Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/2304/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 26.01.2017. Зареєстровано: 26.01.2017. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2017.
Дата набрання законної сили: 16.01.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"16" січня 2017 р.Справа №   914/2304/16
		 
		Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
		головуючого-судді:                           Бойко С. М.,
		суддів:                                      Бонк Т.Б.,
		                                            ОСОБА_1,
		при секретарі судового засідання Фака С.,
		за участі представників сторін:
		від позивача (прокурор)   ОСОБА_2 (посвідчення №01.1146 від 24.10.2012р. до 24.10.2017р.);
		від відповідач-1  не зявився;
		від відповідач-2  ОСОБА_3 (довіреність від 30.09.2016р.);
		 
		розглянув апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області № 05/2-1213вих.16 від 02.11.2016,
		на рішення господарського суду Львівської області від 17.10.2016, суддя  Березяк Н.Є.,
		у справі  № 914/2304/16
		за позовом керівника Львівської місцевої прокуратури №1, м. Львів,
		до відповідача-1 Винниківської міської ради, м. Львів-Винники,
		до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Дім», м. Львів-Винники,
		про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та зобовязання вчинити дії
		ВСТАНОВИВ:
		 
		рішенням господарського суду Львівської області від 17.10.2016 відмовлено в задоволенні позову керівника Львівської місцевої прокуратури №1 до Винниківської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Дім» про визнання незаконним та скасування рішення Винниківської міської ради №264 від 24.03.2016 «Про продовження ТзОВ «Гал-Дім» терміну оренди землі на вул. Сухомлинського у м. Винники» та про зобовязання товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Дім» повернути до земель Винниківської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 4610160300:01:003:0051 та площею 1,5500 га по вул. Сухомлинського у м. Винники.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішення Винниківської міської ради №264 від 24.03.2016 є ненормативним актом та вичерпало свою дію шляхом виконання, а тому його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.
		Також, місцевий господарський суд зазначає, що прокурором не наведено підстав незаконності оскаржуваного рішення Винниківської міськради, не вказано яким актам цивільного законодавства суперечить оскаржуване рішення, не вказано чиї права ним порушено, в чому полягає таке порушення, чи завдано шкоду порушенням прав та її розмір. Факт порушення директором та власником ТзОВ «Гал-Дім» ОСОБА_4 при голосуванні вимог ст. ст. 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції» є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності та не впливає на правомірність прийнятого рішення Винниківською міською радою. 
		В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 17.10.2016 та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано положення ч. 1 ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції», згідно якої, нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, обєднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.
		Також, вказує на те, що місцевим господарським судом не дотримано вимог ч. 4 ст. 35 ГПК України, згідно якої, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обовязковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
		У відзиві на апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю «Гал-Дім» просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду Львівської області від 17.10.2016 залишити без змін, з огляду на те, що прокурором не наведено підстав незаконності оскаржуваного рішення Винниківської міськради, не вказано яким актам цивільного законодавства суперечить оскаржуване рішення, не вказано чиї права ним порушено. 
		Факт порушення директором та власником ТзОВ «Гал-Дім» ОСОБА_4 при голосуванні ст. ст. 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції» є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності і жодним чином не впливає на правомірність прийнятого рішення Винниківської міської ради. 
		 
		В судове засідання 16.01.2017 зявився представник позивача та відповідача-2. Представник відповідач-1 в судове засідання 16.01.2017 не зявився, про причин неявки суду не повідомив, хоча своєчасно та належним чином були повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, неявку відповідача-1 суд розцінює як без поважних причин, а тому відсутні процесуальні перешкоди в розгляді справи, вважає за можливе розглянути спір за наявних у справі доказів.
		В судовому засіданні представник прокуратури підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення господарського суду Львівської області від 17.10.2016 та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги.
		Представник відповідача-2 в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду Львівської області від 17.10.2016 залишити без змін.
		Розглянувши наявні в справі матеріали, давши оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників  сторін, що зявилися, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги заступника прокурора Львівської області № 05/2-1213вих.16 від 02.11.2016 без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 17.10.2016  без змін, з наступних підстав.
		Судами встановлено, що 27 березня 2006 року між Винниківською міською радою та ТзОВ «Гал-дім» на підставі Положення «Про оренду земельної ділянки у м. Винники та порядок встановлення орендної плати» та рішення Винниківської міської ради № 1157 від 16 грудня 2005 року «Про затвердження проекту відведення земельної ділянки та надання ТзОВ «Гал-Дім» в оренду земельної ділянки для будівництва спорткомплексу на вул. Сухомлинського у м. Винники» укладено Договір оренди землі строком на 10 років до 16 грудня 2015 р. площею 1,55 га, кадастровий № 4610160300:01:003:0051.
		Згідно п. 8 Договору оренди землі після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. 
		ТзОВ «Гал-Дім» скориставшись переважним правом на поновлення дії договору на новий строк звернулося до Винниківської міської ради в визначеному законом порядку, подавши письмову заяву з вимогою продовжити строк дії договору.
		Як вбачається з порядку денного 2-ї сесії Винниківської міської ради від 24.03.2016 р. питання про продовження терміну дії договору оренди ТзОВ «Гал-Дім» включене за порядковим номером 15.2. За змістом  протоколу лічильної комісії за дане питання проголосували: за  21 депутат; проти  2 депутат; не голосував  1 депутат. Із них ОСОБА_4П.(депутат та директор і власник відповідача-2) голосував «за» прийняття цього рішення.
		Рішення міської ради № 264  від 24 березня 2016 року «Про продовження ТзОВ «Гал-Дім» терміну дії оренди землі на вул. Сухомлинського у м. Винниках» прийняте більшістю голосів на підставі заяви директора ТзОВ «Гал-Дім», договору оренди землі від 27 березня 2006 року, враховуючи пропозицію постійної діючої комісії з питань земельних відносин та охорони навколишнього середовища та архітектури від 23.12.2015 р., керуючись Земельним кодексом України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про оренду землі», продовжено ТзОВ «Гал-Дім» оренду земельної ділянки прощею 1,55 га, на вул. Сухомлинського (кадастровий № 4610160300:01:003:0051) строком на 5 років, зобовязано у тримісячний строк укласти даний договір та провести його державну реєстрацію та зобовязано укласти договір про відшкодування недоотриманих коштів за користування земельною ділянкою на умовах зазначених в рішенні.
		Зокрема п. 4 даного рішення, для договору про відшкодування недоотриманих коштів за користування земельною ділянкою встановлено, що орендар зобовязаний сплатити орендну плату за укладеним договором оренди загальною сумою 830  341,92 грн.
		 
		Предметом позову є вимога прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Винниківської міської ради №264 від 24.03.2016 «Про продовження ТзОВ «Гал-Дім» терміну оренди землі на вул. Сухомлинського у м. Винники» та зобовязання товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Дім» повернути до земель Винниківської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 4610160300:01:003:0051 та площею 1,5500 га по вул. Сухомлинського у м. Винники.
		Як на підставу позову прокурор посилається на ч. 1 ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції» . 
		Прокурор факт звернення до суду в якості позивача обґрунтовує вчиненням депутатом міської ради, що прийняла рішення в інтересаї останнього порушенням Закону України  «Про запобігання корупції». 
		 
		Таким чином, для задоволення позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування суду необхідно встановити невідповідність рішення Винниківської міської ради №264 від 24.03.2016 «Про продовження ТзОВ «Гал-Дім» терміну оренди землі на вул. Сухомлинського у м. Винники» вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт і порушення процедури його прийняття, а також встановлення факту порушення, у зв'язку з прийняттям  вказаного рішення, прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а для задоволення позовних вимог в частині повернення спірної земельної ділянки суду необхідно встановити добросовісність набувача (відповідач-2) земельної ділянки та визначити, чи може бути річ витребувана в останнього.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи постановою Личаківського районного суду м. Львова від 01.08.2016 у справі № 462/2653/16-п (а.с.17) ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КпАП України.
		Вказана постанова не оскаржена та набрала законної сили.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції», нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, обєднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.
		Таким чином, вищезазначена норма закону передбачає диспозитивність дій суду щодо визнання рішень незаконними в судовому порядку, та не зобовязує суд в імперативному порядку визнавати рішення органу місцевого самоврядування недійсними з вищенаведеної підстави. 
		 
		Акт державного чи іншого органу це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обовязків  характер для субєктів цих відносин.
		 
		За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
		Згідно зі ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 9, 10 ст. 59 Закону).
		Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.  Обовязковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації. 
		Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		 
		Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про місцеве самоврядування» (в редакції від 01.03.2016, яка була чинна на момент прийняття оскаржуваного рішення) рада вважається повноважною за умови обрання не менш як двох третин депутатів від загального складу ради.
		Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування» (в редакції від 01.03.2016, яка була чинна на момент прийняття оскаржуваного рішення) правомочний склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку, яка становить не менш як дві третини від загального складу ради.
		Отже, правомочний склад Винниківської міської ради становить 18 депутатів (27 депутатів * 2/3).
		Частиною 2 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» (в редакції від 01.03.2016, яка була чинна на момент прийняття оскаржуваного рішення) встановлено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
		Отже, Винниківська міська рада здійснює свої повноваження шляхом прийняття рішень більшістю депутатів міської ради, а саме 14 депутатів.
		Частиною 2 статті 35 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що в разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу. У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. 
		З системного аналізу вищенаведених норм Закону України «Про запобігання корупції» вбачається, що наявність потенційного або реального конфлікту інтересів не тягне за собою автоматичної недійсності прийнятих рішень колегіального органу та лише у визначених законом випадках може впливати на втрату правомочності органу.
		З результатів голосування на пленарному засіданні Винниківської міської ради від 24.03.2016 (а.с.53-58), реєстрації депутатів Винниківської міської ради сьомого демократичного скликання від 24.03.2016 (а.с.61) та протоколу пленарного засідання від 24.03.2016 (а.с.62-76) вбачається що на пленарне засідання зявилось 24 з 27 депутатів Винниківської міської ради, а за оскаржуване рішення проголосувало 21 депутатів, проти  2, утрималось  0, не голосували  1.
		Таким чином, враховуючи, що усунення депутата ОСОБА_4 від голосування при прийнятті оскаржуваного рішення внаслідок реального конфлікту інтересів не призводить до втрати правомочності колегіального органу (Винниківської міської ради), не впливає на юридичний факт наявності більшості голосів при прийнятті оскаржуваного рішення та не змінює волю колегіального органу на прийняття оскаржуваного рішення, а відтак відповідає вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. 
		Отже, те що ОСОБА_4 -депутата Винниківської міської ради притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1, 2 ст. 172-7 КпАП України, а саме за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів не є тією обставиною, що тягне за собою визнання недійсним рішення Винниківської міської ради.
		А тому доводи апеляційної скарги, що судом безпідставно не прийнято до уваги ч. 4 ст. 35 ГПК України як встановлений факт корупційного правопорушення, яке вчинене депутатом ОСОБА_4  не є тим юридичним фактом, який би спростовував правильність рішення місцевого суду. 
		У відповідності до положень ст. 12 Земельного кодексу України,  згідно якої до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить розпорядження землями територіальної громади, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, організація землеустрою та інші.
		Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.
		Згідно ч.1 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Обираючи форму представництва прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту (ч. 6 ст. 361 вказаного Закону).
		Частиною 1 статті 2 ГПК України встановлено, що господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
		При цьому, прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.
		Відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. 
		Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересу держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
		 
		Прокурор вказує на порушення інтересів держави внаслідок неналежного здійснення Винниківською міською радою владних повноважень та невідповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства та необхідність визнання такого рішення протиправним і його скасування в судовому порядку, що й слугувало підставою для представництва.
		Проте, прокурором не доведено, а судом не встановлено невідповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства, а тому вказане рішення Винниківської міської ради не порушує нічиїх прав та не завдає шкоди. Таким чином, в ТОВ «Гал-Дім» наявні правові підставі на користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4610160300:01:003:0051 та площею 1,5500 га по вул.. Сухомлинського у м. Винники. 
		 
		Щодо позовної  вимоги в частині повернення спірної земельної ділянки, апеляційний господарський суд зазначає наступне. 
		З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).
		У постанові Верховного Суду України від 18 травня 2016 по справі №3-271гс16 зазначено, що господарський суд, зясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
		Таким чином, апеляційний господарський суд зазначає, що до позовної вимоги про повернення земельної ділянки застосовується положення ст. 387 ЦК України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		Отже, враховуючи, що судами встановлено правомірність оскаржуваного рішення Винниківської міської ради №264 від 24.03.2016 «Про продовження ТзОВ «Гал-Дім» терміну оренди землі на вул. Сухомлинського у м. Винники» та наявність правових підстав для користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4610160300:01:003:0051, площею 1,5500 га по вул.. Сухомлинського у м. Винники  судом не встановлено необхідних умов для задоволення позову, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги і  в частині повернення спірної земельної ділянки.
		 
		Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. 
		Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.  Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 
		Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. 
		Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість вимог позивача, а тому апеляційна скарга заступника прокурора Львівської області № 05/2-1213вих.16 від 02.11.2016 підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 17.10.2016 залишенню без змін.
		Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. 
		Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про залишення сплати судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом (позивач).
		Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області № 05/2-1213вих.16 від 02.11.2016 залишити без задоволення. 
		Рішення господарського суду Львівської області від 17.10.2016  залишити без змін
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
		Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.
		 
		Головуючий суддя:С. М. Бойко 
		 
		Судді:Т.Б. Бонк 
		 
		ОСОБА_1 
		Повний текст постанови виготовлений 19.01.2016

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...