Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/5581/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; акцизного податку.
Надіслано для оприлюднення: 09.02.2017. Зареєстровано: 12.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 13.02.2017.
Дата набрання законної сили: 16.02.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		           30 січня 2017 року                                  м. Київ                              К/800/22858/16 
		Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
		головуючого                                                  Степашка О.І.
		суддів:                                                            Олендера І.Я.
		                                                                      Островича С.Е.
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
		на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.06.2016 
		та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2016
		у справі №   826/5581/16
		за позовом           Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» 
		до                     Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників 
		про                     визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Публічне акціонерне товариство «Укрнафта»  (далі  по тексту - позивач, ПАТ «Укрнафта») звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі по тексту - відповідач, Міжрегіональне ГУ ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників) про визнання протиправними дій відповідача щодо складання та затвердження акту опису майна позивача у податкову заставу від 25.03.2016 №8; визнання протиправною відмови відповідача, викладеної в листі від 24.03.2016 №6455/10/28-10-23-26, щодо включення природного газу ПАТ «Укрнафта» власного видобутку 2006 року в обсязі 2061805,134 тис. куб. м. до опису майна у податкову заставу; зобов'язання відповідача здійснити опис природного газу ПАТ «Укрнафта» власного видобутку 2006 року в обсязі 2061805,134 тис. куб. м. у податкову заставу.
		Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.06.2016, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2016,  позов задоволено. 
		В касаційних скаргах ПАТ «Укртрансгаз» та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.10.2014 Міжрегіональним ГУ Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників було винесено вимогу №296-25, якою визначено загальну суму податкового боргу платника податків - ПАТ «Укрнафта» за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 31.10.2014, а також прийнято рішення про опис майна позивача у податкову заставу.
		У зв'язку з цим відповідачем було направлено Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» (далі - НАК «Нафтогаз України») лист від 04.09.2015 №31473/10/28-10-23-26 «Про надання інформації», в якому викладено прохання підтвердити наявність у підземних сховищах природного газу ПАТ «Укрнафта» в обсязі 2061805,134 тис. куб. м. та можливість опису зазначеного природного газу в податкову заставу.
		Листом від 17.09.2015 №14-6457/12-15 НАК «Нафтогаз України» повідомила відповідача про те, що природний газ в обсязі 2061805,134 тис. куб. м., видобутий ПАТ «Укрнафта» у 2006 році, був використаний населенням у 2007-2008 роках та документально не оформлений.
		22.03.2016 відповідачем на адресу позивача було направлено лист №6089/10/28-10-23-26 з вимогою надати у термін до 24.03.2016 о 16 год. 00 хв. податковому керуючому перелік активів ПАТ «Укрнафта» та повідомлено позивача про те, що в разі ненадання переліку активів у встановлений строк, відповідно до п.89.5 ст.89, ст.91 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), будуть вжиті заходи щодо опису майна (готової продукції), на яке платник набуде права власності у майбутньому.
		Листом від 23.03.2016 №10/720 ПАТ «Укрнафта» надало перелік активів для опису у податкову заставу, а саме - природний газ в обсязі 2061805,134 тис. куб. м. загальною вартістю 13607913884,40 грн.
		24.03.2016 відповідачем на адресу ПАТ «Укрнафта» було направлено лист №6544/10/28-10-23-26, в якому з посиланням на лист НАК «Нафтогаз України» від 17.09.2015 №14-6457/12-15 зазначено про те, що станом на 24.03.2016 у нього відсутні підстави для опису природного газу в обсязі 2061805104,0 тис. куб. м. та запропоновано позивачу у термін до 25.03.2015 о 12 год. 00 хв. надати податковому керуючому перелік активів ПАТ «Укрнафта» для подальшого їх опису у податкову заставу.
		Листом від 23.05.2016 №10/742 ПАТ «Укрнафта» повторно надало перелік активів для опису у податкову заставу, а саме - природний газ в обсязі 2061805,134 тис. куб. м. загальною вартістю 13607913884,40 грн. та повідомило про те, що інформація щодо обсягу природного газу в ПСГ ПАТ «Укртрансгаз», в тому числі і газу ПАТ «Укрнафта», отримана МГУ ДФС у 2015 році від НАК «Нафтогаз України», не є офіційними даними щодо обсягу природного газу, який може бути наданий в податкову заставу.
		25.03.2016 відповідачем було складено акт опису майна №8, відповідно до якого проведено опис майна позивача в податкову заставу, а саме 320 свердловин на родовищах західного регіону України відповідно до переліку наведеного в акті. 
		28.03.2016 відповідачем на адресу ПАТ «Укртрансгаз» було направлено лист №6581/10/28-10-23-26 щодо підтвердження наявності у підземних сховищах природного газу ПАТ «Укрнафта» в обсязі 2061805,134 тис. куб. м.
		Листом від 01.04.2016 №5073/6-004 ПАТ «Укртрансгаз» повідомило про те, що обсяги природного газу ПАТ «Укрнафта», зазначені у запиті від 28.03.2016, відсутні.
		Листом від 22.04.2016 №9348/10/28-10-17-02-26 відповідач з посиланням на лист ПАТ «Укртрансгаз» від 01.04.2016 №5073/6-004 повідомив ПАТ «Укрнафта» про відсутність підстав для опису природного газу в обсязі 2061805,134 тис. куб. м.
		Водночас, факт наявності у позивача природного газу власного видобутку 2006 року в обсязі 2061805,134 тис. куб. м. та перебування цього газу у підземних сховищах газу та газотранспортній системі ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», а також наявність у позивача права вільно розпоряджатися зазначеним природним газом встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили, а саме: рішенням Господарського суду м. Києва від 20.01.2011 у справі №6/521, залишеним в силі постановою Вищого господарського суду м. Києва від 19.05.2014, та постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2009 у справі №6/489, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2010.
		Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
		Згідно з пунктом 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
		Відповідно до статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
		З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
		До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
		Відповідачем 31.10.2014 винесено вимогу №296-25, якою визначено загальну суму податкового боргу позивача у розмірі 28500065,95 грн. станом на 31.10.2014 та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, відповідно до якого вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) позивача у податкову заставу.
		Листом № 10/720 від 23.03.2016 «Про надання інформації щодо ліквідного майна ПАТ «Укрнафта», яке можу бути використане як джерело погашення податкового боргу» позивачем у відповідь на лист відповідача № 6089/10/28-10-23-26 від 22.03.2016 яким його було зобов'язано у термін до 24.03.2016 о 16.00 надати податковому керуючому, призначеному наказом № 109 від 03.02.2015 перелік активів для опису у податкову заставу, надав перелік активів для опису у податкову заставу, а саме - природний газу у обсязі 2061805,134 тис. куб. м. загальною вартістю 13607913884,40 грн.
		Відповідачем опис активів, які були надані позивачем для опису у податкову заставу, а саме, природного газу у обсязі 2061805,134 тис. куб. м. загальною вартістю 13607913884,40 грн. проведено не було з посиланням на лист Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» № 14-6457/12-15 від 17.09.2015, про що позивача повідомлено листом №6544/10/28-10-23-26 від 24.03.2016.
		Листом № 10/742 від 26.05.2016 позивач повторно надав перелік активів для опису у податкову заставу, а саме - природний газ обсязі 2061805,134 тис. куб. м. загальною вартістю 13607913884,40 грн. та повідомило про те, що інформація щодо обсягу природного газу в ПСГ ПАТ «Укртрансгаз», в тому числі і газу ПАТ «Укрнафта», отримана МГУ ДФС у 2015 році від НАК «Нафтогаз України», не є офіційними даними щодо обсягу природного газу, який може бути наданий в податкову заставу.
		До зазначеного листа позивачем було додано копії актів закачки газу в ПСЕ та копії судових рішень у господарській справі № 6/521.
		У частинах 1, 2 статті 321 Цивільного кодексу України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. 
		Наявність у платника податків податкового боргу є правовою підставою для передачі його майна відповідної вартості у податкову заставу з метою забезпечення виконання ним податкових зобов'язань.
		Водночас, платнику податків як власнику надано пріоритетне право визначати, яке саме його майна бути передано у податкову заставу. 
		Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, наявність у позивача природного газу власного видобутку 2006 року в обсязі 2061805,134 тис. куб. м. та право вільно розпоряджатися зазначеним майном підтверджується судовими рішеннями, які набрали законної сили та, у відповідності до частини 5 статті 124 Конституції України, є обов'язковими для виконання на всій території України (рішенням Господарського суду м. Києва від 20.01.2011 у справі №6/521, залишеним в силі постановою Вищого господарського суду м. Києва від 19.05.2014, та постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2009 у справі №6/489, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2010), і такі обставини, згідно з частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, мають преюдиційне значення для вирішення даної справи. 
		При цьому, судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що листи НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Укртрансгаз», на які відповідач посилається як на доказ відсутності у позивача зазначеного газу, з урахуванням вищевикладеного, не є належними і допустимими доказами у розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України і не підтверджують ані правомірності його дій щодо відмови у включенні природного газу ПАТ «Укрнафта» власного видобутку 2006 року в обсязі 2061805,134 тис. куб. м. до майна, переданого в податкову заставу, ані правомірності складання ним акту опису від 25.03.2016 №8 відносно зовсім іншого майна позивача.
		Відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2011 у справі №6/521 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» до Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про зобов'язання не чинити перешкоди у розпорядженні майно, яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду міста Києва від 19.05.2014, обставини перебування природного газу позивача власного видобутку 2006 року в обсязі 2061805,134 тис. куб.м. в підземних сховищах газу та газотранспортній системі Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» підтверджені первинними документами, поданими суду позивачем, та встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2009 по справі №6/489, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2010.
		Також зазначеним рішенням суду встановлено, що позивач має право вільно та без обмежень розпоряджатись зазначеним природним газом.
		Таким чином, факт перебування природного газу позивача власного видобутку 2006 року в обсязі 2061805,134 тис.куб.м. в підземних сховищах газу та газотранспортній системі Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» станом на 20.01.2011 та 19.05.2014 та наявність у позивача права вільно та без обмежень розпоряджатись зазначеним природним газом встановлено рішеннями суду, які набрало законної сили.
		З огляду на зазначене, факти викладені в листі № 14-6457/12-15 від 17.09.2015 Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» спростовуються фактами встановленими рішенням суду, яке набрало законної сили та в матеріалах справи наявні докази на підтвердження факту того, що станом на 25.03.2016 відповідач був обізнаний про вказані обставини.
		Крім того, відповідачем не надано суду жодних обґрунтувань щодо правових підстав направлення Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» запиту щодо підтвердження наявності у підземних сховищах природного газу позивача в обсязі 2061805,134 тис. куб. м. та можливості опису зазначеного природного газу в податку заставу, як і доказів на підтвердження правомірності посилань на лист суб'єкта господарювання, який не є власником майна, яка підлягає опису у податкову заставу, а здійснює лише функції щодо його зберігання, як на обставину, яка зумовлює неможливість опису відповідного майна у податкову заставу, у той час, як положеннями чинного законодавства відповідних повноважень податкового органу не передбачено. 
		Також зазначеним рішенням суду встановлено, що позивач має право вільно та без обмежень розпоряджатись зазначеним природним газом.
		Отже, посилання відповідача на лист ПАТ «Укртрансгаз» № 5073/6-004 від 01.04.2016 не приймаються судом до уваги з огляду на те, що викладене у вказаному листі спростовується висновками рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2011 у справі № 6/521, яке набрало законної сили.
		Відповідно до акту опису майна № 8 від 25.03.2016 у податкову заставу проведено опис 320 свердловин на родовищах західного регіону України відповідно до переліку наведеного в акті.
		Факт того, що вказане в зазначеному акті майно позивачем не було включено до переліку активів, які позивач надав для їх включення до акту опису у податкову заставу підтверджується наявними в матеріалах справи копіями листів № 10/720 від 23.03.2016 та № 10/742 від 26.05.2016. 
		З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що відповідачем за відсутності на те правових підстав не було здійснено опис у податкову заставу активів наданих позивачем, а саме - природного газу у обсязі 2061805,134 тис. куб. м. загальною вартістю 13607913884,40 грн. та відмовлено у включенні відповідних активів до акту опису листі №6455/10/28-10-23-26 від 24.03.2016, та здійснено опис майна, яке не було визначено позивачем.
		За таких обставин та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
		Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби відхилити.
		Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.06.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2016 залишити без змін. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
		 
		 
		Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)І.Я. Олендер (підпис)С.Е. Острович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...