Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/5745/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 18.01.2017. Зареєстровано: 19.01.2017. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2017.
Дата набрання законної сили: 18.01.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		р
		Справа № 750/5745/15-к  провадження № 11-кп/795/172/2017  Категорія - ч.2 ст.15, ч.3 ст.368 КК України  Головуючий у 1 інстанції  ОСОБА_1  Доповідач                 ОСОБА_2  
		   
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		18 січня 2017 року місто Чернігів
		Апеляційний суд Чернігівської області в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
		головуючого судді  ОСОБА_2 , 
		суддів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		при секретарі  ОСОБА_5 
		розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду, кримінальне провадження №42015270000000044 від 04 лютого 2015 року за апеляційною скаргою прокурора на вирок Деснянського районного суду міста Чернігова від 27 жовтня 2015 року, 
		про обвинувачення 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Чернігова
		який зареєстрований та проживає за адресою:  АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15, частини 3 статті 368 КК України, 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця міста Чернігова, 
		який зареєстрований та проживає за адресою:  
		 АДРЕСА_2 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 27, частиною 2 статті 15, частиною 3 статті 368 КК України,
		 
		з участю: 
		прокурора  ОСОБА_8 
		обвинувачених  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		В С Т А Н О В И В:
		В поданій апеляційній скарзі прокурор просив скасувати вирок місцевого суду, в зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, а також істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 368 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах України строком на 3 роки, з конфіскацією всього належного йому майна, без спеціальної конфіскації. На підставі статті 54 КК України, позбавити ОСОБА_6 спеціального звання «лейтенант міліції». ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 27, частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 368 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців, з конфіскацією всього належного йому майна, без спеціальної конфіскації.
		Вироком Деснянського районного суду міста Чернігова від 27 жовтня 2015 року ОСОБА_6 виправдано у зв`язку з відсутністю у його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 3 статті 368 КК України. ОСОБА_9 виправдано у зв`язку з відсутністю у його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 27, частиною 2 статті 15, частиною 3 статті 368 КК України.
		Питання про речові докази вирішено відповідно до статті 100 КПК України.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор вказав, що твердження суду про суперечливість показань свідка ОСОБА_10 під час судового розгляду та його поясненнями співробітникам відділу БКОЗ УСБУ в Чернігівській області, не відповідає вимогам статті 95 КПК України. 
		Визнаючи недопустимим доказом протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.03.2015 року, судом не було взято до уваги, показання свідка ОСОБА_10 , який безпосередньо вказав на ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , як на працівників ДАІ, які зупиняли його автомобіль.
		Крім того, судом не було взято до уваги роздруківки вхідних та вихідних з`єднань за номерами абонентів ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , а також між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . 
		Надано невірну оцінку протоколу про результати аудіо-, і відео контролю особи від 05.02.2015 року та доданого до нього відеозапису розмови між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 . 
		Прокурор вказував також на необґрунтованість посилання суду на те, що у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 не стверджував, що саме з ОСОБА_6 розмовляв по телефону, перебуваючи 04.02.2015 року на автостоянці, а також те, що свідок ОСОБА_12 не підтвердив показання ОСОБА_10 , що саме ОСОБА_6 звертався до нього з проханням оглянути автомобіль. Так, вказані свідки хоча і не підтвердили, але й не спростували зазначені обставини. 
		Судом не було взято до уваги невідповідність листа заступника начальника УДАІ УМВС України в Чернігівській області про те, що співробітники ДАІ ОСОБА_11 та ОСОБА_6 03.02.2015 року нагляд за дорожнім рухом не здійснювали, транспортні засоби не зупиняли, фактичним обставинам, оскільки того дня вони здійснювали виїзд на службовому автомобілі, а тому мали змогу вчинити дії, вказані в обвинувальному акті.
		Вироком суду першої інстанції встановлено, що органом досудового слідства ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються в тому, що ОСОБА_6 , працюючи з 21 листопада 2014 року інженером з ОДР ДПС ДАІ, маючи спеціальне звання «лейтенант міліції», тобто, будучи працівником правоохоронного органу, представником влади та службовою особою, який зобов`язаний відповідно до статті 10 Закону України «Про міліцію» попереджувати та припиняти злочини та адміністративні правопорушення, у межах своєї компетенції застосовувати до порушників заходи адміністративного впливу та примусу, за пособництвом свого знайомого ОСОБА_7 , вчинив всі дії, які вважав за необхідне, для одержання від ОСОБА_10 неправомірної вигоди в розмірі 10000 грн., поєднані з вимаганням, за наступних обставин. 
		Так, 03 лютого 2015 року, працівник ДАІ ОСОБА_6 , перебуваючи на службовому автомобілі «ДЕО-Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в районі перехрестя вулиць Комсомольська та Примакова в м. Чернігові, зупинив автомобіль «ДЕО-Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_10 .
		Під час перевірки документів ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_10 , що номерні знаки агрегатів його автомобіля не відповідають технічному паспорту та є заміненими, тому на автомобіль необхідно накласти арешт і помістити на штрафмайданчик, а щодо ОСОБА_10 розпочати кримінальне провадження.
		У подальшому, з метою підтвердження своїх намірів, ОСОБА_6 доставив автомобіль ОСОБА_10 до приміщення сектору КДТЗ відділу ІТ та ЕД НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області, розташованого за адресою: місто Чернігів, вулиця Шевченка, 162-а, тим самим створивши у ОСОБА_10 уяву, що начальник зазначеного експертного підрозділу ОСОБА_12 , з яким спілкувався ОСОБА_6 , виявив факт заміни номера двигуна. 
		Після вказаних дій, запевнивши ОСОБА_10 , що той є правопорушником, ОСОБА_6 повідомив, що у разі сплати йому особисто 500 доларів США, він може не вчиняти передбачених законом дій щодо затримання автомобіля.
		Враховуючи, що ОСОБА_10 не мав із собою потрібної суми грошових коштів, вони домовились, що останній передасть їх 04 лютого 2015 року. Для забезпечення виконання вищезазначеної вимоги, водійське посвідчення ОСОБА_10 , технічний паспорт на автомобіль «ДЕО-Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та ключі від нього залишились у ОСОБА_6 , а транспортний засіб був поміщений на автостоянку біля житлового будинку 
		№ 261 по проспекту Миру в місті Чернігові. 
		Після цього, ОСОБА_10 , розуміючи протиправність вимоги ОСОБА_6 щодо сплати грошових коштів, звернувся до УСБУ в Чернігівській області з приводу вимагання у нього зазначеним працівником міліції неправомірної вигоди за повернення автомобіля.
		Наступного дня, 04 лютого 2015 року, ОСОБА_6 , розуміючи протиправність своїх дій та бажаючи убезпечити себе, направив на зустріч з ОСОБА_10 для отримання від нього неправомірної вигоди в розмірі 500 доларів США свого знайомого ОСОБА_7 , якому попередньо повідомив обставини справи та передав водійське посвідчення ОСОБА_10 , технічний паспорт на автомобіль «ДЕО-Ланос», д.н.з. НОМЕР_2 , та ключі від нього.
		Цього ж дня, близько 18.00 год., ОСОБА_7 , на автостоянці біля житлового будинку № 261 по проспекту Миру в місті Чернігові, будучи обізнаним про злочинні дії ОСОБА_6 та виконуючи спільний з ним умисел на одержання неправомірної вигоди, отримав від ОСОБА_10 для передачі ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 10000 грн., після чого був викритий працівниками правоохоронних органів. 
		Дії ОСОБА_6 органами досудового розслідування кваліфіковані за частиною 2 статті 15, частиною 3 статті 368 КК України.
		Дії ОСОБА_7 органами досудового розслідування кваліфіковані за частиною 4 статті 27, частиною 2 статті 15, частиною 3 статті 368 КК України. 
		Ухвалюючи виправдувальний вирок, місцевий суд прийшов до висновку, що зібрані по справі докази не є достатніми та містять сумнів щодо доведеності вини обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їм органом досудового розслідування кримінальних правопорушень.
		Заслухавши доповідь судді, прокурора який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, обвинувачених ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , котрі просили залишити вирок місцевого суду без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах апеляційної скарги та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню частково.
		 
		За змістом статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. 
		Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог, щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. 
		Згідно з вимогами пункту 3 частини 1 статті 409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи у суді першої інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
		Частиною 1 статті 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили або могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Відповідно до частини 1 статті 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. 
		Виправдувальний вирок також ухвалюється, якщо судом встановлені підстави для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 284 КПК України  встановлена відсутність події кримінального правопорушення, встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
		Пунктом 1 частини 3 статті 374 КПК України передбачено, що у мотивувальній частині виправдувального вироку, зокрема зазначаються підстави для виправдання обвинуваченого.
		За змістом положень пункту 1 частини 4 статті 374 КПК України, у резолютивній частині виправдувального вироку слід указати, за якою із передбачених кримінальним процесуальним законом підстав, визначених у частині 1 статті 373 КПК України, обвинувачений виправданий за статтею кримінального закону.
		Враховуючи, що резолютивна частина вироку повинна логічно випливати з описової і відповідати їй, місцевий суд, ухвалюючи виправдувальний вирок, порушив вимоги статті 374 КПК України, оскільки в резолютивній частині вироку без посилання на відповідну норму кримінального процесуального закону вказав про виправдання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у зв`язку з відсутністю в їх діянні складу кримінального правопорушення. Разом з тим, мотивувальна частина вироку суду містить посилання на іншу підставу виправдання, передбачену пунктом 2 частини 1 статті 373 КПК України  недоведеність вчинення кримінального правопорушення обвинуваченими.
		Оскільки судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, вирок підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
		Під час нового розгляду кримінального провадження суду першої інстанції необхідно повно, всебічно з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону проаналізувати докази у кримінальному провадженні, перевірити доводи викладені в апеляційній скарзі та відповідно до вимог статей 370, 374 КПК України ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване рішення.
		Керуючись статтями 404, 405, 407, 412, 419, 532 Кримінального процесуального кодексу України, 
		У Х В А Л И В:
		Апеляційну скаргу прокурора на вирок Деснянського районного суду міста Чернігова від 27 жовтня 2015 року, задовольнити частково.
		Вирок Деснянського районного суду міста Чернігова від 27 жовтня 2015 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		СУДДІ:
		    ОСОБА_2          ОСОБА_3  ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...