Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 819/952/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; проходження служби.
Надіслано для оприлюднення: 26.01.2017. Зареєстровано: 26.01.2017. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2017.
Дата набрання законної сили: 24.01.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		24 січня 2017 року                                                                                                   Справа № 876/7811/16 
		Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
		 
		Головуючого судді                                                      Сеника Р.П.,  
		суддів                                                                            Хобор Р.Б., Попка Я.С. 
		з участю секретаря судового засідання                     Мельничук Б.Б.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 року у справі № 819/952/16 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Тернопільської області про про визнання протиправним та скасування наказу прокурора Тернопільської області № 682к від 12.08.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, - 
		 
		                                                     В С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_1 звернувся до адміністративного позову з адміністративним позовом до Прокуратури Тернопільської області  (надалі відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу прокурора Тернопільської області № 682-к від 12 серпня 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
		Позовні вимоги мотивує тим, не вчиняв дисциплінарного проступку, оскільки у нього не було правових підстав та технічних можливостей виконати ухвалу слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області Мочальської В. М. від 04 березня 2016 року у справі № 601/352/16, якою зобов'язано прокурора Кременецької місцевої прокуратури в Тернопільській області виконати дії відповідно до ст. 214 КПК України щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі ЄРДР) за повідомленням ОСОБА_3 від 01 березня 2016 року та розпочати розслідування, так як станом на 09.03.2016 року оригіналу повідомлення ОСОБА_3 не було у Кременецькій місцевій прокуратурі в силу витребування його прокуратурою Тернопільської області, що унеможливлює внесення даних в систему ЄРДР. Вважають, що службове розслідування проведено поверхнево, судових рішень про визнання дій ОСОБА_1 незаконними судами наприймалось, а даний надуманий факт покладено в основу наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1, що оскаржується. Просять також врахувати, що ст.ст. 44-50 Закону України « Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року набирають чинності 15 квітня 2017 року, відтак ст.49 цього Закону, яка передбачає догану як вид дисциплінарного стягнення не набрала чинності на час прийняття оскаржуваного наказу.
		 
		 
		Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 року у задоволенні позову відмовлено.
		Постанову суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на неї апеляційну скаргу.
		В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.
		Також апелянт у своїй апеляційній скарзі зазначає, що порядок притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності визначений розділом VI Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року «Дисциплінарна відповідальність прокурора» та містить 8 статей - з ст. 43 по ст. 50. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 ЗУ «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року, прокурора може бути притягнено до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав: невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків. Порядок здійснення дисциплінарного провадження та застосування дисциплінарного стягнення до прокурора передбачений у статтях 44 - 50 Закону. Зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону передбачає догану як вид дисциплінарного стягнення, яке може бути накладено на прокурора. 
		Однак пунктом 1 розділу ХII Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року «Прикінцеві положення» встановлено, що цей Закон набирає чинності з 15.07.2015 року, крім статей 21, 28-38, 42, 44-50, 62-63, 65-79 цього Закону, які згідно з абзацом третім даного пункту набирають чинності 15.04.2017 року. Таким чином усі статті розділу VI «Дисциплінарна відповідальність прокурора» Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року, крім ст.. 43, в тому числі ст. 49, яка передбачає догану як вид дисциплінарного стягнення, не набрала чинності, як на час прийняття оскаржуваного наказу, так і на даний час.
		Просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
		Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
		Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що 11 грудня 2015 року наказом №1134-к прокуратури Тернопільської області радник юстиції ОСОБА_1 призначений на посаду першого заступника керівника Кременецької місцевої прокуратури.
		09 березня 2016 року до Кременецької місцевої прокуратури надійшла ухвала слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 04.03.2016 р. у справі №601/352/16, якою зобов'язано прокурора Кременецької місцевої прокуратури в Тернопільській області виконати дії відповідно до ст.214 КПК України щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням ОСОБА_3 від 01.03.2016 р. та розпочати розслідування. Ухвала оскарженню не підлягає.
		Однак, дана ухвала не виконана, натомість Кременецькою місцевою прокуратурою 09.03.2016 р. складений Висновок про відсутність підстав для внесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань, підписаний прокурором Кременецької місцевої прокуратури ОСОБА_5 та погоджено підписом В.о керівника Кременецької місцевої прокуратури ОСОБА_1. При цьому, суд зазначає, що наказ про призначення ОСОБА_1 В.о. керівника Кременецької місцевої прокуратури станом на 09.03.2016 року прокуратурою Терн6опільської області не виносився, тобто ОСОБА_1 будучи першим заступником керівника Кременецької місцевої прокуратури підписав даний документ як В.о. керівника Кременецької місцевої прокуратури без наявних на те повноважень. Також, суд наголошує, що такий процесуальний документ, як «Висновок про відсутність підстав для внесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань» чинним Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачений.
		16.06.2016 року за вих. №25-33047-16 генеральною прокуратурою України надіслано інформацію прокурору Тернопільської області про неналежне виконання службових обов'язків працівниками прокуратури області, які шкодять авторитету органів прокуратури, яка надійшла до прокуратури Тернопільської області 21.06.2016 року, що підтверджується штампом прокуратури Тернопільської області з вх.№2829. З даної інформації вбачається, що управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури Генеральної прокуратури України, відповідно до вимог пунктів 2.1.12 та 4.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань, просить провести розслідування за фактом не внесення до ЄРДР відомостей за заявою ОСОБА_3 згідно ухвали Кременецького районного суду.
		24.06.2016 року наказом прокуратури Тернопільської області №510к призначене службове розслідування за фактом невиконання судового рішення прокурором Кременецької місцевої прокуратури ОСОБА_5 та виконувачем обов'язків керівника Кременецької місцевої прокуратури ОСОБА_1, та створена відповідна комісія, результати якої викладені у Висновку від 10.08.2016 року.
		Згідно п.3 Висновку за результатами проведення службового розслідування про факти порушень службової дисципліни, допущених виконувачем обов'язків керівника Кременецької місцевої прокуратури ОСОБА_1 та прокурором цієї прокуратури ОСОБА_5 від 10.08.2016 р. за неналежне виконання службових обов'язків та порушення вимог кримінального процесуального законодавства, Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури під час виконання ухвали Кременецького районного суду від 04.03.2016 р. про внесення відомостей за скаргою ОСОБА_3 в ЄРДР та розгляду скарг згаданої особи перший заступник керівника Кременецької місцевої прокуратури ОСОБА_5 та прокурор цієї ж прокуратури ОСОБА_5 заслуговують на притягнення до дисциплінарної відповідальності.
		ОСОБА_1 в ході проведення службового розслідування надані пояснення, з яких вбачається, що ним виконати ухвалу слідчого судді виявилось неможливим, так як до даної ухвали не було долучено заяву ОСОБА_3 та в ухвалі не зазначено статтю КК України за якою необхідно кваліфікувати кримінальне порушення, оскільки ці дані є обов'язковою умовою для реєстрації кримінального провадження в ЄРДР.
		12.08.2016 року наказом прокуратури Тернопільської області №682к  за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог Конституції України, кримінального процесуального законодавства, галузевого наказу Генерального прокурора України «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» від 19.12.2012 року №4гн, першому заступнику керівника Кременецької місцевої прокуратури Тернопільської області ОСОБА_1 оголошено догану.
		Не погодившись із даним наказом ОСОБА_1 подав Генеральному прокурору України Луценку Ю.В. скаргу на притягнення його до дисциплінарної відповідальності, у якій просив скасувати наказ прокурора Тернопільської області № 682к від 12 серпня 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
		21.09.2016 року Генеральною прокуратурою України за №1123085-16 надано відповідь на скаргу ОСОБА_1, у якій зазначено, що викладені у скарзі доводи не в повній мірі відповідають дійсності та є недостатньо обґрунтованими, для визначення застосованого виду стягнення враховано характер допущеного порушення, що відповідає ступеню вини та тяжкості проступку, а тому підстав для скасування наказу не вбачається.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимогах у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем свідомо проігноровані його посадові обов'язки по внесенню відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням ОСОБА_3 від 01.03.2016 р., відтак прокурор Тернопільської області правомірно виніс наказ № 682-к від 12 серпня 2016 року « Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
		При цьому суд зазначав, що зазначення у наказі № 682-к від 12 серпня 2016 року про те, що дії ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_3 у судовому порядку визнані незаконними, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи, однак це не спростовує вчинення позивачем дисциплінарного проступку та його тяжкості.
		Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
		Дані спірні правовідносини врегульовуються  Законом України «Про прокуратуру» №1697-VІІ від 14.10.2014 р., КЗпП України, Дисциплінарним статутом прокуратури України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 06.11.1991 р. №1795-ХІІ,  Інструкції про порядок проведення службових розслідувань (перевірок) в органах прокуратури України, затвердженою наказом Генерального прокурора України від 24.09.2014 р. №104.
		При цьому суд враховує, що пріоритетними є норми спеціального закону. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадку, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин або коли про це йдеться  у спеціальному законі.
		У розумінні п.15 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. 
		Колегією апеляційного суду при розгляді доводів позивача детально проаналізовано Закон України «Про прокуратуру» щодо початку дії його норм, якими встановлено дисциплінарну відповідальність прокурорів. За результатами дослідження зроблено вірний висновок, що при притягненні ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності прокуратурою Тернопільської області правомірно, відповідно до підпункту 5 пункту 5-1 Перехідних положень вказаного Закону, застосовано норми Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 06.11.1991.
		Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що службову перевірку щодо нього проведено неналежними суб'єктами, оскільки дисциплінарне провадження щодо працівників прокуратури вправі проводити кваліфікаційно-дисциплінарна комісія.
		Колегією апеляційного суду оглянувши матеріали справи було з'ясовано, що Законом №1355-VIII від 12.05.2016 відстрочено дію норм Закону України «Про прокуратуру», якими встановлено порядок дисциплінарного провадження щодо прокурора, а також діяльність та повноваження Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів України (ст.ст.44-50, 73-79), а саме передбачено набрання ними чинності з 15.04.2017.
		Крім того, відповідно до підпункту 5 пункту 5-1 Перехідних положень вказаного Закону, до 15.04.2017 при здійсненні дисциплінарного провадження щодо прокурорсько-слідчого працівника застосовуються положення Дисциплінарного статуту прокуратури України. Статтею 11 Статуту встановлено, що для встановлення обставин дисциплінарного проступку призначається службова перевірка.
		Також чинним є наказ Генерального прокурора України №104 від 24.09.2014, яким затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань (перевірок) в органах прокуратури України.
		У матеріалах справи міститься наказ прокурора області №510к від 24.06.2016 про призначення службового розслідування стосовно ОСОБА_1
		Таким чином, дисциплінарне провадження щодо позивача розпочато в день винесення наказу про призначення службової перевірки, а тому при її проведенні не підлягали до застосування ст.ст.44-50, 73-79 Закону України «Про прокуратуру», оскільки з 12.05.2016 їх дія відстрочена до 15.04.2017.
		 
		 
		 
		Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що з метою встановлення обставин вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, необхідно було, відповідно до ст.11 Дисциплінарного статуту прокуратури України, призначити службову перевірку, проведення якої доручити спеціально створеній наказом прокурора області комісії. Крім того, позивачем не доведено та судом не встановлено, що під час проведення вказаного службового розслідування допущено порушення Інструкції про порядок проведення службових розслідувань (перевірок) в органах прокуратури України.
		Не відповідають дійсності твердження апелянта про неврахування судом першої інстанції його доводів та не відображення в постанові мотивів їх відхилення.
		Так, судом першої інстанції в ході слухання справи та вирішенні питання наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, проаналізовано доводи як позивача про неможливість виконання ухвали Кременецького районного суду від 04.03.2016 так і їх спростування відповідачем. При цьому, в мотивувальній частині оскаржуваної постанови судом наведено мотиви неврахування доводів позивача та положення закону, якими вони спростовуються.
		ОСОБА_1 стверджувалося, що ухвала Кременецького районного суду від 04.03.2016 не підлягала виконанню, оскільки вона є незаконною, необгрунтованою та не чіткою.
		Однак суд не бере до уваги вищенаведене, так як в оскаржуваній постанові зазначено, що, згідно ч.2 ст.21 КПК України, вирок або ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.
		Проаналізувавши ст.214 КПК України та п.2.1 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затверджене наказом Генерального прокурора України №69 від 17.08.2012 (чинного станом на 09.03.2016), в яких вказано, які саме відомості підлягають зазначенню в ЄРДР при внесені прокурором даних про вчинене кримінальне правопорушення. При цьому наведені норми співставлено з інформацією, яка містилася в ухвалі Кременецького районного суду від 04.03.2016.
		Водночас позивачем так і не було наведено та доведено, які саме відомості, вказані в ст.214 КПК України та п.2.1 Положення, неможливо було відобразити в ЄРДР при виконанні ухвали Кременецького районного суду від 04.03.2016.
		Натомість ОСОБА_1 наводився лише як аргумент те, що в наведеній ухвалі вказувалася адреса ОСОБА_3, яка відрізнялася від його адреси, зазначеній у зверненні від 01.03.2016. Проте слід звернути увагу, що в ухвалі суду взагалі не зазначалося будь-якої адреси ОСОБА_3 Крім того, згідно ст.214 КПК України та п.2.1 Положення, адреса заявника не є обов'язковими відомостями, які вносяться в ЄРДР.
		Також ОСОБА_1 зазначено, що в ухвалі Кременецького районного суду від 04.03.2016 не була вказана правова кваліфікація злочину.
		Проте, слід звернути увагу, що в ухвалі викладено фактичні дані про правопорушення, у зв'язку із яким ОСОБА_3 вимагав у прокурора Кременецької місцевої прокуратури внести відомості в ЄРДР. Тому, прокурор, маючи необхідні знання в галузі кримінального права та будучи спеціалістом, який уповноважений на проведення кваліфікації кримінально- караних діянь, вносячи, на виконання ухвали Кременецького районного суду від 04.03.2016, відомості в ЄРДР, повинен був самостійно провести попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення та зазначити статтю Кримінального кодексу України.
		Також слід оцінювати критично доводи апелянта про належне виконання ним службових обов'язків.
		Наказом керівника Кременецької місцевої прокуратури №36 від 23.12.2015 року«Про розподіл обов'язків між працівниками Кременецької місцевої прокуратури» встановлено, що одним із службових обов'язків першого заступника керівника Кременецької місцевої прокуратури ОСОБА_1 на території м.Кременеця та Кременецького району є організація роботи щодо виконання вимого закону при прийманні, реєстрації, розгляді та вирішенні правоохоронними органами заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, їх розслідування, своєчасне внесення щодо них відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, забезпечення достовірності звітності та статистичних даних у кримінальних провадженнях.
		Згідно зі ст.5 Кодексу професійної етики та Поведінки працівників прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора України №123 від 28.11.2012, при здійсненні повноважень прокурор зобов'язаний діяти законно та в межах своєї компетенції своєчасно вживати вичерпних заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили.
		За результатами дослідження обставин справи, суд прийшов до висновку про те, що ОСОБА_1 допущено все-таки неналежне виконання службових обов'язків. Так, ним не вчинено дій, які б спонукали прокурора Кременецької місцевої прокуратури ОСОБА_5 виконати ухвалу Кременецького районного суду від 04.03.2016 та внести в ЄРДР відомості за скаргою ОСОБА_3 Натомість ОСОБА_1 сприяв протиправній поведінці ОСОБА_5 по невиконанні судового рішення, погодивши складений нею 09.03.2016 року висновок про відсутність підстав для внесення відомостей в ЄРДР.
		Таким чином, перший заступник керівника Кременецької місцевої прокуратури ОСОБА_1 неналежно виконав свій службовий обов'язок, оскільки не організував роботу підпорядкованого працівника по виконанні ухвали Кременецького районного суду від 04.03.2016 та внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		Не відповідає законодавчим нормам твердження апелянта про те, що Кременецький районний суд разом із вказаною ухвалою повинен був направити в Кременецьку місцеву прокуратуру судове розпорядження. ОСОБА_1 не звернуто увагу, що ст. 535 КПК України, на яку він при цьому посилається, застосовується при зверненні до виконання судових рішень, винесених за результатами розгляду по суті кримінальних проваджень, а не скарг.
		Також колегія апеляційного суду вважає звернути увагу, що в адміністративному позові ОСОБА_1 єдиною вимогою було скасування наказу прокурора області від 12.08.2016 в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності. При цьому, наводячи доводи про незаконність службового розслідування, його неповноту та поверховість, позивач не ставив вимогу про визнання протиправними дій по проведенні службового розслідування, визнання його результатів недійсними та скасування висновку від 10.08.2016. Позивачем не враховано, що наказ - похідний документ від висновку службового розслідування, а факт неналежного виконання ОСОБА_1 службових обов'язків та наявність у зв'язку із цим підстав притягнення його до дисциплінарної відповідальності встановлено саме висновком комісії від 10.08.2016.
		Враховуючи вищенаведене, колегія суду вважає, що даний адміністративний позов є безпідставним, не обґрунтованим і не підлягає до задоволення.
		А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
		На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при вирішенні оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
		 
		                                                 У Х В А Л И В :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
		Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 року у справі № 819/952/16 - залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		 
		Головуючий:                                                                         Р.П. Сеник
		 
		Судді :                                                                                    Р.Б. Хобор
		 
		                                                                                              Я.С. Попко
		 
		 
		 
		Повний текст рішення виготовлено 24.01.2017 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...