Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/28699/14-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.01.2017. Забезпечено надання загального доступу: 25.01.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		У х в а л а
		іменем  україни
		18 січня 2017 рокум. Київ    Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
		кримінальних справ у складі:
		 
		Кафідової О.В., Гримич М.К., Фаловської І.М.,
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення апеляційного суду м. Києва від 22 червня 2016 року,
		в с т а н о в и л а:
		У жовтні 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний Банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 18 жовтня 2006 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, згідно з умовами якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 15 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 26, 40 % строком на один рік. 
		Відповідно до умов договору, позичальника було зобов'язано щомісячно вносити грошові кошти в рахунок погашення кредиту та повернути всю суму позики у визначені строки. 
		Крім того, кредитним договором було передбачено, що у випадку порушення термінів повернення кредиту, кредитор може нараховувати штрафні санкції на суму боргу за весь час прострочення та вимагати повного виконання боргових зобов'язань.
		Посилаючись на те, що у порушення умов договору, відповідач протягом певного часу не проводив платежів у рахунок повернення позичених коштів, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, розмір якої станом на 17 червня 2014 року становить 47 884 грн 11 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 14 434 грн 12 коп., заборгованість за процентами - 30 693 грн 60 коп., штраф (фіксована частина) - 500 грн, штраф (процентна складова) - 2 256 грн 39 коп., просило стягнути з відповідача на свою користь вказану суму заборгованості.
		Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 30 березня 2015 року позов задоволено.
		Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»                         47 884 грн 11 коп. заборгованості за кредитним договором.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Рішенням апеляційного суду м. Києва від 22 червня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
		Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
		У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
		Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
		Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд, врахувавши висновки та мотиви, з яких було скасоване попереднє рішення апеляційного суду (ч. 4 ст. 338 ЦПК України), дійшов правильного висновку про те, що останній платіж відповідачем було здійснено у вересні 2009 року, картка діяла до жовтня 2007 року, а з позовом до суду банк звернувся лише у жовтні 2014 року, тобто поза межами строку позовної давності, про застосування наслідків спливу якої заявляв відповідач.
		При цьому, апеляційним судом правильно зазначено, що автоматичне списання коштів банком з рахунків відповідача для погашення заборгованості у квітні 2014 року не є підставою переривання строку позовної давності у розумінні положень ст. 264 ЦК України, оскільки переривання строку можливе лише тоді, коли такий строк не закінчився. При цьому, бездіяльність боржника (не оспорювання списання коштів) не свідчить про визнання ним боргу. 
		Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судове рішення без змін.
		Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
		у х в а л и л а:
		         Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» відхилити.
		Рішення апеляційного суду м. Києва від 22 червня 2016 року залишити без змін.
		         Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                О.В. Кафідова
		 
		 
		М.К. Гримич
		 
		 
		І.М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...