Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/15700/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 06.02.2017. Зареєстровано: 06.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		     
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/15700/16-ц 
		Категорія 26 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		24 січня 2017 року                 Печерський районний суд м. Києва
		в складі: головуючого судді Батрин О.В.
		при секретарі Мотрич В.В.
		за участю представника позивача ОСОБА_1
		представника відповідача Кахраманова Р.Н.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» про стягнення коштів, 
		В С Т А Н О В И В :
		У квітні 2016 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ПАТ «КБ «Приват Банк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу. Позовні вимоги мотивовані тим, що 25 вересня 2013 року сторонами був укладений договір банківського вкладу № SAMDN80000737996585 «Стандарт» на суму 50 000 доларів США зі сплатою 7% річних строком до 25 березня 2014 року з правом пролонгації договору. Крім того, 6 лютого 2014 року укладено договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070072202600 «Стандарт» на суму 100 000 доларів США зі сплатою 8% річних строком до 6 травня 2015 року з правом пролонгації договору. Цими договорами також було передбачено право вкладника на дострокове розірвання договорів. Позивачем внесені вказані суми вкладу. 26 лютого 2016 року позивач направила на адресу відповідача заяву про розірвання договорів депозиту та повернення внесених сум вкладів, нарахованих відсотків. Проте відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання та не повернув вказані кошти. Тому, позивач звернулась до суду з позовом та просила стягнути відповідача 175 891,79 доларів США, що складається із суми вкладів та нарахованих на них відсотків.
		У судовому засіданні представник позивач підтримав позовні вимоги.
		Представник відповідача позовні вимоги не визнав. Зазначив, що на дайни час у зв'язку з окупацією Автономної Республіки Крим банк тимчасово не може здійснювати свою діяльність на території Автономної Республіки Крим, одним із відділень яких укладено договору банківського вкладу з позивачем. Тому, перевірити наявність чи відсутність коштів на рахунках позивача не можливо. Крім того, Федеральними Законами Російської Федерації націоналізовано все майно відповідача та покладено на автономну некомерційну організацію «Фонд захисту вкладників» обов'язок щодо повернення вкладів, у тому числі і вкладів, розміщених у ПАТ «КБ «Приват Банк». Крім того, на договорах банківського кладу міститься електронний підпис керівника банку, відсутня ощадна книжка чи інший сертифікат відповідно до положень ЦК України, що свідчить про внесення коштів позивачем.
		Вказане, на думку представника відповідача, є підставою для відмову у задоволенні позовних вимог.
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з такого.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Судом встановлено, що 25 вересня 2013 року між сторонами ОСОБА_3 та ПАТ «КБ «Приват Банк» в особі Кримського регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк» був укладений договір банківського вкладу № SAMDN80000737996585 «Стандарт» на суму 50 000 доларів США зі сплатою 7% річних строком до 25 березня 2014 року з правом пролонгації договору (а.с. 131-132). 
		Крім того, 6 лютого 2014 року укладено договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070072202600 «Стандарт» на суму 100 000 доларів США зі сплатою 8% річних строком до 6 травня 2015 року з правом пролонгації договору (а.с. 134-135). 
		У виконання вказаних договорів позивачем внесено на рахунок банку 50 000 доларів США та 100 000 доларів США, що стверджується квитанціями (а.с. 130, 133), оригінали котрих та оригінали договорів були оглянуті у судовому засіданні.
		За змістом ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.
		Згідно з пунктом 1.4 Положення залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
		Відповідно до положень Інструкції № 492 банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки (пункт 1.8); договір банківського вкладу укладається в письмовій формі; один примірник договору зберігається в банку, а другий - банк зобов'язаний надати клієнту під підпис (пункт 1.9); письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору тощо (пункт 1.10).
		Пункт 10.1 Інструкції № 492 передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред'явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.
		Пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції № 174 передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.
		Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку, що письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі її здійснення в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.
		Крім того, відповідно до ст. 207 ЦК України в редакції, яка діяла на час укладення договорів, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. 
		Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
		Тому, доводи представника відповідача щодо недотримання письмової форми правочину - договорів банківського вкладу, оскільки договори не підписані власноручно керівником банку, а здійснено факсимільне відтворення підпису є безпідставним.
		Крім того, відповідно до 3.2.1 Умов та Правил надання банківських послуг, що діють в установі ПАТ «КБ «Приват Банк» передбачено, що при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі. 
		З вказаними Умовами та Правилами надання банківських послуг, котрі розміщені на відповідному сайті, позивач ознайомлена, та до них приєднана, про що вказано в договорах банківського вкладу.
		Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму. 
		Зі змісту договорів банківського вкладу від 25 вересня 2013 року та 6 лютого 2014 року вбачається, що клієнт передає, а банк приймає грошові кошти (вклад) на певний строк; для внесення суми кладу банк відкриває клієнту депозитний рахунок.
		Статтею 1064 ЦК України установлено, що укладення договору банківського вкладу з фізичною особою і внесення грошових коштів на її рахунок за вкладом підтверджуються ощадною книжкою. В ощадній книжці вказуються найменування і місцезнаходження банку (його філії), номер рахунка за вкладом, а також усі грошові суми, зараховані на рахунок та списані з рахунка, а також залишок грошових коштів на рахунку на момент пред'явлення ощадної книжки у банк. Відомості про вклад, вказані в ощадній книжці, є підставою для розрахунків за вкладом між банком і вкладником. Видача банківського вкладу, виплата процентів за ним і виконання розпоряджень вкладника про перерахування грошових коштів з рахунка за вкладом іншим особам здійснюються банком у разі пред'явлення ощадної книжки. Якщо ощадну книжку втрачено або приведено у непридатний для пред'явлення стан, банк за заявою вкладника видає йому нову ощадну книжку.
		Проте, у вказаних договорах відсутні посилання як доказу внесення коштів на депозит, видачу банком клієнту електронної ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
		Відповідно до п. 2.2.1.2. Банк безкоштовно видає клієнту платіжну картку для зарахування нарахованих процентів за вкладом. Обслуговування Карти здійснюється згідно з Тарифами банку, чинними на момент обслуговування. У випадку, якщо клієнт відмовився від платіжної картки, нараховані проценти за вкладом перераховуються на інший рахунок, вказаний клієнтом.
		Враховуючи, що позивачу відкрито рахунок/карту, те, що про залишок коштів, нарахованих відсотків позивач може дізнатися за допомогою системи Internet Banking Приват24 дистанційного обслуговування клієнтів, офіційного каналу зв'язку (обміну інформацією) між банком та клієнтом відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, що за своєю природою відповідає даним електронної ощадної книжки, то суд дійшов висновку про те, що мало місце укладення договорів банківського вкладу від 25 вересня 2013 року та 6 лютого 2014 року, оскільки були наявні повноваження сторін на його укладення, підтверджено факт внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок позивачем, а також дотриманні вимоги, передбачені законами та іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності щодо укладення договору банківського вкладу та внесення грошових коштів.
		Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до ч. 1 ст. 3 закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» територія Автономної Республіки Крим визначена як тимчасово окупована територія України.
		З метою забезпечення стабільності грошової одиниці України, захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банку України, запобігання та уникнення ризиків у діяльності банків, враховуючи Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», Декларацію Верховної Ради України від 20 березня 2014 року № 1139-VII «Про боротьбу за звільнення Украйни», Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим та тимчасово окупованій території України» та з урахуванням неможливості здійснювати Національним банком України банківське регулювання та банківський нагляд, валютний контроль і державний фінансовий моніторинг за діяльністю окремих банків та відокремлених підрозділів банків, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, а також неможливість виконання такими банками та відокремленими підрозділами банків вимог Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинних шляхом, або фінансування тероризму», Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», інших нормативно-правових актів Національного банку України, що свідчить про здійснення ними ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи кредиторів, у тому числі інших банків, Правлінням Національного банку України було прийнято Постанову від 6 травня 2014 року № 260 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя» (далі - Постанова НБУ № 260).
		Згідно з п. 5 вказаної постанови банки, у тому числі ПАТ КБ «Приват Банк», зобов'язані припинити діяльність відокремлених підрозділів банків, розташованих на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів, про що повідомити Національний банк України.
		Рішенням Центрального банку Російської Федерації № РН-33/І від 21.04.2014 року, також було припинено з 21 квітня 2014 року діяльність відокремлених структурних підрозділів на території Республіки Крим і на території міста федерального значення Севастополя - ПАТ КБ «Приват Банк». 
		За законодавством України чинність на окупованій території Автономної Республіки Крим нормативних актів Російської Федерації не визнається, та вони не підлягають виконанню. 
		В той же час, наявність вказаного рішення Банку Росії щодо припинення діяльності на території АРК ПАТ КБ «Приват Банк» унеможливлює діяльність відокремленого підрозділу банку на території АРК та міста Севастополя - Філії «Кримське РУ ПАТ КБ «Приват Банк».
		Тому, відокремлений підрозділ ПАТ КБ «Приват Банк» на території АРК та міста Севастополя не мав правових підстав та можливості здійснювати банківську діяльність, після окупації АРК та міста Севастополя.
		Окупаційна влада ще з травня 2014 року фактично здійснила конфіскацію частини майнового комплексу ПАТ КБ «Приват Банк», що використовувався у банківській діяльності відокремленого структурного підрозділу - Філії «Кримське РУ ПАТ КБ «Приват Банк», а саме: приміщень банку, банкоматів, терміналів, банкоматів, транспортних засобів тощо. 
		У зв'язку з цим суд погоджується з доводами представника відповідача, що ПАТ КБ «Приват Банк» не мав доступу до свого майна, що призначене для діяльності банківської установи на території АРК, не мав доступу до договорів з клієнтами на паперових носіях, платіжних документів, документів каси, готівки. 
		Крім того, відповідно до законодавства, що діє на окупованій території АРК майно ПАТ КБ «Приват Банк», що знаходиться на території АРК та міста Севастополя підлягає націоналізації та обліковується як власність республіки Крим. 
		Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об'єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію. Держава Україна всіма можливими засобами сприятиме відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди Російською Федерацією.
		4.02.04.2014 року Російською Федерацією прийнято Федеральний Закон № 39-ФЗ «Про захист інтересів фізичних осіб, що мають вклади в банках та відокремлених структурних підрозділах банків, зареєстрованих та (чи) діючих на території Республіки Крим та на території міста федерального значення Севастополя», метою котрого є забезпечення захисту інтересів фізичних осіб, що мають вклади в банках та у відокремлених структурних підрозділах банків, що зареєстровані та (чи) діють на території Республіки Крим та на території міста федерального значення Севастополя станом на 16 березня 2014 року. 
		Відповідно до ст. 4 цього Закону Державна корпорація «Агентство зі страхування вкладів» (далі - Агентство) заснувало Агента у формі автономної некомерційної організації з метою реалізації цього Федерального закону, передає йому майно, видає щодо Агента розпорядчі акти та здійснює інші повноваження, що передбачені Федеральним законом.
		З урахуванням положень цього Закону, рішенням Банку Росії № РН-33/1 від 21.04.2014 року припинено з 21 квітня 2014 року діяльність відокремлених структурних підрозділів на території Республіки Крим і на території міста федерального значення Севастополя - ПАТ КБ «Приват Банк».
		Вказане стало підставою для придбання автономною некомерційною організацією «Фонд захисту вкладників» (далі - АНО «ФЗВ») прав (вимог) за зобов'язаннями банку і здійснення компенсаційних виплат у порядку, встановленому ст.7 та 9 Федерального Закону від 2 квітня 2014 року № 39-ФЗ. Згідно з ст.7 Федерального Закону № 39-ФЗ Банком Росії направлено на адресу АНО «ФЗВ» повідомлення про виникнення підстав для придбання АНО «ФЗВ» прав (вимог) по вкладам, що розмішені в структурних підрозділах банків.
		Отже, АНО «ФЗВ» взяв на зобов'язання, здійснювати компенсаційні виплати у тому числі клієнтам Філії «Кримське РУ ПАТ КБ «Приват Банк» поза волею відповідача.
		Відповідно до систематичних повідомлень, що розміщував АНО «ФЗВ» на своєму офіційному сайті - http://fzvklad.ru/- АНО «ФЗВ» замінив ПАТ КБ «Приват Банк» за всіма зобов'язаннями відповідача, що укладалися працівниками Філії «Кримське РУ ПАТ КБ «Приват Банк» - не лише депозитними, але і за орендними, кредитними тощо. 
		Зокрема, на цьому сайті неодноразово АНО «ФЗВ» зазначалось, що виплата компенсація вкладникам ПАТ КБ «Приват Банк» буде здійснюватися за рахунок майна відповідача на території АРК.
		Припинення діяльності ПАТ КБ «Приват Банк» на території України не дає йому можливості перевірити наявність на даний час вкладених коштів позивача на рахунках банку та нарахованих відсотків.
		У зв'язку з цим суд не може вирішити питання про стягнення вкладених коштів позивачем та нарахованих відсотків, оскільки будь-яких доказів щодо їх наявності на рахунку банку немає.
		Враховуючи наведене, відсутність доказів наявності на даний час вкладених коштів позивачем та нарахованих процентів за договорами банківського вкладу, доказів того, що вони позивачеві не повернуті, неможливість відповідачем та його відокремленими підрозділами здійснювати свою банківську діяльність на тимчасово окупованій території Крим, у тому числі і щодо надання інформації по банківським вкладам позивача, враховуючи положення законодавства України щодо покладення відповідальності на Російську Федерацію з приводу відшкодування шкоди, завданої правам громадянам України, взяття Російською Федерацією обов'язків щодо повернення суми вкладів громадянам України, котрі знаходяться на території Крим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
		Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір позивачу не відшкодовується. 
		На підставі викладеного та керуючись ст. 1064, 1066 ЦК України, ст. 10, 57, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, 
		В И Р І Ш И В :
		У задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» про стягнення коштів - відмовити.
		Рішення суду може бути оскаржене через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.
		 
		Суддя                                                                                              О.В.Батрин

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...