Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 821/3515/15-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: 01.02.2017. Зареєстровано: 03.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2017.
Дата набрання законної сили: 26.01.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		         "26" січня 2017 р.                                 м. Київ                                              К/800/19323/16 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
		Головуючої:           Калашнікової О.В.,
		Суддів:           Кравцов О.В.
		                          Єрьомін А.В
		секретар судового засідання - Маджар О.М.          
		за участю
		представника позивача - ОСОБА_2
		представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» - Модлінського Н.О.
		представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Сотнікової І.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за касаційною скаргою  ОСОБА_5 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славінського Валерія Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
		в с т а н о в и л а :
		У листопаді 2015 року ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ «Златобанк» Славінського В.І. (далі - уповноважена особа Фонду), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) в якому просила:
		- визнати протиправним та скасувати наказ уповноваженої особи Фонду від 08 квітня 2015 року № 164/1 «Про затвердження переліку нікчемних транзакцій та правочинів», в частині визнання нікчемним правочину (транзакції) від 27 листопада 2014 року щодо зарахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_5 № НОМЕР_1 у ПАТ «Златобанк» на виконання договору позики від 24 листопада 2014 року, укладеного між приватним підприємством «Віатранс» та ОСОБА_5;
		- зобов'язати уповноважену особу Фонду включити відомості про ОСОБА_5 до повного переліку вкладників ПАТ «Златобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за договором про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (договір поточного рахунку) від 27 листопада 2014 року;
		- зобов'язати уповноважену особу Фонду подати до Фонду інформацію щодо ОСОБА_5, яка має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Златобанк» за рахунок Фонду;
		- зобов'язати Фонд включити ОСОБА_5 до загального реєстру вкладників ПАТ «Златобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що уповноваженою особою Фонду порушено вимоги ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яка передбачає вичерпний перелік підстав для визнання правочинів неплатоспроможного банку нікчемними, що позбавило її можливості отримати суму відшкодування, яка гарантована чинним законодавством України.
		Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2016 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, ОСОБА_5 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
		Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає наступне.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.11.2014 р. між позивачем та ПП "Віатранс" укладено договір позики, відповідно до якого ПП "Віатранс" передає у власність ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 165175,89 грн.   
		Згідно договору поточного рахунку від 27.11.2014 р., укладеного між ОСОБА_5 та ПАТ "Златобанк", позивачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ "Златобанк", на який у цей же день зараховано грошові кошти у сумі 100000 грн.
		14.02.2015 р. на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб опубліковано оголошення про те, що у зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 13.02.20115 р. № 30 "Про запровадження тимчасової адміністрації у акціонерному товаристві "Златобанк" 14.02.2015 р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Златобанк".
		Згідно оголошення Фонду від 28.04.2015 р. з 29.04.2015 р. ПАТ "Златобанк" здійснює виплати коштів вкладникам за договорами банківського вкладу, строк дії яких закінчився до 15.04.2015 р. включно, а також продовжуються виплати коштів вкладникам за договорами банківського вкладу, строк дії яких закінчився раніше, та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплата коштів здійснювалася через установи АТ "Ощадбанк".
		На етапі тимчасової адміністрації в ПАТ "Златобанк" позивач звернувся до банку-агента Херсонського обласного управління "Ощадбанк" за виплатою коштів, проте у реєстрах вкладників ПАТ "Златобанк" позивач зазначений не був, про що був повідомлений листом від 10.05.2015 р. № 34-07/208/13.
		Відповідно до постанови Правління НБУ від 12.05.2015 р. № 310 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Златобанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.05.2015 р. № 99 "Про початок процедури ліквідації АБ   "Златобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АБ "Златобанк", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АБ "Златобанк" та призначено уповноваженою особою на ліквідацію АБ "Златобанк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славінського Валерія Івановича строком на 1 рік з 13 травня 2015 року до 12 травня 2016 року включно.
		19.05.2015 р. на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб опубліковано оголошення про те, що у зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 13.05.2015 р. №   99 "Про початок процедури ліквідації акціонерного товариства "Златобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", із змінами внесеними згідно із рішенням виконавчої дирекції Фонду від 18.05.2015 р. № 100, Фонд з 20.05.2015 р. розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку. Для отримання коштів вкладники акціонерного товариства "Златобанк" з 20.05.2015 р. до 01.07.2015 р. включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду АТ "«Ощадбанк".
		На стадії ліквідації ПАТ "Златобанк" з метою отримання коштів позивач повторно звернувся до Херсонського обласного управління "Ощадбанку" з листом від 02.06.2015 р., на який 18.06.2015 р. ОСОБА_5 надійшла відповідь про відсутність даних про її вклад у відповідних реєстрах на виплату.
		08.04.2015 р. відповідачем-1 прийнято наказ № 164/1 "Про затвердження переліку нікчемних транзакцій та правочинів", яким визнано нікчемними транзакції та правочини (договори згідно переліку до цього наказу), серед яких зазначено транзакцію від 27.11.2014 р. щодо зарахування на поточний рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ "Златобанк" на користь позивача грошових коштів, залишок на рахунку 94990 грн. 
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що транзакція від 27 листопада 2014 року щодо перерахування грошових коштів, отриманих позивачем на підставі договору позики, укладеного між ОСОБА_5 та юридичною особою ПП «Віатранс» була визначена уповноваженою особо Фонду як нікчемна, в силу прямих приписів діючого законодавства.
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з цього приводу звертає увагу на наступне.
		Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
		Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Аналізуючи правомірність прийнятих Уповноваженою особою наказу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень. 
		Абзацом 2 ч.3 ст. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.
		          По справі позивач оскаржує рішення Уповноваженої особи Фонду щодо  правочину, визнаного нікчемним за відсутністю необхідного нормативного регулювання.
		Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 4 даного Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
		На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції, зокрема: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банк}, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
		Згідно з ч. З ст. 34 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
		Ч. 1 ст. 35 вказаного Закону передбачено, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права (не нижче кваліфікаційного рівня "спеціаліст") та професійний досвід, необхідний для виконання заходів у межах здійснення тимчасової адміністрації.
		З метою забезпечення прав Фонду, Уповноважена особа, як зазначено в ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. З цієї статті.
		Із вищезазначеного слідує, що Уповноважена особа Фонду наділена розпорядними повноваженнями реагування за наслідками перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.
		В той же час, колегія суддів наголошує, що таке право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину. Одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно, у випадку який розглядається, нівелюється протилежним твердженням особи про дійсність вкладу.
		Судами встановлено, що уповноваженою особою Фонду було проведено перевірку вкладів фізичних осіб ПАТ «Златобанк».
		В ході проведення перевірки виявлено значну кількість операцій з безготівкового перерахування з рахунків юридичних осіб на поточні рахунки фізичних осіб з типовими, близькими один до одного, призначеннями платежу, відмінним від платежів, пов'язаних із трудовими відносинами фізичної особи з такими юридичними особами, а саме: «надання безпроцентної позики», «надання зворотної фінансової допомоги», «надання займу».
		З приводу виявленого «дроблення» вкладів зареєстроване кримінальне провадження № 12015100100006727 за фактом неправомірних дій з боку посадових осіб АТ «Златобанк», а саме: незаконне здійснення фінансових операцій банківською установою всупереч постанови Правління НБУ від 04 грудня 2014 року № 777/БТ «Про віднесення ПАТ «Златобанк» до категорії проблемних». Досудове розслідування здійснює слідчий СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
		При цьому, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на рахунок ОСОБА_5 з рахунку юридичної особи - ПП «Віатранс», розміщеного в ПАТ «Златобанк» перераховано 200 000,00 грн. як поворотну безвідсоткову фінансову допомогу за договором, тобто вказана сума підлягає поверненню ПП «Віатранс».
		Судами також встановлено, що відповідно до виписок по особовим рахункам (а.с.63-65), крім зарахування коштів 27 листопада 2014 року з рахунку ПП «Віатранс» на рахунок ОСОБА_5, була здійснена також і інша операція по виведенню коштів ПП «Віатранс» на рахунок фізичної особи ОСОБА_7, який також відкритий 27 листопада 2014 року.
		Виходячи з наведеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що  перераховані кошти на рахунок позивача не являються вкладом, а тому не підлягають поверненню.
		З цього приводу колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
		Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
		Судами встановлено, що 27.11.2014 р. на рахунок позивача, відкритий у ПАТ "Златобанк" № НОМЕР_1, зараховано грошові кошти у сумі 100000 грн., що надійшли у безготівковій формі з рахунку ПП «Віатранс».
		Із вищевказаного вбачається, що дана операція за змістом фактичних обставин відповідає ознакам вкладу у розумінні ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
		Щодо виписок по особовим рахункам, на які посилаються відповідачі як на доказ нікчемності банківського рахунку та вчинених за ним операцій з внесення на рахунок позивача коштів внаслідок дроблення рахунку іншого клієнта банку, колегія суддів зазначає, що таке твердження є вільною інтерпретацію Уповноваженої особи Фонду пов'язаності банківських операцій клієнтів ПАТ "Златобанк", зокрема, позивача, не підтверджує факт потрапляння цих коштів на рахунок позивача незаконно та/або шляхом дроблення, а отже, не відповідає вимогам ст. 70 КАС України та не є належним доказом на підтвердження таких обставин.
		В ході судового засідання представники відповідачів вказали, що правочин, укладений між позивачем та ПП «Віатранс» від 27.11.2014 р. є недійсним в силу приписів п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки спрямований на виведення коштів ПП «Віатранс» шляхом перерахунку їх на рахунки фізичних осіб, внаслідок чого ПП «Віатранс» отримало переваги перед іншими кредиторами ПАТ "Златобанк". Підставою для визнання нікчемною транзакції від 27.11.2014 р слугували встановлені за наслідком проведеної перевірки висновки, що дана операція порушує встановлений Законом публічний порядок відшкодування грошових коштів вкладникам неплатоспроможних банків та суперечать інтересам держави та суспільства.
		 
		Мотивуючи правомірність визнання нікчемним правочину щодо зарахування коштів на банківський рахунок позивача, суди попередніх інстанцій погодились з такими доводами відповідача, пославшись у мотивувальній частині рішення на п.7 ч.3 ст.38  Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст.215, 216 Цивільного кодексу України.
		Проте, як вбачається із матеріалів справи, Наказом Уповноваженої особи Фонду від 8 квітня 2015 року транзакцію від 27.11.2014 р. щодо зарахування на поточний рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ "Златобанк" на користь позивача грошових коштів, визнано нікчемною на підставі пунктів 2,3,4 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
		За змістом п.п. 2, 3, 4 ч. 3 ст. 38 Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 
		2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
		3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
		4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
		Судами попередніх інстанцій не досліджено, які саме обставини відповідно до оскаржуваного Наказу від 8 квітня 2015 року свідчать про наявність підстав, передбачених п. 2, 3, 4 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» для визнання вказаного правочину нікчемним, не надано їм належної правової оцінки, не враховано норми ст.2 цього Закону щодо нормативного визначення понять «вклад» та «вкладник», внаслідок чого суди дійшли передчасних висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
		Відповідно до ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи..
		З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
		у х в а л и л а :
		Касаційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.
		Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2016 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...