Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 612/579/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність.
Надіслано для оприлюднення: 18.01.2017. Зареєстровано: 18.01.2017. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                                                                       612/579/16-ц
		                                                                                                                       2/612/16/17
		   Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		18 січня 2017 року                                                                                        смт. Близнюки
		Близнюківський районний суд Харківської області у складі:
		головуючого - судді                                 Масло С.П.,
		за участю секретаря судового засідання          Чміль Т.А.
		розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Близнюки цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 третя особа - сектор державної реєстрації Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області про скасування свідоцтва про право власності, актів приймання-передачі, визнання недійсним договорів про спільне володіння та оренди основних засобів, скасування державної реєстрації земельних ділянок та протоколу зборів пайовиків,-
		В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа сектор державної реєстрації Близнюківської РДА Харківської області., в якому з урахуванням уточнених та змінених позовних вимог, які були прийняті судом, просять 1) визнати недійсним та скасувати акт приймання-передачі виробничих будинків від 26 червня 2015 року складеного ПСП «Маяк» про передачу ОСОБА_3 приміщення: каркасу критого току (виробничий будинок склад) за адресою: Харківська область, Близнюківський район, АДРЕСА_1; виробничого будинку (майстерня) та виробничого будинку (кузня, плотня) розташованих в АДРЕСА_2; 2) визнати недійсним та скасувати свідоцтво № НОМЕР_8 від 09 липня 2015 року про право власності на виробничий склад за адресою: Харківська область, Близнюківський район, АДРЕСА_1; 3) визнати недійсним та скасувати акт приймання-передачі виробничих будинків від 2004 року складеного комісією СВК «Маяк» про передачу ПСП «Маяк» основних засобів виробництва на суму 205119 грн.; 4) визнати недійсним договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності (для невеликих груп співвласників) від 10 січня 2004 року; 5) визнати недійсним договір оренди основних засобів від 13 січня 2004 року; 6) скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_3 земельних ділянок з кадастровими номерами: НОМЕР_3 (номер запису 12329816 від 25 листопада 2015 року), НОМЕР_5 (номер запису 12330612 від 24.11.2015), НОМЕР_4 (номер запису 12327498 від 25.11.2015), НОМЕР_6 (номер запису 12328721 від 25.11.2015) в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 7) скасувати протокол зборів пайовиків СВК «Маяк» від 27.11.2003 року щодо розірвання договорів оренди з СВК «Маяк», обрання уповноважених представників та написання колективної заяви про виділення майнових паїв в натурі. В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на порушення їх права власності на будівлю критого току та права отримати у власність чи користування земельну ділянку під цією будівлею, оскільки межі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_7 поширюються на площу земельних ділянок під смугами критого току, які належать позивачам. Позивачі зазначили, що 26 червня 2015 року ПСП «Маяк», яка не є правонаступником СВК «Маяк», яке ліквідоване без правонаступництва на підставі постанови господарського суду Харківської області від 16 березня 2004 року, незаконно виділило відповідачу склад, майстерню, кузню, плотню, не маючи жодних правових підстав розпоряджатись цим пайовим майном. При реєстрації права власності на склад не було належним чином перевірено повноваження ПСП «Маяк», не перевірено правовстановлюючих документи, і як наслідок незаконно зареєстровано право власності на виробничий склад за відповідачем та видано свідоцтво від 09.07.2015 року. Крім того, у свідоцтвах власників майнових паїв, в яких відповідач придбала права, відсутні відмітки СВК «Маяк», акт приймання-передачі складений та підписаний не між власниками паїв та СВК «Маяк», право власності на об'єкти нерухомості, що були передані за актом приймання-передачі, оформлене не було. Вказане підтверджує той факт, що група власників не набула права власності на критий тік та інше нерухоме майно, і як наслідок незаконно передала це майно в оренду ПСП «Маяк», що є підставою для визнання договору оренди від 13.01.2004 року. Також, позивачі зазначили, що акт приймання-передачі від 2004 року (без дати) також є недійсним, оскільки він укладався на підставі недійного договору оренди від 13.01.2004 року та підписаний не правонаступником СВК «Маяк». Позивачі зазначили, що договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності від 10 січня 2004 року є недійсним оскільки не посвідчений нотаріусом чи сільським головою та відсутні підписи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Протокол зборів пайовиків, на думку позивачів, повинен бути скасований, оскільки ОСОБА_2 не повідомлявся про проведення цих зборів, а в протоколі та додатках до нього не зазначено відомостей, які б підтверджували правомочність таких зборів. Оскільки відповідач незаконно отримала у власність виробничий склад, кузню, плотню, то реєстрація речових прав на земельні ділянки за відповідачем також є неправомірною. Окрім того, внаслідок реєстрації за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку площею 1,8125 га, порушені їх права, як законних володільців смуг критого току, оскільки вся земельна ділянка під критим током, в тому числі під їх смугами, перебуває у власності відповідача. 
		Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.
		Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила у задоволенні позову відмовити з підстав наведених у письмових запереченнях на позов. Крім того, зазначила, що вважає не доведеним, що всі чотири земельних ділянки порушують права позивачів. Також, зауважила, що 27.11.2003 року в протоколі вказано, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були надані повноваження на укладання договорів оренди майнових паїв. Представник пояснила, що позивачі посилаються на те, що порядок розподілу та використання майна втратив чинність 24.05.2012 року і тому вони вважають, що на момент передачі майна ОСОБА_3 такого порядку, як підписання акту прийому-передачі майна не існувало. Але Державною реєстраційною службою України в листі від 06.06.2014 року було роз'яснено, що хоча порядок і втратив чинність, але на даний час відсутні інші спеціально правові акти направлені на врегулювання порядку виділення членам реорганізованого сільськогосподарського підприємства майна, то вважається, що свідоцтво з відміткою про виділення майна в натурі та акт приймання-передачі майна є підставою для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності. Отже реєстрація права власності на будівлю-склад відповідачкою проведено відповідно до Закону. Щодо рекомендацій про передачу майна пайового фонду реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства у спільну та часткову власність та організацію управління таким майном, представник зазначила, що цей акт не зареєстровано в Міністерстві юстиції України та не внесено до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, тобто є такими що не пройшли правову експертизу на відповідність Конституції України, Законам України та іншим актам законодавства, мають рекомендаційний характер та не можуть слугувати нормативно-правовим актом обов'язковим для застосування. Також, вказала, що ст. 358 ЦК України, яка діяла на момент підписання договору між співвласниками, не містила посилання на обов'язковість нотаріального посвідчення такої згоди. Крім того, пояснила, що критий тік - це покриті шифером декілька колон, які не є нерухомістю. І тому коли ОСОБА_3 реєструвала земельну ділянку в 2015 році, ще під цим критим током була лише одна її будівля, тобто смуги передавалися так: одну смугу за адресою критого току отримав ОСОБА_1, скупивши частки будівлі; іншу смугу отримав ОСОБА_2; а три смуги отримала ОСОБА_3, тобто це три різних будівлі. Коли ОСОБА_3 оформлювалося право власності на земельну ділянку під цим критим током існувала тільки її будівля, тому їй і виділили земельну ділянку окрему від будівлі.
		Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав письмові заперечення на позов, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що реєстрація речових прав на нерухоме майно була проведена відповідно до вимог чинного законодавства.
		Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які особи, які беруть участь у справі посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, дійшов наступних висновків.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 96/97 частики приміщення критого току загальною площею 509,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1., що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 63298905 від 12 липня 2016 року.
		ОСОБА_2 належить майновий пай СВК «Маяк» на суму 1180 грн. або 0,220 відсотків пайового фонду підприємства на 01.04.2001 р., що підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай НОМЕР_9.176 від 26 листопада 2003 року та майновий пай на суму 5448 грн. або 1,018 відсотків пайового фонду підприємства на 01.04.2001 року, що підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай НОМЕР_10 від 25 серпня 2015 року.
		Згідно накладної № 1110 від 27 грудня 2003 року ОСОБА_2 разом з іншими особами було виділено Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Маяк» майновий пай у вигляді будівлі критого току.
		ОСОБА_3 відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний № НОМЕР_8, виданого реєстраційною службою Близнюківського районного управління юстиції Харківської області 09.07.2015 року, є власником виробничого будинку - складу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
		Право на зазначене майно ОСОБА_3 набула відповідно до Свідоцтва НОМЕР_11 про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), виданого Лукашівською сільською радою Близнюківського району Харківської області 25.12.2012 року на загальну суму 68940 грн. та акту приймання-передачі виробничих будинків від 26.06.2015 року. Дані обставини підтверджуються відомостями, що містяться в зазначеному вище акті приймання-передачі, а також визнається сторонами по справі.
		Згідно акту приймання-передачі виробничих будинків від 26.06.2015 року Приватним сільськогосподарським підприємством «Маяк» відповідачу були передані наступні приміщення: каркас     критого току (виробничий будинок склад), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; виробничий будинок (майстерня), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2..: виробничий будинок (кузня, плотня), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2
		Згідно довідки архівного відділу Близнюківської РДА від 01.03.2016 року № 01-41/16, у 1999 році на базі колишнього КСП ім. Б.Хмельницького було створене КСП «Маяк», яке 13 лютого 2000 року було реформовано та на його базі створено СВК «Маяк». На підставі постанови Господарського суду Харківської області від 16 березня 2004 року, справа № Б-48/24-04 - СВК «Маяк» припинило свою діяльність. Відомості про правонаступника СВК «Маяк» відсутні.
		Згідно з протоколом зборів пайовиків СВК "Маяк" від 27.11.2003 року, в цей день було проведено збори пайовиків зазначеного СВК у кількості 90 осіб. На порядок денний були винесені наступні питання: 1) розірвання договорів оренди майнових паїв з СВК «Маяк»; 2) обрання повноважних представників СВК «Маяк» з розділу майна і представництво інтересів пайовиків в суді та інших організаціях; 3) вирішення питання про виділення майнових паїв в натурі.
		Відповідно до ч.3 ст. 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном. 
		Судом з протоколу від 27.11.2003 року встановлено, що в цей день були проведені збори пайовиків, а не загальні збори членів підприємства або збори уповноважених. В протоколі не зазначено про наявність кворуму за наявності присутніми 90 осіб. Також, на цих зборах за пунктом третім порядку денного не вирішувалось питання про виділення майнових паїв в натурі. Прийняте на зборах рішення згідно з протоколом полягало в наступному: написати колективну заяву від пайовиків СВК «Маяк» про виділення їх майнових паїв в натурі.
		Отже, суд зазначає, що компетентним органом управління СКВ «Маяк» у вигляді загальних зборів не приймалось рішення про виділення майнових паїв в натурі, а також про обрання уповноважених для питання щодо виділення та розпорядження майновими паями, що є підставою для задоволення позовних вимог про скасування протоколу від 27.11.2003 року.
		10.01.2004 року між співвласниками майна було укладено Договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності (для невеликих груп співвласників), згідно якого співвласники домовилися спільно володіти, користуватися і розпоряджатися майном, яке вони погоджуються отримати у спільну часткову власність, як єдиний майновий комплекс від СВК «Маяк» та з метою більш ефективного використання майна, передати його за цивільно-правовим договором ПСП «Маяк».
		Вищезазначений договір складений від імені 93 осіб, однак підписаний лише 91 особою (не підписано ОСОБА_6 № з/п 84 та ОСОБА_10 № з/п 91), що підтверджується п. 8 Договору (підписи учасників). Згідно п. 6.1. договору, він набирає чинності з моменту його підписання всіма співвласниками. Відповідно до п. 6.2., строк дії договору становить 15 років з моменту набрання ним чинності.
		Судом встановлено, що даний договір не був підписаний всіма співвласниками, зазначеними у ньому (п.8 договору), а тому відповідно до п. 6.1. не набрав чинності.
		     Згідно ч.1 ст. 202 ЦК України, в редакції чинній на момент виникнення правовідносин, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. 
		Відсутність підписів усіх сторін договору свідчить про те, що вони не мали наміру набувати, змінювати або припиняти цивільні права та обов'язки. Такий договір є неукладеним, тобто таким, який не породжує ніяких прав та обов'язків.
		Зі змісту ч.1 ст. 215 ЦК України витікає, що недійсним може бути визнаний той правочин, який був вчинений сторонами. 
		Таким чином, суд дійшов висновку, що не може бути визнаний недійсним правочин, який не був укладений і не породжує жодних прав та обов'язків, у зв'язку з чим в цій частині позовних вимог суд відмовляє.
		13 січня 2004 року співвласниками майна у формі основних засобів в особі Уповноважених ОСОБА_8, ОСОБА_9, на підставі договору про спільне володіння, користування та розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності від 10.01.2004 року, та ПСП «Маяк» було укладено договір оренди, за яким співвласники передали основні засоби в оренду ПСП «Маяк» на 5 років.
		Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а  також  моральним  засадам суспільства. 
		Приписами ч.1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. 
		Суд дійшов висновку, що даний договір є недійсним, оскільки, по-перше, був укладений на підставі договору про спільне володіння, користування та розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності від 10.01.2004 року, який є не укладеним; по-друге, оренда була встановлена відносно того майна, яке в порушення ч.3 ст. 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» не виділялось в натурі загальними зборами підприємства або зборами уповноважених СВК «Маяк».
		Крім того, суд дійшов висновку про визнання недійсним та скасування акту приймання-передачі основних засобів від 2004 року (без дати) на загальну суму 205119 грн. відносно 33 позицій основних засобів, як частини Договору оренди, оскільки він був складений згідно вищезазначеного Договору оренди, який є недійсним.
		26.06.2015 року ПСП «Маяк» передало ОСОБА_3 згідно накладної № 5/6 від 26.06.2015 року та майнового сертифікату НОМЕР_11 наступні приміщення: каркас     критого току (виробничий будинок склад), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; виробничий будинок (майстерня), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2..: виробничий будинок (кузня, плотня), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2
		Суд зазначає, що зазначене майно було отримано ПСП «Маяк» від групи співвласників за договором оренди від 13.01.2004 року, який є недійсним. А повернуло цей майно за актом приймання-передачі від 26 червня 2015 року одній особі - ОСОБА_3 Крім того, вищезазначене майно не було виділено в натурі уповноваженим органом управління СВК «Маяк» в порушення ч.3 ст. 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство». 
		Таким чином, акт приймання-передачі виробничих будинків від 26 червня 2015 року підлягає скасуванню, як такий, що порушує вимоги Закону.
		З матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний № НОМЕР_8, виданого реєстраційною службою Близнюківського районного управління юстиції Харківської області 09.07.2015 року, ОСОБА_3 є власником виробничого будинку - складу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 
		Суд зазначає, що вищенаведене свідоцтво індексний № НОМЕР_8 підлягає також визнанню недійсним та скасуванню, оскільки ОСОБА_3 незаконно по акту приймання передачі виробничих будинків від 26.06.2015 року було передано це майно. Крім того, це майно не було виділено в натурі уповноваженим органом управління СВК «Маяк».
		Згідно з довідкою Лукашівської сільської ради Близнюківського району Харківської області від 05.12.2016 року № 926, смуги критого току колишнього СВК «Маяк», які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 перебувають у громадян, в тому числі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 Всі вказані смуги току розташовані на єдиній земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_7, яка перебуває у приватній власності громадянки ОСОБА_3 Цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства (землі під господарськими будівлями). Земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_7 розділена на відповідні чотири частини ,а кожній частині надано свій кадастровий номер: НОМЕР_3, НОМЕР_5, НОМЕР_12, НОМЕР_6. Цільове призначення при цьому не змінювалось.
		Згідно ч.1 ст.. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
		Отже, приміщення критого току колишнього СВК «Маяк», які перебувають в фактичному користуванні ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розташовані на трьома адресами по АДРЕСА_1) і знаходились на одній земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_7 (згодом ця земельна ділянка розділена на відповідні 4 частини), яка перебуває в приватній власності ОСОБА_3, що порушує права позивачів передбачені ч.1 ст.. 120 ЗК України.
		Крім того, ОСОБА_2 до теперішнього часу має невиділений пай СВК «Маяк», тому порушення вимог Закону при виділенні паю, зокрема, ОСОБА_3 порушує і його право на виділення свого пая.
		Таким чином, порушення ч.1 ст.. 120 ЗК України є підставою для скасування державної реєстрації за відповідачем земельних ділянок з кадастровими номерами : НОМЕР_3, НОМЕР_5, НОМЕР_12, НОМЕР_6.
		З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за виключенням вимоги про визнання недійсним договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності від 10 січня 2004 року.
		Доводи представника відповідача щодо необґрунтованості позовних вимог, викладених в письмових запереченнях та наданих поясненнях, зазначених висновків суду не спростовують. 
		Питання щодо розподілу судових витрат, суд вирішує відповідно до ст.88 ЦПК України пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
		Керуючись ст. 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», ст. 120 ЗК України, ст.ст. 202 ,203, 215 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60, 61, 88, 197, 209, 212-215, 223, 294, 296 ЦПК України, суд, -
		В И Р І Ш И В :
		Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 третя особа - сектор державної реєстрації Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області про скасування свідоцтва про право власності, актів приймання-передачі, визнання недійсним договорів про спільне володіння та оренди основних засобів, скасування державної реєстрації земельних ділянок та протоколу зборів пайовиків - задовольнити частково.
		Скасувати акт приймання-передачі виробничих будинків від 26 червня 2015 року складеного Приватним сільськогосподарським підприємством «Маяк» про передачу ОСОБА_3 приміщення: каркасу критого току (виробничий будинок склад), який знаходиться за адресою АДРЕСА_1; виробничого будинку (майстерня) та виробничого будинку (кузня, плотня) розташованих за адресою: АДРЕСА_2
		Визнати недійсним та скасувати свідоцтво індексний номер НОМЕР_8 від 09 липня 2015 року про право власності на виробничий склад, що розташований в АДРЕСА_1 видане на ім'я ОСОБА_3 Реєстраційною службою Близнюківського районного управління юстиції Харківської області.
		Визнати недійсним та скасувати акт приймання-передачі виробничих будинків від 2004 року складеного Комісією сільськогосподарського виробничого кооперативу «Маяк» про передачу Приватному сільськогосподарському підприємству «Маяк» основних засобів виробництва на загальну суму 205119 гривень.
		Визнати недійсним договір оренди основних засобів від 13 січня 2004 року
		укладений між громадянами-співвласниками та ПСП «Маяк».
		Скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_3 земельних ділянок з кадастровими номерами: НОМЕР_3; НОМЕР_5; НОМЕР_4; НОМЕР_6 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
		Скасувати протокол зборів пайовиків СВК «Маяк» від 27 листопада 2003 року щодо розірвання договорів оренди з СВК «Маяк», обрання уповноважених представників та написання колективної заяви про виділення майнових паїв в натурі.
		В задоволенні позову щодо визнання недійсним договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності (для невеликих груп співвласників)від 10 січня 2004 року - відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_3) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_4, Харківська область) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3307 (три тисячі триста сім) грн. 07 коп.
		Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_3) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2, АДРЕСА_5, Харківська область) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1417 (одна тисяча чотириста сімнадцять) грн. 30 коп.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Повний текст рішення виготовлено 18 січня 2017 року о 16 годині 50 хвилин.
		Суддя                                             С.П. Масло

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...