Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/4812/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу.
Надіслано для оприлюднення: 21.01.2017. Зареєстровано: 22.01.2017. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2017.
Дата набрання законної сили: 19.01.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу       Справа № 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		Справа № 22-ц/778/68/17                         Головуючий у 1-й інстанції: Урупа І.В.
		Є.У.№ 320/4812/15-ц                              Суддя-доповідач: ОСОБА_1
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		19 січня 2017 року                             м. Запоріжжя
		Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
		Головуючого:     Кочеткової І.В.,
		суддів:         Маловічко С.В.,
		            ОСОБА_2,
		При секретарі:     Остащенко О.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника прокурора Запорізької області в інтересах Фонду державного майна України до Міністерства аграрної політики та продовольства України, ОСОБА_3, третя особа Державне підприємство «Бердянське агроторгове підприємство», про визнання недійсним договору купівлі-продажу та повернення майна,
		за апеляційними скаргами Міністерства аграрної політики та продовольства України, ОСОБА_3, Державного підприємства «Бердянське агроторгове підприємство» на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 липня 2016 року,
		В С Т А Н О В И Л А:
		У травні 2015 року прокурор в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до суду з вищевказаним позовом. Зазначав, що 08 вересня 2014 р. між Державою Україна в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, до сфери управління якого входить Державне підприємство «Бердянське агроторгове підприємство», та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу 9/10 часток комплексу будівель та споруд, загальною площею 4253,2 кв. м, розташованих по вулиці Воровського, №1 в м. Мелітополі, Запорізької обл. Посилаючись на те, що договір укладено з порушення вимог чинного законодавства, без погодження з Фондом державного майна України, за ціною, яка значно нижча від ринкової вартості обєкта нерухомості, внаслідок чого Державний бюджет недоотримав 1,4 млн. грн., просив суд на підставі ст.ст.203,215,227 ЦК України  визнати вказаний договір недійсним і зобовязати покупця повернути Державі утриману за недійсним договором нерухомість. 
		Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 липня 2016 року позов задоволено.
		Визнано недійсним договір купівлі-продажу 9/10 часток комплексу будівель та споруд за адресою Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Воровського, 1, що складається з будівлі Б-3, підвалу під Б-3, рампи до Б-3, навіса «б», ганка до Б-3, рампи до Б-3, ганка до Б-3, ганка до Б-3, ганка до Б-3, рампи до Б-3, ганка до Б-3, прибудови «б4 -1», прибудови «б5-1», надбудови над Б-3, будівлі 3-1, будівлі К-1, прибудови К1-1, будівлі О-1, будівлі П-1, будівлі Р-1, ганка до Р-1, огорожі № 1, воріт, загальною площею 4253,2 кв.м., основною площею 3767,3 кв.м., укладений 08.09.2014 року між Державою Україна в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 2817.
		Зобовязано ОСОБА_3 повернути Державі в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України 9/10 часток вищевказаного комплексу будівель та споруд.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Не погоджуючись з рішенням суду, Міністерство аграрної політики та продовольства України, ДП «Бердянське агроторгове підприємство» і ОСОБА_5 подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
		Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню.
		Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
		Вказаним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна, власником якого являється Держава, укладено всупереч вимогам діючого законодавства, без погодження з Фондом державного майна України, а тому на підставі ст.ст.203, 215 ЦК України такий договір являється недійсним. 
		Проте таких висновків суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому з ними не можна погодитися.
		Встановлено, що предметом спору у цій справі являється 9/10 часток комплексу будівель та споруд за адресою Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Воровського, 1, загальною площею 4253,2 кв.м., власником якого являлася Держава Україна в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України. 
		Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №737 від 16 грудня 2011 року вказаний обєкт нерухомості в складі цілісного майнового комплексу прийнятий від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до сфери управління Міністерства і зараховано його вартість до статутного капіталу державного підприємства «Бердянське агроторгове підприємство» (том3: а.с.222-223).
		Відповідно до Статуту ДП « Бердянське агроторгове підприємство», затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 21.02.2011 р.№ 46 підприємство засновано на основі державної власності, входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України (надалі  Уповноважений орган управління) і є підзвітним йому.
		ОСОБА_6 є юридичною особою та володіє закріпленим за ним на праві господарського відання майном.
		ОСОБА_6 є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.
		Відчужувати майнові обєкти, що належать до основних фондів, ОСОБА_6 має право лише за попередньою згодою Уповноваженого органу управління на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом.
		Відчуження нерухомого майна… здійснюється за умови додаткового погодження в установленому порядку з Фондом державного майна України.
		Уповноважений орган управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює повноваження щодо реалізації прав держави як власника майна, переданого ОСОБА_6, повязаних з володінням, користуванням і розпорядженням ним у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
		Уповноважений орган управління приймає рішення про реорганізацію та ліквідацію ОСОБА_6.
		Припинення діяльності підприємства здійснюється шляхом його реорганізації або ліквідації  за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
		Ліквідація ОСОБА_6 здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється Уповноваженим органом управління або судом.
		З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження з управління ОСОБА_6. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно підприємства і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його Уповноваженому органу управління або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені в установленому законодавством України порядку (том1:а.с.23-39, п.п.1.1; 4.1;5.1; 5.5;11.1;11.2.1;13.3 ;13.5 Статуту).
		Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 403 від 1 липня 2013 року припинено шляхом ліквідації діяльність державного підприємства «Бердянське агроторгове підприємство». Пунктом 4.3 Наказу зобов'язано голову ліквідаційної комісії провести інвентаризацію і оцінку майна, коштів та здійснити продаж основних засобів в установленому законодавством порядку з метою погашення заборгованості. ( том 3: а.с. 60-61).
		01 червня 2014 року між ДП «Бердянське АТП» в особі ліквідатора та Професійно-технічним Навчальним закладом «Майстер» товариства з обмеженою відповідальністю «ТДН» було укладено договори №№08/2014, 09/2014 на проведення незалежної експертної оцінки ринкової вартості будівель і споруд, розташованих по вулиці Воровського, № 1, міста Мелітополя (том3:а.с.39-44).
		За висновками експерта від 10 червня 2014 року вих. №№08,09 ринкова вартість 9/10 часток виробничих будівель і споруд становить 462705 грн. або 39296 доларів США, 1/10 частки  725 707 грн. або 61632 долари США (том 3: а.с.51-54). 
		   
		Відповідно до рецензії №ОЦ/Р-01/14 від 20 серпня 2014р. ТОВ «Науково-дослідний інститут судової експертизи та оцінки м. Одеси звіт про незалежну експертну оцінку вартості нежитлових будівель та споруд загальною площею 4253,2 кв.м ДП «Бердянське агроторгове підприємство» в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, які не впливають на достовірність оцінки (том3: а.с.45-48).
		Балансова вартість цілісного майнового комплексу на початок процедури ліквідації становить 137116 грн. (том3: а.с.222).
		07 липня 2014 року між ДП «Бердянське АТП» в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_7 та Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржею «ЕПСІЛОН» укладено договір на організацію та проведення аукціону з продажу спірного майна (том 3: а.с.53-60).
		Вказана товарна біржа у відповідності з договором №344 від 10 жовтня 2013 року, укладеним з Фондом державного майна України, надає останньому послуги з організації продажу на аукціоні майна, що перебуває у державній власності , через біржі, на аукціонах, за конкурсами, відчуження якого можливе з дозволу Фонду державного майна України (том3: а.с.61).
		 
		14 липня 2014 року в загальнодержавному рекламно-інформаційному виданні «Біржовий щотижневик» №7 (7) , видавником якого являється Товарна біржа «Капіталіст», було опубліковано оголошення про проведення 26 серпня 2014 року аукціону з продажу майна ДП «Бердянське АТП» (том3: а.с.66 зворот).
		Протоколами №№1,2 від 26 серпня 2014 року проведення відкритих публічних торгів (аукціону) ОСОБА_3 визнано переможцем аукціону з купівлі майна відповідно до лоту 1і лоту №2 загальна вартість обєкта становить 735707 грн. і 472 705 грн. 00 коп. відповідно ( том 2: а. с. 227-229).
		08 вересня 2014 року між Державою Україна в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, до сфери управління якого входить Державне підприємство «Бердянське агроторгове підприємство», та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу 9/10 і 1/10 часток комплексу будівель та споруд, які розташовані за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Воровського, 1, який нотаріально посвідчений, зареєстрований в реєстрі за номером 2817 (том1: а.с.9-12; том 3: а.с.213-216).
		Таким чином, за двома договорами купівлі-продажу, один із яких оспорюється в цій справі, відповідач ОСОБА_3 набув право власності на цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Воровського, 1
		Згідно зі статтею 5 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» Кабінет Міністрів України визначає порядок відчуження об'єктів державної власності.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 06 червня 2007 року №803 затверджено Порядок відчуження обєктів державної власності. Проте, відповідно до п.п. 1, 4 пункту 5 Порядку його дія не поширюється на відчуження : цілісних майнових комплексів державних підприємств, їх структурних підрозділів; майна, порядок відчуження якого визначається окремим законом.
		Цілісним майновим комплексом згідно з статтею 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» є господарський об'єкт із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними   інженерними   комунікаціями,   системою   енергопостачання.
		Національним  стандартом  №  1   «Загальні  засади  оцінки  майна  і  майнових  прав», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, передбачено, що цілісними майновими комплексами  є об'єкти, сукупність активів яких дає змогу провадити певну господарську діяльність. Цілісними майновими комплексами є підприємства, а також їх структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об'єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб'єкти господарської діяльності.
		Порядок ліквідації юридичної особи визначено ст.ст.105,110-112 ЦК України.
		Статтею 105 ЦК України передбачено, що учасник юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи, голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
		До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. ОСОБА_8 комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
		За положенням частини 9 ст.111 ЦК України  у разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.
		Порядок реалізації майна юридичної особи в процедурі ліквідації не передбачає погодження відчуження нерухомого майна з Фондом державного майна України.
		Зазначена норма кореспондується з підпунктом 4 пункту 5 Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 06.06.2007 № 803, в якому передбачено, що дія цього Порядку не поширюється на відчуження майна, порядок відчуження якого визначається окремим законом.
		Згідно з абз.5 п.6 Порядку рішення про надання згоди та погодження відчуження майна приймається Фондом лише за умови, коли відчуження майна не впливає на цілісність майнового комплексу субєкта господарювання або його структурного підрозділу. 
		Оскільки Цивільний кодекс України є єдиним нормативно-правовим актом, який містить порядок ліквідації юридичної особи за рішенням власника, в тому числі норми щодо
		реалізації майна в процесі ліквідації, а Порядок відчуження об'єктів державної власності та ч.4 ст.75 ГК України містять застереження про те, що їх дія не поширюється на відчуження майна, порядок відчуження якого визначається окремим законом, то потреба в погоджені з Фондом державного майна України реалізації нерухомого майна в процесі ліквідації за рішенням власника відсутня.
		Розділ 13 Статуту державного підприємства «Бердянське агроторгове підприємство» «Припинення діяльності ОСОБА_6», яким визначається порядок ліквідації державного підприємства також не містить вимоги щодо погодження дій ліквідатора при реалізації майна підприємства з Фондом державного майна.
		За висновком науково-правової експертизи при Інституті держави і права імені ОСОБА_9 НАН України від 18 листопада 2016 року, затвердженим ОСОБА_8 науково-правових експертиз д.ю.н., професором ОСОБА_10, 
		●чинне законодавство України не містить положень, які б містили імперативний припис погоджень з Фондом державного майна України продажу нерухомого майна державних підприємств у процесі ліквідації, якщо така ліквідація здійснюється за рішенням власників такого підприємства, натомість така процедура передбачена у разі відчуження нерухомого майна державним підприємством в процесі здійснення його господарської (оперативної) діяльності відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №803 від 06.06.2007р.;
		●норми Постанови Кабінету Міністрів України №803 від 06.06.2007р. не містять застережень чи спеціальних норм щодо їх застосування при ліквідації юридичної особи державної форми власності за рішенням власника;
		●законодавство не містить імперативних положень щодо погодження реалізації майна державних підприємств, що не знаходяться в управлінні ФДМ України, якщо таке державне підприємство перебуває в управлінні іншого субєкта управління. У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №803 від 06.06.2007р. погодження на відчуження майна готується субєктом господарювання в особі керівника, який здійснює функцію виконавчого органу підприємства, направлену на ведення господарської діяльності, визначеної статутними документами;
		●керівник підприємства у процедурі ліквідації не стає автоматично ліквідатором. Функції голови ліквідаційної комісії та керівника, що призначається відповідно до статуту, різні. Так, метою діяльності голови ліквідаційної комісії субєкта господарювання є виконання функцій, спрямованих на ліквідацію субєкта (оцінка майна підприємства, стягнення дебіторської та погашення кредиторської заборгованості, продаж майна підприємства або передача його залишкової вартості після розрахунку з кредиторами власникам підприємства тощо). Крім наведеного, приступаючи до своїх обовязків голова ліквідаційної комісії звільняє працівників субєкта господарювання та його керівника, а дії у сфері господарювання здійснює з метою завершення технологічного циклу виробництва. Натомість мета призначення та діяльності керівника субєкта господарювання, який призначається відповідно до статуту під час діяльності підприємства  ведення господарської діяльності з метою отримання прибутку (або без такої мети) відповідно до визначених у Статуті цілей та завдань субєкта господарювання. Зважаючи на невчене, голова ліквідаційної комісії не є керівником субєкта господарювання, хоча і має певний обсяг повноважень з управління субєктом господарювання на стадії його ліквідації; 
		●Порядков відчуження обєктів державної власності, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.200р. №803 не встановлено процедуру підготовки та погодження головою ліквідаційної комісії субєкта господарювання з Фондом державного майна України та ціни продажу майна (том3: а.с. 193-203).
		 
		Аналіз фактичних обставин справи і зібраних у справі доказів свідчить про те, що відчуження спірної нерухомості, яка являється обєктом державної власності, відбулося у звязку з ліквідацією Державного підприємства, предметом відчуження являвся цілісний майновий комплекс, а тому положення ст.5 Закону України « Про управління обєктами державної власності» і п.6 Порядку відчуження обєктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №803 від 06.06.2007 р., на спірні правовідносини не розповсюджується.
		Та обставина, що відчуження цілісного майнового комплексу Державного підприємства відбулося за двома договорами купівлі-продажу, не є підставою для висновку про порушення відповідачами процедури укладання оспорюваного правочину, оскільки відчуження майнового комплексу відбувалося у звязку з ліквідацією підприємства, набувачем всього комплексу являється одна особа  відповідач ОСОБА_11
		  
		За вказаних обставин висновки суду першої інстанції про невідповідність оспорюваного договору вимогами закону, а відтак  про недійсність правочину за ст.ст.203, 215 ЦК України, не відповідають фактичним обставинам справи.
		Доводи позивача про те, що внаслідок укладання спірного договору Державний бюджет України недоотримав 1,4 млн. грн., оскільки обєкт нерухомості продано за ціною, яка значно нижча його ринкової вартості, судом першої інстанції визнані безпідставними.
		У передбаченому законом порядку звіт з оцінки державного майна позивачем не оспорений, беззаперечних доказів, висновку експерта або рішення суду, яким даний звіт було визнано таким, що не підлягає для врахування під час укладання угоди, суду не надано.
		 
		Такі висновки суду першої інстанції позивачем не оскаржені, а тому в зазначеній частині відповідно до вимог ст.303 ЦПК України рішення суду першої інстанції не переглядається.
		Крім того, оскільки продаж цілісного майнового комплексу, балансова вартість якого становила 137116 грн., відбувався в процесі ліквідації субєкта господарювання, за ціною 1162141 грн., виручені від продажу кошти були спрямовані на погашення кредиторської заборгованості, а не до бюджету держави, а отже оспорюваних правочином шкоди її інтересам не завдано.
		  
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. 
		Згідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, та порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
		За вказаних обставин рішення суду першої інстанцій в оскаржуваній частині на підставі ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у позові.
		Керуючись ст. ст.307,309,313, 317 ЦПК України, колегія суддів, - 
		ВИРІШИЛА:
		Апеляційні скарги Міністерства аграрної політики та продовольства України, ОСОБА_5, Державного підприємства «Бердянське агроторгове підприємство» задовольнити.
		Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 липня 2016 року по цій справі скасувати.
		Позов заступника прокурора Запорізької області в інтересах Фонду державного майна України до Міністерства аграрної політики та продовольства України, ОСОБА_3, третя особа Державне підприємство «Бердянське агроторгове підприємство», про визнання недійсним договору купівлі-продажу та повернення майна залишити без задоволення.
		Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
		 
		Головуючий:
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...