Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 816/539/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 31.01.2017. Зареєстровано: 01.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2017.
Дата набрання законної сили: 24.01.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		24 січня 2017 р. Справа № 816/539/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
		Головуючого судді: Русанової В.Б.
		Суддів: Курило Л.В. ,  Присяжнюк О.В. 
		за участю секретаря судового засідання Дудка О.А. 
		представників позивача Хмелюк І.І., Федорович Є.І.
		представника відповідача  Прокопчука О.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна компанія "Арія" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2016р. по справі № 816/539/16
		за позовом      Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна компанія "Арія"     
		до     Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області              
		про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		ВСТАНОВИЛА:
		Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна компанія "Арія" (надалі - ТОВ ВКК "Арія") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом  в якому просило:
		 
		визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.03.2016 №№ 0000092202, 0000102202  Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області .
		 
		Постановою  Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2016 року  у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна компанія "Арія" відмовлено.
		 
		Не погодившись з   постановою суду   першої інстанції, позивачем  подано апеляційну скаргу, в якій він просить   скасувати оскаржувану   постанову та ухвалити нове рішення, яким  задовольнити  позовні вимоги в повному обсязі.
		 
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції  обставини, що мають значення для вирішення справи, порушення   норм матеріального та процесуального права, що призвело до невірного вирішення справи.
		 
		Відповідачем подано письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги позивача безпідставними, рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. 
		 
		Представники  позивача  в судовому засіданні  підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити.
		 
		Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. 
		 
		Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції , доводи апеляційної скарги, заперечення проти неї, дослідив докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга  підлягає  задоволенню з огляду на наступне.
		 
		Судом першої інстанції  встановлено, що ТОВ ВКК "Арія" зареєстроване як юридична особа з 16.10.1995,  перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві, є платником податку на додану вартість.
		 
		ДПІ в м. Полтаві (далі відповідач) проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань правомірності проведених господарських відносин з ТОВ "Компанія Буделемент" за березень 2015 року, за результатами якої складено акт від 25.02.2016 № 518/16-01-14-01/23560575.
		 
		За висновками акту відповідачем зазначено про порушення позивачем пунктів 44.1, 44.5, 44.6 статті 44 та статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ за березень 2015 року у розмірі 1 666 256,00 грн та завишення від'ємного значення за березень 2015 року в розмірі 633 738,00 /т. 1 а. с. 63/.
		 
		18.03.2016р.  ДПІ у м. Полтаві винесені податкові повідомлення-рішення :
		 
		-  № 0000092202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2499384,00 грн, (у тому числі за основним платежем у розмірі 1666256,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 833 128,00 грн).
		 
		-  № 0000102202, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020 грн ( т.1 а. с. 30-31).
		 
		Підставою для збільшення суми грошового забезпечення з податку на додану вартість слугували висновки податкового органу по безтоварність господарських операції позивача з ТОВ  "Компанія Буделемент", які ґрунтувалися на ненаданні позивачем до перевірки на підтвердження реальності господарських відносин  первинних документів.
		 
		Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив того, що позивачем не надані до перевірки первинні документи на підтвердження реальності господарських правовідносин, а тому оскаржувані рішення відповідача прийняті відповідно до вимог діючого законодавства, в межах повноважень та спосіб встановлений законом. 
		 
		Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
		 
		Судом  встановлено, що перевірка проводилася в термін з 01.02.2016р. по 18.02.2016р.  шляхом здійснення виходу на фактичну адресу підприємства. 
		 
		16.02.2016р. ревізорами ДПІ м. Полтави здійснено вихід адресу підприємства, вручено накази про призначення перевірки, направлення на перевірку.
		 
		В зв'язку з не можливістю надання документів на перевірку з підстав їх втрати, головним бухгалтером підприємства представникам податкового органу надано витяг з кримінального провадження № 12016170030000182, в якому зазначено, що 12.01.2016 до Ленінського ВП з письмовою заявою звернулась ОСОБА_4 про те, що 11.02.2016 близько 17.10 год., перебуваючи на пл. Слави,1 в м. Полтаві виявлено зникнення своєї жіночої сумки, у якій знаходився паспорт гр. України на ім'я ОСОБА_4, гроші в сумі 500 грн. та бухгалтерських документів ТОВ ВКК "Арія", ТОВ "Лайфіт", ТОВ "Буделемент" з автомобілю марки Таврія, д.н.з. НОМЕР_1, який знаходився без нагляду близько 10 хв .(т.1 а.с.35)
		 
		Також позивач  повідомляв ДПІ у м. Полтаві, про втрату документів в серпні 2015р.  по взаємовідносинах з ТОВ "Компанія Буделемент" за березень 2015 року  та не відновлення їх станом на 01.02.2016р, що вбачається з листа від 03.02.2016 № 06-3/612  /т. 6 а. с. 31/ 
		 
		Щодо втрати документів по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія Буделемент» позивач звертався до правоохоронних органів, за результатами чого було внесено відповідний запис в Єдиний реєстр кримінальних проваджень, про що листом від 13.08.2015р. № 2/2262  позивач  повідомив ДПІ в м. Полтаві.
		 
		Позивачем вживалися дії щодо відновлення втрачених документів, в подальшому первинні документи за березень 2015 року були відновлені 10.02.2016р. та передані ТОВ «Компанія Буделемент» до позивача,  що вбачається з листа ТОВ "Компанія Буделемент" від 10.02.2016 № 10/02 (т. 22 а. с. 216) .
		 
		          Листом від 18.02.2016р. позивачем повідомлено податковий орган про втрату документів, що відбулася 11.02.2016р.
		 
		З акту перевірки вбачається, що у зв'язку з ненаданням документів, що підтверджують наявність обставин втрати (неможливості відновлення) термін перевірки податковим органом переносився на 11.02.2016р., та поновлювався з 11.02.2016р. та з 16.02.2016р. до надання довідки правоохоронними органами щодо підтвердження факту викрадення документів (т. 6 а. с. 32,35).
		 
		Позивачем, за наслідками перевірки, подані до податкового органу заперечення на акт від 02.03.2016р. в додатках до якого надано договір №7 від 16.03.2015р., зареєстровані  податкові накладні, банківські документи, векселя, бухгалтерські документи щодо руху товарів, а також витяг з кримінального провадження .
		 
		Після відновлення втрачених документів позивачем надано до суду першої інстанції документи по взаємовідносинам з ТОВ « Компанія Буделемент».
		 
		Суд першої інстанції погодився з податковим органом щодо наявності підстав для винесення податкового повідомлення-рішення, враховуючи не надання підприємством до перевірки первинних документів, в підтвердження  взаємовідносин з ТОВ " Компанія Беделемент".
		 
		Умови і порядок відновлення втрачених документів первинного бухгалтерського і податкового обліку чітко врегульовані чинним законодавством.
		 
		Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України  для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з господарською діяльністю.
		 
		В абз.1 п.44.3 ст.44 ПК України визначено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
		 
		Згідно п.44.5 ст.44 ПК України   у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
		 
		Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.
		 
		У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.
		 
		У відповідності до п.44.6 ст.44 ПК України   у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
		 
		Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
		 
		Таким чином, повідомлення платником податків контролюючого органу про втрату документів є підставою для перенесення термінів проведення документальної перевірки на строк до 90 календарних днів, протягом яких платник зобов'язаний відновити втрачені документи.
		 
		Судом встановлено , що  позивач у встановлений законом п'ятиденний строк повідомив податковий орган про викрадення первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ "Буделемент", шляхом надання посадовим особам ДПІ у м. Полтаві, під час проведення перевірки, витягу з кримінального провадження № 12016170030000182 від 12.02.2016 року, який в свою чергу є підтверджуючим документом про неможливість надання первинних документів для перевірки.
		 
		Щодо висновків суду першої інстанції про не надання позивачем  до суду  доказів письмового повідомлення керівника підприємства правоохоронних органів про втрату документі, ; доказів запрошення для участі в роботі комісії представників слідчих органів і державного пожежного нагляду, не надіслання податковій інспекції копії акта роботи комісії, колегія суддів зазначає наступне.
		 
		Судом встановлено, що  підприємством, в особі ОСОБА_4, яка займала посаду головного бухгалтера ТОВ ВКК «Арія»  повідомлено про викрадення документів як податковий орган, так і правоохоронні органи, а саме за її зверненням зареєстровано кримінальне провадження по зазначеному факту, копія витягу з кримінального провадження надано перевіряючим. Керівником підприємства  створено відповідну комісію для встановлення переліку викрадених бухгалтерських документів, за результатами  якої складено акті від 18.03.2016р. 
		 
		Колегія суддів вважає, що звернення до правоохоронних органів заступника головного бухгалтера підприємства свідчить про повідомлення підприємством правоохоронних органів по зазначеним обставинам.
		 
		Також з акту перевірки, заперечень до нього, а також з листа позивача від 18.02.106р. до податкового органу вбачається, що позивач повідомляв податковий орган про втрату документів, а також про заходи вжиті підприємством за їх наслідком.
		 
		За наслідками втрати документів позивачем створена комісія,  якою встановлено, що серед втрачених документів були : договір підряду , попередній договір підряду, додаткові угоди, акти виконаних робіт, акти приймання виконаних підрядних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, про що складено відповідний акт від 18.03.2016р. № 2 .(т.22 а.с.222-257)
		 
		Колегія суддів звертає увагу, що обставини які пов'язані з викраденням документів, відповідно до вимог п.44.5 ст.44, п.82.4 ст.82 Податкового кодексу України слугують підставою для перенесення термінів проведення перевірки до дати відновлення документів. 
		 
		При цьому, вимоги ст.198 Податкового кодексу України не передбачають, що ненадання платником податку первинних документів до перевірки, в зв'язку з їх викраденням є підставою для зменшення задекларованого податкового кредиту з ПДВ та визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість. 
		 
		Крім того, п. 1.2.6. Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених Наказом  Державної фіскальної служби України 31 липня 2014 року N 22, визначено, що у разі якщо під час проведення документальної перевірки до органу державної фіскальної служби за місцем обліку від платника податків надійшло повідомлення про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів або вилучення документів правоохоронними та іншими органами (у зв'язку з чим особами, які здійснюють (очолюють) перевірку, обґрунтовано встановлено неможливість подальшого проведення перевірки) такі особи складають акт довільної форми, який реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому пунктом 1.4.5 цього розділу Методичних рекомендацій.
		 
		При цьому до такого акта додаються копії отриманих від платника податків документів, що підтверджують втрату, пошкодження або дострокове знищення документів, звернення платника із заявою до правоохоронних органів, копії протоколу вилучення документів правоохоронними та/або іншими органами тощо (за наявності). У разі ненадання відповідних документів платником податків особа, яка здійснює (очолює) перевірку, вживає заходів для документування в акті (додатках до акта) переліку документів (за необхідності - згрупованих за типами), відсутність яких унеможливлює подальше проведення перевірки.
		 
		В акті зазначаються причини неможливості продовжувати перевірку у терміни, вказані у направленні та наказі, та робиться відповідний запис про проведення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості її проведення.
		 
		На підставі цього акта органом державної фіскальної служби, яким було призначено перевірку, видається наказ про перенесення термінів проведення такої перевірки на строк, визначений відповідно до пункту 44.5 статті 44 або пункту 85.9 статті 89 розділу II Кодексу, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам).
		 
		Податковим органом переносилися терміни проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ ВКК "Арія" до надання довідки правоохоронними органами щодо підтвердження факту викрадення документів /т. 6 а. с. 32/.
		 
		Колегія суддів зазначає, що підтвердженням факту викрадення документів має бути вирок суду, що набрав законної сили, а не довідка правоохоронних органів, яку вимагав відповідач від позивача, а тому позивач був позбавлений можливості надати витребувані податковим органом документи.
		 
		Враховуючи вищезазначені правові норми та  встановлені обставини щодо повідомлення позивачем про втрату первинних документів, а  також   проведення  перевірки  податковим органом до закінчення 90-денного строку, передбаченого пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України на відновлення втрачених документів, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість  доводів  відповідача про відсутність  у   ТОВ ВВК "Арія" первинних бухгалтерських та інших документів по взаємовідносинам з  ТОВ "Компанія Буделемент".
		 
		За висновками акту перевірки, порушення вимог податкового законодавства відповідач по справі пов'язує виключно з не підтвердженням реальності здійснення господарських відносин позивача з ТОВ "Компанія Буделемент"в перевіряємий період,  у зв'язку з тим, що на вимогу контролюючого органу під час проведення перевірки позивачем не надано  документи на підтвердження реальності господарських відносин із зазначеним контрагентом .
		 
		Колегія суддів зазначає, що норми податкового законодавства не обмежують  період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення п. 44.6 ст. 44 ПК України лише визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.
		 
		Що стосується господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Компанія Буделемент" в спірний період, колегія суддів вважає  зазначати наступне.
		 
		Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
		 
		Згідно п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
		 
		Відповідно до п.І98.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
		 
		Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		 
		У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
		 
		За правилами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка має містити визначені цією статтею обов'язкові реквізити.
		 
		Згідно пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця.
		 
		Приписами пунктів 201.7, 201.8, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
		 
		Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
		 
		Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		 
		Отже, формування податкового кредиту є відображенням наслідків господарських операцій у податковій звітності.
		 
		Податкова звітність ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, який є обов'язковим.
		 
		Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" у частині 1 встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинних документів встановлені частиною 2 цієї статті.
		 
		За визначеннями цього Закону, первинний документ - це  документ, який містить  відомості  про  господарську  операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція -  дія  або  подія,  яка  викликає зміни  в  структурі  активів  та  зобов'язань,  власному  капіталі підприємства.
		 
		Таким чином, будь-які документи можна вважати первинними, що є підставою для їх врахування в податковому обліку, лише в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
		 
		Відтак, необхідною умовою для віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту є факт дійсного проведення господарських операцій, обумовлених відповідними угодами, що має засвідчуватись належними первинними документами. 
		 
		Відповідно до п.201.10 ст.201.10 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
		 
		Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		 
		Судом встановлено, що ТОВ ВКК "Арія" в період з з 21.04.2010р. по 21.04.2015р. мало право на здійснення діяльності, що пов'язана із створенням об'єктів архітектури, що підтверджується ліцензією, виданою Міністерством регіонального розвитку та будівництва України. Діяльність позивача пов'язана з організацією будівництва об'єктів телекомунікацій -базових станцій мобільного зв'язку та надання послуг щодо їх технічного обслуговування .
		 
		Замовниками позивача на виконання робіт та /або послуг  в спірний період були ПРАТ "Київстар", ПАТ "МТС Україна", ТОВ "Хуавей Україна", з якими позивачем були укладені господарські договори, зокрема на технічне обслуговування телекомунікаційних мереж та генерального підряду на будівництво об'єктів.
		 
		Так, між ТОВ ВКК " Арія"  укладено з ПРАТ " Київстар" договори:
		- Договір з технічного обслуговування об'єктів телекомунікаційної мережі №26291 від 04.02.2010 року до Генерального договору № 26291/26300/26281 від 04.02.2010 року (надалі по тексту - Договір ТО), що діяв від дати його укладення , та з урахування додаткових угод до нього , до 31.12.2015 року.
		Відповідно до вищезазначеного Договору TOB ВКК «Арія» (Виконавець/Підрядник) взяло на себе зобов'язання по виконанню робіт на об'єктах Замовника - ПРАТ «Київстар».
		Згідно умов договору ТО, роботи (види робіт) поділяються на:
		-планово-профілактичне обслуговування (ППО), до якого належать роботи, перелічені у Додатку №1 до цього Договору;
		-роботи з організаційного забезпечення супроводу правочинів, укладених Замовником з третіми особами та пов'язаних з об'єктами (перелік робіт з організаційного забезпечення викладені у Додатку №13 та Додатку №13.1 до цього Договору);
		-роботи, що не передбачені Додатком №1, Додатком №2 та Додатком №13 до цього Договору та виконуються за окремими завданнями Замовника - «Додаткові Роботи»;
		-аварійно-відновлювальні роботи(«АВР») - виконуються Виконавцем відповідно до умов цього Договору з метою оперативного відновлення працездатності та справного стану об'єктів;
		-планово-профілактичне обслуговування або («ППО») роботи, що виконуються Виконавцем з певною періодичністю відповідно до умов цього Договору з метою виявлення та попередження виникнення потенційних несправностей об'єктів (їх складових частин) та забезпечення безперервної працездатності та справного стану об'єктів.
		- Договір Генерального підряду на будівництво об'єктів № 26281 від 04.02.10. (надалі - Договір на будівництво), предмет якого визначено розділом І.
		Пунктом 1.1. розділу І Договору зокрема встановлено, що Підрядник (ТОВ ВКК «Арія») зобов'язується на свій ризик, згідно з заявками та/або завданнями Замовника (ПРАТ «Київстар»), виконати «під ключ» комплекс робіт з будівництва об'єктів та/або монтажу базових станцій на таких об'єктах (надалі по тексту цього Договору - «Роботи»). Відповідно до умов Договору на будівництво (п.1.2.) до складу робіт входять:
		-підготовчі заходи для укладення Замовником правочинів про користування Місцями розташування об'єктів з власниками/користувачами місць розташування;
		-комплекс робіт по оформленню на ім'я Замовника права власності/користування (в тому числі на правах оренди) на визначене Замовником місце розташування;
		-отримання на ім'я Замовника дозвільної та погоджувальної документації, необхідної для забезпечення дотримання встановленого чинним законодавством України порядку виконання робіт по будівництву об'єкта, перелік якої визначається Сторонами у Додатку №2 до цього Договору;
		-проведення в разі необхідності технічного обстеження та/або паспортизації об'єктів з видачею відповідних, належним чином оформлених документів, висновків та рекомендацій;
		-одержання технічних умов на енергопостачання та дозволу на підключення об'єктів та/або базових станцій до мережі енергопостачальної організації, розроблення та погодження з компетентними державними органами проекту енергопостачання, а також узгодження зазначених документів з Замовником;
		-розроблення у відповідності до технічного завдання Замовника проектної документації на будівництво (монтаж) базової станції на об'єктах (в т.ч. проектів на технічне оснащення об'єктів) та їх погодження з усіма компетентними державними органами;
		-підготовка повного комплекту документів, необхідних для попередніх погоджень місць розміщення (монтажу) базових станцій на об'єктах та здійснення погоджень таких місць розміщення (монтажу) БС з усіма Компетентними державними органами та власниками місць розташування;
		-будівельні роботи/ будівельно-монтажні роботи/ пусконалагоджувальні роботи по спорудженню об'єктів та/або монтажу на них БС, у відповідності до документів, затверджених Замовником, погоджених з Компетентними державними органами згідно з чинним законодавством України;
		-комплекс транспортно-вантажних робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів та/або будівництвом (монтажем) на них БС;
		-комплекс робіт з прийняття закінчених будівництвом об'єктів (зі змонтованими належним чином БС) в експлуатацію згідно з вимогами чинного законодавства України та передача Замовнику належним чином оформленого та підписаної Декларації про готовність об'єкта до експлуатації на Об'єкт (зі змонтованими належним чином БС)»;
		-отримання від енергопостачальних та/або енергопередавальних організацій проектів необхідних договорів для постачання електроенергії на Об'єкти, підготовка необхідних додатків до договорів та передача вищевказаних документів Замовнику на затвердження та підписання;
		-здійснення закупівлі зазначених у Додатку №1/2/1 до Договору товарів (зокрема, але не обмежуючись, обладнання та матеріалів, необхідних Підряднику для виконання своїх зобов'язань за цим Договором, у тому числі, виконання будівельних/будівельно- монтажних робіт по спорудженню об'єктів та/або монтажу на них базових станцій).
		 
		Вартість на конкретний вид робіт визначено в Додатку № 1 Договору, яким є «Прейскурант на роботи з будівництва об'єктів стільникового зв'язку».
		 
		Крім цього, TOB ВКК «АРІЯ» (Виконавець/Підрядник) уклало з ПАТ «МТС Україна» (Замовник) договір на обстеження, паспортизацію, авторський нагляд тощо від 31.12.14р. № АМС-ПО-ООЗІ-ЦТУ із строком дії до 31.12.2016 року, конкретний перелік видів робіт визначено в додатку № 1 до Договору.
		 
		19.06.16. Позивачем (Виконавець/Підрядник) укладено з TOB «Хуавей Україна» (Замовник) рамковий контракт на впровадження та обслуговування за № MPSUKR5514061705CSA із строком дії до 31 грудня 2016 року, загальний перелік робіт зазначений у Додатку № 2 «Перелік розцінок» до Договору.
		 
		За умовами договорів, допускається залучення підрядником третіх осіб для виконання певних видів робіт.
		 
		Враховуючи значний обсяг робіт, за вищезазначеними договорами  Позивач уклало  договір підряду з субпідрядною організацією, зокрема TOB «Компанія Буделемент».
		 
		Так, між TOB ВКК «АРІЯ» та TOB «Компанія Буделемент» укладено попередній договір підряду № 1 від 20.01.2015 року, договір підряду від 16.03.15р.№7 відповідно до якого останній як субпідрядник виконував демонтажні роботи, роботи з будівництва та монтажу, монтаж кабельних ліній, роботи пов'язані із встановленням кондиціонерів, та ін.
		 
		Перелік виду робіт, що замовлених TOB ВКК «Арія» у TOB «Компанія Буделемент» зазначений в Прейскуранті, який є додатком №1 до Договору підряду від 16.03.15р. №7.
		 
		          За умовами  договору до складу робіт за цим договором, зокрема входять: 
		          перелік робіт, що виконуються в межах цього договору, передбачений у прейскуранті, що є невід'ємним додатком № 1 до цього договору;
		          здійснення всіх необхідних дій та виконання необхідних робіт з метою дотримання чинного законодавства України при виконанні підрядником робіт, запобігання заподіянню шкоди/завдання збитків замовнику та уникнення настання відповідальності замовника перед третіми особами та/або державними органами та органами місцевого самоврядування за неналежне виконання робіт підрядником; 
		          інші роботи, узгодженні сторонами та зазначені у відповідній додатковій угоді. 
		 
		          Згідно п.1.3 договору перед виконанням Підрядником робіт сторони укладають та підписують відповідні додаткові угоди до договору, у яких вказується перелік робіт, вказуються обсяги, вартість, порядок оплати та інші умови співпраці та вимоги замовника.
		          
		Роботи приймаються замовником за актом приймання-передачі виконаних робіт (надалі - акт виконаних робіт). 
		 
		          Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплатити належним чином виконані підрядником та прийняті замовником роботи згідно з відповідними додатковими угодами до цього договору. Вартість окремих видів робіт може визначатись на підставі кошторису, з переліком видів робіт, який є невід'ємною частиною договору та додаватись до додаткової угоди. Оплата робіт по кожній додатковій угоді здійснюється замовником шляхом банківського переказу відповідних сум коштів на банківський рахунок підрядника, вказаний у цьому договорі. 100 % вартості належним чином виконаних робіт, вказаних у додатковій угоді, сплачується підряднику замовником протягом 60 (шістдесят) банківських днів від дня підписання повноваженими представниками сторін акта виконаних робіт за відповідною додатковою угодою. Замовник може прийняти рішення про дострокову оплату виконаних робіт або проведення попередньої оплати вартості робіт у сумі, що визначається на розсуд замовника. 
		 
		Оплата в зазначений у пункті 3.4 цього договору строк проводиться за наступних умов: наявності підписаного уповноваженими представниками обох сторін акта виконаних робіт; відсутності прострочення у виконанні підрядником робіт та надання всієї необхідної документації, якщо така передбачена /т. 7 а. с. 80-89/.
		 
		На підтвердження виконання договору позивачем надано до суду: договір, додаткові угоди до нього, акти  виконаних робіт, податкові накладні, видаткові наклдані. Виконані субпідрядником роботи були передані позивачем  ПРАТ "Київстар", ПАТ " МТС Україна", ТОВ" Хуавей Україна", що підтверджується актами виконаних робіт.(. 12 а. с. 2-249, т. 13-т. 21, т. 22 а. с. 1-204).
		 
		Оплата за договором здійснена частково в безготівковій спосіб,  частково в вексельній формі, що передбачено умовами договору та підтверджується копією платіжного доручення, актом прийому-передачі векселя.  
		 
		Відповідно до вимог податкового законодавства ТОВ Компанія Буделемент" виписано на адресу позивача податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних  (т.5 а.с.145-260, т. 23 а. с. 28-31). Зазначені податкові накладні відповідають вимогам Податкового кодексу України та їх реєстрація відповідачем не заперечується.
		 
		Суд першої інстанції, надаючи оцінку наданим позивачем доказам в підтвердження здійснення спірної господарської операції виходив з того, що акти  приймання виконаних підрядних робіт складені з порушенням ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та приписів пункту 2.4 Положення, оскільки  не містять конкретно визначеного змісту та обсягу (відсутні відомості щодо деталізації виконуваних робіт , даних осіб, які здійснювали виконання таких робіт, що не дає можливості пов'язати надані документи з конкретною господарською операцією, а також не надання позивачем доказів узгодження між ТОВ ВКК "Арія" та ТОВ "Компанія Буделемент" детального обсягу робіт, часу та порядку виконання тих чи інших робіт, а також направлення співробітників на виконання таких робіт та їх допуску до таких об'єктів. 
		 
		Колегія суддів зазначає, що акти виконаних робіт містять зазначення виду робіт- "комплексу робіт з отримання декларації про готовність об'єкта до експлуатації", "технічне обслуговування об'єктів Харківського регіону", "технічне обслуговування об'єктів Одеського регіону" , підписані уповноваженими представниками сторін договору,  містять зміст виконаних робіт та дають можливість ідентифікувати  учасників господарської операції . Відсутність в зазначених актах даних осіб, які здійснювали виконання таких робіт не є порушенням вимог ст.9 Закону України " Про бухгалтерський облік в Україні", оскільки зазначеним  законом не встановлено виключного переліку даних, які мають бути відображені , зокрема в актах виконаних робіт.
		 
		Доводи суду першої інстанції, щодо підписання деяких актів виконаних робіт між позивачем та ТОВ "Компанія Буделемент"  в часі раніше (а саме в лютому та березні 2015р.), ніж укладено було спірний договір від 16.03.2015р. № 7 зроблені без врахування наявності між позивачем та його контрагентом тривалих господарських відносин, зокрема наявністю  попереднього договору підряду № 1 від 20.01.2015р.
		 
		Суд першої інстанції виходив з непідтвердження позивачем здійснених з ТОВ "Компанія Буделемент" господарсьх операції посилаючись на наявність зазначених недоліків  в первинних документах, відсутності мети  здійснення господарьских операції.  
		 
		Колегія суддів зазначає, що  сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх складанні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарської операції та відмови у формуванні податкового  кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі товариства у зв'язку з його господарською діяльністю.
		 
		Колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а податкові накладні - приписам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.
		 
		На момент здійснення спірних господарських операцій контрагент позивача був зареєстрований як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та як  платник податку на додану вартість, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг. 
		 
		Також ТОВ " Компанія Буделемент" на час здійснення спірних господарських операції  мало право на провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури (будівництво об'єктів архітектури, який за складністю архітектурно- будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до ІУ та У категорії складності), що підтверджується інформацією розміщеною на офіційному сайті Державної архітектурно- будівельної інспекції України. 
		 
		Господарські операції між TOB ВКК "Арія" та ТОВ "Компанія Буделемент" здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності Позивача при здійсненні вказаних операцій.
		 
		Доводи податкового органу, викладені в акті перевірки щодо відсутності у контрагента позивача достатнього кваліфікованого персоналу, дозвільних документів, виробничих потужностей не підтвердженні жодними доказами та ґрунтуються на підставі лише тих даних, які містяться в інформаційних базах відповідача, без врахування первинних документів, що підтверджують фактичне здійснення операцій позивача із зазначеним контрагентом.
		 
		Водночас, податковим органом не було надано жодних доказів, які б спростовували саме факт виконання робіт за вищевказаним договором, нездатність сторін виконати такі господарські операції та/або показники економічної вигоди, отриманої та облікованої позивачем за їх результатами, а отже, фіктивність спірних господарських операцій податковим органом не доведено.
		 
		Подання платником усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством для одержання податкової вигоди, є підставою для її отримання, якщо податковим органом не доведено неповноту, недостовірність або суперечливість відомостей у цих документах. Адже у сфері податкових правовідносин діє презумпція добросовісності платника, яка, з одного боку, передбачає надання правового захисту платникам, які у повному обсязі виконують свої обов'язки з правильного нарахування, утримання та перерахування до бюджету законно встановлених податків, а також з дотримання необхідних умов для використання права на податкову вигоду; з іншого ж боку, розглядувана презумпція передбачає покладення на контролюючий орган тягаря доказування наявності складу податкового правопорушення у діях (бездіяльності) платника, який у протилежному випадку вважається добросовісним.
		 
		Втім у справі, що переглядається, відповідачем не подано належних і достатніх доказів на спростування фактів господарської діяльності, засвідчених поданими платником документами.
		 
		Оскільки висновки акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту по операціям із ТОВ "Компанія Буделемент"   свого підтвердження не знайшли, тому податкове повідомлення-рішення № 0000092202 від 18.03.16 року  підлягає скасуванню.
		 
		Щодо оскаржуваного повідомлення податкового повідомлення - рішення №0000102202 від 18.03.2016р., колегія суддів зазначає наступне.
		 
		Підпунктом 16.1.12 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платника, щодо забезпечення збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених Кодексом.
		 
		Колегія суддів звертає увагу, що незабезпечення платником податків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 46 Кодексу строків тягне за собою накладення штрафу у розмірах, визначених п. 121.1 ст. 121 Кодексу.
		 
		Пунктом 121.1. ст. 121 Податкового кодексу України встановлено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. 
		 
		Так відповідачем притягнуто до відповідальності позивача та застосована до нього штрафна санкція за незабезпечення платником податків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 46 Кодексу строків.  
		 
		Судом під час розгляду справи встановлено, що причиною не зберігання документів слугував факт їх викрадення, про що позивачем було повідомлено правоохоронним органам, а отже  зазначені обставини сталися  з підстав незалежних від позивача та за відсутності його вини,  а отже  податкове повідомлення - рішення №0000102202 від 18.03.2016р., винесено без врахування ступеня вини позивача, а тому підлягає скасуванню.
		 
		Відповідно до ст.94 КАС України, враховуючи що за наслідками судового розгляду судове рішення прийнято на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, на його користь підлягають відшкодуванню понесені ним документально підтверджені судові витрати за сплати судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги в загальному розмірі 78 762,73 грн.
		 
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції неповно було встановлено всі обставини справи та порушені норми матеріального і процесуального права, що в цілому призвело до неправильного вирішення справи.
		 
		Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
		 
		Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196,   п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна компанія "Арія" задовольнити.
		Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2016р. по справі № 816/539/16 скасувати.
		Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна компанія "Арія" задовольнити. 
		Скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.03.2016 №№ 0000092202, 0000102202  Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна компанія "Арія" витрати зі сплати судового збору в розмірі  78 762, 73 грн. (сімдесят вісім тисяч сімсот шістдесят дві гривні 73 коп.) 
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді   Курило Л.В.    Присяжнюк О.В.  Повний текст постанови виготовлений  30.01.2017  р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...