Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 592/7688/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: 27.01.2017. Зареєстровано: 29.01.2017. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2017.
Дата набрання законної сили: 16.03.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                    Справа№592/7688/16-ц
		                                Провадження №2/592/126/17 
		                
		РІШЕННЯ
		                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                         
		23 січня 2017 року                                                        м.Суми
		     Ковпаківський районний суд міста Суми у складі: 
		головуючого судді  Косолап М.М., 
		за участю секретаря  Павлович Ю.С.,
		представників позивача  ОСОБА_1, ОСОБА_2,
		представника відповідача  ОСОБА_3,
		розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача банківських послуг,
		в с т а н о в и в:
		Позивач звернувся до суду з вказаним позовом і свої вимоги мотивує тим, що 12.08.2014 р. між ним та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір № 00006008364851 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий on-line у доларах США» (далі  Договір), за умовами якого розмістив вклад у обсязі 2500000 доларів США на строк до 10.11.2014 р. з процентною ставкою на суму вкладу в розмірі 9,25% річних. За умовами договору банк відкрив на його імя вкладний (депозитний) рахунок № 26302112143575. Згідно п. 1.10 Договору вклад мав виплачуватися по закінченню строку його розміщення шляхом зарахування на поточний рахунок вкладника з використанням платіжної картки № 26302112143575, відкритий в установі банку. Згідно п. 1.9 Договору нараховані проценти за вкладом виплачуються щомісячно, починаючи з першого робочого дня місяця, що слідує за місяцем, в якому проценти нараховані, а також в день повернення вкладу в кінці строку дії Договору шляхом зарахування на поточний рахунок з використанням платіжної картки № 26302112143575. На дату подання позову закінчився строк залучення вкладів за договором банківського вкладу (депозиту), що укладені між ним та відповідачем, тому згідно умов цих договорів належні йому кошти зараховані АТ «Дельта Банк» на поточні рахунки, відкриті в АТ «Дельта Банк». 10.11.2014 р. він подав відповідачу заяву на переказ коштів, у якій просив перерахувати кошти 2738495,51 доларів США з рахунків відкритих у АТ «Дельта Банк» на його рахунок № 26207001456520 у цьому ж банку, відкритий у 2007 році на підставі Договору №27/2009 на розрахунково-касове обслуговування (банківського рахунку) від 28.12.2007 р. 10.11.2014 р. він подав до Сумського відділення відповідача декілька платіжних доручень про перерахування коштів в загальній сумі 2738495,51 доларів США з рахунку № 26207001456520, відкритому в АТ «Дельта Банк» на рахунки в іншій банківській установі. Платіжні доручення були прийняті, проте кошти протягом більше місяця не були перераховані на ці рахунки та не надано письмову відмову у здійснені перерахування. 18.12.2014 р. він подав до Сумського відділення ПАТ «Дельта Банк» заяву про видачу йому через касу відділенні коштів у сумі 2738495,51 доларів США, однак кошти не видано. Вважає таку бездіяльність відповідача щодо невидачі йому готівки через касу банку неправомірною і просить стягнути з відповідача  Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» (ідентифікаційний номер юридичної особи  34047020, місцезнаходження юридичної особи  01133, м. Київ, вулиця Щорса, будинок 36-Б) на його користь кошти в сумі 2738495,51 доларів США.
		У судовому засіданні представник позивача  ОСОБА_1 позов з наведених підстав підтримав і просив задовольнити. Суду пояснив, що 10.11.2014 р. у день закінчення строку залучення вкладу за договором позивач подав заяву про переказ коштів 2738495,51 доларів США з рахунків відкритих в АТ «Дельта Банк» на його рахунок у цьому банку № 26207001456520, відкритий у 2007 році. Цього ж дня кошти було зараховано на вказаний рахунок і позивач подав платіжні доручення на перерахування вказаної суми на його рахунок відкритий в «Ощадбанк», однак кошти не перераховано і письмову відмову не надано. 18.12.2014 р. позивачем було подано відповідачу заяву про видачу готівки через касу Сумського відділення, проте кошти не перераховано, хоча у дорученнях надано згоду утримати з поточного рахунку комісійну винагороду. Вказував, що правовідносини щодо повернення ОСОБА_4 грошових коштів, які знаходяться на рахунку в іншій банківській установі виникли 10.11.2014 р. та 18.12.2014 р., до введення тимчасової адміністрації, а тому на ці правовідносини дія Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не розповсюджується, тому не підлягає застосуванню правова позиція Верховного Суду України по справі № 6-2001 цс15 від 20.01.2016 р. Невидача коштів позивачу є порушенням права власності.
		У судовому засіданні представник позивача  ОСОБА_2 позов з наведених підстав підтримав і просив задовольнити. Зазначав суду, що Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», на який посилається відповідач і третя особа питання про стягнення коштів при запровадженні тимчасової адміністрації на підставі рішень судів не регулюється. Порядок виконання судових рішень про примусове стягнення коштів з банку у якому запроваджено тимчасову адміністрацію визначено Законом України «Про виконавче провадження».
		У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав і в його задоволенні просив відмовити. В обґрунтування заперечень вказував, що ПАТ «Дельта Банк» є неплатоспроможним  з 03.03.2015 р. Фондом гарантування вкладів фізичних осіб запроваджено тимчасову адміністрацію АТ «Дельта Банк», на даний час відкликано банківську ліцензію, банк знаходиться в стадії ліквідації. За заявою позивача від 10.11.2014 р. грошові кошти в сумі 2738495,51 дол. США було перенесено на рахунок 26207001456520, відкритий на імя клієнта, згідно Договору № 27/009 від 28.12.2007 р. За умовами цього договору банк має право в день здійснення операцій по рахунку клієнта, утримувати з рахунку клієнта платіж що передбачені діючими тарифами банку, при недостачі коштів на рахунку клієнта для оплати послуг банку, банк може відмовити у наданні відповідної послуги. Надаючи платіжні доручення в іноземній валюті для фізичних осіб від 10.11.2014 р. про перерахування коштів з рахунку 26207001456520 на рахунок іншої банківської установи, ОСОБА_4 категорично відмовився сплачувати комісію згідно діючих тарифів, що і призвело до відмови банком здійснювати такі операції. Вини АТ «Дельта Банк», що кошти не було перераховано на рахунок в іншому банку немає. Позивач мав враховувати положення п. 9 Постанови Правління НБУ № 540 від 29.08.2014 р. «Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютного ринків України» надати заяву на видачу готівки через касу банку для отримання грошових коштів на суму, яка не повинна перевищувати 15000 гривень на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України. Отже, заява про намір забрати грошові кошти не є належним розпорядженням для банку видати гроші через касу, враховуючи правила виплати коштів та обмеження на видачу іноземної валюти. Відповідно до положень ст.ст. 36, 46, 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється  задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. На даний час сума гарантована Законом знаходиться в «Укргазбанк», але позивач за коштами не зявлявся.
		Представник третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у судове засідання не прибув, надано письмові пояснення відповідно до яких у задоволенні позову просили відмовити. Вказували, що норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними в даних правовідносинах і задоволення вимог кредиторів банку здійснюється в межах процедури ліквідації банку та в порядку визначеному цим Законом.
		Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, приходить до наступних висновків.
		Судом встановлено, що 12.08.2014 р. між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_4 укладено Договір № 00006008364851 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий on-line у доларах США», за умовами якого банк залучив кошти позивача у сумі вкладу 2500000 доларів США на строк із моменту зарахування вкладу на вкладний (депозитний) рахунок № 26302112143575 та по 10.11.2014 р. включно, з процентною ставкою 9,25. 
		Відповідно до пункту 1.9. Договору нараховані проценти за вкладом виплачуються щомісячно, починаючи з першого робочого дня місяця, що слідує за місяцем в якому проценти нараховані відповідно до цього договору або в інший термін дострокового припинення дії цього Договору, у випадках, передбачених цим договором та Правилами, шляхом зарахування на поточний рахунок вкладника з використанням платіжної картки № 26207703313875, відкритий в установі банку. Нараховані проценти суму вкладу не збільшують.
		Пунктом 1.10 Договору передбачено, що вклад виплачується по закінченню строку розміщення вкладу, зазначеного в п. 1.3 даного Договору, шляхом зарахування на поточний рахунок вкладника з використанням платіжної картки № 26207703313875 відкритий в установі банку (а.с. 7). 
		23.10.2014 р. ОСОБА_4 звернувся до голови ради директорів АТ «Дельта Банк» з заявою про видачу через касу Сумського відділення відсотків за вересень 2014 р. по договору банківського вкладу (депозиту) у розмірі 20703,00 доларів США, які йому було виплачено частково - у розмірі 4300,00 доларів США (а.с. 131).
		За змістом статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах і в порядку, встановлених договором.
		Договір банківського вкладу, як зазначено у ст. 1060 ЦК України, укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобовязаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
		10.11.2014 р. ОСОБА_4 звернувся до голови ради директорів ПАТ «Дельта Банк» з заявою на переказ коштів, відповідно до якої просив перерахувати кошти в сумі 2738495,51 USD з рахунків, які відкриті в АТ «Дельта Банк» згідно договору № 003-18505-130514, на його рахунок відкритий в АТ «Дельта Банк» № 26207001456520 (а.с. 8).
		Відповідно до Довідки Сумського відділення ПАТ «Дельта Банк» від 25.05.2015 р. ОСОБА_4 відкрито в ПАТ «Дельта Банк» рахунок № 26207001456520 у валюті долар США (договір банківського рахунку № б/н від 02.12.2008 р.), станом на 25.05.2015 р. залишок коштів на рахунку складає 2 738495,51 доларів США. (а.с. 11).
		10.11.2014 р. ОСОБА_4 подав до ПАТ «Дельта Банк» тринадцять платіжних доручень в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності на перерахування коштів з рахунку № 26207001456520 на рахунок № 26202013035118 в ПАТ «Ощадбанк» у сумі 200000 доларів США кожне (№ № 1  13) та платіжне доручення № 14 на суму 138495,51 доларів США (а.с. 21- 27).
		Подані ОСОБА_4 платіжні доручення банком виконані не були.
		18.12.2014 р. ОСОБА_4 звернувся з заявою до ПАТ «Дельта Банк» про видачу через касу Сумського відділення належних йому коштів в сумі 2738495,51 доларів США, які знаходяться на його рахунку № 26207001456520 (а.с. 28).
		Листом від 22.01.2015 р. № 05-2701072 ПАТ «Дельта Банк» повідомило ОСОБА_4, що вилучення суми коштів з поточного рахунку в іноземній валюті в один операційний день можливе в межах еквіваленту 15000 грн. за курсом НБУ на день отримання коштів. Вилучення грошових коштів через каси та банкомати, у сумі що перевищує зазначений еквівалент, здійснюється у національній валюті за курсом купівлі іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України на день проведення операції в межах до 150000 гривень на добу на одного клієнта (а.с. 132).
		Постановою правління Національного банку України від 30.10.2014 р. ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії проблемних (а.с. 129).
		Постановою правління Національного банку України від 02.03.2015 р. № 150 ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних, а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 51 від 2.03.2015 р. № 14 розпочато процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку та запроваджено тимчасову адміністрацію в період з 03.03.2015 р. по 02.06.2015 р., рішенням цього ж органу № 71 від 08.04.2015 р. та № 147 від 03.08.2015 р. строк тимчасової адміністрації продовжено до 02.10.2015 р. включно (а.с. 42  45, 48).
		На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 р. № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації банку з 05.10.2015 р. по 04.10.2017 р. включно та призначено уповноваженою особу Фонду на ліквідацію АТ «Дельта Банк» - ОСОБА_5 (а.с. 49, 50).
		Відповідно до ч. 2 ст. 1066 ЦК України банк гарантує клієнту право безперешкодно розпоряджатися коштами на рахунку останнього. В частині 3 тієї ж статті зазначено, що банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
		Відповідно до ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
		Статтею 1071 ЦК України, яка регулює порядок списання коштів з рахунку клієнта, встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження лише у двох випадках - або на підставі рішення суду, або з підстав, встановлених договором між банком і клієнтом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1089 ЦК України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.
		Згідно з ч. 1 ст. 1091 ЦК України банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.
		За вимогами ч. 1 ст. 1092 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення клієнта банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
		Статтею 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку. За порушення строків встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність передбачену цим Законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаним злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.
		Тобто, випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені у спеціальному законі.
		Спеціальним законом, що регулює виведення неплатоспроможних банків з ринку, є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі  Закон), у пунктах 6, 16 ст. 2 якого дані такі визначення: ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства; тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
		Відповідно до ст. 3 Закону Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
		Отже, починаючи з 03.03.2015 р. банк здійснює свою діяльність на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
		Таким чином, у спорах, повязаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобовязань перед його кредиторами, норми вказаного Закону є спеціальними і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
		Згідно зі ст. 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
		Відповідно до Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду № 14 від 09.08.2012 р., для отримання коштів вкладник або інша особа (представник, спадкоємець тощо) звертається до Фонду із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування.
		Статтею 36 Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації. Зокрема, згідно з підпунктами 1, 2 ч. 5 ст. 36 Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.
		Згідно із ч. 5 ст. 45 Закону протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду. Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.
		Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси.
		Згідно вимог ч. 6 ст. 49 Закону Уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури.
		Статтею 52 Закону встановлена черговість та порядок задоволення вимог до банку, згідно якої кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у такій черговості: зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян; грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі щодо повернення цільової позики банку, наданої протягом здійснення тимчасової адміністрації з метою забезпечення виплат відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 цього Закону та щодо покриття витрат Фонду, передбачених у пункті 17 частини п'ятої статті 12 цього Закону; вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування; вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності); інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; вимоги за субординованим боргом.
		Частиною 4 зазначеної норми встановлено, що вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від реалізації майна банку після повного задоволення вимог попередньої черги. У разі якщо обсяг коштів, одержаних від реалізації майна, недостатній для повного задоволення всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредиторові однієї черги.
		Згідно із ч. 2 ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі прийняття Національним банком України рішення про запровадження обмежень на діяльність банків, зупинення операції по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.
		Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 20.01.2016 р. № 6-2001цс15, 13.06.2016 р. № 6-1123цс16, від 07.12.2016 р. № 6-362цс 16 і відповідно до ст. 360-7 ЦПК України враховується судом при застосуванні вказаних норм права. 
		Підстав для відступу від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України суд у даному випадку не вбачає.
		Оскільки з 03.03.2015 р. у ПАТ «Дельта Банк» введено тимчасову адміністрацію, а з 02.10.2015 р. розпочато процедуру ліквідації, що унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», позов подано до суду у серпні 2016 р., позовні вимоги ОСОБА_4 не можуть бути задоволені в обраний ним спосіб.
		Стаття 41 Конституції України передбачає, що ніхто протиправно не може бути позбавлений його власності.
		Посилання представників позивача на порушення відповідачем, гарантованих конституцією прав позивача на захист його власності, суд не приймає до уваги з огляду на те, що в разі ліквідації юридичної особи, вступають в дію спеціальні законодавчі обмеження. Позивач на свій ризик розмістив у банківській установі суму коштів, яка перевищувала гарантований державою ліміт. На момент ухвалення рішення в даній справі, кошти позивачу можуть бути повернуті тільки у спосіб визначений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому відсутні підстави вважати, що відповідач протиправно позбавляє позивача його власності.
		Посилання представників позивача на те, що ОСОБА_4 з заявою про повернення вкладу звернувся до введення у відповідача тимчасової адміністрації, суд не може взяти до уваги з огляду на те, що з позовом позивач звернувся 19.08.2016 р., а тому суд зобовязаний враховувати норми спеціального закону.
		З урахуванням встановлених обставин та дії спеціального закону суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 у обраний ним спосіб шляхом стягнення на його користь з ПАТ «Дельта Банк» коштів в сумі 2738495,51 доларів США. задоволенню не підлягають. 
		Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214 ЦПК України, суд,
		в и р і ш и в:
		Позов ОСОБА_4 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (ідентифікаційний номер юридичної особи  34047020, місцезнаходження юридичної особи  01133, м. Київ, вулиця Щорса, будинок 36-Б) коштів в сумі 2738495,51 (два мільйони сімсот тридцять вісім тисяч чотириста девяносто пять доларів США 51 цент) доларів США  залишити без задоволення.
		Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  
		Суддя                                        М.М.  Косолап

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...