Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/3124/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 07.02.2017. Зареєстровано: 08.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2017.
Дата набрання законної сили: 16.03.2017
Результат оскарження 16.03.2017 Одеський апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		            
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		__________________________________________________________________________________________________________________________________________
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		"01" лютого 2017 р.Справа  № 916/3124/16
		за позовом: Публічного акціонерного товариства „Укртелеком в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком; 
		до відповідача: Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради; 
		третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління Державної казначейської служби в м. Одеса;
		третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Одеська міська рада;
		третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Департамент фінансів Одеської міської ради
		про стягнення 3449637,13 грн.
		Суддя Бездоля Д.О.
		Представники:
		від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 12.12.2016, № 1360), ОСОБА_2 (довіреність від 12.12.2016, № 1359); 
		від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність від 03.01.2017, № 02-27/03), ОСОБА_4 (довіреність від 06.12.2016, № 02-27/2368), ОСОБА_5 (довіреність від 03.01.2017, № 02-27/05);
		від третьої особи-1: не зявились;
		від третьої особи-2: ОСОБА_6 (довіреність від 26.12.2016, № 276/исх-гс);
		від третьої особи-3: ОСОБА_7 (довіреність від 21.12.2016, № 2252).
		 
		СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення 3449637,13 грн. боргу.
		 
		Заявлений позов позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору від 18.06.2015 № 304 в частині відшкодування витрат позивачу за надання телекомунікаційних послуг (користування телефоном) пільговій категорії громадян.
		Відповідач проти задоволення позову позивача заперечив, мотивуючи тим, що відповідачу не були затверджені бюджетні призначення на 2016 рік на проведення відшкодування пільг за послуги звязку, а договір від 18.06.2015 № 304 на 2016 рік не був пролонгований.
		Треті особи підтримали заперечення відповідача проти задоволення позову позивача.
		 
		Ухвалою суду від 21.11.2016 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 12.12.2016 о 15 год. 30 хв.
		У судовому засіданні 12.12.2016 судом було оголошено перерву до 21.12.2016 об 16 год. 00 хв.
		Ухвалою суду від 21.12.2016 розгляд справи був відкладений на 16.01.2017 о 16 год. 50 хв. у зв'язку з залученням до участі у справі третьої особи та необхідністю подання сторонами додаткових доказів по справі.
		Ухвалою суду від 16.01.2017 строк розгляду спору був продовжений на пятнадцять днів, а розгляд справи відкладений на 01.02.2017 о 15 год. 00 хв. у зв'язку з залученням до участі у справі третіх осіб та необхідністю подання сторонами додаткових доказів по справі.
		 
		Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		18.06.2015 між сторонами був укладений договір № 304 про відшкодування витрат за надання телекомунікаційних послуг (користування телефоном) пільговій категорії громадян (далі  договір).
		Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору позивач зобовязався надавати послуги телефонного звязку пільговим категоріям населення відповідно до чинного законодавства України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 „Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету, постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 „Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги позивач зобовязався щомісячно, до 22 числа місяця наступного за звітним, надавати відповідачу: а) акт звірки розрахунків за надані послуги, складений між відповідачем та позивачем; б) розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці згідно з формою „2-пільга (№ з/п, П.І.Б., адреса, ідентифікаційний код пільговика, серія та номер посвідчення, яке підтверджує статус пільговика, нараховані суми за видами послуг „грн....), затвердженою Міністерством праці та соціальної політики України. Відповідач, в свою чергу, зобовязався здійснювати перерахування коштів за надані послуги телефонного звязку категоріям населення, яким відповідно до чинного законодавства встановлені пільги на оплату послуг звязку (за користування телефоном). 
		Згідно з п. 3.1 договору надання послуг звязку (користування телефоном) здійснюється згідно діючих Граничних тарифів з урахуванням ПДВ на загальнодоступні телекомунікаційні послуги, затверджені рішенням Національної комісії з питань регулювання звязку України і зареєстровані у Міністерстві юстиції України. 
		Відповідно до п. 3.2 договору відповідач проводить перерахування коштів субвенції Державного бюджету місцевим бюджетам за надані послуги телефонного звязку пільговим категоріям населення на розрахунковий рахунок позивача на підставі документів, зазначених у п. 2.1.2 даного договору.
		Згідно з п. 6.1 договору даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2015 року або до повного виконання сторонами умов цього договору. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на діючих умовах, якщо за 3 місяці до закінчення терміну його дії жодна з сторін письмово не повідомила про намір розірвати договір.
		Згідно з ч. 7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
		Отже, у договорі сторони узгодили, що за відсутності за 3 місяці до закінчення терміну дії договору письмового повідомлення однієї зі сторін договору іншій про припинення дії договору, договір є пролонгованим на кожний наступний календарний рік на діючих умовах.
		Сторонами визнано, що ані позивач, ані відповідач не звертались у 2015 році з письмовими повідомленнями про припинення дії договору, а отже строк дії договору за згодою сторін був продовжений на 2016 рік.
		На виконання умов договору, позивач протягом січня-вересня 2016 року надав послуги телефонного звязку пільговим категоріям громадян відповідно до чинного законодавства України вартістю 3449637,13 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами звірки розрахунків, листами позивача до районних управлінь соціального захисту населення про надання актів та розрахунків, а також списків абонентів-пільговиків, телефаксограмою від 12.04.2016 № 02-27/44, згідно з якою відповідач просить надавати розрахунки та акти звіряння за надані пільги щомісяця до районних управлінь соцзахисту населення по місту реєстрації пільговика, розрахунками щодо вартості послуг, наданих пільговикам за цей період, та поясненнями позивача.
		Надані позивачем суду акти звірки розрахунків підписані лише позивачем, який пояснив суду, що відповідач не повернув йому ці акти з підписом без обґрунтування причин. В свою чергу, відповідач пояснив суду, що за відсутності бюджетних призначень на 2016 рік на проведення відшкодування пільг за послуги звязку підпису та оплаті ці акти не підлягають.
		Таким чином, станом на час вирішення даного спору відповідач не здійснив перерахування коштів за договором за надані позивачем протягом січня-вересня 2016 року послуги телефонного звязку пільговим категоріям громадян, яким відповідно до чинного законодавства встановлені пільги на оплату послуг звязку (за користування телефоном), сума боргу за договором становить 3449637,13 грн.
		 
		Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позов позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.
		 
		Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
		Відповідно до п. 1 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (далі  Порядок), цей Порядок визначає відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, тимчасової державної допомоги дітям та допомоги по догляду за інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу; компенсації особам, які згідно із статтями 43 і 48 Гірничого закону України мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення; компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян; пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування) за рахунок субвенцій з державного бюджету.
		Згідно з п. 3 Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є  керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).
		Відповідно до п. 8 Порядку отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, тимчасової державної допомоги дітям та допомоги по догляду за інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу; компенсації особам, які згідно із статтями 43 і 48 Гірничого закону України ( 1127-14 ) мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення; компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян; пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування).
		Згідно з ч. 6 ст. 48 БК України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
		Як встановлено судом відповідач зобовязався здійснити перерахування коштів субвенції Державного бюджету місцевим бюджетам за надані послуги телефонного звязку пільговим категоріям населення на розрахунковий рахунок позивача на підставі документів, зазначених у п. 2.1.2 даного договору.
		Господарський суд вважає, що вищенаведені положення договору щодо оплати послуг за умови надходження коштів з бюджету не є відкладальною обставиною у розумінні ч. 1   ст. 212 ЦК України, оскільки дана умова, по-перше, стосується лише обов'язку відповідача, при цьому ніяким чином не обумовлюючи відповідного обов'язку позивача з надання послуг, а по-друге, не відповідає критерію невідомості щодо можливості її настання, оскільки має характер вірогідної, тобто укладаючи договір з такою умовою сторони припускали і розраховували саме на належне виконання свого обов'язку відповідачем та здійснення ним оплати послуг.
		Господарським судом встановлено, що позивач щомісячно надавав управлінням соцзахисту населення документи згідно з п/п. 2.1.2. п. 2.1. договору, проте відповідач не здійснив перерахування коштів за договором за надані позивачем протягом січня-вересня 2016 року послуги телефонного звязку пільговим категоріям громадян, яким відповідно до чинного законодавства встановлені пільги на оплату послуг звязку (за користування телефоном), сума боргу за договором становить 3449637,13 грн.
		При цьому, згідно з ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
		Отже, відсутність бюджетного фінансування відповідача на проведення відшкодування за надані пільги з послуг звязку та оплату заборгованості, яка утворилась за січень-вересень 2016 року, не звільняє його від виконання обовязків за договором.
		За цих підстав, позов позивача слід задовольнити.
		Згідно з ст. 49 ГПК України сплачений позивачем судовий збір підлягає покладенню на відповідача.
		 
		Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Стягнути з Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (вул. Льва Толстого, 7, м. Одеса, 65023, код 36290160) на користь Публічного акціонерного товариства „Укртелеком (бульвар Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 01601, код 21560766) в особі Одеської філії ПАТ „Укртелеком (вул. Коблевська, 39, м. Одеса, 65023, код 01186691) 3449637 (три мільйона чотириста сорок девять тисяч шістсот тридцять сім) грн. 13 коп. боргу та 51744 (пятдесят одну тисячу сімсот сорок чотири) грн. 55 коп. судового збору.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
		Повне рішення складено  06 лютого 2017 р. 
		 
		 
		ОСОБА_8 Бездоля

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...