Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 564/2989/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 01.02.2017. Зареєстровано: 01.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2017.
Дата набрання законної сили: 11.12.2019
Результат оскарження 11.12.2019 Рівненський апеляційний суд: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		     
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 564/2989/15-ц
		26 січня 2017 року 
		Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
		головуючого судді  Олійника П. В. 
		з участю секретаря Вознюк Ю. В. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року та договору про передачу прав за договорами забезпечення від 17.12.2012 року в частині відступлення прав вимоги за кредитним договором №432/07 від 22.08.2007 року і передачу прав за іпотечним договором №433/07 від 22.08.2007 року
		ВСТАНОВИВ:
		ТОВ "Кредитні ініціативи" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки квартиру в м. Костопіль по вул. Скляна, 2 /32.
		Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до відповідача ТОВ "Кредитні ініціативи", в якому просив визнати частково недійсними Договори відступлення прав вимоги (факторингу) від 17.12.2012 року, які укладено між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", в частині відступлення прав вимоги за кредитним договором № 432/07 від 22.08.2007 року та про передачу прав за договорами забезпечення від 17.12.2012 року в частині відступлення прав вимоги за Іпотечним Договором № 433/07 від 22.08.2007 року.
		В обгрунтування позову покликається на те, що між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та позивачем було укладено кредитний договір № 432/07 від 22.08.2007 року. Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором був укладений договір іпотеки, предметом якого є квартира в м. Костопіль по вул. Скляна, 2 /32. 17.12.2012 право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки було відступлено від ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ТОВ "Кредитні ініціативи" за договорами про відступлення прав вимоги та про передачу прав за договорами забезпечення. Відповідач під час укладення оспорюваних договорів порушив існуючі обмеження встановлені законодавством в частині на придбання права відступної вимоги до фізичної особи. Посилаючись на положення ст. 203 ЦК України, просить визнати недійсними договір про відступлення права вимоги за кредитним договором та договір про відступлення прав за договором іпотеки в частині, що стосується позивача.
		Ухвалою суду від 10 листопада 2016 року за клопотанням ТОВ "Кредитні ініціативи" позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки було залишено без розгляду. В звязку з цим судом розглядався лише позов ОСОБА_1
		В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю та з аналогічних підстав.
		Представник відповідача ТОВ "Кредитні ініціативи" позов не визнав та пояснив, що спірні договори про відступлення прав вимоги та про передачу прав за договорами забезпечення було укладено згідно чинного законодавства, яке не містить жодних заборон, щодо укладення договорів про відступлення прав вимоги стосовно фізичних осіб. Укладенням цих договорів жодним чином не порушено права позивача. Положення про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг, затверджене розпорядженням Держфінпослуг № 231 від 03.04,2009 року, на яке посилається позивач, є підзаконним актом, який не може суперечити Закону. Крім того, апеляційним судом Рівненської області при розгляді іншої справи між позивачем та ТОВ "Кредитні ініціативи" було встановлено правомірність укладення договору про відступлення прав щодо позивача. Просить в задоволенні позову відмовити.
		Представник третьої особи ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги позивача.
		Треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_5 та представник третьої особи Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в судове засідання не зявилися, про розгляд справи повідомлені своєчасно та належним чином.
		Суд, заслухавши пояснення сторін та представника третьої особи, зясувавши обставини та дослідивши докази по справі, вважає позовні вимоги обгрунтованими.
		Як встановлено судом, 22 серпня 2007 року між позивачем та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» був укладений кредитний договір № 432/07, згідно якого позивачу було надано кредит в сумі 130000 грн. на умовах передбачених кредитним договором. В забезпечення даного кредитного договору 22 серпня 2007 року був укладений іпотечний договір № 433/07, згідно якого в іпотеку була передана квартира АДРЕСА_1. 
		17 грудня 2012 року між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ТОВ "Кредитні ініціативи" був укладений договір про відступлення прав вимоги, згідно якого ТОВ "Кредитні ініціативи" зобов'язується передати за плату грошові кошти в розпорядження ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", а останній зобов'язується відступити ТОВ "Кредитні ініціативи" свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься в додатку № 1 до цього договору, в тому числі і за кредитним договором № 432/07 укладеним з ОСОБА_1.
		Також 17 грудня 2012 року між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ТОВ "Кредитні ініціативи" був укладений договір про передачу прав за договорами забезпечення, укладеними ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та клієнтами банку, в тому числі і за Іпотечним Договором № 433/07 від 22.08.2007 року, укладеним між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_1.
		Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
		Як вбачається зі змісту укладеного договору про відступлення права вимоги від 17 грудня 2012 року, умови вказаного договору мають ознаки договору факторингу оскільки відповідно до Розпорядження Нацкомфінпослуг від 06.02.2014 № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесені сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів) як:
		-   фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги;
		-  набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення;
		- отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
		Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" визначено право на здійснення операцій з надання фінансових послуг. Виключне право або інші обмеження щодо надання окремих фінансових послуг встановлюються законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг.
		Статтею 23 цього Закону передбачено, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється: щодо інших ринків фінансових послуг - спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.
		Відповідно до п. 1 Положення про державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України України від 03.02.2010 року № 157, Держфінпослуг є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах , визначених законодавством.
		Таким чином, зазначеним законом визначено, що виключне право та/або обмеження щодо надання окремих фінансових послуг встановлюється законами та нормативно-правовими актами державного органу, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг.
		Пунктом 1 Положення про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг № 231 від 03 квітня 2009 року, визначено, що до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників-суб'єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
		Тобто на момент укладення між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ТОВ "Кредитні ініціативи" договору про відступлення прав вимоги існували обмеження щодо укладення договорів факторингу, встановлені п. 1 Положення про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг № 231 від 03 квітня 2009 року, в частині набуття фактором відступленого права грошової вимоги за договорами факторингу до боржників-фізичних осіб.
		Посилання представника відповідача про те, що Законом, який має вищу юридичну силу, таких обмежень не встановлено, а Положення про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг, затверджене розпорядженням Держфінпослуг № 231 від 03.04,2009 року, є підзаконним актом, який не може суперечити Закону, не заслуговує на увагу, оскільки дія підзаконного нормативно-правого акту на час укладення договору про відступлення прав вимоги не була припинена та такий жодним чином вимогам закону не суперечить, а лише конкретизує механізм його застосування у певній частині.
		Крім того, відповідно до підпункту «а» пункту 2 статті 1 Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг визначено, що «договір факторингу» означає договір, укладений між однією стороною (позичальником) та іншою стороною (фактором), відповідно до якого, зокрема, постачальник відступає або може відступати фактору право грошової вимоги, яке випливає з договорів купівлі-продажу товарів, укладених між постачальником та його покупцями (боржниками), крім договорів купівлі-продажу товарів, придбаних в першу чергу для їхнього особистого, сімейного або домашнього використання. Для особистого, сімейного або домашнього використання товари можуть придбавати лише фізичні особи.
		Україна приєдналася до Конвенції УНІДРУА відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг» від 11 січня 2006 року № 3301-IV. 
		Частиною другою статті 10 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, міститься інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України. 
		Враховуючи викладене, за відсутністю правових підстав для укладення договору відступлення прав вимоги щодо позивача, суд вважає доцільним застосувати положення ст. 215 ЦК України.
		Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		За таких обставин суд вважає, що договір відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року, який укладено між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ "Кредитні ініціативи", в частині відступлення прав вимоги за кредитним договором № 432/07 від 22.08.2007 року, укладеним між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та позивачем не відповідає приписам чинного законодавства, оскільки боржником за угодою про відступлення права грошової вимоги є фізична особа, що є порушенням чинного законодавства.
		Згідно ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору. 
		За змістом ч. 1 ст. 24 вказаного Закону, відступлення прав за іпотечним договором здійснюється за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.
		За таких обставин, недійсність договору про відступлення права вимоги від 17.12.2012 року щодо позивача зумовлює недійсність відступлення прав вимоги за договором про передачу прав за договорами забезпечення від 17.12.2012 року, згідно якого відступлено право вимоги за іпотечним договором № 433/07 від 22.08.2007 року, укладеним між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_1.
		Щодо доводів представника відповідача про те, що договором про відступлення права вимоги від 17.12.2012 року не порушено прав позивача, то суд вважає їх безпідставними. Відповідно до ч.4 ст.42 Конституції «держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт». Право подати позовну заяву мають споживачі, які використовують або мають намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб. Так, перехід прав вимоги до відповідача за договором про відступлення права вимоги, що суперечить вимогам закону, впливає на права та інтереси позивача, оскільки до відповідача, який не є банківською установою із відповідним статусом, правомочностями, обмеженнями, повноваженнями, тощо та із яким позивач не перебував у договірних чи будь-яких інших стосунках і такого наміру не мав, переходить право вимоги до позивача, і , крім того відповідач отримує право вимоги до позивача, яке за законом йому передане бути не може та відповідно без законних підстав вправі набувати грошові кошти позивача за таким договором.
		Не заслуговує на увагу і посилання представника відповідача на те, що на цей час квартира АДРЕСА_1, яка перебувала в іпотеці згідно договору № 433/07 від 22.08.2007 року, вже продана відповідно до виконавчого напису нотаріуса, оскільки, даний факт жодним чиним не підтверджує правомірність укладення договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року, а навпаки, є підтвердженням того, що внаслідок отримання відповідачем без законних підстав права вимоги за кредитним договором були порушені права позивача, якого фактично позбавлено житла.
		Суд також вважає необґрунтованим посилання представника відповідача на те, що рішенням колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області від 14 березня 2016 року по справі за апеляційною скаргою ТОВ "Кредитні ініціативи" на рішення Костопільського районного суду від 5 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Кредитні ініціативи", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню було встановлено правомірність укладення договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року щодо позивача, що в силу ч. 3 ст. 61 ЦПК України не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини З наступних підстав. Предметом даного спору було визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а не правомірність укладення договору відступлення прав вимоги. З аналізу вищеназваного рішення вбачається, що правомірність укладення договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року щодо позивача судом не досліджувалося, а в рішенні суду лише зазначено про те, що 17 грудня 2012 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступив свої права вимоги за кредитним договорам та договором іпотеки, які були укладені з позивачем, відповідачу. 
		 
		На підставі викладеного, керуючись 10, 60, 61, 212 ЦПК України , суд  
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року та договору про передачу прав за договорами забезпечення від 17.12.2012 року в частині відступлення прав вимоги за кредитним договором №432/07 від 22.08.2007 року і передачу прав за іпотечним договором №433/07 від 22.08.2007 року задовольнити.
		Визнати частково недійсним Договір відступлення прав вимоги (факторингу) від 17.12.2012 року, який укладено між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", в частині відступлення прав вимоги за кредитним договором № 432/07 від 22.08.2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_1.
		Визнати частково недійсним Договір про передачу прав за договорами забезпечення від 17.12.2012 року, який укладено між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", в частині відступлення прав вимоги за Іпотечним Договором № 433/07 від 22.08.2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_1, посвідченим приватним нотаріусом Костопільського нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_7 та зареєстрованим у реєстрі за № 140.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. 
		Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		 
		СуддяОСОБА_8

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...