовому та в електронному вигляді, суб'єктів господарювання: ТОВ «Укргеоекологія», ТОВ-НПП «Укргазгеоавтоматика»; згідно з повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №0303504399705 Вимога була отримана уповноваженим представником Банка 10.02.2016, тому останній день надання Банком інформації на Вимогу припадав на 30.02.2016; 
		- Банк листом від 18.02.2016 №33-23/1366«БТ» надав інформацію в неповному обсязі, а саме надав інформацію стосовно операцій за рахунками ТОВ «Укргеоекологія» і TOB-НПП «Укргазгеоавтоматика» із зазначенням дати, суми коштів по дебету та кредиту. Інформації щодо ідентифікаційного коду (коду ЗКПО) та/або індивідуального податкового номера платника та одержувача, реквізитів рахунків контрагента, призначення платежу тощо, за рахунками зазначених суб'єктів господарювання Банк не надав; натомість Банк повідомив, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі - Закон про банки) інформація щодо юридичних осіб та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, Антимонопольному комітету України на їх письмову вимогу стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу; також Банк зазначив, що статтею 60 Закону про банки передбачено, що інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею; отже, запитувана інформація може бути розкрита лише з дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи або за рішенням суду;
		- однак посилання Банка на відповідні правові норми не є підставами для ненадання інформації, яка запитувалась АМК у Вимозі; подання інформації Банком в неповному обсязі на Вимогу голови АМК створило перешкоди виконанню завдань, покладених на АМК.
		НБУ 10.01.2017 подав суду пояснення, в яких вказав, що: в разі необхідності отримання АМК інформації, яка містить банківську таємницю, в обсязі більшому, ніж це передбачено пунктом 3 частини першої статті 62 Закону про банки, АМК має звернутись до суду за розкриттям відповідної інформації; на письмову вимогу АМК (тобто за відсутності відповідного рішення суду) банк зобов'язаний надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, у порядку та обсязі, визначених статтею 62 Закону про банки, Правилами зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затвердженими постановою правління Національного банку України від 14.07.2006 №267 (далі - Правила).
		Представник позивача у судовому засіданні 10.01.2017 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
		Представники відповідача підтримали доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, поданому суду 06.01.2017 у письмовому вигляді, проти задоволення позовних вимог заперечили.
		Представник третьої особи підтримав доводи, викладені у поясненнях, поданих суду 10.01.2017 у письмовому вигляді, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
		Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд міста Києва
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У частині першій статті 48 Закону зазначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
		У розгляді даної справи господарським судом міста Києва встановлено таке.
		АМК проводиться збір та аналіз доказів у справі №20-26.13/183-15 за ознаками вчинення ТОВ «Укргеоекологія» і ТОВ-НПП «Укргазгеоавтоматика» порушення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.
		Під час проведення розслідування було встановлено, що вказані суб'єкти господарювання мають рахунки, відкриті в Банку.
		Банку була надіслана Вимога, в якій запропоновано в двадцятиденний строк з дня отримання Вимоги надати АМК інформацію стосовно операцій (із зазначенням дати, суми коштів по дебету та кредиту, ідентифікаційного коду (коду ЗКПО) та/або індивідуального податкового номера платника та одержувача, реквізитів рахунків контрагента, призначення платежу тощо), у паперовому та в електронному вигляді, за всіма рахунками в Банку за період з 01.01.2014 по 01.10.2015 зазначених суб'єктів господарювання.
		Згідно з повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №0303504399705 Вимога була отримана уповноваженим представником Банка 10.02.2016, тому останній день надання Банком інформації на Вимогу припадав на 30.02.2016.
		До АМК надійшов лист Банка від 18.02.2016 №33-23/136«БТ» (зареєстрований у АМК 22.02.2016 за №11-20/251-кі), яким Банк надав інформацію в неповному обсязі, а саме надав інформацію стосовно операцій за рахунками ТОВ «Укргеоекологія» і ТОВ-НПП «Укргазгеоавтоматика» із зазначенням дати, суми коштів по дебету та кредиту. Інформації щодо ідентифікаційного коду (коду ЗКПО) та/або індивідуального податкового номера платника та одержувача, реквізитів рахунків контрагента, призначення платежу тощо, за рахунками зазначених суб'єктів господарювання Банк не надав.
		При цьому, Банк повідомив, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 62 Закону про банки інформація щодо юридичних осіб та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, органам АМК на їх письмову вимогу стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу.
		Пунктом 3.5 глави 3 Правил передбачено, що банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо вони зазначені в документах, договорах та операціях клієнта, якщо інше не зазначено в дозволі клієнта або рішенні суду. Під час надання інформації стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу банк надає інформацію про рух коштів на рахунку клієнта без зазначення контрагентів за операціями.
		За твердженням Банку, статтею 60 Закону про банки передбачено, що інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Отже, запитувана інформація може бути розкрита лише з дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи або за рішенням суду.
		Враховуючи те, що Банк надав інформацію в неповному обсязі, що запитувалась у Вимозі, розпорядженням державного уповноваженого АМК від 28.04.2016 №08/111-р «Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» відповідачем розпочато розгляд справи №20-26.13/76-16 за ознаками вчинення Банком порушення, передбаченого пунктом 14 статті 50 Закону, у вигляді подання інформації в неповному обсязі АМК на Вимогу голови АМК у встановлений ним строк.
		Супровідним листом від 10.10.2016 №20-26.13/08-10719 АМК на аресу позивача було надіслано рішення №435-р.
		Відповідно до частини першої статті 60 Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
		Отже, позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення №435-р в межах зазначеного строку (12.12.2016 позивачем подано суду позовну заяву), оскільки рішення №435-р прийнято 27.09.2016, а отримано позивачем 12.10.2016.
		У позовній заяві позивач зазначає, що: відповідач оцінюючи правомірність дій Банка щодо неповного надання інформації на Вимогу АМК мав застосувати норми частини четвертої статті 62 Закону про банки та пункту 3.5 Правил.
		Частиною четвертою статті 62 Закону про банки встановлено, що банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо їх імена зазначені у документах, угодах та операціях клієнта.
		Згідно з пунктом 3.5 Правил банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо вони зазначені в документах, договорах та операціях клієнта, якщо інше не зазначено в дозволі клієнта або рішенні суду.
		Під час надання інформації стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу банк надає інформацію про рух коштів на рахунку клієнта без зазначення контрагентів за операціями.
		Разом з тим, згідно з частинами першою і другою статті 60 Закону про банки інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.
		Банківською таємницею, зокрема, є: відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; фінансово-економічний стан клієнтів; системи охорони банку та клієнтів; інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; коди, що використовуються банками для захисту інформації.
		За приписами пункту 3 частини першої статті 62 цього Закону інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, органам Антимонопольного комітету України - на їх письмову вимогу стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу.
		Статтею 221 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що суб'єкти господарювання, інші юридичні особи, їх посадові особи та працівники зобов'язані на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
		Документи, статистична та інша інформація, необхідні для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, надаються на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення безкоштовно. Вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України можуть передбачати як одноразове, так і періодичне надання інформації.
		Інформація з обмеженим доступом, одержана Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями у процесі здійснення своїх повноважень, використовується ними виключно з метою забезпечення виконання завдань, визначених законодавством про захист економічної конкуренції, і не підлягає розголошенню. Така інформація може бути надана органам слідства та суду відповідно до закону.
		За розголошення комерційної таємниці працівники Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень несуть відповідальність, встановлену законом.
		Як вбачається з матеріалів справи, витребувана відповідачем інформація була необхідна для здійснення  АМК передбачених законом обов'язків.
		Згідно з пунктом 14 частини першої статті 50 Закону порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.
		Крім того, відповідно до абзаців 1 і 2 пункту 3.3 Правил вимога відповідного державного органу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинна відповідати нормам частини другої статті 62 Закону про банки.
		Банки повинні надавати інформацію, що містить банківську таємницю, і в тому разі, коли до належним чином оформленої вимоги відповідного державного органу додається перелік найменувань конкретних юридичних осіб та/або прізвищ, імен та по батькові фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та номерів їх рахунків.
		Таким чином, ні Правилами, ані Законом про банки не встановлено обмежень щодо надання на вимогу АМК інформації, яка містить банківську таємницю.
		Отже, доводи позивача щодо недотримання АМК вимог пункту 3.5 Правил і частини четвертої статті 62 Закону про банки є безпідставними.
		Суд, дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами з дотриманням приписів зазначених норм матеріального і процесуального права, встановив обґрунтованість висновків відповідача стосовно наявності в діях позивача порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неподання інформації АМК у встановлений строк.
		Відповідно до частини другої статті 50 Закону за порушення, передбачені пунктами 9, 13-18 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
		Рішенням №435-р встановлено, що розмір доходу Банка відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік становлять 6 562 345 134 грн., тому штраф в сумі 82 600 грн. розраховано за приписами частини другої статті 52 Закону.
		Отже, враховуючи відсутність підстав для визнання рішення №435-р недійсним, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.
		За приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
		Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні позову відмовити.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Повне рішення складено 13.01.2017.
		 
		 
		Суддя                                                                                                                    О. Марченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...