Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/10196/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 25.01.2017. Зареєстровано: 26.01.2017. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2017.
Дата набрання законної сили: 03.02.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		  
		18.01.2017 Справа № 904/10196/16
		За позовом Комунального підприємства "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської обласної ради", м. Дніпро 
		до Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту, м. Дніпро 
		про стягнення заборгованості у розмірі 61 046,34грн.    
		Суддя  Ліпинський О.В.
		 
		Представники:
		від позивача: ОСОБА_1, дов. № 068 від 22.03.2016;
		від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 01-01/275 від 20.04.2016;
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		Комунальне підприємство "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до  Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту про стягнення заборгованості у розмірі 65 461,69 грн., з яких: пеня у розмірі 30  907,25 грн., три відсотки річних у розмірі 4  681,50грн., інфляційних втрат у розмірі 29  872,93грн. 
		В ході вирішення спору Позивач зменшив розмір позовних вимог, та просив стягнути з відповідача заборгованості у розмірі 61  046,34 грн., з яких:  пеня у розмірі 29  217,45 грн., три відсотки річних у розмірі 4 390,37 грн., інфляційні втрати у розмірі 27 438,52 грн.
		В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про закупівлю теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання за державні кошти №1458 від 24.06.2014 щодо повної та своєчасної оплати.
		13.12.2016 відповідач надав відзив на позовну заяву, за зміст моя кого зазначив, що порушення строків оплати поставленої позивачем теплової енергії сталося за відсутності бюджетного фінансування, тобто не з його вини. Згідно з ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України, він не несе за це відповідальності.
		Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.16 продовжено строк розгляду спору до 26.01.17.
		В судовому засіданні 18.01.2017 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.
		Фіксація  судового процесу технічними засобами не проводилася. 
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -   
		 
		ВСТАНОВИВ:
		24.06.2014 між Комунальним підприємством "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (позивач - постачальник) та Дніпропетровським державним інститутом фізичної культури і спорту (відповідач - споживач) було укладено договір про закупівлю теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання за державні кошти №1458.
		Відповідно до п.1.1 договору, постачальник надає послуги з постачання пари та гарячої води (35.30.1 (09300000-2 Електрична, теплова, сонячна та атомна енергія) по об`єктах споживача в 2014, а споживач приймає та зобов`язується оплатити оплати теплову енергію на умовах даного договору.
		Пунктом 4.6 договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.
		Відповідно до п. 4.7 договору, постачальник до 5-го числа поточного місяця виставляє споживачу рахунок на 100% передплату місячної суми планових платежів, передбачених п. 1.2 договору.
		Згідно з п. 4.8 договору, постачальник на протязі 5-ти днів з дня отримання від споживача документів, передбачених пунктами 5.3, 5.5 цього договору, виставляє споживачу рахунки на сплату з коригуванням фактично спожитої теплової енергії. Зазначені рахунки повинні бути сплачені споживачем не пізніше 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим.
		Пунктом 4.9 договору передбачено, що обов`язок по отримання рахунків покладається на споживача.
		Пунктом 10.1 договору сторони визначили, що відповідно до ст. 631 ЦК України та ст. 180 ГК України цей договір набирає чинності з 01.01.2014 по 31.12.2014 включно, а в частині розрахунків за спожиту теплову енергію  до їх повного здійснення.
		На виконання умов договору позивач в період з січня 2014 по грудень 2014 включно поставив,  а відповідач прийняв теплову енергію на загальну суму 732  907,06 грн.
		На оплату спожитої теплової енергії позивач виставив відповідачу рахунки (а.с. 24-51).
		Відповідачем зобовязання за договором виконано з порушенням строків оплати за спожиту теплову енергію, передбачених пунктом 4.8 договору, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на станом на 01.01.2015. 
		Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
		Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
		Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. 
		Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України). 
		Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Відповідно до пункту 4.8 договору, строк оплати є таким, що настав. 
		Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
		Згідно з п. 7.3.7 договору за несвоєчасну сплату теплової енергії, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
		Позивачем надано розрахунок пені за загальний період з 01.02.14 по 15.01.15 (по кожному рахунку окремо з урахуванням оплати), розмір якої склав суму 29  217,45 грн.
		Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.             
		Позивачем надано розрахунок 3 % річних  за загальний період з 01.02.14 по 15.01.15 (по кожному рахунку окремо з урахуванням оплати), розмір яких склав суму 4  390,37 грн., та надано розрахунок інфляційних втрат за загальний період з березня 2014 по листопад 2014 (по кожному рахунку окремо з урахуванням оплати) у розмірі 27  438,52 грн.
		Суд   здійснив  перевірку наданих позивачем розрахунків, та дійшов висновку, що визначені в них суми пені, трьох відсотків річних та  інфляційних нарахувань відповідають умовам договору та приписам чинного законодавства. 
		На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, обґрунтованими суд вважає вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 29  217,45 грн., трьох відсотків річних у розмірі 4  390,37 грн., інфляційних втрат у розмірі 27  438,52 грн.
		Заперечуючи проти заявлених вимоги, відповідач просить суд зменшити суму пені, обґрунтовуючи це тим, що він є державної освітньою установою, підпорядкованою Міністерству освіти та науки України, яке встановлює йому відповідні нормативи матеріально-технічного, фінансового та іншого забезпечення. Фінансування інституту відбувається за рахунок загального та спеціального фондів Державного бюджету України. Відповідач неодноразово звертався до Міністерства освіти та науки України, Верховної Ради України щодо потреб у фінансуванні оплати теплопостачання, однак повного та належного фінансування не отримав.
		Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання. 
		Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
		Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. 
		Зважаючи на те, що відповідач є бюджетною установою, і причиною прострочення виконання зобов'язання з оплати поставленої теплової енергії є відсутність належного бюджетного   фінансування, тобто в допущенні прострочення відсутня безпосередня вина споживача, господарський суд вважає за можливе зменшити суму заявленої до стягнення пені на 50%, тобто до 14  608,72 грн.
		З урахуванням встановлених заявлені вимоги підлягають задоволенню частково шляхом стягнення суми пені у розмірі 14 608,72 грн., трьох відсотків річних у розмірі                      4 390,37 грн., інфляційних втрат у розмірі 27 438,52 грн.
		Витрати по сплаті судового збору, в повному обсязі покладаються на відповідача згідно ч. 2 ст. 49 ГПК України.
		Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82  85, 115  117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов задовольнити частково. 
		 
		Стягнути з Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 10, код 05540712) на користь Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Феодосіївська, буд. 7, код 30982775) пеню у розмірі 14  608,72 грн., три відсотки річних у розмірі 4  390,37 грн., інфляційні втрати у розмірі 27  438,52 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 1  378,00 грн. 
		Накази  видати після набрання рішенням законної сили.
		 
		В решті позовних вимог  відмовити.
		 
		       Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
		 
		Повне рішення складено 23.01.2017
		 
		 
		Суддя  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...