Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 210/5095/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано для оприлюднення: 30.01.2017. Зареєстровано: 31.01.2017. Забезпечено надання загального доступу: 02.02.2017.
Дата набрання законної сили: 30.01.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Справа № 210/5095/15-ц 
		Провадження № 2/210/198/17 
		У Х В А Л А
		іменем України
		"30" січня 2017 р.                                                         
		Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
		головуючого суддіЧайкіної О.В.,
		секретаряКуксенко О.В.,
		особи, які беруть участь у справі: позивач: ОСОБА_2, представник позивача  адвокат ОСОБА_3, відповідач ОСОБА_4, представники відповідача: адвокат ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
		розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_9, приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_10, Дзержинський відділ реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_11 про визнання шлюбу та заповіту не дійсними ,-
		                                                ВСТАНОВИВ:
		В провадженні суду перебуває вищевказана справа.
		У судове засідання прибули представники відповідача  ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які раніше не приймали участь у справі.
		Головуючим у справі заявлено самовідвід, оскільки у вересні 2015 року представником відповідача у справі  ОСОБА_6 ініційовано декілька позовів проти головуючого у справі, які розглядались у Саксаганському та Довгинцівському районних судах міста ОСОБА_1, та в подальшому судові рішення по ним переглядались в Апеляційному суді Дніпропетровської області. Крім того представник відповідача ОСОБА_6, а також представник відповідача ОСОБА_7 протягом 2016 року поширюють відносно головуючого у справі інформацію, в якій висувають звинувачення відносно головуючого щодо діяльності на посаді судді, освіти та сімейного життя головуючого. 
		У судовому засіданні позивач та його представник покладались на розсуд суду при вирішенні заявленого самовідводу.
		Представник відповідача  адвокат ОСОБА_5 покладався на розсуд суду.
		Відповідач ОСОБА_4, її представники ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 вимагали відводу головуючого, оскільки заявлений самовідвід є обґрунтований, та розгляд справи в даному складі суду є неправосудним.
		Суд, вислухавши пояснення сторін та осіб, які беруть участь у справі, приходить до наступних висновків.
		Відповідно до п. 4 ч.1 ст.20 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект (справи «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України»). Відповідно до об'єктивного критерію визначається, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення ЄСПЧ у справі «Мироненко і Мартиненко проти України», у справі «Білуха проти України»). 
		Проте, як зазначив Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою субєктивного та обєктивного критеріїв. За субєктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до обєктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).
		Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		У своєму рішенні по справі «Фельдман проти України» Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі «Фельдман проти України», заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п.97 ). Застосовуючи обєктивний критерій, слід зясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви обєктивно обґрунтованими (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі «Феррантеллі та Сантанджело проти Iталії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року, Reports 1996-III, с. 951-952, п. 58).
		У цьому звязку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя  ще має бути видно, що воно здійснюється» (див. рішення у справі «ОСОБА_12 проти Бельгії» (DeCubber v. Belgium), рішення від 26 жовтня 1984 року, серія A, № 86, с. 14, п. 26). Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), там само, та рішення у справі «ОСОБА_13 проти Іспанії» (CastilloAlgar v. Spain), рішення від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998-VIII, с. 3116, п. 45).
		Таким чином, при вирішенні питання про самовідвід або відвід суд бере до уваги його мотиви, оскільки судді зобов'язані викликати довіру у учасників судового розгляду, і тому будь який суддя, стосовно якого в учасників судового розгляду є підстави для підозри у недостатній неупередженості повинен заявити самовідвід.
		На підставі викладеного, враховуючи, дії, поведінку та ставлення представників відповідача у справі - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, по відношенню до складу суду, зокрема головуючого, наявність судових рішень у справі за позовом ОСОБА_6 до головуючого у справі, такі обставини можуть викликати сумніви в обєктивності та неупередженості судді у іншій учасників процесу, тому на підставі положень ст. 6 Конвенції, заявлений самовідвід головуючого підлягає задоволенню з підстав, визначених п. 4 ч. 1 ст. 20 ЦПК України з метою недопущення сумнів в обєктивності та неупередженості суду та забезпечення права сторін на розгляд справи за їх позовом судом, який би не викликав жодних сумнівів.
		Керуючись ст.ст. 20, 23, 24 ЦПК України, -
		УХВАЛИВ:
		Самовідвід судді Чайкіної Ольги Володимирівни у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_9, приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_10, Дзержинський відділ реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_11 про визнання шлюбу та заповіту не дійсними , задовольнити.
		Справу направити до загальної канцелярії - для здійснення повторного авторозподілу згідно вимог ЦПК України.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		   
		Суддя:                                                                     О. В. Чайкіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...