Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/4101/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 27.01.2017. Зареєстровано: 29.01.2017. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2017.
Дата набрання законної сили: 30.01.2018
Результат оскарження 30.01.2018 Львівський апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		25.01.2017р.                                                                           Справа№ 914/4101/15 
		 
		За позовом: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів,
		до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Львів,
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Львівська міська рада, м. Львів,
		про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати, розірвання договору оренди та зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень.
		                                                                        Головуючий суддя М. Синчук
		Суддя Юркевич М.В.
		Суддя Березяк Н.Є.
		при секретарі Х.Карась
		За участю представників:
		позивача: Рубель С.П. - довіреність №2302-вих-2 від 03.01.2017 р., 
		відповідача: не з'явився,
		третя особа: Рудницька М.І. - довіреність №2901-вих-35 від 18.01.2017 р.   
		 
		          Представнику позивача та третій особі роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.
		          Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.12.2015 року порушено провадження у справі №914/4101/15 (суддя Березяк Н.Є.) за позовом Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Львівська міська рада, про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 581  044,70 грн (з врахуванням заяви про зменшених позовних вимог від 07.02.2016 р.), розірвання договору оренди та зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень.
		24.12.2015 р. ФОП ОСОБА_1 (відповідач по справі) подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 01.12.2015 року про порушення провадження у справі та повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
		Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.01.2016р. відмовлено в прийнятті до провадження апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з тих мотивів, що оскарження ухвали місцевого господарського суду про порушення провадження у справі  ГПК України не передбачено.
		Внаслідок тимчасової непрацездатності судді Березяк Н.Є., повторним автоматизованим розподілом судової справи  протоколом № 76 від 22.01.16р., суддею по справі № 914/4101/15 визначено суддю Синчука М.М.
		Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.01.2016р. справу №914/4101/15 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 08.02.2016р.
		04.02.16р. вих. № 09-01/430/16 на виконання вимог ст. 109 ГПК України, матеріали справи №914/4101/15 були витребувані Львівським апеляційним господарським судом для долучення до касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, б/н від 03 лютого 2016 року на ухвалу господарського суду Львівської області від 01.12.2015 р. про порушення провадження у справі та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14 січня 2016 року прийняту за розглядом апеляційної скарги на ухвалу про порушення провадження у справі для подальшого скерування до Вищого господарського суду України для здійснення касаційного провадження.
		05.02.2016р. через канцелярію господарського суду Львівської області Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу б/н від 05.02.2016 року на ухвалу господарського суду Львівської області від 25.01.2016 року про прийняття справи №914/4101/15 до провадження (суддя Синчук М.М.)
		Ухвалою господарського суду Львівської області від08.02.2016 р. зупинено провадження у справі №914/4101/15 до повернення матеріалів справи до господарського суду Львівської області надісланих для здійснення апеляційного та касаційного провадження за скаргами Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
		Супровідним листом від 08.02.2016 р. №914/4101/15/2/16, в порядку ч. 3 ст. 91 ГПК України, на адресу Львівського апеляційного господарського суду надіслано матеріали справи №914/4101/15 для долучення до касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 03.02.2016 р. на ухвалу господарського суду Львівської області від 01.12.2015 р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14.01.2016 р. та апеляційну скаргу від 05.02.2016 р. з додатками на ухвалу господарського суду Львівської області від 25.01.2016 р. про прийняття справи до провадження (суддя Синчук М.М.).
		11.02.2016 р. ухвалою Львівського апеляційного господарського суду відмовлено в прийнятті до провадження апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Львівської області від 25.01.2016 р. про прийняття справи до провадження (суддя Синчук М.М.), оскільки оскарження ухвали місцевого господарського суду про порушення провадження у справі  ГПК України не передбачено.
		12.02.2016 р. Львівським апеляційним господарським судом надіслано справу №914/4101/15 до Вищого господарського суду України для здійснення касаційного провадження за касаційними скаргами ФОП ОСОБА_1 б/н від 03.02.15 р., б/н від 11.02.16 р. на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14.01.16 та ухвалу господарського суду Львівської області від 01.12.15, на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.16 та ухвалу господарського суду Львівської області від 25.02.16 по справі №914/4101/15 господарського суду Львівської області.
		18.02.2016р. через канцелярію господарського суду Львівської області Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу б/н від 18.02.2016 року на ухвалу господарського суду Львівської області від 08.02.2016 року про зупинення провадження у справі № 914/4101/15 до повернення матеріалів справи до господарського суду Львівської області. 
		16.03.2016 р. постановою Вищого господарського суду України залишено без задоволенню скаргу ФОП ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14.01.2016 р. та ухвалу господарського суду Львівської області від 01.12.2015 р. у справі №914/4101/15.
		16.03.2016 р. постановою Вищого господарського суду України залишено без задоволенню скаргу ФОП ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.2016 р. та ухвалу господарського суду Львівської області від 25.02.2016 р. у справі №914/4101/15.
		04.04.2016 р. матеріали справи №914/4101/15 отримано господарським судом Львівської області.
		Супровідним листом від 06.04.2016 р. №914/4101/15/2/16 на адресу Львівського апеляційного господарського суду скеровано апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, на ухвалу господарського суду Львівської області від 08.02.2015 року по справі №914/4101/15, б/н від 18.02.2016 року та матеріали справи. 
		Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.04.2016р. апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 №б/н від 18.02.2016р. на ухвалу господарського суду Львівської області від 08.02.2016р. у справі №914/4101/15 та додані до неї матеріали повернуто скаржнику без розгляду. В ухвалі зазначено, що згідно з ч.4 ст.97 ГПК України після усунення обставин, які слугували підставою для повернення апеляційної скарги в порядку п.п.1,2,3 ч.1 ст.97 ГПК України, апеляційна скарга може бути подана повторно.
		26.04.2016р. матеріали справи №914/4101/15 направлено до господарського суду Львівської області.
		Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.04.2016 р. провадження у справі поновлено у зв'язку із поверненням матеріалів справи №914/4101/15 з Львівського апеляційного господарського суду, розгляд справи призначено на 23.05.2016р.
		Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.05.2016р. розгляд справи відкладено на 13.06.2016р. у зв'язку з неявкою відповідача та третьої особи в судове засідання. 
		13.06.2016р. через канцелярію господарського суду Львівської області Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Львівської області від 08.02.2016 року про зупинення провадження у справі № 914/4101/15.
		Ухвалою господарського суду Львівської областівід 13.06.2016 р. зупинено провадження у справі №914/4101/15 до повернення матеріалів до господарського суду Львівської області.
		Супровідним листом від 15.06.2016 №914/4101/15/5/16 на адресу Львівського апеляційного господарського суду скеровано апеляційну скаргу та матеріали справи № 914/4101/15.
		Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 р. відмовлено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в поновленні строку на оскарження ухвали господарського суду Львівської області від 08.02.2016 р. в апеляційному порядку. 
		Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 №б/н від 18.02.2016 р. на ухвалу господарського суду Львівської області від 08.02.2016 р. у справі №914/4101/15 та додані до неї матеріали повернуто скаржнику без розгляду. Звернуто увагу скаржника на те, що ним 13.06.2016 р. подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Львівської області від 08.02.2016 р. про зупинення провадження у справі, після того, як господарським судом Львівської області ухвалою від 28.04.2016 р. провадження у справі поновлено. Звернуто увагу скаржника на обов'язок добросовісно користуватися належними процесуальними правами, зокрема правом апеляційного оскарження та не зловживати процесуальними правами, зокрема поданням учасниками судового процесу апеляційних скарг на процесуальні документи, дія яких на момент подання такої скарги закінчилася (вичерпана), - наприклад, на ухвалу суду про зупинення провадження у справі від 08.02.2016 р., після поновлення провадження в останній.  
		Супровідним листом від 05.07.2016 вих№09-01/2908/16 на адресу господарського суду Львівської області повернуто матеріали справи №914/4101/15.
		Згідно супровідного листа від 13.07.16р. вих. № 09-01/3108/16 на виконання вимог ст. 109 ГПК України, матеріали справи №914/4101/15 були витребувані Львівським апеляційним господарським судом для долучення до касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, б/н від 08.06.2016 року на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 року у справі №914/4101/15 та подальшого скерування на адресу Вищого господарського суду України для здійснення касаційного провадження.
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.09.2016 р. касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 року у справі №914/4101/15 повернуто скаржнику. 
		20.09.2016р. до господарського суду Львівської області повернуто матеріали справи №914/4101/15 з Львівського апеляційного господарського суду.
		Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.09.2016 р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 10.10.2016 р. 
		Згідно супровідного листа від 23.09.16р. вих. № 09-01/4218/16 на виконання вимог ст. 109 ГПК України, матеріали справи №914/4101/15 були витребувані Львівським апеляційним господарським судом для долучення до касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, б/н від 21.09.2016 року на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 року у справі №914/4101/15 та подальшого скерування на адресу Вищого господарського суду України для здійснення касаційного провадження.
		Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.09.2016 р. зупинено провадження у справі №914/4101/15 до повернення матеріалів до господарського суду Львівської області.
		22.11.2016 р. матеріали справи №914/4101/11 повернуто до господарського суду Львівської області. 
		Ухвалою господарського суду Львівської області від 24.11.2016 р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 30.11.2016 р. 
		В судовому засіданні 30.11.2016 р. розгляд справи відкладено на 05.12.2016 р. у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання. 
		05.12.2016 р. через канцелярію господарського суду Львівської області від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 поступила апеляційна скарга б/н від 02.12.2016 р. на ухвалу господарського суду Львівської області від 24.11.2016 р. та на ухвалу господарського суду Львівської області від 30.11.2016 у справі №914/4101/15 за позовною заявою Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Львівська міська рада про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати, розірвання договору оренди та зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень.
		Ухвалою господарського суду Львівської області від 05.12.2016 р. апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Львівської області від 24.11.2016 р. про поновлення провадження у справі №914/4101/15 та на ухвалу господарського суду Львівської області від 30.11.2016 р. про відкладення розгляду справи №914/4101/15 з додатками на 10 аркушах, повернуто Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1.
		Ухвалою господарського суду Львівської області від 05.12.2016 р. розгляд справи відкладено на 12.12.2016 р. 
		Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.12.2016 р. призначено колегіальний розгляд справи №914/4101/15 у складі трьох суддів. Внаслідок автоматичного визначення складу колегії суддями у справі обрано: Головуючий  суддя - Синчук М.М., суддя Березяк Н.Є., суддя Юркевич М.В.
		Ухвалою господарського суду Львівської області від 14.12.2016 р. розгляд справи призначено на 03.01.2017 р. 
		Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.01.2017 р. розгляд справи відкладено на 25.01.2017 р. у зв'язку із задоволенням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. 
		24.01.2017 р. вх. №2739/17 до канцелярії господарського суду Львівської області надійшов лист вих. 09-01/274/17 від 24.01.2017 р. про надсилання на адресу Львівського апеляційного господарського суду матеріалів справи №914/4101/15 для долучення до касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 року у справі №914/4101/15, якою відмовлено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в поновленні строку на оскарження ухвали господарського суду Львівської області від 08.02.2016 р. про зупинення провадження у справі в апеляційному порядку та на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 р. про повернення без розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 №б/н від 18.02.2016 р. та доданих до неї матеріалів на ухвалу господарського суду Львівської області від 08.02.2016 р. у справі №914/4101/15 та подальшого скерування на адресу Вищого господарського суду України для здійснення касаційного провадження.
		В судове засідання 25.01.2017 р. представник позивача з'явився, надав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав, просить суд позовні вимоги задоволити в повному обсязі. 
		В судове засідання 25.01.2017 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 03.01.2017 р. не виконав, заяв та клопотань не подавав.  
		Поштові відправлення з ухвалами господарського суду Львівської області від 05.12.2016 р., від 14.12.2016 р. надіслані на адресу відповідача повернулись до суду з поштовою відміткою: «За закінченням терміну зберігання».
		В силу вимог ч. 1  ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
		Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
		Відповідно до ч.3  ст.22 ГПК України   сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. 
		Враховуючи визначений  ст. 69 Господарського процесуального кодексу України   строк вирішення спору, достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
		Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або     однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
		Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про місце, час та дату розгляду справи останній повідомлений належно, проте не скористався правами передбаченими діючим господарським процесуальним законодавством,   а також в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду доказів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.
		Згідно до  ст. 75 Господарського процесуального кодексу України   справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
		В судовому засіданні 03.10.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Вислухавши представника позивача та третю особу, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне. 
		10 березня 2009 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (позивач у справі) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач у справі) укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-7012-9 (надалі - Договір), згідно з умовами якого (п.1) Позивачем (Орендодавець) надано Відповідачу (Орендар) у строкове платне користування нерухоме майно: нежитлові приміщення (загальною площею 481,1м2), а саме: підвал - 209,8 кв.м., перший поверх - 207,0 кв.м., другий поверх - 64,3 кв.м., що знаходиться за адресою: площа Ринок, 38 місто Львів.
		Зазначений договір оренди укладено у письмовій формі, підписано сторонами, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам ст. 207 ЦК України, а тому в силу ст. 204 ЦК України зазначений договір є правомірним правочином.
		Відповідно до п. 2.1. Договору об'єкт оренди буде використовуватись орендарем для виставки образотворчої продукції виробленої в Україні. 
		Відповідно до п. 3.3. Договору у зв'язку з фактичним використанням орендарем об'єкта оренди за попереднім договором, об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання даного Договору. 
		Згідно з умовами п.3.3. Договору, Акт приймання-передавання (стосовно надання об'єкту у найм) - не складався, оскільки приміщення перебували у фактичному володінні та користуванні Орендаря на підставі Договору №Г-0514 від 22.01.2002.
		Факт передання Позивачем зазначеного майна у найм за Договором від 22.01.2002 встановлено рішенням господарського суду Львівської області від 27.08.2012 у справі №5015/2362/12, тому, згідно з нормою ч.3 ст.35 ГПКУ, зазначена обставина повторному доказуванню - не підлягає.
		Згідно з умовами п.4.1 Договору (№Г-7012-9 від 10.03.2009), погоджений Сторонами строк дії зазначеного правочину складав 2 роки 364 дні: з 10.03.2009 р. до 09.03.2012 р.
		Визначення Сторонами вказаного строку відповідало нормам ст.763 (ч.1) ЦКУ, ст.284 (ч.4) ГКУ та ст.17 (ч.1) ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" у чинній на той час редакції.
		Відповідно до норми ст.794 ЦКУ у редакції, що діяла на час укладення Сторонами правочину (10.03.2009), Договір оренди строком до трьох років не підлягав обов'язковій державній реєстрації. Тому, факт державної реєстрації Договору №Г-7012-9 від 10.03.2009 р. - відсутній.
		З урахуванням умов п. 4.1. та п. 4.3. Договору встановлено, що строк договору продовжено до 08.03.2015 р.
		Постановою Вищого господарського суду України від 20.08.2015 р. у справі №914/3971/16 за позовом Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та виселення з приміщень, судом встановлено, що договір оренди продовжено на той самий термін та на тих самих умовах. 
		Відповідно до п. 5.1., 5.2. Договору розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення даного Договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою міської ради №897 від 07.06.2007 р. (зі змінами та доповненнями) і складає (5  049  761,00*0,02)/12*1,021*1,029=8  842,21 грн) без ПДВ за перший місяць оренди. Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Врахувати індекс інфляції за лютий та березень  місяць 2009 року. Розмір орендної плати коригується щомісячно на відповідний індекс інфляції. В інших випадках розмір орендної плати переглядається тільки за згодою сторін або за рішенням суду, господарського суду. Орендна плата сплачується орендарем не пізніше 20 числа місяця у встановленому нормативними документами власника орендованого майна порядку. Несплата орендної плати в повному обсязі протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди. 
		Згідно п. 7.2. Договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.
		Рішенням господарського суду Львівської області від 27.08.2012 р. у справі №5015/2362/12, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.02.2013 р., позов прокурора Галицького району міста Львова  задоволено частково, стягнуто з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради 29 864,36 грн. заборгованості зі сплати орендної плати згідно Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-7012-9 від 10.03.2009 р.
		Як вбачається з Довідки про заборгованість від 08.02.2016 р. №2302-вих-196 заборгованість відповідача згідно Договору №Г-7012-9 від 10.03.2009 р. перед позивачем становить 581  044,70 грн (з врахуванням заяви про зменшених позовних вимог від 07.02.2016 р.), за період з 01.09.2012 р. по 30.09.2015 р., тобто після вступу рішення господарського суду Львівської області від 27.08.2012 р. у справі №5015/2362/12 в законну силу. 
		Матеріалами справи підтверджено, що відповідач перерахував позивачу кошти в сумі 9  150,00 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок.  
		Проте, відповідач всупереч умовам укладеного Договору взяті на себе зобов'язання в частині сплати орендної плати не виконав в повному обсязі, що є підставою для визнання судом такою, що доведена суду вимога до відповідача про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 581  044,70 грн (з врахуванням заяви про зменшених позовних вимог від 07.02.2016 р.).
		Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Iстотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути розірвано за погодженням  сторін. На  вимогу  однієї  із  сторін договір оренди може бути достроково розірвано  за  рішенням  суду  у  разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами 
		України. 
		Заборгованість по орендній платі виникла за період з 01.09.2012 р. по 30.09.2015 р. В період з 01.08.2014 р. по 01.09.2015 р. орендна плата відповідачем не вносилась. Доказів зворотнього до суду не надано. Заборгованість є значною, становить 581  044,70 грн. Такі порушення з боку відповідача визнаються судом систематичними та істотними та є підставою для дострокового розірвання Договору №Г-7012-9 від 10.03.2009 р.
		Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства  орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
		Відповідно до п. 9.1. та п. 9.3. Договору повернення орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії Договору або дострокового його припинення чи розірвання. Об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням - балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї із подій, вказаних у п. 9.1. цього Договору. 
		Згідно п. 9.6. Договору у разі припинення або розірвання Договору орендар повинен повернути орендодавцеві об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану об'єкта оренди з вини орендаря. 
		Таким чином, вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути об'єкт оренди - нежитлові приміщення, загальною площею 481,1 кв.м., а саме: приміщення першого поверху загальною площею 207,0 кв.м., приміщення другого поверху площею 64,3 кв.м. та підвал загальною площею 209,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 38, є обґрунтованими. 
		При винесенні рішення суд виходив з такого. 
		Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
		Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
		Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
		Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
		Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). 
		Відповідно до ст.  759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Згідно ч. 6 цієї статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
		Відповідно до ч. 2, 3 ст. 285 ГК України орендар може бути зобов'язаний використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду. Орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
		Статтею 762 ЦК України   передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
		Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного і комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
		Згідно ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
		Як встановлено судом, 10.03.2009 між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (позивач у справі) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач у справі) укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-7012-9 (надалі - Договір), згідно з умовами якого (п.1) Позивачем (Орендодавець) надано Відповідачу (Орендар) у строкове платне користування нерухоме майно: нежитлові приміщення (загальною площею 481,1м2), а саме: підвал - 209,8 кв.м., перший поверх - 207,0 кв.м., другий поверх - 64,3 кв.м., що знаходиться за адресою: площа Ринок, 38 місто Львів.
		Згідно з умовами п.4.1 Договору №Г-7012-9 від 10.03.2009 р., погоджений Сторонами строк дії зазначеного правочину складав 2 роки 364 дні: з 10.03.2009 р. до 09.03.2012 р.
		Визначення Сторонами вказаного строку відповідало нормам ст.763 (ч.1) ЦКУ, ст.284 (ч.4) ГКУ та ст.17 (ч.1) ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" у чинній на той час редакції.
		З урахуванням умов п. 4.1. та п. 4.3. Договору встановлено, що строк договору №Г-7012-9 від 10.03.2009 р. продовжено до 08.03.2015 р.
		Постановою Вищого господарського суду України від 20.08.2015 р. у справі №914/3971/16 за позовом Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та виселення з приміщень, судом встановлено, що договір оренди продовжено на той самий термін та на тих самих умовах. 
		Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до п. 5.1., 5.2. Договору розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення даного Договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою міської ради №897 від 07.06.2007 р. (зі змінами та доповненнями) і складає (5  049  761,00*0,02)/12*1,021*1,029=8  842,21 грн) без ПДВ за перший місяць оренди. Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Врахувати індекс інфляції за лютий та березень  місяць 2009 року. Розмір орендної плати коригується щомісячно на відповідний індекс інфляції. В інших випадках розмір орендної плати переглядається тільки за згодою сторін або за рішенням суду, господарського суду. Орендна плата сплачується орендарем не пізніше 20 числа місяця у встановленому нормативними документами власника орендованого майна порядку. Несплата орендної плати в повному обсязі протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди. 
		Згідно п. 7.2. Договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.
		Рішенням господарського суду Львівської області від 27.08.2012 р. у справі №5015/2362/12, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.02.2013 р., позов прокурора Галицького району міста Львова  задоволено частково, стягнуто з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради 29 864,36 грн. заборгованості зі сплати орендної плати згідно Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-7012-9 від 10.03.2009 р.
		Як вбачається з Довідки про заборгованість від 08.02.2016 р. №2302-вих-196 заборгованість відповідача згідно Договору №Г-7012-9 від 10.03.2009 р. перед позивачем становить 581  044,70 грн (з врахуванням заяви про зменшених позовних вимог від 07.02.2016 р.), за період з 01.09.2012 р. по 30.09.2015 р., тобто після вступу рішення господарського суду Львівської області від 27.08.2012 р. у справі №5015/2362/12 в законну силу. 
		Матеріалами справи підтверджено, що відповідач перерахував позивачу кошти в сумі 9  150,00 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок.  
		Таким чином, судом встановлено що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з оплати орендної плати в розмірі 581  044,70 грн (з врахуванням заяви про зменшених позовних вимог від 07.02.2016 р.). є обґрунтованою та підлягає до задоволення. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Iстотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути розірвано за погодженням  сторін. На  вимогу  однієї  із  сторін договір оренди може бути достроково розірвано  за  рішенням  суду  у  разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами 
		України. 
		У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 12 „Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" зазначено, що при вирішенні спорів щодо розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем платежів, господарським судам слід встановити, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди, а саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.
		Отже, при укладенні договору з відповідачем позивач розраховував на внесення орендної плати вчасно та у повному обсязі. Проте Орендар систематично порушує умови Договору, розмір заборгованості складає істотну суму. Такі порушення Договору з боку відповідача є істотними.
		Як встановлено судом, істотне порушення орендарем такої умови Договору, як внесення орендної плати несвоєчасно та не в повному обсязі, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання Договору оренди №Г-7012-9 від 10.03.2009 р.
		Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства  орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
		Відповідно до п. 9.1. та п. 9.3. Договору повернення орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії Договору або дострокового його припинення чи розірвання. Об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням - балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї із подій, вказаних у п. 9.1. цього Договору. 
		Згідно п. 9.6. Договору у разі припинення або розірвання Договору орендар повинен повернути орендодавцеві об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану об'єкта оренди з вини орендаря. 
		Таким чином, вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути об'єкт оренди - нежитлові приміщення, загальною площею 481,1 кв.м., а саме: приміщення першого поверху загальною площею 207,0 кв.м., приміщення другого поверху площею 64,3 кв.м. та підвал загальною площею 209,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 38, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. 
		У відповідності зі  ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України   судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
		Відповідно до п. 2  Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення"   рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
		Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України   визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Відповідно до ст.ст.  33,  34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		За приписами  ст. 43 Господарського процесуального кодексу України   господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
		Судовий збір, відповідно до приписів ст.49 ГПК України сплачений позивачем, покладається на відповідача пропорційно до задоволених вимог.
		Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 51, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		 
		В И Р І Ш И В : 
		1.            Позов задовольнити повністю.
		2.            Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (адреса: 79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, ідентифікаційний код 25558625)  заборгованість в розмірі 581  044,70 грн.
		3.          Розірвати договір оренди №Г-7012-9 від 10.03.2009 р. укладений між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.
		4.          Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути орендодавцю - Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (адреса: 79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, ідентифікаційний код 25558625), шляхом виселення, нежитлові приміщення, загальною площею 481,1 кв.м., а саме: приміщення першого поверху загальною площею 207,0 кв.м., приміщення другого поверху площею 64,3 кв.м. та підвал загальною площею 209,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 
		5.          Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (адреса: 79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, ідентифікаційний код 25558625)  11  151,67 грн судового збору.
		6.      Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
		 
		Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повний текст рішення виготовлено та підписано 27.01.2017 р. 
		     
		 
		Головуючий суддя                                                                        Синчук М.М.
		 
		 
		Суддя                                                                                             Юркевич М.В
		 
		               
		Суддя                                                                                                Березяк Н.Є.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...