Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 807/1834/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; організації господарської діяльності, у тому числі.
Надіслано для оприлюднення: 29.01.2017. Зареєстровано: 30.01.2017. Забезпечено надання загального доступу: 01.02.2017.
Дата набрання законної сили: 11.04.2017
Результат оскарження 11.04.2017 Львівський апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м  У к р а ї н и
		 
		28 грудня 2016 року                                                                                                      м. Ужгород№ 807/1834/16 
		          Закарпатський окружний адміністративний суд                     у складі:
		          головуючого судді Скраль Т.В.
		          при секретарі Стенавській А.М.,
		          за участю сторін:
		          позивача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - представник ОСОБА_2,
		          відповідача: Управління Держпраці у Закарпатській області - представник ОСОБА_4 ,
		          розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом                                         Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держапраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		          Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Державної служби України з питань праці у Закарпатській області, яким просить: визнати протиправною та скасувати постанову Упраління Держпраці у Закарпатській області від 08.11.2016 року "Про накладення штрафу уповноваженими особами" № 07-15-020/532-298 за абз.2 ч.2 ст. 265 КЗпП винесену першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.
		           05 грудня 2016 року в судовому засіданні управління Державної служби України з питань праці у Закарпатській області  замінено на належного відповідача - Управління Держпраці у Закарпатській області
		          Позовні вимоги мотивовані тим, 18.10.2016 р. головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно правових актів ОСОБА_5 було проведено позапланову перевірку, щодо дотримання вимог трудового законодавства Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
		          За результатами перевірки було складено Акт № 07-15-020/532 від 18.10.2016р про порушення позивачем вимог трудового законодавства зокрема ст.24 КЗпП України, а саме допуск до роботи найманого працівника ОСОБА_6 без укладення трудового договору. З результатами перевірки Позивач не погодився про, що проставив свій підпис. Заперечуючи факт порушення трудового законодавства Позивачем 26.10.2016 р. на адресу Відповідача було надано заяву з копією цивільно-правовової угоди укладеної між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_6 від 01.09.2016р. Згідно умов якої між позивачем та фізичною особою ОСОБА_6  укладено строковий, оплатний договір цивільно-правового характеру, та відповідно який не належить до трудових договорів, а саме позивач як замовник найняв ОСОБА_6- виконавця для роботи по ремонту мобільних телефонів строком на 2 місяці, з прийняттям роботи за актом приймання-передавання та відповідно оплатою визначеною договором в розмірі 3000,00 грн. по закінченню виконаної роботи.
		          Позивач доводить, що посадові особи Управління Держпраці у Закарпатській області неправомірно здійснили позапланову перевірку, при розгляді правопорушення не врахували усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення необгрунтовано і безпідставно прийнято постанову № 07-15-020/532-298 про накладення штрафу від 08.11.2016 р., адже позивачем було чітко доведено відсутність саме найнятих працівників в розумінні трудового законодавства, з огляду на що порушення викладені в акті від 18.10.2016р. фактично не мали місця.
		          Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених у адміністративному позові.
		          Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог у повному обсязі, зокрема у поданих заперечееннях зазначив, що постанова про накладення штрафу №07-15-020/532-298 від 08.11.2016 року винесена уповноваженою посадовою особою Управління Держпраці у Закарпатській області з урахуванням норм Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013р. №509, та на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу Законів про працю, а отже є законною і скасуванню не підлягає.
		          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі,                виходячи з наступного:
		          Судом встановлено, що 18 жовтня 2016 року головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно правових актів ОСОБА_5 було проведено позапланову перевірку, щодо дотримання вимог трудового законодавства Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, який здійснює свою підприємницьку діяльність на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця № 23240010002005101 зареєстрованого державним реєстратором 14.09.1995 р. зі змінами від 08.05.2008р. та Свідоцтва про сплату єдиного податку серія НОМЕР_2 від 01.01.2011р. (вид діяльності 52.1-Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах та 52.7.-Ремонт побутових виробів та предметів особистого вжитку).          
		Висновки перевірки було викладено в Акті перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування № 07-15-020/532 від 18.10.2016 р., (далі-Акт). Актом зокрема встановлено порушення Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ст.24 КЗпП України, а саме допуск до роботи найманого працівника ОСОБА_6 без укладення трудового договору, (а.с.10-21).
		На підставі Акту Управлінням Держпраці в Закарпатській області було винесено Постанову № 07-15-020/532-298 від 08.11.2016 р., якою відповідно до абзацу 2 ч.2 ст. 265 КЗпП України накладено на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 43 500,00 грн, (а.с.22-23).
		          Державна служба України з питань праці (Держпраці) згідно Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі -загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
		          Управління Держпраці у Закарпатській області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується згідно Положення про Управління Держпраці (далі -Положення), затверджене наказом Держпраці від 04.02.2016 №8 у новій редакції.
		          Згідно з підпунктами 6  та 54 пункту 4 Положення Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань:
		          - здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (підпункт 6) ;
		          - накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства,  за невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці (підпункт 54);
		          Згідно з підпунктом 5 пункту 6 Положення Управління Держпраці для виконання покладених на нього завдань має право:
		          - проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління Держпраці;
		Крім того, як слідує із наявних доказів у справі  за листом від 22 липня 2016 року Департамент з питань праці надав згоду управлінням Держпраці  в областях на проведення позапланових перевірок за інформацією ПФУ. Така діяльність обумовлена, як слідує із листа Ужгородського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області від 21 вересня 2016 року, на виконання листа " 7284/07 від 01 червня 2016 року Головного управління ПФ України в Закарпатській області, а також на виконання пункту 2 заходів координації спільних дій по виявленню фактів використання праці неоформлених працівників, згідно спільного листа органів Державної служби України з питань праці, Державної фіскальної служби України України та Пенсійного фонду України від 14.06.2016 року № 19703/03-10 затверджено обмін інофрмацією. 
		Виходячи з наведених положень діючого законодавства, Управління Держпраці у Закарпатській області мало право на здійснення позапланової перевірки за додержанням  законодавства про працю та складання, за результатами перевірки, документів відповідно до положень, отже доводи в цій частині адміністративного позову спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.
		          Відповідно до ч.3 ст.24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		          Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) передбачена відповідальність у вигляді штрафу - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
		          Порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №413. Повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу є частиною укладання трудового договору, яке складається із виданого наказу та повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів.
		          Відповідно до ч. 1  ст. 21 КЗпП   передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою     сторін.
		          Згідно з ч. 3  ст. 21 КЗпП   особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
		          Верховний Суд України у пункті 7 постанови Пленуму від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснив, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.
		          Частинами 1, 3 ст.24 КЗпП встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.
		          Частина перша ст.23 КЗпП передбачає, що трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.
		          З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
		З досліджених судом матеріалів встановлено, що згідно постанови Ужгородського міськрайонного суду від 09 грудня 2016 року закрито провадження  в справі №308/11144/16-п за наслідками розгляду протоколу №07-15-020/413 про притягнення до адміністративної відповідальності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за вчинення правопорушення передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, 
		Зокрема в постанові  Ужгородського міськрайонного суду  встановлено, що 01 вересня 2016 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було укладено цивільно-правову угоду про надання послуг, відповідно до якої Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботу майстра по ремонту телефонів, з оплатою винагороди визначеної договором та прийнятою по акту-приймання виконаних робіт. Вказаний договір є строковими, тобто укладений на період з 01 вересня 2016 року до 31 жовтня 2016 року.
		          Згідно із частиною першою статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 31 жовтня 2016 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на підставі Цивільно-правової угоди №1 від 01 вересня 2016 року підписано акт здачі-приймання робіт № 1 відповідно до якого  виконавець за два місяці, виконав та передав наступні роботи (надані такі послуги): ремонт телефонів на загальну суму  3 000 грн., (а.с.26).
		          Із наявного в матеріалах справи звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за жовтень 2016 року, вбачається звітування Позивачем у визначені строки до контролюючих органів з інформуванням останніх про наявність укладеної цивільно-правової угоди, що спростовує твердження Відповідача щодо недотримання процедури повідомлення Позивачем контролюючих органів. Сплата до бюджету єдиного соціального внеску в розмірі 660 гривень, податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами в розмірі 540 гривень, військового збору в розмірі 45 гривень,  підтверджуються банківськими квитанціями від 08 листопада 2016 року, (а.с.28).
		          Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
		          Законодавством України передбачені різні шляхи реалізації цього права. Виходячи з положень КЗпП України та ЦК України реалізувати своє право на працю можна шляхом укладення трудового договору, контракту або цивільно-правового договору, зокрема: договору підряду, договору доручення, авторського договору та інших цивільно-правових угод. Усі ці договори регулюють суспільні відносини у сфері трудової діяльності осіб, хоча їх правове регулювання істотно відрізняється.
		          Проаналізувавши, приписи спеціального Закону, що регулює державну політику у сфері  трудових відносин, суд наголошує, що трудовий договір за своєю правовою природою регулює процес праці, а цивільно-правовий договір, у даному випадку - договір надання послуг, - укладається з метою вчинення певних дій та за згодою певних осіб для досягнення результатів певної діяльності. Правовідносини, що виникають у випадку взяття фізичною особою обов'язку виконати роботу (послугу) і передати замовникові результат роботи, - виникають на підставі цивільно- правового договору. Разом з тим, укладення трудового договору зумовлює дотримання працівником внутрішнього трудового розпорядку роботодавця, про прийняття його на роботу видається наказ, працівник має право на одержання допомоги з соціального страхування та - ним на одержання певних пільг тощо.
		          Суд  не встановив факту прийняття позивача на роботу за конкретною кваліфікацією, професією, посадою; не встановив факту роз'яснення позивачеві його прав і обов'язків та проінформування під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.
		          Як вбачається з наданого  договору, виконавець бере на себе зобов'язання виконувати послуги замовника на протязі дії договору, виконавець не підлягає під дію «правил внутрішнього трудового розпорядку». Також договором встановлено, що замовник сплачує виконавцю винагороду за актами приймання-передачі виконаних робіт, або за виконані роботи визначені договором.
		          Таким чином, вважаючи, що між сторонами наявні трудові відносини,  Управлінням Держпраці в Закарпатській області залишено поза увагою те, що основною ознакою, що відрізняє підрядні (цивільно-правові) відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. Отже,  висновки відповідача в частині порушення позивачем вимог ст24 КЗпП України, а саме допуск до роботи найманого працівника ОСОБА_6 без укладення трудового договору, є необґрунтованими, оскільки між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було укладено цивільно-правову угоду про надання послуг.
		          Спір щодо правомірності укладеного договору (трудового, цивільного) повинен вирішуватися у судовому порядку за позовом особи, чиї права порушено. Вказані рішення судів про визнання такого договору удаваним відсутні, а недійсність таких угод прямо не передбачена законом, тому твердження про намір приховати реально існуючі трудові відносини не ґрунтуються на вимогах закону.
		          Статтею 19 Конституції України  встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.
		          Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		          Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		          Відповідачем за правилами ч. 2  ст. 71 КАС України  не доведено, що він діяв у повній мірі на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.
		          На підставі вище викладеного, суд дійшов висновку, що постанова Управлінням Держпраці в Закарпатській області № 07-15-020/532-298 від 08.11.2016 р., якою відповідно до абзацу 2 ч.2 ст. 265 КЗпП України накладено на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 43 500,00 грн є протиправною та підлягає скасуванню.
		Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
		          Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 160,163,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		П О С Т А Н О В И В:
		           1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
		           2. Визнати протиправною та скасувати Постанову Управління Держпраці у Закарпатській області № 07-15-020/532-298         від 08 листопада 2016 року.
		           3. Присудити з Управління Держпраці у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 39795035, юр. адреса: п.і.88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, 16)  за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1,                     п.і.88000, АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,20 (п'ятсот п'ятдесят одна гривня, 21 коп.) гривень.
		          Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. 
		Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
		 
		СуддяТ.В. Скраль

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...