Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/5500/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 06.02.2017. Зареєстровано: 06.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 08.02.2017.
Дата набрання законної сили: 02.02.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 521/5500/15-к
		Номер провадження:1-кп/521/393/17 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		02 лютого 2017 року                                  м. Одеса
		Малиновський районний суд м. Одеси у складі: 
		головуючого  судді ОСОБА_1     
		секретаря  ОСОБА_2 
		за участю прокурора  ОСОБА_3 
		обвинуваченого  ОСОБА_4 
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
		В С Т А Н О В И В:
		   В судовому засіданні адвокатом ОСОБА_5 заявлено клопотання, яке підтримав обвинувачений про призначення по даному кримінальному провадженню судово- психологічної експертизи на вирішення якої поставити питання визначення об`єктивності та достовірності показів потерпілого ОСОБА_6 та показів обвинуваченого ОСОБА_4 . Проведення судової експертизи доручити судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Смоленська, 6).
		   Підставою проведення зазначеної експертизи на думку адвоката є різні за змістом покази потерпілого і обвинуваченого. Адвокат вважає, що для визначення правдивості показів вказаних осіб, необхідно проведення вказаної експертизи, яка може бути проведена Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз міністерства юстиції України, з використанням технічного пристрою Поліграф. 
		   Адвокат хоча особисто не був присутнім в судовому засіданні, однак подав клопотання про проведення судового засідання та розгляду клопотання без його участі.
		     Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника.
		   Потерпілий в судове засідання не з`явився, однак також не заперечував проти призначення та проведення вказаної експертизи.
		   Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання захисника, оскільки підстав для проведення судово-психологічної експертизи не має. Питання щодо правдивості показів вирішуються судом. У даному випадку будь-яких спеціальних познаний, які передбачені ст. 242 КПК України не потрібно. 
		   Вивчивши обвинувальний акт та приложені до нього матеріали, вислухавши клопотання адвоката, а також думку учасників судового провадження, суд вважає, що клопотання адвоката не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		   Питання визначення правдивості тих або інших показів у кримінальному провадженні є фактично питанням оцінки доказу. Не можна визначити правдивість показів не надавши йому певну оцінку. Якщо припустити, що визначення правдивості або неправдивості показів здійснить спеціаліст, експерт або інша особа, яка буде залучена у провадження у якості третьої особи з певними на її думку науковими знаннями зазначеного роду, в кримінальному провадженні постане питання значущості вказаного висновку як доказу по відношенню до інших доказів, а також безумовно постане питання ролі суду в оцінці вказаного доказу.
		   Відповідно до ч. ч. 1 ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		   Неминучим у даному випадку є певна наперед встановлена сила щодо вказаного доказу, оскільки вказаний висновок експерта повинен сформувати не тільки упереджене ставлення до показів осіб але й формувати певним чином внутрішнє переконання суду. Більше того, суд одразу ж становиться залежним від думки експерта, оскільки хоча висновок експерта не є обов`язковим для особи або органу, який здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку /ч. 10 ст. 101 КПК України/.
		   Вказане питання також досить тісно пов`язане з психологією та оцінкою психологічних рис осіб що допитуються. Велике значення відіграють особистості, які можуть свідомо надавати викривлені покази щодо певних обставин і подій злочину, або навпаки хвилюючись під час проведення вказаної експертизи надати правдиві покази, які технічним пристроєм будуть визнанні як неправдиві. 
		   Даючи оцінку клопотанню адвоката, суд також приймає до уваги наукові дослідження зазначеного способу збирання доказів. Вітчизняна наука, на протязі тривалого часу, вкрай негативно відносилась к можливості застосування Поліграфа (лай-детектора) як засобу отримання доказів у кримінальному провадженні, насамперед завдяки ненадійності отриманого результату, в тому числі, оскільки вказаний прийом не визнається законодавством інших країн, як засіб доказування. У науці вказана експертиза має назву  психофізіологічної експертизи (ПФЕ). В той же час визнається можливість його застосування поза межами кримінального процесу (для відбору кадрів, проведення оперативно-розшукових заходів та інш.).
		   На процес отримання вказаного доказу також негативно впливають: проведення дослідження поліграфологами, які не мають відповідної освіти; невірна постановка питань; відсутність науково-розробленої та відповідно затвердженої методики проведення зазначеної експертизи; дуже низька якість поліграфічних досліджень.
		   Таким чином, на думку суду головним та ключовим недоліком психофізіологічної експертизи, який перешкоджає використанню її результатів з метою доказування, є невідповідність цього прийому науковим основам доказування. Висновок експерта будується як силогізм, його більша посилка є дослідне положення, істинність якого підтверджена тривалим практичним досвідом, що перетворив її в аксіому тієї чи іншої науки. Мала ж посилка - це виявлені дослідженням конкретні обставини подій. Підведення малої посилки під дослідне положення дозволяє визначити значення встановлених дослідженням конкретних обставин.
		   Однак у психофізіологічній експертизі відсутня велика посилка, тобто дослідне положення, що дозволяє оцінити показання поліграфа (поліграми), що відображає в графічній формі реакції на питання поліграфолога. Про що говорять ці реакції, визначити не можна з огляду на відсутність пояснюючого їх досвідченого положення.
		   На думку суду визначення неправдивості та правдивості відповідей на питання, лежить за межами психофізіологічної процедури та потребує логіко-психологічного аналізу. Для вказаного аналізу необхідно зібрати вичерпну сукупність об`єктивних доказів, які в подальшому зможуть переконати суб`єкта передбаченого в ч. 1 ст. 94 КПК України чи є покази особи правдивими та такими, що співвідносять з іншими доказами по провадженню чи неправдивими, а тому підлягають критичній оцінці. 
		   Проведений аналіз підстав проведення судово-психологічної експертизи з використанням технічного пристрою Поліграф надає право суду відмовити в задоволенні клопотання адвоката, оскільки законних, науково-обґрунтованих підстав для проведення зазначеної експертизи не має. 
		   Керуючись ст. ст. 242, 350 КПК України, СУД, -
		У Х В А Л И В:
		   
		   В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про призначення судово-психологічної експертизи щодо об`єктивності та достовірності показів потерпілого ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_4  відмовити. 
		   Ухвала суду оскарженню не підлягає.
		        С У Д Д Я: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...