Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/16335/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 06.02.2017. Зареєстровано: 08.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 08.02.2017.
Дата набрання законної сили: 02.02.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 лютого 2017 року Справа № 910/16335/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
		головуючого суддіШвеця В.О.,суддівДанилової М.В., Сибіги О.М.розглянувши касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.11.2016у справі№910/16335/16 Господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"за участю третьої особи,  яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача    ОСОБА_4простягнення 50 000 грн.
		за участю представників сторін від:
		позивача: Лобода М.А. (дов. від 30.12.2016), 
		відповідача: Бортнік Л.В. (дов. від 10.01.2017),
		третьої особи: не з'явились, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" про відшкодування шкоди у порядку регресу в розмірі 50 000 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач вказував на те, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом серії АЕ №4630380. З огляду на що, після виплати позивачем страхового відшкодування, до нього перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток з урахуванням франшизи у розмірі 0,00 грн. При цьому позивач посилався на приписи статей 993, 1187, 1188, 1192 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про страхування".
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2016, ухваленим суддею Спичак О.М., позов задоволено. Вмотивовуючи рішення суд виходив з того, що позивач, виплативши страхувальнику страхове відшкодування відповідно до договору добровільного страхування автотранспорту, набув право зворотної вимоги до відповідача, у якого застраховано цивільно-правову відповідальність особи, відповідальної за заподіяний збиток. При цьому суд керувався приписами статей 979, 989, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, статей 9, 17, 22, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статей 9, 27, 29 Закону України "Про страхування".
		Київський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі:                 Пашкіної С.А. - головуючого, Мальченко А.О., Калатай Н.Ф., постановою від 07.11.2016 перевірене рішення місцевого господарського суду скасував, прийняв нове рішення, яким у позові відмовив. Вмотивовуючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки водій, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом серії АЕ №4630380, не  повідомив страховика про наявність інших договорів страхування, укладених щодо автомобіля "Mitsubishi", реєстраційний номер НОМЕР_1, а відтак, поліс серії АЕ №4630380 є нікчемний та не створює юридичних наслідків. З огляду на що, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність відмови відповідача в виплаті страхового відшкодування, оскільки на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди був діючим інший поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АС №1954427, який набрав чинності з 27.05.2013. При цьому суд апеляційної інстанції керувався приписами статей 215, 989, 993, 1188 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про страхування", статті 17 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
		Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а  рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги скаржник зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції того, що на момент укладення полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АЕ №4630380, ОСОБА_10, як страхувальником не укладалось інших договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо вищевказаного автомобіля. Скаржник вказує на те, що за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АІ №5836000, страховиком за яким виступає Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "НОВА", страхувальником є інша особа - ОСОБА_11 При цьому скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції приписів статті 989 Цивільного кодексу України, статті 17 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України.
		Ухвалою від 23.01.2017 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Швеця В.О., суддів - Данилової М.В., Сибіги О.М., касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 02.02.2017.
		Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.
		Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
		Вищий господарський суд України, заслухавши суддю Швеця В.О., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
		Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 27.12.2015 на вул. Соборній (Корольова) в м. Рівне сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Mitsubishi", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4, та автомобіля марки "Volkswagen", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_12 Постановою Рівненського міського суду від 14.03.2016 у справі №569/67/16-п ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні вказаної дорожньо-транспортної пригоди. Судами також встановлено, що 06.10.2015 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (страховик) та власником автомобіля марки "Volkswagen", реєстраційний номер НОМЕР_2, укладено договір №28-1810-15-00017 добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті. Предметом цього договору є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки Volkswagen", реєстраційний номер НОМЕР_2. Встановлено судами і те, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки "Mitsubishi", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, була застрахована у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (відповідач) згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АЕ №4630380 (ліміт відповідальності - 50 000 грн., франшиза - 0,00 грн.). Згідно зі звітом №083К про оцінку автомобіля від 27.05.2016 матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля "Volkswagen", становить 320 421,50 грн. Відповідно до страхового акта №КА-7140 від 13.06.2016, вказана дорожньо-транспортна пригода визнана страховим випадком та визначено розмір страхового відшкодування у сумі 305 148,49 грн., виплата якого підтверджується платіжним дорученням №10833 від 13.06.2016. Позивач направляв відповідачу заяву про відшкодування йому виплаченої суми страхового відшкодування, проте відповідач виплату страхового відшкодування не здійснив, що і стало підставою для звернення з позовом у даній справі. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" про відшкодування шкоди у порядку регресу в розмірі 50 000 грн. (у межах фактичних витрат з урахуванням франшизи у розмірі 0,00 грн.). Ухвалюючи судове рішення у справі, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Відповідно до приписів статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого. Таким чином, після виплати страхового відшкодування у позивача виникає право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідно до приписів статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Згідно з приписами статті 990 названого Кодексу страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). У відповідності до приписів статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Згідно зі статтею 9 Закону України "Про страхування" страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством, а франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Як вже зазначалося, і це установив місцевий господарський суд, полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АЕ №4630380 встановлено ліміт відповідальності відповідача у розмірі 50 000 грн. та франшиза - 0,00 грн. Суд також установив, що у зв'язку з настанням страхового випадку (дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля) позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування №28-1810-15-00017 від 06.10.2015 у розмірі 305 148,49 грн. Отже, позивач після виплати страхового відшкодування за договором страхування отримав право зворотної вимоги до відповідача у межах фактичних витрат з урахуванням франшизи у розмірі 0,00 грн., а саме, у розмірі 50 000 грн. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 15.04.2015 № 910/7163/14, від 10.02.2016 №6-2878цс15. Водночас суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, дійшов помилкового висновку про порушення страхувальником приписів статті 989 Цивільного кодексу України та статті 17 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо обов'язку при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта, який страхується. Як було установлено місцевим господарським судом, на момент укладення полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АЕ №4630380, ОСОБА_10, як страхувальник не укладав інших договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо об'єкта страхування - транспортного засобу "Mitsubishi", реєстраційний номер НОМЕР_1. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні. В той же час, за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АІ №5836000, страховиком за яким виступає Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "НОВА", страхувальником є інша особа - ОСОБА_11 За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що страхувальник ОСОБА_10 при укладенні договору страхування з відповідачем (поліс серії АЕ №4630380) щодо спірного транспортного засобу, не порушив вимоги статті 989 Цивільного кодексу України, оскільки він не був страхувальником за договором страхування, укладеним з Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "НОВА" (поліс серії АІ №5836000), щодо об'єкта страхування - транспортного засобу "Mitsubishi", реєстраційний номер НОМЕР_1, а отже, не міг повідомити відповідача, що ним, як страхувальником, укладено інші договори страхування щодо даного об'єкта страхування, оскільки таких не існувало. Апеляційний господарський суд наведеного не врахував та не спростував установленого господарським судом першої інстанції, що призвело до безпідставного скасування законного рішення у справі. За таких обставин, постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2016 підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2016 - залишенню в силі. Відтак, доводи, викладені в касаційній скарзі, знайшли своє підтвердження. Витрати зі сплати судового збору за розгляд касаційної скарги покладаються на відповідача.
		Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		                    Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" задовольнити.
		Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2016 у справі №910/16335/16 Господарського суду міста Києва скасувати.
		Рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2016 залишити в силі.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" 1 653,60 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги. 
		Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
		 
		Головуючий суддя:                                                                           В. Швець 
		          Судді:                                                                                                  М. Данилова 
		                                                                                  О. Сибіга

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...