Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 813/3145/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; організації господарської діяльності, у тому числі; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування певних видів підприємницької діяльності; нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та інше.
Надіслано судом: 18.01.2017. Зареєстровано: 18.01.2017. Забезпечено надання загального доступу: 20.01.2017.

Результат оскарження 30.03.2017 Львівський апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018,  м. Львів,  вул. Чоловського,  2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		12 січня 2017 року                                                                      № 813/3145/16  
		                                                                                                                  м.Львів
		Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		Головуючого-судді Сакалоша В.М.,
		судді Гулика А.Г.,
		судді Сасевича О.М.,
		за участю секретаря судового засідання Присташ І.М.,
		представників позивача Колтуна Ю.В., Колесніченко Ю.В., 
		третьої особи Романенко Ю.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроГаз Мінералс» до Державної служби геології та надр України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної служби України з питань праці, Міністерства екології та природних ресурсів України, Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії,-
		 
		                                      В С Т А Н О В И В :
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄвроГаз Мінералс» (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України (надалі - відповідач) в якій згідно заяви про уточнення позовних вимог просить суд:
		-визнати протиправними дії Державної служби геології та надр України щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄвроГаз Мінералс» у наданні спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою Середньопридніпровського блока Українського щита на виявлення тіл кімберлітів та лампроїтів, як можливих корінних джерел алмазів;
		-зобов'язати Державну службу геології та надр України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄвроГаз Мінералс» спеціальний дозвіл на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою Середньопридніпровського блока Українського щита на виявлення тіл кімберлітів та лампроїтів, як можливих корінних джерел алмазів.
		Ухвалою суду від 22.09.2016 року відкрито провадження у справі. Хід розгляду справи відображений в ухвалах суду.
		Зокрема, протокольною ухвалою суду залучено за клопотанням відповідача до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, Міністерство екології та природних ресурсів України, Дніпропетровську обласну раду. Також, протокольною ухвалою суду замінено Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України на Державну службу України з питань праці.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач подав до Державної служби геології та надр України заяву на отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр та відповідний пакет документів, які Державною службою геології та надр України прийнято та зареєстровано за вхідним №3872/13/12-16 від 02.03.2016 року, що підтверджується відповідною відміткою. Оскільки, протягом встановленого законодавством 60-ти денного строку Державна служба геології та надр України не повернула позивачу згаданий пакет документів та не надіслала жодних листів щодо невідповідності поданих документів чинному законодавству України, позивач вважає, що пакет документів, який подавався разом із заявою, так само як і сама заява щодо надання спеціального дозволу на користування надрами були прийняті Державною службою геології та надр України до розгляду. У даному випадку, днем спливу терміну для видачі позивачу спеціального дозволу на геологічне вивчення позивач вважає 03.05.2016 року. Проте, упродовж встановленого строку позивач не отримав спеціального дозволу на геологічне вивчення надр, або відмову у його видачі, що змусило останнього звернутися до суду з позовом про визнання протиправними дій Державної служби геології та надр України щодо повернення листом №11017/13/12-16 від 29.06.2016 року Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄвроГаз Мінералс» документів для надання спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою Середньопридніпровського блока Українського щита на виявлення тіл кімберлітів та лампроїтів, як можливих корінних джерел алмазів у Дніпропетровській області відповідно до пункту 19 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615, та зобов'язання Державної служби геології та надр України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄвроГаз Мінералс» спеціальний дозвіл на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою Середньопридніпровського блока Українського щита на виявлення тіл кімберлітів та лампроїтів, як можливих корінних джерел алмазів у Дніпропетровській області, як необхідний документ для забезпечення можливості реалізації права позивача на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр на Середньопридніпровському блоці Українського щита з підстав принципу «мовчазної згоди».
		Позивач вказує, що відповідачем порушено вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» (надалі - Порядок №615), оскільки протягом 60 днів після надходження заяви разом із відповідними документами відповідачем не прийнято жодного рішення. Всупереч вимогам закону відповідач у визначений строк дозвіл на користування надрами не видав, матеріали позивачу не повернув, а тому така бездіяльність є протиправною.
		Також позивач зазначає, що Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» №2806-IV від 06.09.2005 року (надалі - Закон №2806-IV) закріплено принцип мовчазної згоди, що означає принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено. Оскільки, відповідачем не вказано жодних зауважень щодо необхідного обсягу та повноти інформації у наданих документах на отримання спеціального дозволу на користування надрами, то відсутні законні підстави для їх повернення заявникові. Як наслідок, має бути виданий спеціальний дозвіл на користування надрами. Тобто, з урахуванням принципу мовчазної згоди, передбаченої Законом України №2806-IV, відповідач зобов'язаний видати позивачу спеціальний дозвіл на користування надрами з 03.05.2016 року (наступний після 60-денного строку) та визнати укладеною Угоду про умови користування надрами.
		          Відповідач проти позовних вимог заперечив з підстав викладених у запереченнях на позовну заяву. Зокрема, зазначив, що до Державної служби геології та надр України надійшла заява від позивача на отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр на Дніпропетровській площі у межах Середньопридніпровського блока Українського щита. Однак, листом від 29.06.16 року за №11017/13/12-16 документи подані позивачем були повернуті та позивачеві відмовлено у видачі  спеціального дозволу, оскільки комплектність пакету документів не відповідала встановленим вимогам, а відтак відповідач не допускав протиправної бездіяльності. Станом на день розгляду справи Постановою №615 не передбачено надання спеціальних дозволів на користування надрами без проведення аукціону власникам цілісного майнового комплексу, побудованого з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл, або такий майновий комплекс надано надрокористувачу в оренду. Відповідач вказує, що Законом №2806-IV визначено лише поняття терміну мовчазної згоди, разом з тим не визначено процедуру застосування зазначеного терміну.
		Відповідач наголошує, що позовна вимога про зобов'язання відповідача видати позивачу спеціальний дозвіл на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр - на виявлення кімберлітів та лампроїтів на Дніпропетровській площі Середньопридніпровського блока, також не підлягає задоволенню, оскільки надання такого дозволу є виключною компетенцією державного органу, тобто його дискреційними повноваженнями. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
		Третя особа - Державна служба України з питань праці надала до суду письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначає, що позивачем було подано до Державної служби України з питань праці копії документів щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки Середньопридніпровського блоку Українського щита, як корінних джерел алмазів у Дніпропетровській області. У ході їх розгляду встановлено, що вищезгадані документи не відповідають вимогам Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1173, а саме позивачем не надано документи, які засвідчують право власності на цілісний майновий комплекс, побудований (реконструйований) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл. Додатково зазначає, що при вирішенні позовних вимог необхідно врахувати зміст Рекомендацій Комітету Міністрів ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнято Комітетом Міністрів 13.03.1980 року на №316-й нараді. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.                                                                                                                                                                                                                                                                 
		Третя особа - Міністерство екології та природних ресурсів України надало до суду письмові пояснення по суті позовних вимог. Зазначає, що основними завданнями Мінприроди є забезпечення формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом біологічної і генетичної безпеки; геологічного вивчення та раціонального використання надр. Відтак, Мінприроди не має повноважень пов'язаних із проведенням аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, видачею, припиненням, анулюванням та продовженням дії спеціальних дозволів на користування надрами.
		Третьою особою - Дніпропетровською обласною радою жодних клопотань, заперечень на позовну заяву, пояснень на адресу суду не було надано.
		У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та уточненнях до неї, просили суд позов задовольнити.
		У судовому засіданні представник Державної служби України з питань праці підтримав надані до суду поясненні, просив у задоволенні позову відмовити.
		Відповідач та треті особи (Міністерство екології та природних ресурсів України та Дніпропетровська обласна рада) явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення. Водночас, відповідачем на електронну адресу суду було надіслано клопотання за вх.№55ел від 12.01.2017 року про відкладення розгляду справи.
		Судом, в порядку ст.128 КАС України та із врахуванням уже висловленої позиції відповідача/представника відповідача у справі та наданих пояснень, було ухвалено здійснювати розгляд справи у відсутності представника відповідача.
		Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
		Позивач звернувся до відповідача із заявою на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону від  02.03.2016 року (вх. № 3872/13/12-16 від 02.03.2016 року).
		До заяви позивач надав наступні документи: виписка з ЄДР від 22.10.2015 року; статут; договір оренди майнового комплексу від 03.03.2016; пояснювальна записка з характеристикою об'єкта; програма робіт з геологічного вивчення, в тому числі ДПР на виявлення кімберлітів та лампроїтів на Дніпропетровській площі  Середньопридніпровського блоку; каталог координат кутових точок ділянки; графічні матеріали: оглядову карту, ситуаційний план розташування; оглядову геологічну карту.
		Проте, у встановлений законом строк, відповідачем не видано заявнику спеціальний дозвіл, або відмову у наданні такого дозволу. Листом від 29.06.2016 року №11017/13/13-16 було повергнуто надані позивачем документи з мотивів не зазначення потужності підприємства.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
		Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України №2806-IV у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні, зокрема:
		-принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено;
		-дозвільна (погоджувальна) процедура - сукупність дій, що здійснюються адміністраторами та дозвільними органами під час проведення погодження (розгляду); 
		-оформлення, надання висновків тощо, які передують отриманню документа дозвільного характеру.
		Частиною І статті 4-І Закону №2806-IV передбачено, що порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
		Строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Документи дозвільного характеру видаються безоплатно, на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно частини 5 статті 4-1 Закону №2806-IV, підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:
		-подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;
		-виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей;
		-негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.
		Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.
		Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.
		Письмове повідомлення дозвільного органу про відмову у видачі документа дозвільного характеру надається суб'єкту господарювання особисто або надсилається поштовим відправленням з описом вкладення або у випадках, передбачених законом. - в електронній формі за допомогою засобів телекомунікацій із зазначенням передбачених законом підстав для такої відмови у строк, встановлений для видачі документа дозвільного характеру.
		Частина 6 статті 4-1 Закону №2806-IV передбачає, що у разі якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття с підтвердженням подачі заяви та документів адміністратору або дозвільному органу.
		Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.
		Відповідно до частини 2 статті 16 Кодексу України про надра, питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначення процедури продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін, регулюються Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 №615.
		Відповідно до підпункту 8 пункту 8 Постанови №615, без проведення аукціону дозвіл надасться у разі, зокрема, геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення або видобування корисних копалин, якщо відповідно до законодавства заявник є власником цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл, або такий майновий комплекс надано надрокористувачу в оренду (концесію).
		В подальшому, підпункт 8 пункту 8 Постанови №615 виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до порядків, затверджених Постановами Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 594 і 615, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» №277 від 06.04.2016 (далі - Постанова №277).
		Обґрунтовуючи свою правову позицію, відповідач зазначав, що станом на день розгляду справи Постановою №615 не передбачено надання спеціальних дозволів на користування надрами без проведення аукціону власникам цілісного майнового комплексу, побудованого з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надасться дозвіл, або такий майновий комплекс надано надрокористувачу в оренду, оскільки підпункт 8 пункту 8 виключено.
		Проте, суд критично оцінює такі доводи відповідача та зазначає, що заява на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону була подана позивачем до державного органу 02.03.2016 року (що підтверджується написом на примірнику заяви про її отримання), тобто до набрання чинності Постановою №277 (12.04.2016 року), якою виключено підпункт 8 пункту 8 Постанови №615.
		Заява на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону містить таку графу як «Підстава надання дозволу». Зі змісту заяви, поданої позивачем, вбачається, що у даній графі останній зазначив: «підпункт 8 пункту 8 Постанови КМУ №615 від 30.05.2011 року».
		Тобто, на момент подання позивачем заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону до Державної служби геології та надр України, підпункт 8 пункту 8 Постанови №615 був чинним, та передбачав окрему імперативну та чітку підставу для видачі дозволу без проведення аукціону.
		Таким чином, позивач мав усі правові підстави для подачі заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами та отримання такого дозволу без проведення аукціону із зазначенням такої підстави надання дозволу як «підпункт 8 пункту 8 постанови КМУ №615 від 30.05.2011».
		Таке узгоджується зі ст.58 Конституції України, відповідно до якої, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
		Суд зазначає, що на дату подання заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону на підставі підпункту 8 пункту 8 Постанови №615, позивач мав усі законні сподівання на розгляд заяви у відповідності до чинного на той момент законодавства. Саме таке «законне сподівання» є невід'ємною складовою частиною принципу «верховенства права». Натомість, норми Постанови №277. якими виключено підпункт 8 пункту 8 Постанови №615, не мають зворотної сили у часі, а тому така заява повинна була бути розглянута відповідачем по суті. Крім того, відповідачем не надано суду жодних доказів того, що позивача у будь-який спосіб було повідомлено (проінформовано) про зміни у законодавстві, зокрема щодо виключення підпункту 8 пункту 8 Постанови №615, як про підставу неможливості розгляду заяви.
		Абзацом 20 Постанови №615 передбачено, що для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті), інформація для здійснення зв'язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.
		Реєстрація документів, що надійшли для надання дозволу, здійснюється у визначеному органом з питань надання дозволу порядку. Документи, що не відповідають вимогам цього Порядку, повертаються заявникові.
		Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 60 днів після надходження заяви разом із зазначеними документами у повному обсязі.
		З матеріалів справи судом встановлено, що 04.03.16 року TзOB «ЄвроГаз Мінералс» звернувся до відповідача із заявою б/н на отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр, відповідно до підпунктів 1 та 8 пункту 8 Порядку №615.
		Разом із заявою позивачем подано пакет документів відповідно із Додатком 1 до Порядку №615.
		02.03.2016 Державною службою геології та надр України прийнято та зареєстровано за №3877/13/12-16 заяву позивача, що підтверджується відповідною відміткою.
		Оскільки протягом встановленого законодавством 60-ти денного строку Державна служба геології та надр України не повернула позивачу згаданий пакет документів, не надіслала жодних листів щодо невідповідності поданих документів чинному законодавству України, позивач вважав, що пакет документів, який подавався разом із заявою, так само як і сама заява щодо надання спеціального дозволу на користування надрами були прийняті Державною службою геології та надр України до розгляду.
		Днем спливу терміну для видачі позивачу спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр позивач вважає 03.05.16 року.
		Протягом встановленого строку позивач не отримав спеціального дозволу на користування надрами, а також відмову у його видачі, що змусило його звернутися до суду з позовом про зобов'язання Державної служби геології та надр України видати спеціальний дозвіл на користування надрами, посилаючись на підстави для отримання такого дозволу за принципом «мовчазної згоди».
		Згідно із абзацом першим п. З Порядку №615, на кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл.
		Разом з цим, як зазначалось вище, частиною 5 статті 4-1 Закону №2806-IV визначено вичерпний перелік підстав для відмови у видачі документа дозвільного характеру.
		Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.
		Згідно із пунктом 19 Порядку №615 підставами для прийняття рішення про відмову в наданні, продовженні строку дії, переоформленні дозволу або внесення змін до нього є: подання заявником документів не в повному обсязі; виявлення у поданих документах недостовірних даних; невідповідність документів, поданих заявником, вимогам законодавства.
		Судом встановлено, що відповідачем не дотримано 60-ти денного строку, визначеного законодавством для розгляду заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами, видачі або відмови у видачі такого дозволу, чим допущено порушення норм матеріального права.
		У зв'язку з цим суд дійшов висновку про протиправність дій Державної служби геології та надр України щодо відмови листом №11017/13/12-16 товариству з обмеженою відповідальністю «ЄвроГаз Мінералс» у наданні спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою Середньопридніпровського блока Українського щита на виявлення тіл кімберлітів та лампроїтів, як можливих корінних джерел алмазів у Дніпропетровській області відповідно до пункту 19 Порядку, а відтак така позовна вимога позивача підлягає до задоволення.
		Також підлягає задоволенню позовна вимога про зобов'язання Державної служби геології та надр України видати спеціальний дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄвроГаз Мінералс» на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою Дніпропетровської площі в межах Середньопридніпровського блока Українського щита на виявлення тіл кімберлітів та лампроїтів, за принципом «мовчазної згоди».
		          Відповідач вказує, що листом від 29.06.2016 року позивачу було повернуто заяву та додані до неї документи та відмовлено у видачі спеціального дозволу, проте такий лист сформований відповідачем вже після спливу 60-ти денного строку, що встановлений законом і не меже бути прийнятим до уваги.
		          Суд зазначає, що заява та додані до неї документи, надані позивачем для отримання спеціального дозволу на користування надрами, відповідають вимогам чинного законодавства і у відповідача підстави для повернення документів позивачу відповідно до п.8 Порядку №615 відсутні.
		У даному випадку, має місце застосування принципу «мовчазної згоди», оскільки у встановлений законом строк відповідачем не прийнято жодного правового рішення щодо розгляду заяви. Саме принцип «мовчазної згоди» за своєю суттю являється гарантуванням реалізації прав особи на відновлення порушених прав, та фактично означає згоду відповідача на здійснення позивачем своєї господарської діяльності.
		Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що Законом №2806-1V визначено лише поняття терміну «мовчазної згоди», що не визначає процедуру застосування зазначеного терміну. З даного приводу суд зазначає, що процедура застосування принципу «мовчазної згоди» не потребує якогось додаткового визначення, тлумачення чи нормативного закріплення, оскільки у випадку застосування такого принципу для суб'єкта владних повноважень встановлюється такий же обсяг обов'язків, як і при звичайній процедурі розгляду заяв у загальному порядку.
		Судом встановлено протиправність дій відповідача - суб'єкта владних повноважень та факт порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача щодо розгляду заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами у строк, встановлений законом, а відтак суд повинен вирішити питання поновлення порушених прав позивача в межах заявлених позовних вимог.
		З огляду на те, що предметом заявлених позовних вимог є ті ж протиправні дії та бездіяльність відповідача, суд повинен забезпечити право позивача на судовий захист та вирішення спору по суті заявлених вимог.
		Тобто, встановивши в межах судового розгляду справи факт порушення законних прав та інтересів позивача, суд може покласти на суб'єкта владних повноважень - відповідача такий обов'язок, який не випливає зі змісту спірного матеріального правовідношення, однак є необхідним для поновлення прав позивача.
		При цьому необхідно звернути увагу на те, що згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
		Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року), вбачається, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
		Як вже зазначалось вище, за змістом ст. 5 Закону №2806-IV, відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.
		Однак, відповідачем у листі від 29.06.2016 року №11017/13/12-16 не зазначено жодних визначених законодавством підстав для відмови позивачу у видачі спеціального дозволу на користування надрами, зокрема відповідач не висловив жодних зауважень щодо повноти поданого пакету документів для отримання дозволу на користування надрами, не встановив жодних недостовірних даних у документах, не зазначив, яким вимогам законодавства ці документи не відповідають. 
		Суд також зазначає, що з поданих позивачем матеріалів випливає відсутність недоліків, вказаних у листі, що визначаються відповідачем, як причина для відмови позивачу у наданні спеціального дозволу на користування надрами. Суд з'ясував, що подані позивачем відомості повністю і вичерпно відповідають додатку 1 Порядку надання спеціальних дозволів на який посилається відповідач.
		Вказане свідчить про відсутність у відповідача законних підстав як для повернення документів на підставі відмови в отриманні дозволу на користування надрами, так і для повернення документів у зв'язку з їх невідповідністю вимогам Порядку №615, оскільки такий лист відповідач сформував після закінчення строку, встановленого законодавством, для розгляду заяви.
		Судом взято до уваги, що 17.04.2016 року за вх.№6078/13/12-16 Державна служба геології та надр України отримала лист Дніпропетровської обласної ради зі змісту якого вбачається, що Дніпропетровська обласна рада не може розглянути питання щодо отримання спеціального дозволу ТзОВ «ЄвроГаз Мінералс» у встановлений термін.
		Судом також взято до уваги, що листом від 11.04.2016 року №4197/1/10.3-ДП-16 Державної служби України з питань праці повідомлено Державну службу геології та надр України на їх звернення від 03.03.2016 року №3452/13/12-16 до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, що для отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення родовищ корисних копалин погодження Держпраці не передбачено.
		Водночас, судом встановлено, що позивач долучив до заяви на отримання спеціального дозволу пояснювальну записку у якій зазначає прогнозовану потужність підприємства виходячи із запланованих обсягів наведених у програмі (додаток 1) робіт. Так, у вищевказаній програмі робіт визначені: обсяги робіт, вартість, фінансування та строк їх виконання.
		Крім цього, суд зазначає, що визначити потужність підприємства на етапі подання документів на отримання спеціального дозволу на користування надрами не можливо, оскільки, потужність підприємства розраховується після проведення геологорозвідувальних робіт, за наявності достатньої кількості робочих матеріалів по родовищу, тобто на стадії видобування корисних копалин.
		Зокрема, потужність підприємства визначається після розробки техніко-економічного обґрунтування та затвердження запасів у Державній комісії України по запасах корисних копалин, що є складовою частиною Протоколу комісії по запасах корисних копалин та допускається лише для розвіданих родовищ (ділянок) корисних копалин.
		Більше того, програма робіт до угоди (типової) про умови користування надрами з метою геологічного вивчення з дослідно-промисловою розробкою, яка розміщена на офіційному сайті Державної служби геології та надр України, не містить пункту щодо проектної потужності підприємства, натомість, в Програмі робіт до угоди (типової) про умови користування надрами з метою видобування є посилання на проектну потужність підприємства, що в свою чергу вказує на те, що потужність підприємства можливо визначити лише на стадії видобування корисних копалин.
		Тобто, відповідачем - Державною службою геології та надр України жодним чином не доведено наявність правових підстав для відмови у видачі дозволу на користування надрами чи повернення документів, при наданні пояснень в судових засіданнях при розгляді справи, а відтак у даному випадку застосуванню підлягає саме принцип «мовчазної згоди».
		Таким чином, суд вважає, що відповідач фактично усунувся від виконання своїх обов'язків та не розглянув в межах наданих йому повноважень відповідно до чинного законодавства заяву позивача з відповідним пакетом документів.
		А відтак, судом встановлено, що позивач набув право здійснювати господарську діяльність з геологічного вивчення з дослідно-промисловою розробкою на виявлення тіл кімберлітів та лампроїтів, і ненадання дозволу на вказану діяльність є порушення цього права відповідачем.
		У зв'язку з цим суд вважає можливим задоволення позову в цій частині, із застосуванням принципу «мовчазної згоди» до спірних правовідносин, зобов'язавши відповідача вчинити дії, що відновлять порушене право позивача, а саме: зобов'язати Державну службу геології та надр України видати спеціальний дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄвроГаз Мінералс» на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою Дніпропетровської площі в межах Середньопридніпровського блока Українського щита на виявлення тіл кімберлітів та лампроїтів. 
		За змістом частин 2 та 3 статті 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		Відповідно до ст. 71 КАС України відповідач не довів правомірності своїх дій та бездіяльності. Тому, позовні вимоги підлягають задоволенню.
		Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись ст.ст.2, 7-14, 18, 19, 69-71, 72, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		                                        П О С Т А Н О В И В :
		 
		Адміністративний позов задовольнити повністю.
		 
		Визнати протиправними дії Державної служби геології та надр України щодо відмови  03 жовтня 2016 року листом №11017/13/12-16 Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄвроГаз Мінералс» у наданні спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою Середньопридніпровського блока Українського щита на виявлення тіл кімберлітів та лампроїтів, як можливих корінних джерел алмазів у Дніпропетровській області.
		 
		Зобов'язати Державну службу геології та надр України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄвроГаз Мінералс» спеціальний дозвіл на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою Середньопридніпровського блока Українського щита на виявлення тіл кімберлітів та лампроїтів, як можливих корінних джерел алмазів у Дніпропетровській області.
		 
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроГаз Мінералс» 2   756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.
		 
		Повернути  Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄвроГаз Мінералс» надмірно сплачений судовий збір на загальну суму 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.
		 
		Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
		Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                            Сакалош В.М.
		 
		Суддя                                                                                   Гулик А.Г.
		 
		Суддя                                                                                   Сасевич О.М.
		 
		Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 січня 2017 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...