Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/4399/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 08.02.2017.
Дата набрання законної сили: 02.02.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                          АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  МІСТА КИЄВА
		                                                                                    
		 
		Справа № 755/4399/16-ц                                           Головуючий у 1 - й інстанції: Гончарук В.П.
		№ апеляційного провадження:                                                       Доповідач - Ратнікова В.М.
		22-ц/796/1524/2017
		 
		                                                 У Х В А Л А
		 
		                                  І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		 
		02 лютого 2017 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :
		 
		головуючого судді - Ратнікової В.М.
		суддів                      - Борисової О.В.
		                                 - Панченка М.М. 
		при секретарі          - Куркіній І.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» Поліщук ЮліїВікторівни на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року про задоволення заяви ОСОБА_5 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації український банків від 21 червня 2013 року по справі № 189/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, - 
		                                             
		                                              в с т а н о в и л а :
		 
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року поновлено ОСОБА_5 процесуальний строк на подання заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації український банків від 21 червня 2013 року по справі № 189/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.
		Заяву ОСОБА_5 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації український банків від 21 червня 2013 року по справі № 189/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості  задоволено.
		Скасовано рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації український банків від 21 червня 2013 року по справі № 189/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості. 
		Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» Поліщук Юлія Вікторівна подала апеляційну скаргу, в  якій просила ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року скасувати та  постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_5. 
		В обґрунтування скарги посилалася на те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального законодавства та при невірному тлумаченні норм матеріального права, без належного з'ясування фактичних обставин справи. Суд не звернув увагу на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження поважності причин пропуску ОСОБА_5 встановленого законодавством  трьохмісячного строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду та безпідставно поновив даний строк, чим порушив принцип юридичної визначеності, який є складовою частиною закріпленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Поза увагою суду залишилося те,  що ОСОБА_6 при укладенні кредитного договору з Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» надав свою згоду на зазначення в умовах договору третейського застереження, тобто, добровільно погодився передати всі можливі спори, що виникають з договору, на розгляд третейського суду. Вважає, що даний спір є не спором про захист прав споживача, а спором за участю споживача, а тому не виключений з компетенції третейських судів, що залишилося поза увагою суду першої інстанції. Безпідставним вважає посилання суду першої інстанції на правову позицію Верховного Суду України №6-856цс15, так як правовідносини у даних справах не є аналогічними. 
		В судовому засіданні представник Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»  ПоліщукЮлія Вікторівна повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
		Заявник ОСОБА_5  та його представник ОСОБА_8 в судове засідання   повторно не з»явились, про день та час слухання справи   судом повідомлені у встановленому законом порядку,  а тому, колегія суддів вважає можливим розгляд  справи у їх відсутність.
		Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника  Публічного акціонерного товариства  « Укрсоцбанк», перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому  задоволенню, з наступних підстав.
		Судом встановлено, що 07 травня 2007 року між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 108.
		Відповідно до п. 6.2. кредитного договору № 108, сторони домовились, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди», спір розглядається одноособово третейським суддею Постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків ОСОБА_9. У випадку неможливості розгляду спору вказаним суддею - третейськими суддями Мороз О.А. або Білоконем Ю.М. в порядку черговості.
		Як вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів третейської справи   №189/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, в лютому 2013 року Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернулося до Постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з позовною заявою до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за  кредитним договором № 108.
		06 березня 2013 року суддею Постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків ОСОБА_9 порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 27 березня 2013 року. 
		14 березня 2013 року  Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків рекомендованим листом з повідомленням було направлено ОСОБА_5  за адресою реєстрації копію ухвали від 06 березня 2013 року про порушення провадження у даній справі.
		Конверт з ухвалою Постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 06 березня 2013 року повернувся на адресу суду без вручення із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
		Ухвалою Постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 27 березня 2013 року  було  відкладено розгляд справи на 21 червня 2013 року у зв'язку з неявкою боржника ОСОБА_5 та відсутністю доказів отримання ним  копії  ухвали  про порушення  провадження.
		04 червня 2013 року копію ухвали Постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 27 березня 2013 року   про відкладення розгляду справи було направлено ОСОБА_5 за адресою реєстрації рекомендованим листом з повідомленням.
		Конверт з ухвалою Постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 27 березня 2013 року  повернувся на адресу суду без вручення із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
		21 червня 2013 року Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків було постановлено рішення по справі № 189/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 108 від 07 травня 2007 року.
		Вказаним рішенням стягнуто з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість у розмірі 578 290,75 грн. і третейський збір у розмірі 6 182,91 грн. 
		  17 липня 2013 року копію рішення Постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21 червня 2013 року направлено ОСОБА_5 за адресою реєстрації рекомендованим листом з повідомленням.
		Конверт з рішенням Постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21 червня 2013 року повернувся на адресу суду без вручення із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
		02 березня 2016 року ОСОБА_5 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з заявою  про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації український банків від 21 червня 2013 року по справі № 189/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості. 
		Також в заяві  ОСОБА_5  просив про поновлення процесуального строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду, посилаючись на те, що даний строк пропущено ним з поважних причин. Зазначив, що копію рішення Постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21 червня 2013 року  він не отримував, про його ухвалення дізнався 02 лютого 2016 року при ознайомленні в Першотравневому Відділі державної виконавчої служби Чернівецького міськрайонного управління юстиції з матеріалами виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа, виданого на підставі рішення.   
		Поновлюючи ОСОБА_5 процесуальний строк на  подання заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації український банків від 21 червня 2013 року, суд першої інстанції посилався  на  положення ст. 73 ЦПК України, зазначаючи, що наведені заявником доводи щодо необізнаності про наявність даної справи та ухваленого в ній рішення підтверджуються належними і достовірними доказами, що містяться в матеріалах третейської справи № 189/13.
		Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, з наступних підстав. 
		Порядок розгляду заяв про скасування  рішення третейського суду визначений Розділом VII -1 ЦПК України.
		Статтею 389 -1 ЦПК України встановлено, що сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду. Заява про скасування рішення третейського суду подається до суду за місцем розгляду справи третейським судом сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейським судом.
		Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 встановлений  ст. 389 -1 ЦПК України трьохмісячний процесуальний строк на  звернення з заявою про скасування рішення   Постійно діючого Третейського суду при Асоціації український банків від 21 червня 2013 року було пропущено.
		Частина 3 ст. 389 -1 ЦПК України  передбачає, що заява, подана після закінчення трьохмісячного строку з дня прийняття рішення третейським судом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.
		 Стаття 73 ЦПК України визначає, що суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
		Таким чином, підставою для поновлення строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду є його пропуск з поважних причин.
		Згідно ст. 15 Закону України «Про третейські суди», обмін документами та письмовими матеріалами між сторонами,  а також  між  сторонами  і третейським судом чи третейськими суддями здійснюється у порядку, погодженому сторонами, і за вказаними ними адресами. У постійно   діючому   третейському   суді   порядок   обміну 
		документами та письмовими  матеріалами  визначається  регламентом 
		третейського суду. 
		Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 7.2 укладеного між сторонами кредитного договору № 108 передбачалося, що усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином у випадку, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділення зв'язку одержувача.
		Пункт 3.3.11 кредитного договору передбачав, що позичальник зобов'язується протягом двох робочих днів повідомляти кредитора про зміну місця проживання, із наданням відповідних підтверджуючих документів. 
		Як встановлено з документів третейської справи № 189/13, Публічним  акціонерним товариством «Укрсоцбанк» на адресу ОСОБА_5, вказану в кредитному договорі, рекомендованим листом з повідомленням направлялася вимога про усунення порушень від 29 травня 2012 року, в якій зазначалося про наявність у позичальника заборгованості за договором в розмірі 71 101,20 доларів США та 26 6524 грн.. Також вказувалося, що у випадку неповернення боргу в повному обсязі протягом 30 днів з моменту отримання вимоги, банк змушений буде звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості в примусовому порядку.
		Вказана вимога  ОСОБА_5 не була отримана та повернулася до банку за закінченням терміну зберігання, хоча направлялася позичальнику за його зареєстрованим місцем проживання, а заяв щодо зміни адреси останній  банку  не подавав.
		Відповідно до статті 52 Регламенту постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, документи та інші письмові матеріали по справі направляються сторонам за останнім відомим місцем проживання фізичної особи чи за юридичною адресою або місцезнаходженням юридичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи в інший спосіб, що передбачає отримання доказів доставки документів та інших письмових матеріалів адресатові, та вважаються такими, що отримані в день такої доставки, навіть якщо на цей час одержувач за цією адресою не знаходиться чи не проживає, а про зміну своєї адреси ним не було повідомлено іншу сторону належним чином.
		Поштову кореспонденцію від Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків ОСОБА_5 також не отримував, хоча остання направлялася йому  рекомендованим  листом за належною адресою.
		Тобто, вбачається, що кредитор Публічне  акціонерне товариство  «Укрсоцбанк» та Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків належним чином, у відповідності до умов договору та регламенту третейського суду, направляли позичальнику  ОСОБА_5 всю поштову кореспонденцію.
		Водночас, ОСОБА_5 така кореспонденція за місцем його проживання не отримувалася.
		Будь-яких повідомлень про зміну свого місця проживання заявник ОСОБА_5  ОСОБА_3  акціонерному товариству «Укрсоцбанк» та Постійно діючому Третейському суду при Асоціації українських банків не направляв.
		Крім того, як вбачається з матеріалів цивільної справи за заявою ОСОБА_5 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації український банків від 21 червня 2013 року, останній зазначає адресу, вказану ним в кредитному договорі та на яку направлялася вся поштова кореспонденція банком і третейським судом: АДРЕСА_1, як актуальну адресу свого місця проживання.
		При цьому, будь-яких переконливих та достатніх доводів в обґрунтування причин, у зв'язку з якими він не отримував поштову кореспонденцію за місцем свого проживання, клопотання ОСОБА_5 про поновлення процесуального строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду не містить.
		Суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо поновлення процесуального строку на звернення до суду з цією заявою, наведені заявником підстави належним чином не перевірив, визначений умовами кредитного договору та Регламенту суду порядок вручення поштової кореспонденції не з'ясував, наявним в матеріалах третейської справи  доказам направлення процесуальних документів належної оцінки не надав,  та дійшов безпідставного висновку про обґрунтованість тверджень ОСОБА_5 про пропуск ним  строку на оскарження рішення третейського суду з поважних причин.
		Виходячи з встановлених колегією обставин, оскільки заявником не було зазначено об'єктивних і поважних причин, у зв'язку якими він не отримував поштові направлення за адресою свого місця проживання, та,  приймаючи до уваги те, що ОСОБА_5 був обізнаний з визначеним кредитним договором порядком направлення повідомлень від банку, а також знав, що, у випадку наявності спору між ним і кредитором, судова кореспонденція буде направлятися відповідно до встановленої Регламентом постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків процедури, посилання заявника на неотримання ним  кореспонденції від третейського суду є необґрунтованими і недоведеними, а тому не можуть бути підставою для поновлення встановленого ч. 2 ст. 389 -1 ЦПК України процесуального строку.
		За таких обставин, заява ОСОБА_5  про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації український банків від 21 червня 2013 року є такою, що подана поза межами визначеного законодавством строку та за відсутності підстав для його поновлення, а тому, виходячи зі змісту ст. 389 -1 ЦПК України, підлягає залишенню без розгляду.
		З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги представника Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» Поліщук Юлії Вікторівни  є частково обґрунтованими, ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню із постановленням нової ухвали про залишення заяви ОСОБА_5 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації український банків від 21 червня 2013 року по справі  за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості без розгляду. 
		Керуючись ст.ст.  303, 307, 389-1 ЦПК України, колегія суддів,-
		 
		                                               у х в а л и л а :
		 
		Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» ПоліщукЮлії Вікторівни задовольнити частково.
		Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року скасувати.
		Заяву ОСОБА_5 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації український банків від 21 червня 2013 року по справі  за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості залишити без розгляду. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  протягом  двадцяти днів.
		                
		 
		 
		Головуючий:                                       Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...