Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 815/7103/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 08.02.2017. Зареєстровано: 10.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2017.
Дата набрання законної сили: 12.04.2017
Результат оскарження 12.04.2017 Одеський апеляційний адміністративний суд: повернуто скаргу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 815/7103/16 
		ПОСТАНОВА  
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		08 лютого 2017 року   м.Одеса
		У залі судових засідань №29
		Одеський окружний адміністративний суд  у складі:
		Судді                                                                                 Харченко Ю.В.
		При секретарі                                                            Рудченко О.І.
		 
		Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування Наказу №187 о/с від 11.04.2016р., поновлення на посаді, -
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №187 о/с від 11.04.2016р., поновити ОСОБА_1 на службі у званні старшого лейтенанта поліції на посаді заступника командира взводу батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Одеській області.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він не підлягав атестуванню, у звязку з чим дії Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо проведення атестації є протиправними. Зокрема, на думку позивача, наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області його призначено на посаду безстроково, а тому призначення позивача працівником поліції є належним доказом того, що ділові, професійні, особисті якості, освітній та кваліфікаційний рівень визнано достатнім для призначення на відповідну посаду до Національної поліції. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що стаття 57 Закону України «Про Національну поліцію», та пункт 3 розділу І Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої Наказом МВС України від 17.11.2015р. №1465, містять вичерпний перелік підстав для проведення атестування. Також, на думку позивача, атестування проводилось неправомочною комісією, оскільки голова комісії був субєктом, котрий не передбачений Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою Наказом МВС України від 17.11.2015р. №1465; до складу комісії не входив представник профспілкового органу; атестація проводилась не обєктивно: без врахування професійних якостей, характеристик ОСОБА_1, та висновку його безпосереднього керівника.
		Відповідач  Головне управління Національної поліції в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (від 03.02.2017р. вхід.№3267/17), наголошуючи, зокрема, що атестування позивача проведено у межах наданих атестаційним комісіям повноважень, та у спосіб, що передбачено Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою Наказом МВС України від 17.11.2015р. №1465. Також, відповідач зазначає, що атестація призначалась для усіх без винятку поліцейських, які добровільно зареєструвались в ЄЦВТМ, та залучені до списків поліцейських, які підлягають атестуванню для оцінки ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівня поліцейських, що відповідає ч.1 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію». Зокрема, позивач добровільно зареєструвався в ЄЦВТМ, та з'явився для проходження атестації, за наслідками проведення якої атестаційною комісією прийнято рішення щодо невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді, у звязку з чим він підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
		Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Таким чином, з урахуванням того, що представник відповідача  Головного управління Національної поліції в Одеській області до суду не з»явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, та своєчасно, а також зважаючи на відсутність потреби у витребуванні додаткових доказів, виклику у судове засідання свідка, експерта, судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України.
		 
		Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
		 
		Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, 11.04.2016р. Головним управлінням Національної поліції в Одеській області винесено Наказ №187 о/с, котрим, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», звільнено зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, заступника командира взводу батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Одеській області з 12.04.2016р., за п.5 ч.1 ст.77 Закону України Про Національну поліцію, через службову невідповідність.
		Не погодившись із Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 11.04.2016р. №187 о/с, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даною позовною заявою.
		Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування Наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №187 о/с від 11.04.2016р., та поновлення ОСОБА_1 на службі у званні старшого лейтенанта поліції на посаді заступника командира взводу батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Одеській області, є обґрунтованими, правомірними, та такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.
		Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявної у матеріалах справи належним чином засвідченої копії витягу з Наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 07.11.2015р. №88 о/с, відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_1 з 07.11.2015р. призначено на посаду заступника командира взводу батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Одеській області як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ в порядку переатестування, та присвоєно йому спеціальне звання - «старший лейтенант поліції».
		Отже, на думку суду, при призначенні позивача - ОСОБА_1 на службу в поліції на вищевказану посаду Головним управлінням Національної поліції в Одеській області фактично визнано позивача таким, що відповідає вимогам до поліцейських, визначеним Законом України «Про Національну поліцію».  
		29.01.2016р. з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів на підставі глибокого і всебічного вивчення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри, можливого вирішення питання щодо призначення на вищу посаду, переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої Наказом МВС України від 17.11.2015р. №1465, Головним управлінням Національної поліції в Одеській області винесено Наказ «Про організацію проведення атестування поліцейських ГУНП в Одеській області» №133, пунктами 1, 2 якого наказано: провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Одеській області та підпорядкованих йому підрозділів, починаючи з 19 лютого 2016року; утворити атестаційні комісії ГУНП №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10 засідання яких проводити в робочі дні, починаючи з 29 лютого 2016року, з 09.00 до 18.00 за адресою: м.Одеса, вул.Преображенська,44.
		З матеріалів справи вбачається, що 05.02.2016р. відповідно до ст.57 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої Наказом МВС України від 17.11.2015р. №1465, та Наказу ГУНП в Одеській області від 29.01.2016р. №133 «Про організацію проведення атестування поліцейських ГУНП в Одеській області», Головним управлінням Національної поліції в Одеській області складено Доручення «Про реєстрацію працівників ГУНП для проходження атестування» №53, підпунктом 1.1 пункту 1 якого керівниками підрозділів ГУНП в Одеській області доручено з 05.02.2016р. до 10.02.2016р. організувати та провести реєстрацію працівників, які виявили бажання пройти атестування, шляхом заповнення web-форми у внутрішній мережі МВС. 
		Судом зясовано, що 18.02.2016р. відповідно до вимог статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», підпункту 2 пункту 2 розділу ІІ Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої Наказом МВС України від 17.11.2015р. №1465, з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри, Головним управлінням Національної поліції в Одеській області прийнято Наказ «Про затвердження персонального складу атестаційної комісії ГУНП в Одеській області» №285, котрим затверджено персональний склад Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції в Одеській області, а саме: голова комісії  підполковник поліції ОСОБА_2, головний інспектор Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України; члени комісії: ОСОБА_3  представник «Телерадіокомпанія «РІО»; ОСОБА_4- представник ГО «ВО Автомайдан»; секретар комісії  ОСОБА_5, інспектор батальйону 4 Управління патрульної поліції у м.Одеса Департаменту патрульної поліції  Національної поліції України.
		З матеріалів справи також вбачається, що 29.02.2016р. позивач  ОСОБА_1 пройшов атестування, за результатами якого Атестаційною комісією №13 Головного управління Національної поліції в Одеській області на голосування поставлено рішення, а саме: « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», за наслідками якого означене рішення членами атестаційної комісії підтриманого одноголосно, що підтверджується  наявним у матеріалах справи відповідним Протоколом ОП№15.00004134.0024711 від 29.02.2016року.
		Судом встановлено, що Атестаційною комісією №13 Головного управління Національної поліції в Одеській області відносно ОСОБА_1 складено Атестаційний лист у розділі ІV- «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» якого зазначено: - « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність».
		Між тим, суд не погоджується з означеною позицією Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції в Одеській області, виходячи з наступного.
		Правові засади організації, та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015р. №580-VІІІ (зі змінами та доповненнями), згідно з ч.ч.1,2 ст.1 якого Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
		Відповідно до ч. 1  ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
		Зокрема, згідно з ч.2  ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію"   атестація проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3)  для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
		Наведені у частині 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" підстави для проведення атестації є вичерпними.
		Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками (ч.3  ст.57 Закону України "Про Національну поліцію").
		Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також пункт 3  розділу І Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015року №1465 (зі змінами та доповненнями).
		Отже, з вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що прийняття рішення про проведення атестації відносно конкретного поліцейського та, власне, проведення атестації може мати місце у виключних випадках, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
		При цьому, такі підстави для проведення атестації, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби; метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.
		Означене також узгоджується із висновком Верховного Суду України, викладеним у Постанові від 11 березня 2014року у справі №21-13а14.
		Відповідно до ч.ч.4,5  ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію"  рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із  законом  та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами. Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.
		Отже, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що під час атестації перевіряється чи відповідають займаній посаді ділова кваліфікація, рівень знань і навичок, інші суспільно значущі якості поліцейського. Атестація повинна сприяти поліпшенню якісного складу поліцейських, їх ефективному використанню, росту професійної компетентності, підвищенню кваліфікації, посиленню організованості, відповідальності, дисциплінованості. Атестація має здійснюватися на засадах законності, об'єктивності, гласності, колегіальності, неупередженості.
		Відповідно до пункту 16 Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015року №1465, атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
		Таким чином, з аналізу вищевказаної норми вбачається, що приймаючи спірне рішення стосовно атестованого працівника поліції, атестаційна комісія повинна прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням усіх визначених критеріїв. Водночас, в атестаційному листі щодо висновку про те, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, атестаційною комісією не наведено жодної підстави, за наявності котрої комісія дійшла даного висновку, та якими критеріями керувалися члени комісії, приймаючи вказане рішення.
		Судом зясовано, що в розділі I Атестаційного листа заступника командира взводу батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_1 зазначено, що за період служби в органах внутрішніх справ та в органах поліції зарекомендував себе посередньо, досвідченим, але не завжди таким, що використовує свої звання під час несення служби по охороні публічної безпеки в м.Одесі та області. Працює над вдосконаленням службової діяльності, добре знає оперативну обстановку в місті, однак пасивний в роботі щодо покращення маршрутів патрулювання та маневрування нарядами. Допускає помилки під час несення служби, але здатний своєчасно їх виправити, постійно працює над їх недопущенням. З початку року 18 розів задіювався на службу по охороні публічної безпеки у м.Одесі та області. Швидко приймає вірні рішення в складних, екстремальних ситуаціях. Має досвід практичної роботи. Працює над підвищенням результатів службової діяльності. У вирішенні службових питань проявляє принциповість, уміє будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі. Приймає участь у проведенні інструктажів особового складу, який заступає на службу по охороні публічної безпеки, під час яких перевіряє готовність до несення служби. Вміє аргументовано відстояти свою точку зору, наполегливий у досягненні поставлених завдань. Володіє високим почуттям відповідальності за доручену справу. Службові інтереси ставить вище за особисті. У стройовому відношенні підтягнутий, фізично розвинений, добре володіє табельною зброєю, прийоми рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони. Здатний переносити психофізичні навантаження та труднощі по службі. Державну та службову таємницю зберігає. У спілкуванні з громадянами ввічливий, тактовний. У побуті скромний та товариський.
		У звязку з чим, у висновку командира батальйону поліції особливого призначення ГУ НП в Одеській області полковника поліції ОСОБА_6, зазначено, що заступник командира взводу батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_1 займаній посаді відповідає.
		Також, згідно Інформаційної довідки від 15.02.2016р., за підписом командира батальйону поліції особливого призначення ГУ НП в Одеській області полковника поліції ОСОБА_6, заступник командира взводу батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_1 за період служби до дисциплінарної відповідальності притягувався один раз. Діючих стягнень немає. Згідно протоколу (відомостей) прийняття заліків зі службової підготовки за 2014-2015 навчальний рік ОСОБА_1 отримав наступні оцінки із: функціональної підготовки - задовільно; тактико-спеціальної підготовки - задовільно; загально-профільної підготовки - задовільно; вогневої підготовки - задовільно; фізичної підготовки - задовільно. Згідно Закону України "Про очищення влади" відносно ОСОБА_1 проведено перевірку за результатами якої встановлено, що заборони передбачені цим законом на нього не поширюються. Згідно довідки ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 01.10.2015р. за результатами проведеної перевірки ОСОБА_1 у декларацію про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за минулий рік отримано із законних джерел.
		Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до пункту 9     розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію",     працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
		Пункт 10  розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію"  встановлює, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Зазначені в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
		Таким чином, наведені правові норми вказують, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
		При цьому, судом встановлено, що норми Закону України "Про Національну поліцію", у тому числі розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" не передбачають процедури переатестації, та не встановлюють додаткових підстав для атестації.
		Також, пункт 5 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію"      передбачає, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.
		У свою чергу термін "службова невідповідність"     Законом України "Про Національну поліцію" не визначено. Водночас, виходячи із вимог та обмежень, що ставляться до поліцейського, та загального розуміння понять, можливо дійти висновку, що під службовою відповідністю мається на увазі відповідність поліцейського встановленим вимогам, добросовісне виконання вимог законодавства та дисциплінованість. Отже, службова невідповідність - це невідповідність займаній посаді в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби тощо.
		Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що відповідачем  Головним управлінням Національної поліції в Одеській області, на виконання приписів ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження встановлення невідповідності позивача  ОСОБА_1 займаній посаді, як і не доведено, що при прийнятті рішення про невідповідність займаній посаді враховувались обов'язкові критерії, визначені пунктом 16 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015року №1465, і, що за сукупністю оцінки усіх критеріїв позивач презентував себе як некваліфікований працівник. До того ж, вказане рішення не містить мотивів його прийняття, не підтверджується належними доказами, а відтак не може бути підставою для звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції через службову невідповідністю.
		Окрім того, Головним управлінням Національної поліції в Одеській області не доведено неможливості залишення позивача на службі в поліції, та необхідності застосування до нього крайнього заходу у вигляді звільнення через службову невідповідність, оскільки матеріали справи не містять доказів, які б вказували на невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді.
		Відповідно до ст.9 Конституції України, а також ст.17  та ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»  суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень  Європейської конвенції з прав людини  та її основоположних свобод 1950року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
		Аналогічний обовязок Національної поліції України, та її посадових і службових осіб щодо застосування положень Конвенції у своїй діяльності встановлений положеннями ч.2  ст.6 Закону України «Про Національну поліцію».     
		Оскільки негативне рішення атестаційної комісії тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи зі служби через службову невідповідність, таке рішення, незалежно від форми його оформлення (протокол, окремий акт тощо), повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття.
		Принцип обґрунтованості рішення субєкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), за результатами оцінки усіх фактів та обставин, що мають значення.
		Європейський Суд з прав людини у п.58 Рішення від 10 лютого 2010року у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. При цьому, орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
		Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскільки оскаржуваний Наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 11.04.2016р. №187 о/с щодо звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, заступника командира взводу батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Одеській області, за п.5 ч.1 ст.77 Закону України Про Національну поліцію, через службову невідповідність, прийнято, зокрема, на підставі рішення Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції в Одеській області від 29.02.2016р., зазначеного в розділі ІV Результати атестування (висновок атестаційної комісії) атестаційного листа, а саме:  4  займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, котре судом визнано протиправним, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування Наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №187 о/с від 11.04.2016р., є правомірними, та такими, що підлягають задоволенню.
		Оскільки нормами Закону України "Про Національну поліцію" не врегульовано питання процедури поновлення на посаді поліцейських, звільнення яких визнано судом незаконним, суд згідно положень  ч.7 ст.9 КАС України застосовує до спірних правовідносин положення  КЗпП України, якими вказані питання врегульовано.
		Відповідно до ч.1  ст.235 КЗпП України  у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
		Таким чином, оскільки судом встановлено протиправність винесення Головним управлінням Національної поліції в Одеській області спірного Наказу від 11.04.2016р. №187 о/с, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо поновлення старшого лейтенанта поліції на посаді заступника командира взводу батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Одеській області, також підлягають задоволенню.
		Вищевикладене спростовує твердження відповідача наведені у письмових запереченнях на адміністративний позов.
		Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.     
		Згідно з ч.1 ст.69 та ч.ч.1,4 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
		Відповідно до ч.ч.1,3 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 правомірні, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню повністю. 
		Згідно з п.3 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
		 
		Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, ч.6 ст.128, ст.ст.158-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування Наказу №187 о/с від 11.04.2016р., поновлення на посаді, задовольнити.
		2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №187 о/с від 11.04.2016р. щодо звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, заступника командира взводу батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Одеській області з 12.04.2016р., за п.5 ч.1 ст.77 Закону України Про Національну поліцію, через службову невідповідність.
		3. Поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді заступника командира взводу батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Одеській області з 12.04.2016р.
		 
		Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника командира взводу батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Одеській області підлягає негайному виконанню, відповідно до п.3 ч.1 ст.256 КАС України.
		 
		Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
		Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.
		 
		Суддя                        Харченко Ю.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...