Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/20808/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2017.
Дата набрання законної сили: 31.01.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		 
		 
		 
		Справа № 11-cc/796/107/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1 
		Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 січня 2017 року  місто Київ
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
		головуючого судді ОСОБА_2 
		суддів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		при секретарі судового засідання ОСОБА_5 
		з участю:
		прокурора ОСОБА_6 
		захисника ОСОБА_7 
		власника майна ОСОБА_8 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах компанії «СпесЕсет Менеджмент Б.В.» та ОСОБА_8 , в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 13 грудня 2016 року,  
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_10 та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться в безготівковому вигляді на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в банку «Вонтобель АГ» (Bank Vontobel AG, м. Цюріх, Швейцарська Конфедерація), що належать компанії «СпесЕсет Менеджмент Б.В.», зокрема ОСОБА_7 , як кінцевому бенефіціару даної компанії.
		Згідно ухвали, слідчий суддя врахувавши наявність сукупності підстав та розумних підозр вважати, що на вказаному рахунку знаходяться грошові кошти, отримані внаслідок скоєння майнового злочину, дійшов до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого.
		Так, в апеляційній скарзі ОСОБА_7 , який діє в інтересах компанії «СпесЕсет Менеджмент Б.В.» просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначає, що слідчим суддею в ухвалі не наведені підстави для накладення арешту передбачені ст. 170 КПК України, а арештоване майно не відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
		Також апелянт зазначає, що безготівкові кошти, не будучі виражені у матеріальній формі, за своєю природою не можуть зберегти на собі будь-яких слідів кримінального правопорушення та додає, що кошти на рахунках компанії це операційний капітал, який формувався не один десяток років від контрактів, інвестицій, кредитних займів та жодного надходження з державного бюджета не існувало.
		Далі, захисник зазначає, що факти описані в фабулах проваджень перевірялися та існують постанови про закриття справ, які відсутні в матеріалах даної судової справи.
		В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 ставить питання про скасування ухвали слідчого судді, у зв`язку з її незаконністю та невідповідністю нормам чинного кримінального процесуального закону, просить відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.
		Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, захисник зазначає, що грошові кошти, що зберігаються на рахунку, зазначеному слідчим у клопотанні, належать не ОСОБА_7 , а самій юридичній особі, яка як і сам ОСОБА_7 не є стороною кримінального провадження. Додає, що слідством не встановлено коло осіб, винних у привласнені коштів УДП «Укрхімтрансаміак», жодній особі не повідомлено про підозру, не обиралися запобіжні заходи, а тому, на думку апелянта, висновок слідчого судді про те, що на вказаному рахунку акумулювалися кошти, отримані від протиправної діяльності службових осіб УДП «Укрхімтрансаміак», є необґрунтованим.
		Далі в апеляційній скарзі, сторона захисту зазначає, що арешт грошових коштів у зазначеному розмірі є незаконним, оскільки кримінальне провадження відкрито за фактом розтрати службовими особами УДП «Укрхімтрансаміак» 130 млн. грн., в той час як арешт накладено на суму безготівкових коштів, яка складає 29,6 млн. доларів США, що є явно не співрозмірним з розміром суми розтрат. 
		Також, захисник вказує на те, що грошові кошти, які зберігаються у безготівкову вигляді неможливо використати під час судового розгляду як докази, оскільки вони не є річчю в розумінні діючого законодавства.
		Крім цього, апелянт зазначає, що матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що ОСОБА_7 є бенефіціарним власником «СпесЕсет ОСОБА_11 », як і не містять доказів наявності будь-якого процесуального статусу останнього.
		Як підсумок, апелянт вказує на відсутність достатніх підстав та розумних підозр вважати, що арештовані грошові кошти є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуті злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримані за рахунок доходів від вчиненого злочину, а обґрунтування необхідності арешту майна слідчим фактично не наведене, оскільки його доводи викладені у виді загальних міркувань та припущень.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_7 та власника майна ОСОБА_8 , які підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити, поясненняпрокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах компанії «СпесЕсет Менеджмент Б.В.» та ОСОБА_8  підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
		Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів,слідчим відділом Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві розслідується кримінальне провадження № 42016101010000230, відомості про яке 16.09.2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
		13.12.2016 року старший слідчий Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_12 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_10 , звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться в безготівковому вигляді на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в банку «Вонтобель АГ», що належать компанії «СпесЕсет Менеджмент Б.В.», зокрема ОСОБА_7 , як кінцевому бенефіціару даної компанії, яке того ж дня задоволено ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва.
		Задовольняючи клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження № 42016101010000230, про накладення арешту на майно, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчого та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, дійшов висновку, що на вказаному рахунку знаходяться грошові кошти, отримані внаслідок скоєння майнового злочину.
		З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.
		При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. 
		Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. 
		Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. 
		Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.
		Так, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» кінцевий бенефіціарний власник (контролер)  фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний влив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов`язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.
		Таким чином, бенефіціарний власник не наділений притаманним власнику правом розпоряджатися всіма активами чи їх значною часткою.
		Враховуючи наведене, висновки слідчого та слідчого судді в оскаржуваній ухвалі про те, що ОСОБА_7 є бенефіціарний власником компанії «СпесЕсет ОСОБА_11 », у зв`язку із чим йому належать кошти на рахунках підприємства, є необгрунтованими, оскільки не підтверджуються доданими до клопотання доказами, та суперечать наведеним положенням Закону. 
		Крім того, обґрунтовуючи необхідність в накладенні арешту, слідчий вказав на те, що проведеним досудовим розслідуванням виявлено розтрати службовими особами УДП «Укрхімтрансаміак» 130 млн. грн. шляхом укладення удаваних угод про надання послуг з ДП «Український державний науково-дослідний і проектний інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу», ТОВ «Вастел», ТОВ «НВС Концепт Буд» та ТОВ «Мескон», що спричинило тяжкі наслідки.
		Разом з тим, сума безготівкових коштів, арештованих на рахунку № НОМЕР_1 відкритому компанією «СпесЕсет Менеджмент Б.В.» у «Вонтобель АГ» складає 29,6 млн. доларів США, що є неспіврозмірним із розміром суми розтрат.
		Обґрунтування того, в результаті якого іншого кримінального правопорушення отримані кошти, які перевищують 130 млн. грн. прокурором надано не було, як не обґрунтовано і причини такого втручання в господарську діяльність іноземного підприємства в частині суми грошових коштів, яка перевищує 130 млн. грн.
		Крім того, як вбачається з матеріалів провадження, старший слідчий ОСОБА_12 ,. звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту є досягнення дієвості цього провадження.
		Разом з тим, вимоги ч. 2 ст. 170 КПК України такої мети не містять.
		Так, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Тобто, звертаючись до суду з клопотанням щодо арешту грошових коштів, слідчий мав чітко навести мету зазначену в законі та довести необхідність арешту саме з цією метою, що у цьому випадку зроблено не було.
		Приймаючи рішення, слідчий суддя на ці порушення слідчого уваги не звернув та задовольнив клопотання.
		Відсутність чіткого визначення мети арешту не дає можливості для вирішення питання про арешт майна.
		На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України та з урахуванням положень ч. 2 ст. 404 КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, апеляційні скарги адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах компанії «СпесЕсет Менеджмент Б.В.» та ОСОБА_8 задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання старшого слідчого, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, з метою вказаною у клопотанні, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.
		Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,  
		УХВАЛИЛА:
		 
		Ухвалу слідчого суддіГолосіївського районного суду міста Києва від 13 грудня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_9 , та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться в безготівковому вигляді на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в банку «Вонтобель АГ» (Bank Vontobel AG, м. Цюріх, Швейцарська Конфедерація), що належать компанії «СпесЕсет Менеджмент, Б.В.», зокрема ОСОБА_7 як кінцевому бенефіціару даної компанії,  скасувати, а апеляційні скарги адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах компанії « СпесЕсет Менеджмент Б.В. » та ОСОБА_8  задовольнити.
		Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_9 про арешт майна. 
		Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
		 
		 
		СУДДІ:
		 
		 
		 
		 
		_____________________ _______________________ ____________________
		  ОСОБА_2  ОСОБА_3   ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...