Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 822/1618/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 20.01.2017. Зареєстровано: 05.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2017.
Дата набрання законної сили: 16.01.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		          ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		УХВАЛА
		          
		16 січня 2017 року                                             м. Київ                                                         К/800/34918/16
		 
		Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз В.Ф., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі за позовом Управління Державної пенітенціарної служби у Хмельницькій області до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області   про скасування рішення,
		встановив:
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.12.2016 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельниціькій області залишено без руху.
		У встановлений судом строк скаржник усунув недоліки касаційної сарги, проте у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на  наступне.
		Позивач звернувся з позовом  до суду в якому просив скасувати рішення № 0009191301/628 від 11.05.2016 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
		Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.09.2016 у задоволенні позову відмовлено. 
		Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016, постанову  Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.09.2016 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області   № 0009191301/628 від 11.05.2016.
		У касаційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому Головного управління Держаної фіскальної служби у Хмельницькій області, не погоджуючись з даним рішенням, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати скасувати судове рішення апеляційної інстанції, та рішення суду першої інстанції залишити в силі.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що Управлінням Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області не були своєчасно сплачені відповідні суми єдиного внеску на рахунок Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області.
		11.05.2016 на підставі даних інформаційної системи Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області відповідачем винесено рішення №0009191301/628, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 1362,94 грн. за період з 21.01.2014 по 23.12.2014 (10%) зокрема за грудень 2013 року, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року в сумі 13510,30; за період з 23.01.2015 по 25.04.2016 (20%), зокрема за січень, лютий, березень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року, а також січень та березень 2016 року, та нараховано пеню у розмірі 577,23 грн. (0,1 % від суми недоїмки).
		Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.04.2010 (далі - Закон №2464-VI) визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
		Частинами пятою-сьомою статті  9 Закону №2464-VI визначено, що сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Державної фіскальної служби, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Для зарахування єдиного внеску в органах Державного казначейства України відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному територіальному органу Державної фіскальної служби. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску. Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується Державним казначейством України та Державною фіскальною службою за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Розрахункове обслуговування територіального органу Державної фіскальної служби здійснюється відповідно до умов договорів між органами Державного казначейства України і власниками рахунків. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої  статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.
		Відповідно до частини восьмої статті 9 Закон №2464-VI  платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
		Частиною одинадцятою статті 9 Закону №2464-VI вказано, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
		Згідно з пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно несплачених сум.
		Судами встановлено, що згідно з платіжними дорученннями №1132 від 04.10.2013 на суму 3422,28 грн., №1134 від 04.10.2013 на суму 206,16 грн., №1094 від 14.10.2014 на суму 2032,80 грн., №1088 від 14.10.2014 на суму 201,60 грн., №1130 від 21.10.2014 на суму 466,77 грн., №1085 від 14.10.2014 на суму 839,93 грн., №1084 від 14.10.2014 на суму 9486,92 грн. до державного бюджету позивачем помилково було перераховано кошти на рахунок ДПІ у м. Хмельницькому (37194202002225, МФО 815013) у строк, передбачений Законом.
		Таким чином, єдиний внесок сплачувався позивачем помилково на розрахунковий рахунок 37194202002225, МФО 815013, який також являється розрахунковим рахунком в ДПІ у м. Хмельницькому, проте, сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування проводиться на інший розрахунковий рахунок ДПІ у м. Хмельницькому.
		При цьому, позивачем у платіжних дорученнях про сплату єдиного соціального внеску на рахунок ДПІ у м. Хмельницькому вірно було зазначено призначення платежу - нарахування ЄСВ, по вказаних платіжних дорученнях були прийняті та зареєстровані зобов'язання та прийняті, перевірені та сплачені органом казначейства вищевказані платіжні доручення, що підтверджується штампом Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області з датою проведення операції. 
		Отже, позивачем було вчасно перераховано кошти до державного бюджету України, що свідчить про належне виконання по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до вимог та в строки передбачені Законом №2464-VI.
		Так, у постанові Верховного Суду України  від 16.06.2015 у справі №21-377а15 висловлена правова позиція, згядно з якою здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений статтею 9 Закону № 2464-VI, кваліфікується як дія, хоча й помилкова. Дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI.
		Враховуючи, що позивачем вчинені всі дії для сплати єдиного соціального внеску у встановлені законом строки, то помилкове зазначення розрахункового рахунку під час сплати не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми у визначений Законом №2464-VI строк, а відтак і для застосування штрафних санкцій та пені. 
		Пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна  скарга  є необґрунтованою  і  викладені  в ній доводи не  викликають необхідності перевірки  матеріалів справи.
		За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті -пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
		Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права. 
		Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
		ухвалив: 
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за  скаргою  Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі за позовом Управління Державної пенітенціарної служби у Хмельницькій області до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області    про скасування рішення.
		Копію  ухвали  разом  з  доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику. 
		Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		       
		 
		  Суддя                                                                                                                  В.Ф. Мороз

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...