Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/3086/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; зберігання.
Надіслано для оприлюднення: 24.01.2017. Зареєстровано: 25.01.2017. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2017.
Дата набрання законної сили: 06.02.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  
		тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		________________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"24" січня 2017 р.Справа № 922/3086/16
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Лавровой Л.С.       
		при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.
		 
		розглянувши справу 
		за позовом   ТОВ "Донвуглересурси", м. Харків     до  Відділу освіти Близнюківської райдержадміністрації, смт. Близнюки   про  повернення майна за участю представників:
		позивача  ОСОБА_1 
		відповідача  ОСОБА_2 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В вересні 2016 року до суду звернулось ТОВ "Донвуглересурси" (код за ЄДРПОУ 25121804) (надалі  позивач) та просить  зобовязати Відділ освіти Близнюківської райдержадміністрації Харківської області (код за ЄДРПОУ 02146363) повернути позивачу вугілля марки ДРГ (0-200) мм в кількості 491,57 тон.
		В обґрунтування  позовних вимог заявник посилався на відмову відповідача повернути майно передане за договором зберігання № 2312-ху від 23.12.2013 року, предметом якого є відповідальне зберігання вугілля марки ДРГ (0-200) мм.
		11.10.2016 р. судом було задоволено заяву про зміну предмету позову згідно якої,  позивач просив суд  стягнути з відповідача 282914,05 грн. в якості відшкодування  вартості 491,57 тон вугілля марки ДГР (0-200) мм.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.10.2016 р. було задоволено клопотання позивача щодо призначення судової експертизи, призначено проведення судової товарознавчої експертизи, у звязку з чим провадження у справі було зупинено. Проведення експертизи доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса, зобовязано ТОВ «Донвуглересурси» здійснити оплату вартості за проведення експертизи.
		На вирішення експерту було поставлено наступне питання: якою є середньозважена ринкова вартість 491,57 тон вугілля марки ДГР (0-200) мм станом на час розгляду справи №922/3086/16 (жовтень 2016 року).
		28 грудня 2016 року Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз імені засл.проф.М.С.Бокаріуса справу № 922/3086/16 із висновком головного судового експерта лабораторії економічних, товарознавчих досліджень та досліджень обєктів інтелектуальної власності к.е.н., доцента ОСОБА_3 по результатам проведеної судової товарознавчої експертизи №10934/11009 від 12.12.2016 повернуто до господарського суду Харківської області.
		Представник позивача, через канцелярію господарського суду 19.01.2017 р. за вх. № 1711, надав заяву про збільшення позовних вимог в порядку ч. 4 ст. 22 ГПК України, у звязку зі збільшенням ринкової вартості майна, що підлягало поверненню. Позивач просив суд стягнути з відповідача 665258,07 грн. в якості відшкодування вартості 491,57 тон вугілля. Також, позивачем надано платіжне доручення №951 віл 13.01.2017 р. в підтвердження доплати судового збору за збільшення позовних вимог.
		Відповідно до п. 3.10. Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.
		Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
		Суд приймає заяву про збільшення позовних вимог, позов розглядається з урахуванням поданої заяви.
		Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
		Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував.
		Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
		23 грудня 2013 року між ТОВ «Донвуглересурси» (поклажодавець) та Відділом освіти Близнюківскьої райдержадміністрації Харківської області (зберігач), в особі начальника відділу освіти ОСОБА_2, було укладено договір зберігання № 2312-ху (надалі  Договір).
		Предметом даного договору є відповідальне зберігання вугілля марки ДРГ (0-200) мм.
		Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
		Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
		Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Відповідно до п. 1.3 Договору майно не може бути задіяне в господарському обороті зберігача або передане ним третім особам.
		Пунктом 3.1 розділу 3 Договору було встановлено, що зберігач здійснює зберігання товару згідно даного Договору безоплатно.
		На виконання умов договору позивач надав, а відповідач прийняв на відповідальне зберігання вугілля марки ДГР (0-200) загальною вагою 797,07 т і загальною вартістю 462300,60 грн. На підтвердження чого позивачем надано копії актів прийому-передачі вугілля: № 1 від 23.12.2013 року, № 2 від 24.12.2013 року, № 3 від 26.12.2013 року, № 4 від 26.12.2013 року, № 5 від 26.12.2013 року, № 6 від 27.12.2013 року, № 7 від 29.12.2013 року, № 8 від 10.01.2014 року, № 9 від 20.01.2014 року, № 10 від 23.01.2014 року, № 11 від 24.01.2014 року, № 12 від 28.01.2014 року, № 13 від 31.01.2014 року, № 14 від 31.01.2014 року, № 15 від 01.02.2014 року, № 16 від 01.02.2014 року, № 17 від 03.02.2014 року, № 18 від 03.02.2014 року, № 19 від 04.02.2014 року, № 20 від 04.02.2014 року, № 21 від 05.02.2014 року, № 22 від 07.02.2014 року, № 23 від 10.02.2014 року, № 24 від 11.02.2014 року, № 25 від 12.02.2014 року, № 26 від 12.02.2014 року, № 27 від 12.02.2014 року, № 28 від 13.02.2014 року, № 29 від 14.02.2014 року,  № 30 від 18.02.2014 року, № 31 від 19.02.2014 року, № 32 від 21.02.2014 року, № 33 від 26.03.2014 року (а. с. 11-43).
		В силу ч.1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
		Згідно ч. 2 ст. 938 ЦК України якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.
		Статтею 953 ЦК України передбачено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
		Зберігач забезпечує повне збереження майна, а після закінчення зберігання повертає поклажодавцю те саме майно. Майно повинно бути повернене в тому самому стані, у якому воно було прийняте на зберігання, з урахуванням змін його природних властивостей (п. 2.1.3 Договору).
		Згідно п. 2.1.10 зберігач повертає майно поклажодавцю повністю або частково за першою вимогою останнього не пізніше 3-х календарних днів з дня одержання такої вимоги.
		Як зазначав позивач, він неодноразово звертався до відповідача з вимогою про повернення майна в повному обсязі, однак, відповідачем було повернуто лише 305,5 т вугілля, вартістю 179386,55 грн., що підтверджується актом прийому-передачі вугілля з відповідального зберігання № 1/1 від 14.05.2014 року (а.с. 44).
		23.06.2016 року на адресу відповідача була направлена вимога №169 про повернення майна з відповідального зберігання, яку, згідно відмітки поштового відділення, було отримано відповідачем 06.07.2016 р. (а.с 46).
		Враховуючи невиконання відповідачем вимог позивача, останнім було направлено претензію №174 від 29.06.2016 р. (а.с. 47-48) з вимогою повернути передане на відповідальне зберігання вугілля марки ДГР (0-200) мм загальною вагою 491,57 т в строк до 29.07.2016 р. Однак, відповідачем не було виконано вказані вимоги позивача.
		В судовому засіданні 04.10.2016 р. відповідач заявляв, що передане на зберігання вугілля було в повному обсязі використане відповідачем, внаслідок чого є неможливим повернення вказаного майна.
		Відповідно до ст. 944 ЦК України зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.
		В ч.ч. 1, 2 ст. 949 ЦК України закріплено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
		Згідно п. 1 ч. 1 ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) речі відшкодовуються  у  розмірі її вартості.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.10.2016 р. було призначено судову експертизу для встановлення середньозваженої ринкової  вартості неповернутого вугілля. Відповідно до складеного експертом висновку загальна середньозважена ринкова вартість 491,57 тон вугілля марки ДГР (0-200) мм станом на жовтень 2016 року складає 665258,07 грн. (а.с 79-83).
		Враховуючи зазначене та те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження повернення майна позивача, суд вважає вимоги про відшкодування вартості 491,57 тон вугілля марки ДГР (0-200) мм в сумі 665258,07 грн. такими що підлягають задоволенню.
		Враховуючи положення ч. 2 ст. 49 ГПК України та те, що з вини відповідача спір було доведено до суду, суд дійшов до висновку, що сума сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 9978,87 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
		Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Таким чином, витрати понесені позивачем на оплату товарознавчої експертизи №10934 підлягають стягненню з відповідача в сумі 8208,80 грн.
		Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд    
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Прийняти до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог (вх. №1711 від 19.01.2017 р.).
		Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
		Стягнути з Відділу освіти Близнюківської райдержадміністрації Харківської області (64801, Харківська обл., Близнюківський район, селище міського типу Близнюки, ВУЛИЦЯ СВОБОДИ, будинок 30, код ЄДРПОУ 02146363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНВУГЛЕРЕСУРСИ» (84200, Донецька обл., місто Дружківка, ВУЛИЦЯ РАДЧЕНКО, будинок 34Б, код ЄДРПОУ 25121804) відшкодування вартості 491,57 тон вугілля марки ДГР (0-200) мм в сумі 665258 ,07  грн. , витрати на проведення експертизи  8208,80 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 9978,88 грн.
		Наказ видати після набрання рішенням законної сили. 
		Повне рішення складено 24.01.2017 р.   
		 
		Суддя ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...