Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 817/835/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:; адвокатури.
Надіслано для оприлюднення: 24.01.2017. Зареєстровано: 24.01.2017. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2017.
Дата набрання законної сили: 23.01.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                    
		 ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
		_____________________________________________
		10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637  e-mail:  inbox@apladm.zt.court.gov.ua 
		 
		                                                                                    Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.     
		                                                                      Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.
		 
		УХВАЛА 
		іменем України 
		 
		"23" січня 2017 р.                                                              Справа №  817/835/16
		 
		Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: 
		головуючого судді                                                          Кузьменко Л.В.         
		суддів:                                                                              Зарудяної Л.О.
		                                                                                          Іваненко Т.В., 
		 
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу  ОСОБА_3  на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від "18" листопада 2016 р. у справі за позовом  ОСОБА_3     до  Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області  третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача  адвокат Боюка Володимир Васильович  про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій ,- 
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		ОСОБА_3 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської    області, у якому просив: визнати дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області та її посадових осіб (членів) - протиправними;    визнати відсутність компетенції відповідача та її посадових осіб (членів) на втручання в діяльність адвоката Боюки В.В.; зобов'язати утриматись від вчинення дій, прийняття рішень, які перешкоджають йому (позивачу), отримати правову допомогу  від адвоката Боюки В.В. в тому числі шляхом здійснення неправомірного тиску та втручання в адвокатську діяльність останнього.
		Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року справу передано на розгляд Черкаському окружному адміністративному  суду.
		З ухвалою суду першої інстанції не погодився позивач, подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального та недотриманням норм матеріального права, неповноти з"ясування обставин справи, просить скасувати вказану ухвалу, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт вважає, що спір як предметно так і територіально підсудний Рівненському окружному адміністративному суду.
		Заслухавши суддю-доповідача,  обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла такого висновку.
		Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		За частинами першою, третьою статті 59 Основного Закону України кожен має право на правову допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
		Преамбулою до Закону України "Про адвокатуру  та адвокатську діяльність" №5076-VI (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що цей Закон визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
		За частинами першою, другою, третьою статті 2 Закону №5076-VI (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) адвокатурою України визнається недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
		Згідно зі статтею 3, частиною першою статті 4, пунктами 2, 1 частини першої статті 1 цього ж Закону правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, Закон №5076-VI, інші законодавчі акти України. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Під адвокатською діяльністю розуміється незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Адвокатом визнається фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
		Згідно зі статтею 5 Закону №5076-VI адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.
		У пункті 3 частини першої статті 1 Закону №5076-VI адвокатське самоврядування визначається як гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
		За частиною першою статті 43 та пунктами 1, 2, 3, 6, 7 частини першої статті 44 цього Закону адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов'язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката.
		Завданнями адвокатського самоврядування є: забезпечення незалежності адвокатів, захист від втручання у здійснення адвокатської діяльності; підтримання високого професійного рівня адвокатів; утворення та забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; забезпечення ведення ЄРАУ; участь у формуванні ВРЮ у порядку, визначеному законом.
		Адвокатське самоврядування реалізується через утворені ним структурні організаційні форми, необхідні для функціонування адвокатури як інституту, на який покладається забезпечення права кожного на отримання правової допомоги.
		Згідно з частиною другою статті 46 Закону №5076-VI адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність, зокрема, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА).
		За частинами першою, п'ятою статі 50 цього Закону кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: організація та проведення кваліфікаційних іспитів; прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, ВКДКА, РАУ, з'їзду адвокатів України.
		В силу приписів частин першої, п'ятої статті 52 цього ж Закону колегіальний орган - ВКДКА розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Цей орган за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
		Із системного, сутнісного та цільового підходу до розуміння зазначених конституційних положень та положень профільного (базового) законодавчого акта, який визначає статус, мету, завдання та функції адвокатури, убачається, що адвокатура як інституція та її діяльність в аспекті забезпечення реалізації конституційного права особи на правову допомогу набуває певних особливих властивостей суб'єкта публічних відносин. Ця властивість адвокатури увиразнюється (посилюється) метою її служіння суспільному інтересу шляхом надання своєчасної і належної правової допомоги у поєднанні з виконанням делегованих їй державою окремих владних повноважень. У контексті сказаного має значення й особливий характер адвокатської професії, представники якої є учасниками творення правосуддя, у зв'язку з чим користуються, зокрема, правом участі у суді як захисники чи представники та імунітетом від судового переслідування за свої виступи в залі суду (стаття 23 Закону №5076-VI).
		Отже, коли виникає спір із правовідносин, у яких адвокатура, як особлива формація реалізує надані їй правоможності в означеному сенсі, як-от у разі обмеження права особи на зайняття адвокатською діяльністю або прийняття рішення про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю (пункти 2, 3 частини п'ятої статті 50 Закону №5076-VI), оскарження рішення про накладення дисциплінарного стягнення, інші подібні за суттю і значенням дії, зокрема й щодо делегованих державною владних повноважень, то такий спір, за наявності для цього підстав, може підпадати під ознаки публічно-правового, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
		Таку правову позицію висловив Верховний суд України у Постанові від 16 вересня 2016 року у справі №826/19572/14.
		Крім того, пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС встановлено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		За визначенням підпункту 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		Таким чином, адміністративні суди розглядають публічно-правові спори за участю саме суб'єктів владних повноважень, у свою чергу участь у спорі органу державної влади не є визначальним критерієм для віднесення спору до категорії адміністративної справи, оскільки під суб'єктом владних повноважень розуміється також і певний суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій, а також орган місцевого самоврядування.
		З наведених обставин та з урахуванням приписів процесуального закону дана справа має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
		Зі змісту позовної заяви  слідує, що позивач ОСОБА_3 оскаржує  рішення дії (бездіяльність) Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії    адвокатури Черкаської області, які вчинені (допущені) стосовно його захисника - адвоката Боюки В.В. Просить суд встановити відсутність компетенції у    Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії    адвокатури Черкаської області щодо здійснення дисциплінарного провадження    стосовно адвоката Боюки В.В.
		Загальні правила визначення територіальної підсудності закріплені у статті 19 КАС України.
		Відповідно до  ч.1 ст. 19 КАС України адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцем знаходження відповідача.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України    адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
		Таким чином, для визначення територіальної підсудності адміністративної справи за правилами ч.2 ст.19 КАСУ необхідно виходити з того, що предметом спору є правовий акт індивідуальної дії (а не нормативно-правовий акт), вчинений суб"єктом владних повноважень, який визначається відповідно до п.7 ч.1 ст.3 КАСУ; указаний правовий акт індивідуальної дії, а також дії чи бездіяльність повинні бути  прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об"єднань). При цьому  поняття "прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи" застосовуються як до особи, щодо якої прийнято правовий акт чи вчинено дії так і щодо інших осіб, яких це безпосередньо стосується або яким порушено права, свободи чи інтереси цих осіб. Наявність чи відсутність такого порушено права встановить суд в ході розгляду справи по суті.
		За перерахованих обставин позивач може вибрати територіальну підсудність справи адміністративному суду за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.  
		З огляду на те, що предметом позову у цій справі є оскарження позивачем  рішень, дій (бездіяльності) Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області, які вчинені (допущені) стосовно його захисника - адвоката Боюки В.В. і які вплинули на права позивача (перешкодили отримати належну правову допомогу від адвоката Боюки В.В.), колегія суддів вважає, що даний спір має вирішуватись судом за правилами ч.2 ст.19 КАСУ.
		Провадження у справі №817/835/16 було відкрито з дотриманням правил територіальної підсудності, визначених ст.18 КАС України, тому підстав  передати  справи на розгляд Черкаському окружному адміністративному  суду у суду першої інстанції не було.
		За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справу належить повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.     
		Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 204-206  Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		УХВАЛИВ: 
		 
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_3  задовольнити. 
		Ухвалу  Рівненського окружного адміністративного суду  від "18" листопада 2016 р. скасувати.
		Справу направити  для продовження розгляду до суду першої інстанції. 
		 Ухвала оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий   суддя                                                                       Л.В. Кузьменко
		 
		судді:                                                                                               Л.О. Зарудяна
		 
		                                                                                                         Т.В. Іваненко
		 
		   
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Роздруковано та надіслано:р.л.п.  
		1- в справу:
		2 - позивачу:   ОСОБА_3  АДРЕСА_2  
		      
		3- відповідачу:   Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Черкаської області  бульвар Шевченка, буд.194,м.Черкаси,Черкаська область,18000
		- електрона пошта: АДРЕСА_4 
		4-        Аадвокат Боюка Володимир Васильович   АДРЕСА_1,08290
		5- АДРЕСА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...