Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/531/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 18.01.2017. Зареєстровано: 19.01.2017. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2017.
Дата набрання законної сили: 12.01.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"12" січня 2017 р.Справа №   914/531/16
		 
		Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого суддіГалушко Н.А.
		суддівЖелік М.Б.
		ОСОБА_1
		розглянув апеляційну скаргу Сколівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс б/н від 09.09.2016 
		на рішення Господарського суду Львівської області від 20.04.2016
		у справі № 914/531/16
		за позовом Фірми ДСЛ Вуд ОУ, м.Еспо, Фінляндська Республіка
		до відповідача: Сколівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс, м.Сколе Львівської області 
		про стягнення 648 992,38грн.
		 
		За участю представників:
		від позивача: ОСОБА_2  представник;
		від відповідача: не зявився;
		 
		Представникам сторін розяснено права та обовязки передбачені ст. 20, 22 ГПК України. 
		Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 811 ГПК України, учасником судового процесу не заявлено.
		Розпорядженням керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду № 699 від 23.11.2016 у звязку із перебуванням у відрядженні судді Данко Л.С. зобовязано провести автоматичну заміну складу колегії суддів у справі № 914/531/16.
		Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 23.11.2016 у звязку із перебуванням у відрядженні судді Данко Л.С. у склад колегії суддів для розгляду справи № 914/531/16 введено замість судді Данко Л.С.  суддю Желік М.Б.
		Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.04.2016 р. у справі № 914/531/16 (суддя Щигельська О.І.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Сколівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс на користь Фірми ДСЛ Вуд ОУ 648 992,38грн. коштів попередньої оплати та 9 734,89грн.  судового збору.
		Рішення суду мотивовано тим, зокрема, що на момент звернення Фірми ДСЛ Вуд ОУ до суду із позовною заявою Сколівським ДЛГП Галсільліс взяті на себе за договором зобовязання із поставки попередньо оплаченого товару виконано лише частково, внаслідок чого не поставлено товар на суму 27604,98 доларів США. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виконання відповідачем взятих на себе за договором зобовязань із поставки товару позивачу належним чином, тобто в повному обсязі на суму здійсненої позивачем попередньої оплати, так само як і відсутні інші підстави для визнання такого зобовязання припиненим.
		Сколівським ДЛГП ЛГП Галсільліс подано апеляційну скаргу б/н від 09.09.2016 р., в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 20.04.2016 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що судом при прийнятті рішення неповно з»ясовано обставини, що мають значення для справи, рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що банківські виписки  Данске банку (Danske Bank)  від 3012.2013  не є належним та допустимим доказом у справі, оскільки з них не вбачається, що саме Фірма «ДСЛ Вуд ОУ» здійснювала зазначену оплату.
		Також, скаржником подано пояснення до апеляційної скарги, в якому зазначає, що судом першої інстанції не встановлено статусу Фірми «ДСЛ Вуд ОУ», а також осіб, які мають право вчиняти дії від імені вказаного іноземного підприємства. На думку скаржника, ОСОБА_3 не має повноважень на представництво інтересів Фірми «ДСЛ Вуд».
		Фірми ДСЛ Вуд ОУ у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі є необгрунтованими.
		 
		Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
		Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між Сколівським дочірнім лісогосподарським підприємством ЛГП Галсільліс (продавець) та Фірмою ДСЛ Вуд ОУ (покупець) укладено договір купівлі-продажу №20/12 від 20.12.2013р., за яким продавець зобовязався передати покупцю пиломатеріали (товар) на умовах FCA (Incoterms 2000)  м.Сколе, СРТ (Incoterms 2000)  м.Одеса, в асортименті та по цінах, обумовлених в специфікації №1 до даного договору, який є невідємною частиною даного договору, а покупець  прийняти та оплатити товар на умовах і порядку, визначених даним договором та специфікації №1 (п.1 договору) (а.с.13-15).
		За умовами договору, покупець оплачує товари до їх передання покупцем (попередня оплата) по цінах, вказаних у специфікації №1 до даного договору, шляхом повної оплати грошових сум на валютний рахунок продавця (п.5.1 договору). Підставою для оплати є рахунки, які надаються продавцем покупцю (п.5.2 договору).
		Фірмою ДСЛ Вуд ОУ здійснено попередню оплату товару на суму 70000,00 доларів США, що підтверджується офіційними банківськими виписками Данске банку (Danske Bank) від 30.12.2013р. в розмірі 50 000,00 доларів США та від 22.01.2014р. в розмірі 20 000,00 доларів США (а.с.19-22).
		Відповідно до п.6.1 договору продавець зобовязався відвантажити (передати) товар не пізніше 30 календарних днів після отримання передоплати на отриману суму платежу.
		В ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що після отримання коштів попередньої оплати, відповідачем за період з 11.02.2014 по 31.03.2014 поставлено позивачу товару лише на суму 42 395,02 дол. США, що підтверджується відповідними рахунками, накладними та специфікаціями (а.с.23-49). Даний факт відповідачем не заперечувався в ході розгляду справи в суді першої інстанції.
		В матеріалах справи  також знаходиться копія підписаного представниками сторін та скріпленого їх печатками акту звірки взаєморозрахунків від 31.12.2014 (а.с.16), за яким сальдо на 01.01.2015 на користь Фірми ДСЛ Вуд ОУ склало 27 604,98 доларів США.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до Сколівського ДЛГП Галсільліс із претензією №1 від 12.11.2015 про повернення передоплати в розмірі 27 604,95 доларів США, що станом на дату її предявлення за офіційним курсом НБУ становило 631 049,16грн. (а.с.17), проте останнім залишено її без відповіді та задоволення, що й зумовило звернення Фірми ДСЛ Вуд ОУ до суду із позовною заявою про стягнення із відповідача 648 992,38грн. коштів попередньої оплати, перерахованих з врахуванням офіційного курсу НБУ встановленого на 22.12.2015.
		 
		Згідно ст.38 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності, можуть розглядатися судами України, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
		Відповідно до п.1 ч.1 ст.76 Закону України Про міжнародне приватне право суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
		Окрім цього, згідно з ч.ч. 1, 2 ст.5 вказаного Закону, у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом. У відповідності до ч.1 ст.43 Закону України Про міжнародне приватне право, сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.124 ГПК України господарські суди розглядають справи за участю іноземних підприємств і організацій. Підвідомчість та підсудність справ за участю іноземних підприємств і організацій визначається за правилами, встановленими статтями 12-17 цього Кодексу.
		Так, ст.12 ГПК України визначено, що господарським судам підвідомчі зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна.
		Відповідно до ст.32 Закону України Про міжнародне приватне право, якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.
		Згідно ч.1 ст.44 Закону України Про міжнародне приватне право, у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, за договором купівлі-продажу є продавець.
		З огляду на викладене, судом першої інстанції правомірно застосовано до спірних правовідносин норми чинного законодавства України.
		Згідно ст.509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України однією з підстав виникнення зобовязань є, зокрема, договори та інші правочини. 
		Як передбачено ч.1 ст.712 ЦК України та ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
		Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
		Як визначено ч.ч. 1, 2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. 
		Відповідно до ч.1 ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
		Згідно зі ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. У відповідності до ч.2 ст.267 ГК України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.
		Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		У відповідності до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Окрім цього, у ч.1 ст.598 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
		Водночас, порушенням зобов'язання, як визначено ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		З огляду на викладене судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що Сколівським ДЛГП Галсільліс взяті на себе за договором зобовязання із поставки попередньо оплаченого товару виконано лише частково, внаслідок чого не поставлено товар на суму 27 604,98 доларів США. В матеріалах справи відсутні та не подані такі в суд апеляційної інстанції достатні та допустимі докази в підтвердження виконання договірних зобов»язань відповідачем в повному обсязі на суму здійсненої позивачем попередньої оплати.
		Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
		Беручи до уваги коливання валютних курсів за період, що минув з моменту сплати позивачем судового збору до фактичного подання позовної заяви до суду, та не виходячи за межі позовних вимог, судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача 648 992,38грн. попередньої оплати за товар.
		 
		Відповідно  до  вимог  ст.ст.4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.
		Принцип об'єктивної  істини,  тобто  відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України,  згідно  з  якою господарський  суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному,  повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
		Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
		Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України  апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
		Не беруться до уваги посилання скаржника на те, що банківські виписки  Данске банку (Danske Bank)  від 3012.2013  не є належним та допустимим доказом у справі, оскільки з них не вбачається, що саме Фірма «ДСЛ Вуд ОУ» здійснювала зазначену оплату з огляду на те, що скаржником не надано жодних доказів зворотнього, окрім того з банківських виписок про рух коштів по рахунку позивача вбачаються реквізити отримувача, відправника та суми грошових коштів. 
		В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем надано суду належно оформлений переклад з витягу з торгового реєстру  Національної ради Фінляндії  від 03.03.2015 з якого вбачається тотожність Фірми «ДСЛ Вуд ОУ» та  ТОВ «ДСЛ Вуд ОУ». Реквізити зазначені у витягу повністю співпадають з реквізитами, які зазначені у банківських виписках та рахунках, які знаходяться в матеріалах справи.
		Окрім того, посилання скаржника на те, що ОСОБА_3 не мав повноважень на представництво інтересів Фірми «ДСЛ Вуд» також спростовується належною нотаріально засвідченою довіреністю, виданою ТОВ «ДСЛ Вуд ОУ»  в особі голови правління ОСОБА_4 для виконання представницьких функції представнику ОСОБА_3 з повноваженнями, зокрема, представляти інтереси в судових органах України будь-якої ланки, установах, державних та інших компетентних органах та організаціях, з усіма правами, тощо. Довіреність видана 04 липня 2016 на один рік до 04 липня 2017.
		Судова колегія, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого суду, дійшла висновків, що суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини. 
		Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, в зв»язку з чим судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду. 
		Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.16 у даній справі за клопотанням скаржника з посиланням на ч.1 ст. 8 Закону України Про судовий збір у звязку із важким фінансовим станом товариства відстрочено сплату судового збору до початку розгляду апеляційної скарги. 
		Однак, скаржником станом на 12.01.2017 (оголошення вступної та резолютивної частини постанови суду) не надано доказів сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.
		Відповідно до п.3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р., якщо строк, на який судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.
		З огляду на викладене, відповідно до ст.49 ГПК України із скаржника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 10 708,38 грн. за розгляд апеляційної скарги.
		 
		Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - 
		 
		Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:
		 
		1.Апеляційну скаргу Сколівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс б/н від 09.09.2016 залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Львівської області від 20.04.2016 р. у справі № 914/531/16 залишити без змін.
		Стягнути з Сколівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс (Львівська область, Сколівський район, м.Сколе, вул. Князя Святослава, буд.7 Б; код ЄДРПОУ 31148149) в доход Державного бюджету (код класифікації доходів бюджету 22030001, рахунок отримувача УДКСУ у Личаківському районі м.Львова; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007620; Банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області; Код банку отримувача (МФО) 825014; рахунок отримувача 31216206782006) 10 708,38грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
		Місцевому господарському суду видати наказ.
		3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
		4.Справу направити у Господарський суд Львівської області.
		 
		 
		Головуючий суддя  Галушко Н.А
		 
		Суддя   Желік М.Б.
		 
		Суддя        Орищин Г.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...