Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 463/493/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти волі, честі та гідності особи; Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини.
Надіслано для оприлюднення: 06.02.2017. Зареєстровано: 06.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2017.
Дата набрання законної сили: 02.02.2018 (частково)
Результат оскарження 02.02.2018 Апеляційний суд Львівської області: скасовано вирок частково з ухваленням нового вироку
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №463/493/16-к
		Провадження №1-кп/463/40/17 
		 
		В И Р О К
		іменем України
		06 лютого 2017 року            Личаківський районний суд м.Львова 
		в складі: головуючого судді                 ОСОБА_1 
		суддів                             ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		з участю: секретаря судових засідань         ОСОБА_4 
		прокурора                         ОСОБА_5 
		обвинувачених                         ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 
		    ОСОБА_8 
		захисників         ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		                                ОСОБА_11 
		перекладача                         ОСОБА_12 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015140000000369 від 27.08.2015 про обвинувачення: 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, із вищою освітою, раніше не судомої, не працюючої, одруженої, має на утриманні двох дітей, уродженки м.Дніпропетровськ, без реєстрації, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,-
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3ст.27 ч.3ст.149, ч.2 ст.332, ч.3 ст.27 ч.3 ст.358 КК України,
		ОСОБА_13 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , росіянина, громадянина Федеративної Республіки Німеччина, із середньою освітою, уродженця с.Глядіно, Алтайського краю, Російської Федерації, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , - 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.149, ч.2 ст.332, ч.3, 4 ст.358 КК України,
		ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , українки, громадянки України, із середньою освітою, не працюючої, одруженої, має на утриманні малолітню дитину, уродженки с.м.т. Великий Бичків, проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимої 01.04.2015р. Рахівським районним судом Закарпатської області за ч.1 ст.185 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.,-
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.149, ч.2 ст.332, ч.3 ст.358 КК України,-
		встановив:
		У невстановлений досудовим розслідуванням час через соціальну мережу «Вконтакте» із ОСОБА_6 познайомились ОСОБА_7 із своєю дружиною, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження у зв`язку із її розшуком, які попросили допомоги у ОСОБА_6 в процесі пошуку малолітньої дитини для них. В свою чергу, ОСОБА_6 будучи зареєстрованим користувачем соціальної мережі «Вконтакте» в 2015 році (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено) через зазначену мережу познайомилась із ОСОБА_8 , від якої дізналась, що остання вагітна та після пологів не має наміру залишити дитину в себе на вихованні. В цей час в ОСОБА_6 виник умисел на вчинення незаконних дій щодо усиновлення, незаконного переправлення особи через державний кордон України з використанням підроблених документів, для реалізації якого ОСОБА_6 розробила злочинний план, для виконання якого через соціальну мережу «Вконтакте» вступила в злочинну змову з ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та особою матеріали щодо якої виділено в окреме провадження і залучила до вчинення злочину ОСОБА_14 . 
		З метою реалізації розробленого злочинного плану, ОСОБА_6 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та особою матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, повідомила останніх про наявність вагітної ОСОБА_8 , її анкетні дані із зазначенням можливості спілкування безпосередньо між подружжям ОСОБА_15 та ОСОБА_8 . Під час спілкування, подружжя ОСОБА_15  повідомили ОСОБА_8 про наявність спільного із ОСОБА_6 умислу на вивезення малолітньої дитини за кордон. Після чого подружжя ОСОБА_15 домовились із ОСОБА_8 про передачу їм на виховання в сім`ю майбутню дитину, яку народить ОСОБА_8 з метою її подальшого вивезення за кордон, на що остання погодилась. У зв`язку із перебуванням ОСОБА_8 у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_16 , з метою усунення перешкод у подальшому оформленні документів для незаконного перетину кордону України новонародженою дитиною, у зв`язку із необхідністю отримання згоди батька для вивезення дитини за кордон, виникла потреба в отриманні документів сторонніх осіб для використання їх при народженні дитини. З цією метою, ОСОБА_6 залучила до вчинення злочину ОСОБА_14 , з якою була знайома та перебувала в довірливих відносинах. При цьому, ОСОБА_6 не повідомила останню про дійсні свої наміри щодо вчинення злочину та попросила ОСОБА_14 , яка на той момент будучи вагітною не перебувала в офіційно зареєстрованому шлюбі, направити за місцем проживання ОСОБА_8 с.м.т. Великий Бичків паспорт громадянина України на прізвище ОСОБА_14 та «Обмінну карту пологового будинку, пологового відділення лікарні» на прізвище ОСОБА_14 , що остання і зробила. На виконання спільного плану дій 10.08.2015р. через систему міжнародних платежів подружжя ОСОБА_15 надіслали ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 100 євро, які остання на виконання спільного плану мала використати на оплату передпологових аналізів. Діючи у відповідності із розробленим ОСОБА_6 плану дій, ОСОБА_17 використовуючи паспорт громадянина України на прізвище ОСОБА_14 перебуваючи в приміщенні ПП «Астра-діа», що по вул.Грушевського, з смт.В.Бичків Закарпатської області, здала аналізи та отримала відповідні медичні документи на прізвище ОСОБА_14 . Після цього, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, 12.08.2015р. ОСОБА_8 прибула в м.Львів, де її зустріла ОСОБА_6 з метою оформлення та госпіталізації в міський комунальний клінічний пологовий будинок №1 для народження дитини, при цьому використали паспорт громадянина України на прізвище ОСОБА_14 
		22.08.2015р.     ОСОБА_8 , використовуючи документи ОСОБА_14 в приміщенні міського комунального клінічного пологового будинку АДРЕСА_4 , народила дівчинку, про що сповістила по телефону ОСОБА_6 та подружжя ОСОБА_15 . 25.08.2015р. ОСОБА_8 виписалась із пологового будинку, зустрілась з подружжям ОСОБА_15 , перебуваючи по АДРЕСА_5 , ОСОБА_8 безоплатно передала їм новонароджену дитину. 
		З метою реалізації злочинного плану щодо незаконного усиновлення та усунення перешкод для подальшого незаконного вивезення дитини за кордон, ОСОБА_6 довела до відома ОСОБА_8 та ОСОБА_18 про необхідність реєстрації дитини в органах РАГСу та отриманням свідоцтва про народження дитини, із зазначенням в документах завідомо неправдивих даних про батьківство ОСОБА_18 та використання під час перебування в РАГСі документів на прізвище ОСОБА_14 . З цією метою, враховуючи що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не є мешканцями міста Львова шляхом здійснення sms- повідомлень вказала необхідні для отримання документи органів державної влади, а саме РАГС та надала всю необхідну юридичну допомогу, яку вважала достатньою для досягнення розробленого нею плану. З цією метою, 26.08.2015р. ОСОБА_8 в супроводі ОСОБА_18 та попередньо залученого ними перекладача (який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_8 та ОСОБА_18 ) прибули в приміщення Личаківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції (надалі РАГС), що по вул.Зелена, 77 в м.Львові. Перебуваючи в приміщенні РАГСу ОСОБА_8 подала заяву на видачу свідоцтва про народження ОСОБА_19 . Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу на підроблення документів, ОСОБА_8 подала працівникам РАГСу медичне свідоцтво про народження №2044 від 22.08.2015, згідно якого ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_4 о 09:15 год. народила дівчинку вагою 2900 грамів та паспорт громадянина України на прізвище ОСОБА_14 , а ОСОБА_7 у свою чергу, працівникам ОСОБА_20 надав паспорт громадянина Федеративної Республіки Німеччина з перекладом. Після цього, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 за допомогою перекладача, заповнили заяву про визнання батьківства, в якій було зазначено завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_7 являється батьком ОСОБА_19 . На підставі вказаних документів працівниками ОСОБА_20 (які не були обізнані про злочинні дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ) 26.08.2015р. видано завідомо підроблений офіційний документ який видається установою яка має право видавати такі документи і який надає права, з метою використання його підроблювачем - свідоцтво про народження ОСОБА_19 серії НОМЕР_1 . Після отримання вказаного свідоцтва ОСОБА_8 та ОСОБА_7 залишили приміщення ОСОБА_20 . 
		Продовжуючи реалізацію злочинного умислу щодо незаконного переміщення ОСОБА_19 через державний кордон України, діючи за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , маючи умисел на підроблення офіційного документу, який видається чи посвідчується, зокрема приватним нотаріусом, і який надає права або звільняє від обов`язків, з використання його підроблювачем чи іншою особою, повторно, діючи за попередньою змовою групою осіб, на виконання вказівок ОСОБА_6 , 26.08.2015р. прибули за адресою: АДРЕСА_6 , де свою діяльність здійснює приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_21 . Перебуваючи в приміщенні вищевказаної нотаріальної контори, ОСОБА_8 реалізуючи вищевказаний злочинний умисел, надала нотаріусу ОСОБА_21 паспорт громадянина України на прізвище ОСОБА_14 з проханням посвідчити заяву від імені ОСОБА_14 про надання згоди на тимчасові поїздки за кордон ОСОБА_19 у супроводі батька ОСОБА_22 . Нотаріус ОСОБА_21  будучи введеною в оману ОСОБА_8 щодо дійсних анкетних даних останньої, будучи переконаною у зовнішній схожості ОСОБА_8 із особою, яка зображена на фотокартці в наданому нотаріусу паспорті громадянина України, не усвідомлюючи злочинних намірів ОСОБА_8 та ОСОБА_18 , підготувала, посвідчила та видала на руки завідомо підроблений офіційний документ, який посвідчується приватним нотаріусом і який надає права, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою - заяву від імені ОСОБА_14 про надання згоди на тимчасові поїздки за кордон ОСОБА_19  у супроводі батька ОСОБА_18 , в яку внесено завідомо неправдиві дані про батьківство ОСОБА_13 .
		З метою доведення спільного злочинного умислу до кінця ОСОБА_7 , 27.08.2015р. перебуваючи в пункті пропуску для автомобільного сполучення «Краковець», що розташований по вул.Вербицького, 54 в с.м.т. Краковець, Яворівського району, Львівської області надав працівникам ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_23 та, в подальшому, ОСОБА_24 завідомо підроблений документ - свідоцтво про народження ОСОБА_19 серії НОМЕР_2 , в яке внесені завідомо неправдиві відомості щодо батьківства ОСОБА_13 , а також заяву від імені ОСОБА_14 про надання згоди на тимчасові поїздки за кордон ОСОБА_19 у супроводі батька ОСОБА_18 , в яку внесено завідомо неправдиві дані про батьківство ОСОБА_18 для перетину державного кордону України чим вчинив всі дії, спрямовані на незаконне переправлення новонародженої дитини через державний кордон України. Однак, у зв`язку із відсутністю в ОСОБА_19 паспорта громадянина України для виїзду за кордон, 27.08.2015р. о 07:00 год. на пункті пропуску для автомобільного сполучення «Краковець» ОСОБА_7 разом із ОСОБА_19 були затримані працівниками прикордонного загону.
		В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в інкримінованих їм злочинах винуватими себе не визнали та в порядку ст.63 Конституції України відмовились від дачі показів. Лише обвинувачена ОСОБА_6 з приводу досліджуваного в судовому засіданні відеоматеріалів ПрАТ «Міжнародний Медіа Центр  СТБ», зазначила, що вона дійсно брала учать у передачі «Один за всіх», яка тривала близько 4 годин і була постановочною. З приводу підписаних нею документів на участь у цій передачі, зазначила, що такі підписала не ознайомившись із їх змістом. 
		Не зважаючи на не визнання вини обвинуваченими, вчинення ними злочинних діянь підтверджується наступними доказами, безпосередньо дослідженими судом в судовому засіданні.
		Так, в судовому засіданні свідок ОСОБА_25  головний лікар міського комунального клінічного пологового будинок №1 пояснила, що 13.08.2015р. до них в заклад поступила жінка і вона лише як головний лікар підписала заяву на обслуговування вагітної жінки на прізвище ОСОБА_14 . В подальшому 22.08.2015р. остання народила дівчинку і була виписана ІНФОРМАЦІЯ_6 . 
		Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_26  лікарем акушер - гінекологом міського комунального клінічного пологового будинок №1, яка пояснила, що обвинувачена ОСОБА_8 була в неї на лікуванні в серпні 2015р. і проходила підготовку до родів. В подальшому вона народила дівчинку. Однак, обвинувачена на той час мала прізвище ОСОБА_27 і всі документи були оформлені на дане прізвище. Коли призначала лікування, обвинувачена повідомляла про можливість придбання ліків. Чи провідували будь-які особи обвинувачену в лікарні не пригадує, але пам`ятає, що вона ліками була забезпечена і хтось приносив харчі.
		Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_28  в.о. Личаківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, яка пояснила, що 26.08.2015р. вона проводила прийом громадян по місцю праці. В першій половині дня до неї зайшли жінка з чоловіком (в якому вона впізнає обвинуваченого ОСОБА_18 ) і повідомили, що їм необхідно оформити документи про визнання батьківства. Оскільки, мужчина був громадянином іншої держави, вона надала відповідну інформації, які документи необхідно для цього, зазначивши також про наявність нотаріально завіреного паспорта з перекладом, а також присутність перекладача. Після цього, дані особи покинули приміщення ОСОБА_20 та повернулись вже о другій половині дня з відповідними документами та перекладачем, де інший працівник ОСОБА_20 їх прийняла та здійснила реєстрацію дитини, надавши їй документи лише для підпису. Під час реєстрації документів вона особисто роз`яснювала і спілкувалась з чоловіком через перекладача і з`ясовувала чи він усвідомлює яку дію він вчиняє. На що він їй відповів про усвідомлення своїх дій. Крім цього, чоловік російською мовою особисто заповняв заяву про визнання батьківства. Додатково зазначила, що оскільки місце пологового будинку в якому народжувала жінка знаходиться на території Личаківського району, тому таку реєстрацію здійснено Личаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану.
		Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_29  головним спеціалістом Личаківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, яка пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_7 на державну реєстрацію народження дитини в другій половині дня звернулись ОСОБА_7 та ОСОБА_27 , які мали пакет документів (паспорт на прізвище ОСОБА_27 , паспорт на прізвище ОСОБА_15 із перекладом, диплом перекладача та інші медичні документи на прізвище ОСОБА_27 ) і з ними був присутній перекладач з української на німецьку мову. Келлер розмовляв російською мовою і на неодноразові її запитання підтвердив, що він є батьком новонародженої дитини. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_7 особисто з ОСОБА_27 писав заяву про визнання батьківства і розумів зміст цієї заяви.
		Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_30  перекладачем ПП « ОСОБА_31 », яка пояснила, що обвинувачена ОСОБА_8 та ОСОБА_7 звернулись в агенцію іноземних мов « ОСОБА_31 » щодо перекладу. Вона пригадує, що в кінці літа 2015р. надавала послуги перекладу з німецької на українську мову. Здіснювала переклад паспорта обвинуваченого, свідоцтва про народження дитини та заяву про надання дозволу на вивіз дитини за кордон і їздила з ними в РАГС де вони заповнювали відповідні документи з приводу реєстрації дитини. Здійснювала переклад при спілкуванні з працівниками ОСОБА_20 . Пригадує, що обвинувачена ОСОБА_8 особисто заповнювала заяву про визнання батьківства, а ОСОБА_7 після перекладу даної заяви особисто її підписував. Останній усвідомлював і розумів значення даної заяви, додаткових запитань з цього приводу не ставив.
		Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_32  водієм таксі, який пояснив, що в літку 2015р. підвозив з вул.Мечнікова від пологового будинку до Макдональдсу обвинувачену ОСОБА_8 , після чого вона взяла його номер мобільного телефону. Через тиждень обвинувачена йому зателефонувала і він під`їхав до « ОСОБА_33 », звідки вийшли ОСОБА_8 та ОСОБА_7 і вони поїхали на вул.Зелену в РАГС. В подальшому вони поїхали на вул.Валову, т.я. їм потрібен був перекладач. В подальшому вони поїхали в дитячий магазин «Антошка» де обвинувачений купив 2 дитячих крісла. Їздили також до нотаріуса. По дорозі до нотаріуса ОСОБА_8 говорила з ОСОБА_7 про оформлення доручення на виїзд дитини за кордон. Коли він залишився в автомобілі з обвинуваченою, остання йому також повідомила, що ОСОБА_7 поїде за кордон з дитиною без неї. Від нотаріуса вони поїхали до Приватбанку на вул.Ш.Руставелі і потім він відвіз їх в готель. Додатково зазначив, що в цей день ближче до вечора він підвозив ОСОБА_8 з готелю на вокзал.
		Показами даними в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідком ОСОБА_14 , яка пояснила, що в червні 2015 року по рекомендації своєї знайомої вона через соціальну мережу «Вконтакте» знайшла групу обвинуваченої ОСОБА_6 . Через електронну пошту написала їй листа про необхідність усиновлення її майбутньої дитини. ОСОБА_6 одразу відреагувала на даний лист і обіцяла усиновити її дитину. Постійно з нею спілкувались в соціальних мережах. Особисто з нею зустрічалась 2 рази, один раз в м.Києві при зустрічі і другий раз на передачі СТБ. Через місяць після знайомства на прохання ОСОБА_6 вона через «Нову пошту» переслала їй свій паспорт та обмінну карту в с.м.т.В.Бичків з метою усиновлення. Однак, вже на передачі на каналі СТБ вона дізналась, що на її паспорт народжувала інша дівчина. Крім цього зазначила, що вона прийшла на передачу «Один за всіх» на прохання обвинуваченої ОСОБА_6 , яка їй пояснила, що вона хоче легалізувати свою діяльність. Жодних вигаданих історій на прохання працівників каналу чи обвинуваченої вона на передачі не вказували. Додатково зазначила, що при спілкуванні з обвинуваченою ОСОБА_6 вони обговорювали лише усиновлення дитини. 
		Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_34  чоловіка ОСОБА_6 , який пояснив, що в них двоє дітей, одна з яких спільна. Вона є хорошою дружиною і турботливою мамою. Про кримінальну справу дізнався від неї коли вона їздила до м.Львова після її участі в передачі на каналі СТБ. Знає, що вона без будь-якої користі помагала дівчатам, які попали в скрутну ситуацію. Влітку 2015 року обвинувачена допомагала невідомій йому дівчині з приводу усиновлення дитини. В зв`язку з цим з м.Кривий Ріг відлучалась ОСОБА_6 у м.Одеса та зустрічалась в середині серпня 2015 року з якоюсь дівчиною у м.Львові. Додатково зазначив, що метою допомоги ОСОБА_6 дівчатам були консультації з приводу усиновлення.
		Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_21  приватного нотаріуса, яка пояснила, що 26.08.2015р. до неї в контору прийшли обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з метою оформлення заяви на виїзд дитини з батьком за кордон. Для цього вони пред`явили свої паспорти на прізвище ОСОБА_7 та ОСОБА_14 . При оформленні даної заяви вона звернула увагу на те, що дитина є новонародженою і запитала обвинувачену з цього приводу, на що остання повідомила, що батько ОСОБА_7 змушений терміново прибути до ФРН з метою реєстрації дитини, а вона лише зараз оформляє на себе документи і днів за 20 поїде до батька і дитини. Перевіривши повторно всі документи, в тому числі і паспорт на ім`я ОСОБА_14 , схожість фотокартки в паспорті з самою обвинуваченою, яка також повідомила, що це її паспорт, нотаріус оформила заяву на виїзд дитини за кордон та віддала обвинуваченим. 
		Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_23  на той час інспектор відділу прикордонної служби, яка пояснила, що вона у 2015 році будучи на своєму робочому місці на пункті пропуску «Краковець» залучалась до перевірки документів. Коли прибув автомобіль на пункт пропуску, з нього вийшов водій  обвинувачений ОСОБА_7 і надав контрольний талон з зазначенням кількості осіб, свідоцтво про народження дитини, чотири паспорти і заяву для виїзду за кордон. Про невідповідність наданих документів кількості особам зазначених в контрольному талоні, а також відсутність проїзного документа на дитину, вона доповіла старшому зміни, який прийшов і з метою додаткової перевірки запросив цих осіб в кімнату старшого зміни.
		Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_24  заступник начальника відділу оперативно-розшукової роботи прикордонної служби на пункті пропуску «Краковець», який пояснив, що при перевірці документів інспектор прикордонної служби повідомила його про невідповідність документів наданих обвинуваченим ОСОБА_35 . Після цього його було запрошено в службове приміщення для додаткової перевірки, в ході якої встановлено, що громадянин ФРН ОСОБА_7 з України вивозив дитину віком 5 днів, а дружина залишилась на території України. Крім цього встановлено, що обвинувачений не міг бути біологічним батьком дитини, оскільки він фізично не заїжджав, а його дружина не виїжджала на територію України. Також при перетині кордону з обвинуваченим була жінка, яка повідомила, що вона з ОСОБА_7 розлучена і перебуває в шлюбі з іншим чоловіком, але для дитини має бути найнята няня. В службовому приміщенні при спілкуванні з обвинуваченим, останній розмовляв російською мовою і повідомив що він є батьком дитини. Крім цього, по телефону ОСОБА_7 спілкувався по телефону з жінкою на ім`я ОСОБА_36 . Про дану подію було повідомлено прцівників УМВС, які і в подальшому займались цією справою.
		З оголошеного в судовому засіданні свідоцтва про народження від 26.08.2015р. серія НОМЕР_1 , згідно якого ОСОБА_19 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Львові про що 26.08.2015р. складено відповідний актовий запис №518 і в графі «Батько» зазначено ОСОБА_37 , громадянина Федеративної Республіки Німеччина, а в графі «мати» ОСОБА_14 , громадянку України. Місце державної реєстрації - Личаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції (т.1 а.с.140).
		З оголошеної в судовому засіданні Заяви від 26.08.2015р. з її перекладом на німецьку мову, згідно якої ОСОБА_14 надала свою згоду на тимчасові поїздки за кордон до Федеративної Республіки Німеччина, та країн Шенгенської угоди з метою відпочинку протягом періоду з 26.08.2015р. по.26.02.2016р. своїй малолітній донці ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_7 у супроводі батька ОСОБА_37 . Справжність підпису ОСОБА_14 засвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_21 (т.1 а.с.141-142).
		З оголошеного в судовому засіданні витягу з журналу №5 обліку прийому хворих у стаціонар та відмов у госпіталізації, згідно якого ОСОБА_38 13.08.2015р. о 14-00год. оформлено в пологовий будинок №1 і 22.08.2015р. остання народила дівчинку вагою 2900гр. 50см.(т.1 а.с.146-148).
		З оголошених в судовому засіданні документів вилучених з пологового будинку АДРЕСА_4 , згідно яких всі медичні документи на жінку та новонароджену дитину оформлені на прізвище ОСОБА_14 , яка ІНФОРМАЦІЯ_4 народила дівчинку і виписана на 4-тий день після пологів (т.1 а.с.149-187).
		З оголошених в судовому засіданні документів вилучених у Личаківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, згідно яких 26.08.2015р. зареєстровано спільну Заяву від 26.08.2015р. ОСОБА_14 та ОСОБА_18 про визнання батьківства, якою ОСОБА_7 визнає себе батьком малолітньої ОСОБА_39 ІНФОРМАЦІЯ_8 , а ОСОБА_14 мати ОСОБА_39 підтверджує, що ОСОБА_7 є її батьком із зазначенням своїх анкетних даних та відомостей про те, що вони в шлюбі не перебувають. В додаток до даної заяви долучено Медичне свідоцтво про народження №2044 від 22.08.2015р. в якій зазначено, що у ОСОБА_14 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 дівчинка 2900 грамів і мати дитини в зареєстрованому шлюбі не перебуває. Крім цього до даних матеріалів долучено копію паспорта з перекладом на українську мову ОСОБА_18 , копію паспорта та копію диплома перекладача ОСОБА_40 . На підставі даних документів працівниками ОСОБА_20 було внесено актовий запис про народження №518 від 26.08.2015р. та видано свідоцтво про народження ОСОБА_19 , що підтверджується відповідно 1-им примірником актового запису та копією книги обліку бланків свідоцтв про народження (т.1 а.с.188-202).
		З оголошеного в судовому засіданні висновку експерта судово-молеклярно-генетичної експертизи №10/588 від 30.10.2015р. з таблицями до нього, згідно якого ОСОБА_8 може бути біологічною матір`ю дитини ОСОБА_19 . Ймовірність даної події складає 99, 999%. ОСОБА_7 не може бути біологічним батьком ОСОБА_19 .(т.1 а.с.205-211) Крім цього, допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_41 зазначила, що у данному висновку є технічна помилка щодо визначення об`єкту №1 замість об`єкту №3 і правильним є відображення у висновку прізвищ обвинувачених, в зв`язку з чим на таблиці 1.1., яка є додатком до висновку чітко пояснила методику проведення експертного дослідження, яка співпадає з прізвищами зазначеними у висновку.
		З оголошеного в судовому засіданні висновку експерта №1038/2015-ім від 31.08.2015р., згідно якого кров ОСОБА_8 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти В за ізосерологічною системою АВО (т.1 а.с.216-217).
		З оголошеного в судовому засіданні висновку експерта №1036/2015-ім від 28.08.2015р., згідно якого кров ОСОБА_42 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти А за ізосерологічною системою АВО (т.1 а.с.219-220).
		З оголошеного в судовому засіданні відомостей (витягу) щодо перетину кордону України громадянином Німеччини ОСОБА_43 в період з 01.01.2010 року, згідно якого ОСОБА_13 в пункті пропуску «Краковець» в`їхав на територію України 25.08.2015р. 9:58:09 (т.2 а.с.7). 
		З оголошеного в судовому засіданні витягу з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» в період з 01.01.2010р. по 06.09.2015р., згідно якого Келлер Александер в пункті пропуску «Краківець» в`їхав на територію України 25.08.2015р. 9:58:09, ОСОБА_44 виїхала  в`їхала на територію України 25.08.2015р. 9:58:34, виїхала - 01.09.2015 22:35:53 (т.2 а.с.9).
		З оголошеної в судовому засіданні експрес-накладної №59000124374134 від 07.08.2015р., згідно якої ОСОБА_8 11.08.2015р. у відділенні ТОВ «Нова пошта» в с.м.т. Великий Бичків отримала відправлення від ОСОБА_45 (т.2 а.с.10).
		З оголошених в судовому засіданні результатів аналізів ПП «Астра - Діа», згідно яких було проведено аналізи 12.08.2015 року жінці на прізвище ОСОБА_14 (т.2 а.с.12-16).
		З оглянутого в судовому засіданні відеоматеріалів передачі «Один за всіх», трансляція якої відбулась 06.09.2015р. на телеканалі СТБ, наданих ПрАТ «Міжнародний Медіа Центр  СТБ», згідно якого обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 з своєю дружиною ОСОБА_46 та свідок ОСОБА_14 брали участь в передачі «Один за всіх». В ході даної передачі свідок ОСОБА_14 повністю підтвердила надані нею в режимі відеоконференції покази суду, зазначивши зокрема про обставини знайомства з обвинувачено ОСОБА_6 через соціальні мережі «Вконтакте» та створену нею групу в мережі «Альтернативне усиновлення». Крім цього, обвинувачена ОСОБА_6 будучи на даній передачі повідомила про створену нею в соціальній мережі «Вконтакте» групу «Альтернативне усиновлення» з метою надання допомоги без грошової винагороди вагітним дівчатам, які не можуть чи не хочуть після пологів залишати собі дитину у пошуку батьків для таких дітей. Також детально описала схему згідно якої вона надавала допомогу обвинуваченій ОСОБА_8 щодо незаконного усиновлення та подальшого вивезення її новонародженої дитини за кордон сім`єю ОСОБА_15 . Вона усвідомлювала, що своїми діями вчиняє злочин. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_7 будучи на зазначеній передачі повністю підтвердив слова ОСОБА_6 щодо схеми усиновлення та підтвердив, що по факту він не є батьком ОСОБА_19 . (т.2 а.с.17)
		З оголошеного в судовому засіданні протоколу огляду речей і документів від 22.10.2015р., згідно якого було оглянуто картку «Приватбануку»; чек «Приватбанку» від 26.08.2015р.; мобільний телефон «LG» і втстановлено наявність вхідних та вихідних СМС повідомлень (між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 ). У папці «Viber» фото квитанції на німецькій мові на суму 114, 90 Євро надісланих ОСОБА_46 на ОСОБА_8 ; паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_14 ; експрес-накладну Нової пошти» №1 в с.м.т. Великий Бичків; результати аналізів з медичного центру «Астра-Діа» в с.м.т Великий Бичків; копія свідоцтва про народження ОСОБА_47 ІНФОРМАЦІЯ_9 де в графі батько вказаний ОСОБА_16 , а мамою  ОСОБА_48 ; свідоцтво про народження ОСОБА_49 ІНФОРМАЦІЯ_10 ; індивідуальну карту вагітної та породіллі №6282 і календар вагітної на ім`я ОСОБА_8 ; 2-і картонні коробки в середині яких були м`які іграшки кота та собаки.(т.2 а.с.62-68).
		З оголошених в судовому засіданні даних регіональної філії «Львівська залізниця», згідно яких ОСОБА_50 12.08.2015р. оформила квиток із станції відправлення  Солотвино-лікарня до станції прибуття Львів та 28.08.2015р. із станції відправлення  Мукачеве до станції прибуття  Київ-Пасажирський (т.2 а.с71, 85).
		Оцінюючи наведені докази в сукупності суд визнає їх допустимими, належними, достатніми та достовірними і такими, які об`єктивно і повно доводять вину у вчиненому обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_22 . 
		Судом критично оцінюються показання обвинуваченої ОСОБА_6 щодо участі її у передачі «Один за всіх», яка тривала близько 4 годин і була постановочною, оскільки згідно наданих матеріалів ПрАТ «Міжнародний Медіа Центр  СТБ» всі у часники передачі, в тому числі і обвинувачена ОСОБА_6 підписали 30.08.2015р. відповідні угоди, згідно яких зокрема зазначено, що учасник розуміє і усвідомлює, що самостійно визначає характер і зміст своїх коментарів та інтерв`ю притримуючись теми передачі (т.2 а.с.19-40). Судом не беруться до уваги і пояснення обвинуваченої ОСОБА_6 , що таку угоду вона підписала не ознайомившись з її змістом і вважаються такими, що даються з метою зменшення своєї ролі у вчинених злочинах і спростовуються переліченими вище доказами, зокрема показами допитаної в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідка ОСОБА_51 , яка зазначила, що вона прийшла на передачу «Один за всіх» на прохання обвинуваченої ОСОБА_6 , яка їй пояснила, що хоче легалізувати свою діяльність. Жодних вигаданих історій на прохання працівників каналу чи обвинуваченої вони на передачі не вказували. 
		Крім цього, щодо заявлених адвокатами обвинувачених в ході судового розгляду клопотань про визнання недопустимими доказів, а саме: протоколів про результати проведення негласних слідчих і розшукових дій від 05.10.2015 року та 06.10.2015 року; висновку експерта №1038/2015 від 31.08.2015року; висновку судово-молекулярно-генетичної експертизи №10/588 від 30.10.2015року; рукописних листів, про нібито спілкування обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_8 між особою; роздруківок скриншоти сторінки із соціальної мережі «Вконтакте»; запис телепередачі «Один за всіх» на каналі СТБ, суд вважає, що такі клопотання підлягають до часткового задоволення з врахуванням наступного.
		Дійсно, в обгрунтування доведеності вини обвинувачених у скоєнні інкримінованих злочинів, прокурор посилається на результати проведення негласних слідчих і розшукових дій від 05.10.2015 року відносно обвинуваченого ОСОБА_18 та від 06.10.2015 року відносно обвинуваченої ОСОБА_8 , які оформлені протоколами (т.2 а.с.1-2; 3-4), які отримані на підставі ухвал суддів апеляційного суду Львівської області від 31.08.2015 року та 03.09.2015 року. Згідно даних цих протоколів встановлено, що нібито 14.09.2015року за адресою м.Львів, вул.Наукова, 16 (приміщення УБОЗ) зафіксовано по черзі зустріч обвинувачених ОСОБА_8 та невідомого співрозмовника, а потім обвинуваченого ОСОБА_18 та невідомого, і в результаті розмови обоє розповіли про всі обставини скоєного і підтвердили факт скоєння злочину. Також прокурор покликається на доказ вини обвинувачених у скоєнні інкримінованих злочинів  звукозапис. 
		Джерелом цих всіх трьох доказів є показання обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_18 та ОСОБА_6 , у яких вони повідомляють про обставини незаконного оформлення усиновлення дитини народженої ОСОБА_8 . 
		У відповідності до положень ч.1, ч.2 ст.18 КПК України визначено, що жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права.
		Свобода від самовикриття є одною із засад кримінального провадження та основою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також право особи зберігати мовчання та не свідчити проти себе тісно пов`язане з принципом презумпції невинуватості, який гарантований ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. 
		З метою встановлення факту порушення права заявника не свідчити проти самого себе Європейський суд з прав людини, практика якого підлягає застосуванню згідно зі ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зважає на такі чинники, як характер і ступінь примусу, використаного для здобуття доказів; важливість суспільного інтересу в розслідуванні порушення й покаранні за його вчинення; наявність у процедурі, що застосовується, відповідних гарантій; використання здобутих у такий спосіб матеріалів. У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує щонайменше на 3 типи ситуацій порушення свободи обвинуваченої особи не свідчити проти себе: 1) коли обов`язок свідчити передбачений законом під загрозою застосування санкції (справа Саундерс проти Сполученого Королівства (SAUNDERS v. THE UNITED KINGDOM) від 17 грудня 1996 року; або на особу покладається обов`язок доведення власної невинуватості  за «зворотного» тягаря доведення; 2) коли до особи застосовується примус, тиск, який може бути як фізичним  справа «Яллох проти Німеччини» (Jalloh v Germany), 11 липня 2006 року, так і психологічним ( справа "Гефген против Германии" (Gafgen v. Germany) від 30 червня 2008 року; 3) коли до особи застосовується примус обманним шляхом із використанням прихованих технік розслідування (справа Ален проти Сполученого Королівства (Allan v. the United Kingdom»), від 05 листопада 2002 року.
		Суд погоджується із доводами захисту про те, що вказані протоколи негласних слідчих дій є недопустимими доказами з врахуванням наступного. 
		Судом встановлено, що на час проведення вказаних негласних слідчих дій обоє обвинувачених були вже затримані по підозрі у скоєнні інкримінованих злочинів і слідчим було проведено їх допит. Проводячи негласні слідчі дії з використанням технічних засобів, було грубо порушено права обвинувачених ОСОБА_22 та ОСОБА_8 , оскільки показання про визнання фактів, які згодом були покладені в основу висунутого обвинувачення були отримані обманним шляхом що є грубим порушенням ст.63 Конституції України та положень визначених ст.18 КПК України. Окрім того, з долучених протоколів вбачається, що ці негласні слідчі дії були проведені на підставі ухвал суддів апеляційного суду Львівської області від 31.08.2015року та 03.09.2016року, але самі ухвали не долучені. Окрім того, при відтворенні файлів, які містяться на носії, на який було здійснено запис розмов, вбачається, що ці файли створені 01.08.2016 року, тобто до надання дозволу.
		Що ж стосується показань, які давалися обвинуваченою ОСОБА_6 та ОСОБА_52 під час зйомок передачі «Один за всіх» на телеканалі СТБ, встановлено, що вони виявили бажання взяти участь у передачі самостійно, кожний уклав угоду на участь у вказаній передачі, про обставини скоєного розповідали добровільно, без примусу, без погрози застосування до них санкцій. В послідуючому повідомлені ними факти народження малолітньої дитини ОСОБА_8 з використанням паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_14 , оформлення свідоцтва про народження дитини та запис ОСОБА_18 батьком дитини, оформлення у нотаріуса згоди на вивезення малолітньої дитини за кордон, було підтверджено в ході досудового розслідування.
		А тому доводи захисту про недопустимість вказаного доказу, в тому числі через те, що програма є відредагованим продуктом, зйомки проведено після подій кримінального правопорушення, з учасниками проводився інструктаж, як себе поводити, не приймаються до уваги з наведених вище підстав.
		Також суд вважає безпідставними доводи захисту про недопустимість висновку експерта №1038/2015 від 31.08.2015року; висновку судово-молекулярно-генетичної експертизи №10/588 від 30.10.2015року через недотримання процедури отримання зразків крові обвинувачених, наявність протиріч у висновку судово-молекулярно-генетичної експертизи, з таких підстав.
		Дійсно, відповідно до постанов від 28.08.2015року відібрання зразків крові ОСОБА_18 , ОСОБА_8 , було доручено працівникам ЛОБСМЕ, постановою від 16.09.2015року про відібрання зразків крові у малолітньої ОСОБА_19 - відібрання зразків доручено слідчому ОСОБА_53 із участю лікарів ЗО КЗ ЛОР ЛОДКЛ «Охмадит». 
		З протоколу відібрання зразків крові від 16.09.2015року у ОСОБА_19 вбачається, що відібрання крові проведено у присутності слідчого із залученням лікуючого лікаря ЛОДКЛ «Охмадит» ОСОБА_54 та медсестри ОСОБА_55 .
		З протоколу отримання зразків для експертизи від 31.08.2015року вбачається, що у приміщенні ЛОБСМЕ у присутності слідчого ОСОБА_56 експертом ОСОБА_57 відібрано зразки крові ОСОБА_8 .
		З протоколу отримання зразків для експертизи від 31.08.2015року вбачається, що у приміщенні ЛОБСМЕ у присутності слідчого експерт ОСОБА_57 відібрала зразки крові у ОСОБА_22 .
		При цьому у кожному протоколі зазначено, що кров відібрано в пробірку та на марлю.
		Суд вважає, що захист допускає довільне трактування змісту протоколів та постанов про відібрання зразків. Окрім того, відібрання зразків крові не є слідчою дією, а тому доводи про відсутність понятих, порушення права на захист не є обґрунтованими.
		Також безпідставними є доводи захисту про те, що в процесі проведення експертиз могла статися підміна зразків крові т.я. не міститься чіткого опису упаковок у які вони поміщено, не описано процедуру розкриття упаковки, хто був присутній при цьому, оскільки описова частина висновку судово-молекулярно-генетичної експертизи №10/588 від 30.10.2015 року містить опис упаковок, у яких поступили зразки крові на експертизу. Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_41 підтвердила цілісність упаковок у яких поступили зразки крові. 
		Що стосується висновку судово-медичної експертизи №1038/2015ім відносно ОСОБА_58 , то у ньому зазначено, що зразки крові відібрано експертом у цей же день у кількості 3 мл., в присутності майора міліції ОСОБА_59 , і в цей же день проведено експертизу. 
		Окрім того, суд погоджується із доводами захисту про те, що рукописні листи, які нібито були передані обвинуваченою ОСОБА_6 для обвинуваченої ОСОБА_8 під час перебування у слідчому ізоляторі, а також скриншоти сторінки із соціальної мережі «Вконтакте» ОСОБА_6 , та переписка, яка міститься на них не є належними та допустимими доказами, оскільки отримані із порушенням вимог ст.93 КПК України, вони не отримані в результаті слідчих дій, при цьому не перевірено достовірність походження цих доказів. Зокрема, жодних даних про те, що слідчий з дотриманням вимог КПК здійснив процесуальне оформлення вилучення такої інформації та долучення її до матеріалів справи. Що стосується особистої переписки, навіть у слідчому ізоляторі, то вона належить до кореспонденції, яка становить особисту таємницю і отримується з дозволу осіб, яким вона належить, або за ухвалою слідчого судді. Окрім того, жодних даних про те, що ці записки написані власноручно обвинуваченою ОСОБА_6 в матеріалах справи не має.
		З приводу висунутого обвинувачення ОСОБА_6 за ч.3 ст.27 ч.3 ст.149 КК України, ОСОБА_8 та ОСОБА_60 за ч.3 ст.149 КК України, суд приходить до висновку, що дії обвинувачених кваліфіковано не вірно, їх слід кваліфікувати за ч.2 ст.169 КК України з врахуванням наступного. 
		Діяння, пов`язані з торгівлею людьми або іншою незаконною угодою щодо людини підлягають кваліфікації за ст.149 КК України у випадку, якщо такі вчинені з метою експлуатації. Тобто обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є мета злочину, а саме: експлуатація потерпілої особи. Згідно з приміткою 1 до вказаної статті, під експлуатацією людини слід розуміти всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусова вагітність, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо.
		Факультативний протокол до Конвенції ООН про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії, який ратифіковано Україною 03.04.2003р., визначив торгівлю дітьми як «будь-який акт або угоду внаслідок яких дитина передається будь-якою особою, або будь-якою групою осіб іншій особі або групі осіб за винагороду або інше відшкодування».
		Згідно ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Разом з тим, стороною обвинувачення не надано суду жодних доказів вчинення обвинуваченими незаконної угоди, об`єктом якої є людина з метою експлуатації. Навпаки, в процесі судового розгляду встановлено, що таке усиновлення мало місце без мети наживи, оскільки відсутні докази на підтвердження такого. Спростовується факт наживи і дослідженими в судовому розгляді доказами, зокрема з відеоматеріалів передачі «Один за всіх», трансляція якої відбулась 06.09.2015р. на телеканалі СТБ, вбачається, що обвинувачена ОСОБА_6 будучи на даній передачі повідомила про створену нею в соціальній мережі «Вконтакте» групу « ІНФОРМАЦІЯ_11 » з метою надання допомоги без грошової винагороди вагітним дівчатам, які не можуть чи не хочуть після пологів залишати собі дитину у пошуку батьків для таких дітей. Про відсутність користі в діях ОСОБА_6 при усиновленні підтвердили також, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_61 . Досліджений в судовому засіданні чек «Приватбанку» від 26.08.2015р. згідно якого поповнено картку за номером на суму - 13750,00грн. не підтверджує в діях обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_18 факт наживи при усиновленні.
		Згідно з п.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.
		Відповідно до ст.62 Конституції України та ст.17 КПК України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Тому, суд приходить до переконання, що дії обвинувачених слід кваліфікувати за ч.2 ст.169 КК України, тобто вчинення незаконних дій щодо усиновлення, за попередньою змовою групою осіб.
		Дії обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_18 та ОСОБА_8 за ч.2 ст.332 КК України  незаконне переправлення особи через державний кордон України, за попередньою змовою групою осіб, кваліфіковано правильно, оскільки обвинувачена ОСОБА_6 своїми вказівками та порадами надала всю необхідну допомогу щодо належного оформлення та вчинення обвинуваченими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відповідних дій, які були ними виконані з метою доведення злочину до кінця.
		Дії обвинуваченої ОСОБА_6 за ч.3 ст.27 ч.3 ст.358 КК України ( в редакції Закону від 07.04.2011р.)  організація підроблення офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб  кваліфіковано правильно, оскільки обвинувачена з метою доведення до кінця незаконних дій щодо усиновлення, керувала діями обвинувачених ОСОБА_18 та ОСОБА_8 щодо підроблення документів в РАГСі та нотаріуса.
		Дії обвинуваченої ОСОБА_8 за ч.3 ст.358 КК України ( в редакції Закону від 07.04.2011р.)  підроблення офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб  кваліфіковано правильно, оскільки обвинувачена спільно з ОСОБА_7 за вказівками ОСОБА_6 з використанням паспорта свідка ОСОБА_14 підробила, шляхом внесення недостовірних даних, документи в РАГСі та нотаріуса.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_18 за ч.3 ст.358 КК України ( в редакції Закону від 07.04.2011р.)  підроблення офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб та за ч.4 ст.358 КК України  використання завідомо підробленого документа  кваліфіковано правильно, оскільки обвинувачений спільно з ОСОБА_8 за вказівками ОСОБА_6 підробили, шляхом внесення недостовірних даних, документи в РАГСі та нотаріуса та подальше використання такого документа в пункті пропуску для автомобільного сполучення «Краковець».
		При призначенні покарання суд керується наступним. 
		Згідно з п.3 ч.1 ст.65 КК України, суд призначаючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. 
		Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
		Тому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання суд враховує обставини вчинених кримінальних правопорушень, тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, які згідно ст.12 КК України відносяться до злочинів невеликої, середньої тяжкості та тяжких злочинів, особи обвинувачених і вважає, їх виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
		Особи обвинуваченої ОСОБА_6 яка є особою молодого віку, раніше не судима, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, відсутністю обставин, що пом`якшують покарання, обставинами, що обтяжують покарання є вчинення злочину щодо малолітнього та вважає за необхідне призначити покарання в межах санкцій ч.2 ст.169, ч.2 ст.332, ч.3 ст.27 ч.3 ст.358 КК України, з визначенням остаточного покарання на підставі ст.70 КК України.
		Особи обвинуваченого ОСОБА_18 який раніше не судимий, відсутністю обставин, що пом`якшують покарання, обставинами, що обтяжують покарання є вчинення злочину щодо малолітнього та вважає за необхідне призначити покарання в межах санкцій ч.2 ст.169, ч.2 ст.332, ч.3, 4 ст.358 КК України, з визначенням остаточного покарання на підставі ст.70 КК України.
		Особи обвинуваченої ОСОБА_8 яка є особою молодого віку, раніше судима, на утриманні має неповнолітню дитину, відсутністю обставин, що пом`якшують покарання, обставинами, що обтяжують покарання є вчинення злочину щодо малолітнього та вважає за необхідне призначити покарання в межах санкцій ч.2 ст.169, ч.2 ст.332, ч.3 ст.358 КК України, з визначенням остаточного покарання на підставі ст.70 КК України.
		Крім цього, в порядку глави 8 КПК України, підлягають стягненню з обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_18 та ОСОБА_8 процесуальні витрати.
		Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд,  
		засудив: 
		ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.169, ч.2 ст.332, ч.3 ст.27 ч.3 ст.358 КК України і призначити їй покарання:
		за ч.2 ст.169 КК України  5 років позбавлення волі;
		за ч.2 ст.332 КК України  6 років позбавлення волі без конфіскації транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю; 
		за ч.3 ст.27 ч.3 ст.358 КК України - 4 роки позбавлення волі.
		На підставі ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі без конфіскації транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
		Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_6 рахувати з часу фактичного взяття під варту  01.09.2015р. 
		На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_6 в строк відбуття покарання, строк попереднього ув`язнення з 01.09.2015 року по день ухвалення вироку - 06 лютого 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Запобіжний захід ОСОБА_6  тримання під вартою, до набрання вироком законної сили залишити без змін.
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати за проведення експертиз в розмірі 758 грн. 58 коп.
		ОСОБА_62 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.169, ч.2 ст.332, ч.3, 4 ст.358 КК України і призначити йому покарання:
		за ч.2 ст.169 КК України  4 роки позбавлення волі;
		за ч.2 ст.332 КК України  6 років позбавлення волі без конфіскації транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю; 
		за ч.3 ст.358 КК України - 4 роки позбавлення волі;
		за ч.4 ст.358 КК України  2 роки обмеження волі.
		На підставі ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_63 покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі без конфіскації транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
		Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_63 рахувати з часу фактичного взяття під варту  01.09.2015р. 
		На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_63 в строк відбуття покарання, строк попереднього ув`язнення з 01.09.2015 року по день ухвалення вироку - 06 лютого 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Запобіжний захід ОСОБА_63  тримання під вартою, до набрання вироком законної сили залишити без змін.
		Стягнути з ОСОБА_62 на користь держави витрати за проведення експертиз в розмірі 758 грн. 58 коп.
		ОСОБА_8 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.169, ч.2 ст.332, ч.3 ст.358 КК України і призначити їй покарання:
		за ч.2 ст.169 КК України  4 роки позбавлення волі;
		за ч.2 ст.332 КК України  5 років позбавлення волі без конфіскації транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю; 
		за ч.3 ст.358 КК України - 4 роки позбавлення волі.
		На підставі ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
		Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_8 рахувати з часу фактичного взяття під варту  01.09.2015р. 
		На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_8 в строк відбуття покарання, строк попереднього ув`язнення з 01.09.2015 року по день ухвалення вироку - 06 лютого 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Запобіжний захід ОСОБА_8  тримання під вартою, до набрання вироком законної сили залишити без змін.
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення експертиз в розмірі 758 грн. 58 коп.
		Речові докази:
		Картку «Приватбануку»; чек «Приватбанку» від 26.08.2015р.; експрес-накладну «Нової пошти» №1 в с.м.т. Великий Бичків; результати аналізів з медичного центру «Астра-Діа» в с.м.т Великий Бичків; копія свідоцтва про народження ОСОБА_64 , індивідуальну карту вагітної та породіллі №6282 і календар вагітної на ім`я ОСОБА_8 та диск з відеозаписом телепередачі «Один за всіх» - залишити при матеріалах справи залишити при матеріалах справи;
		свідоцтво про народження ОСОБА_49 ІНФОРМАЦІЯ_10 та 2-і м`які іграшки у види кота та собаки  повернути ОСОБА_8 .
		На вирок суду може бути подана апеляційна скарга через суд першої інстанції до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно вручити обвинуваченим, прокурору.
		Головуючий суддя:                     ОСОБА_1 
		Судді:                         ОСОБА_2    
		                            ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...