Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/1132/17 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано для оприлюднення: 06.02.2017. Зареєстровано: 06.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 08.02.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		     
		  Справа № 638/1132/17 
		Провадження № 3/638/697/17 
		03 лютого 2017 року    
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		03 лютого 2017 року Дзержинський районний суд м. Харкова
		у складі: головуючого судді Наумової С.М.
		при секретарі Токарєвій М.В., 
		з участю прокурора Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_1,
		з участю захисника ОСОБА_2
		розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов із Управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України відносно: 
		ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, національність українець, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, на утриманні має неповнолітню доньку, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, працюючого директором ТОВ Фірма «Діана», зареєстрованого та мешкаючого за адресою м. Харків, пров. Білобровський, буд. 10
		про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
		ВСТАНОВИВ:
		26.01.2017 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний матеріал із Управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України відносно ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 24.01.2017 року ОСОБА_3, будучи відповідно до постанови Харківської міської виборчої комісії Харківської області № 209 від 03.11.2015 року, обраним депутатом Харківської міської ради 7 скликання на чергових місцевих виборах 25 жовтня 2015 року, скоїв адміністративне правопорушення, повязане з корупцією, відповідальність за яке передбачене частиною 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» та частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів за наступних обставин.
		Так, ОСОБА_3 згідно додатку №1 до постанови Харківської міської виборчої комісії Харківської області №209 від 03.11.2015 року обрано депутатом Харківської міської ради в багатомандатному виборчому окрузі до Харківської міської ради на чергових місцевих виборах, які відбулися 25 жовтня 2015 року.
		В період час у з 03.11.2015 року по теперішній час ОСОБА_3, відповідно до пп. б п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» був депутатом Харківської міської ради 7 скликання, а отже субєктом, на якого поширюється дія вказаного закону та передбачених ним обмежень. 
		Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 є керівником ТОВ ФІРМА «ДІАНА».
		Проведеними заходами встановлено, згідно порядку денного 4 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 24.02.2016, що є додатком до розпорядження Харківського міського голови № 13 від 11.02.2016, на пленарному засіданні сесії розглядалось питання «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок юридичним та фізичним особам України».
		Відповідно до п. 8.1 додатку 1 «Перелік юридичних та фізичних осіб, яким надається дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок» рішення 4 сесії Харківської міської ради №147/16 від 24.02.2016 «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок юридичним та фізичним особам України» надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова із земель житлової та громадської забудови (код ВКЦГІЗ 03.10) площею 0,0082 га за адресою: м. Харків, вул.. Культури, 8, Шевченківський район, кадастровий номер 6310136300:07:005:0044, для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Д-1» (ринковий комплекс).
		Пунктом 8.2 додатку 1 до вказаного рішення встановлено розмір авансового внеску 3% вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.
		Окрім цього встановлено, що 24.02.2016 в період часу з 12 год 54 хв 00 сек по 12 год 56 хв 00 сек ОСОБА_3, будучи депутатом Харківської міської ради 7 скликання, діючи в порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи суперечність між його приватним інтересом, як керівника ТОВ ФІРМА «ДІАНА», який відповідає за результати роботи підприємства, як наслідок, особистою зацікавленістю в отриманні товариством у власність земельної ділянки та у сплаті якомога меншого авансового внеску (який відповідно до ч. 8 ст. 128 Земельного кодексу України може складати до 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки) та його представницькими повноваженнями, що впливає на обєктивність та неупередженість прийняття рішення, не вживши відповідних заходів щодо самостійного врегулювання реального конфлікту інтересів, діючи в умовах реального конфлікту інтересів, відповідно до списку поіменного голосування 4 сесії Харківської міської ради 7 скликання, вчинив дію проголосувавши позитивно за 23 питання пленарного засідання щодо «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок юридичним та фізичним особам України» (прийняття рішення Харківської міської ради №147/16 від 24.02.2016).
		Правопорушник ОСОБА_3 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративне правопорушення не визнав та просив закрити провадження у справі, оскільки йому не зрозуміло в чому саме порушення, оскільки це рішення було прийнято колегіально та в інтересах громади, а не його особисто.
		Захисник правопорушника  ОСОБА_2, просила закрити провадження у справі відносно ОСОБА_3 у звязку з тим, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративне правопорушення, оскільки він рішення приймав виключно в інтересах територіальної громади , а не у своїх власних. Та діяв відповідно до закону, а також вважає, що відсутній конфлікт інтересів. Крім того зазначила, що його голос не вплинув на результати голосування.
		Прокурор Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_1,. у судовому засіданні підтвердив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 Вважає, що у діях особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
		Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення учасників справи про адміністративне правопорушення, суд встановив наступне.
		Відповідно до вимогстатті 245 КУпАП,завданням адміністративного судочинства є своєчасне,всебічне,повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
		Згідно вимог статті 280 КУпАП, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини що пом'якшують або обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до статей251,252 КУпАП,орган, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повномуі об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявністьчи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та ін.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у звязку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
		Відповідно до ст.1 Законом України «Про запобігання корупції» корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		Отже, предметом доказування у справі про притягнення особи до відповідальності за статтею 172-7 КУпАП є доведеність наявності ситуації, за якої особиста заінтересованість публічного службовця може вплинути на об'єктивність виконання ним своїх службових повноважень, за якої існує можливість виникнення протиріччя між його особистими інтересами і публічними, що може поставити під сумнів справедливість прийнятого рішення чи вчинення особою інших дій.
		Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені упунктах 1,2частини першої статті 3 цього Закону, зобовязані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
		Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені упунктах 1,2частини першої статті 3 цього Закону, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади.
		Відповідно до частини 2 статті 35 Закону України «Про запобігання корупції», у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу. 
		Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат зобов'язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.
		Статтею 59 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.
		Відповідно до ч. 2 ст. 59-1 цього Закону, здійснення контролю за дотриманням вимог частини першої цієї статті, надання зазначеним у ній особам консультацій та роз'яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену відповідною радою.
		Згідно ч. 2 ст. 18 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради зобов'язаний: додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів; брати участь у роботі ради, постійних комісій та інших її органів, до складу яких він входить, всебічно сприяти виконанню їх рішень; виконувати доручення ради, її органів, сільського, селищного, міського голови чи голови ради; інформувати їх про виконання доручень.
		Статтею 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» визначено, що депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат місцевої ради набуває права ухвального голосу з моменту визнання його повноважень.
		Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 20 вказаного Закону на сесіях місцевої ради депутати місцевої ради на основі колективного і вільного обговорення розглядають і вирішують питання, віднесені до відання відповідної ради. Депутат місцевої ради зобов'язаний бути присутнім на пленарних засіданнях ради, засіданнях постійної комісії та інших органів ради, до складу яких він входить.
		Відповідно до статті 39 Закону України «Про запобігання корупції» (Пріоритет інтересів) особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті З цього Закону, представляючи державу чи територіальну громаді, діють виключно в їх інтересах.
		Таким чином, ОСОБА_3 прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, повязане з корупцією, відповідальність за яке передбачене частиною 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», частиною 2 статті 172-7 КУпАП.
		Винність правопорушника підтверджується сукупністю достатніх та незаперечних доказів, досліджених під час судового розгляду, а саме: рішенням Харківської міської ради №147/16 від 24.02.2016 року, додаток №1; рішенням Харківської міської ради №200/16 від 20.04.2016 року; додатком №1 до постанови Харківської міської виборчої комісії Харківської області №209 від 03.11.2015 року; поясненнями ОСОБА_3, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що керівником ТОВ Фірма «Діана» є ОСОБА_3.
		Відповідно до частини 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.
		Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, судом не виявлено. 
		Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, судом не виявлено.
		У відповідності достатті 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
		Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
		Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0, 2 розміру мінімальної заробітної плати. 
		Суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, вислухавши пояснення ОСОБА_3, його захисника, прокурора, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку про те, що його винність у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повністю доведена та враховуючи дані про особу правопорушника, те, що він раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, тяжкість вчиненого правопорушення та обставини його вчинення, виходячи з умисної форми вини вчинення адміністративного правопорушення, ставлення особи до даного діяння, а саме невизнання вини за скоєне, вважає за можливим застосувати адміністративне стягнення у межах санкції частини 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу, тобто грошове стягнення.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 40-1, 172-7, 221, 283, 284 КУпАП, суддя, - 
		ПОСТАНОВИВ:
		ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) грн., на користь держави.
		Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, судовий збір у розмірі 320 грн. на користь держави.
		Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м Харкова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
		Суддя   С.М. Наумова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...