Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/11104/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 12.02.2017. Зареєстровано: 12.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2017.
Дата набрання законної сили: 14.03.2017
Результат оскарження 14.03.2017 Київський апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02.02.2017Справа №910/11104/16
		Господарський суд міста Києва в складі: 
		головуючого судді                                                                                  Привалова А.І.
		при секретарі                                                                                                Купній В.В.
		 
		розглянувши справу № 910/11104/16 
		за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю «Спецсервіс Київ»
		до                  товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інвестспецкомплекс» 
		про                стягнення 178 911,60 грн.      
		 
		та за зустрічним позовом  товариства з обмеженою відповідальністю 
		                                               "Компанія "Інвестспецкомплекс"
		до                                            товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсервіс Київ"
		про                                         компенсацію витрат на суму 268 334,84 грн. у порядку статті 
		                                               1160 Цивільного кодексу України           
		                                         
		Представники сторін: 
		від позивача (відповідача за зустрічним позовом):  Сливоцький Р.В., довіреність № 01/06 від 01.06.2016р.; Васильєв С.В., довіреність № 12/12 від 12.12.2016р.; Бреднєв О.О., довіреність № 01/02 від 01.02.2017р.;
		від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Кайло І.Ю., довіреність № 2 від 27.12.2016р. 
		обставини справи:
		 
		До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Спецсервіс Київ» з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інвестспецкомплекс» про стягнення 178 911,60 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору підряду № 01/10-01 від 01.10.2015р. у встановлений строк не виконав на всю суму авансового платежу необхідний обсяг робіт, у зв'язку з чим позивач надіслав повідомлення про відмову від договору підряду та звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 178 911,60 грн., на яку не були виконані підрядні роботи за договором.  
		       Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2016р. порушено провадження у справі  № 910/11104/16, розгляд справи призначений  на 14.07.2016р.
		До початку розгляду справи через загальний відділ господарського суду 11.07.2016р. від відповідача надійшла зустрічна позовна заява про компенсацію витрат на суму 268 334,84 грн. у порядку 1160 Цивільного кодексу України.
		Зустрічний позов обґрунтований тим, що позивачем за зустрічним позовом повністю були виконані підрядні роботи, визначені умовами договору, проте на даний час відповідачем залишаються не компенсованими, у порядку ст. 1160 ЦК України, витрати позивача в інтересах відповідача за зустрічним позовом на загальну суму 268 334,84 грн.   
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2016р. суд прийняв зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інвестспецкомплекс» про компенсацію витрат на суму 268 334,84 грн. у порядку 1160 Цивільного кодексу України для спільного розгляду з первісною позовною заявою
		В судовому засіданні 14.07.2016р. представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю ознайомитись з зустрічною позовною заявою.
		Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду було оголошено перерву до 02.08.2016р.
		Присутній у судовому засіданні 02.08.2016р. представник позивача просив задовольнити первісний позов та відмовити в задоволенні зустрічного позову, посилаючись на невиконання відповідачем всього обсягу робіт передплаченого на підставі Договору підряду № 01/10-01від 01.10.2015р.
		Представник відповідача заперечив проти задоволення первісного позову та просив задовольнити зустрічну позовну заяву, зазначивши про те, що виконав усі передбачені умовами  Договору підряду № 01/10-01від 01.10.2015р. роботи в повному обсязі.
		Під час дослідження матеріалів справи, суд встановив, що як позивач, так і відповідач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилаються на акти виконаних підрядних робіт, складених в односторонньому порядку, що робить неможливим визначення точного об'єму робіт, виконаних на підставі  Договору підряду № 01/10-01від 01.10.2015р. та їх загальну вартість, тобто для повного з'ясування всіх обставин справи необхідні спеціальні знання, якими суд не володіє.
		З'ясувавши обставини й дослідивши матеріали справи, врахувавши, що позивач і відповідач наголошують на виконанні різного об'єму робіт за Договором підряду № 01/10-01 від 01.10.2015р. і це впливає на визначення вартості цим робіт, суд дійшов висновку, що для об'єктивного та правильного вирішення спору потрібні спеціальні знання в сфері визначення обсягу виконаних робіт і їх вартості.
		Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні було оголошено перерву до 11.08.2016р. та запропоновано сторонам надати свої пропозиції щодо експертної установи, якій може бути доручено проведення судової експертизи по даній справі, а також навести можливий перелік питань, які необхідно поставити на вирішення судової експертизи.
		Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив та будь-яких заяв або клопотань суду не подав.
		Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) подав 10.08.2016р. через загальний відділ господарського суду клопотання щодо проведення судової технічної експертизи основного тексту Договору  підряду № 01/10-01 від 01.10.2015р. та додатків до нього,  а також судової будівельно-технічної експертизи щодо об'єму та вартості виконаних робіт. При цьому, відповідач за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) зазначив можливий перелік питань та в якості експертної установи запропонував Київський науково-дослідний інститут судових експертиз.
		Суд, розглянувши клопотання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) щодо проведення судової експертизи, дійшов висновку про його часткове задоволення, а саме: в частині призначення судової будівельно-технічної експертизи щодо об'єму та вартості виконаних робіт за Договором підряду № 01/10-01 від 01.10.2015р., в частині проведення судової технічної експертизи договору та його додатків - відмовлено, оскільки предметом спору у даній справі не являється правомірність укладання сторонами  Договору  підряду № 01/10-01 від 01.10.2015р.
		Ухвалою  Господарського суду міста Києва від 11.08.2016р. призначено у справі №910/11104/16 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі №910/11104/16 на час проведення судової будівельно-технічної експертизи.
		23.11.2016р. на адресу Господарського суду міста Києва надійшов лист від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, в якому зазначалось, що станом на 08.11.2016р. попередня оплата за проведення експертизи не виконана, в зв'язку з чим ухвала Господарського суду міста Києва від 11.08.2016р. залишається без виконання. 
		Ухвалою  Господарського суду міста Києва від 25.11.2016р. поновлено провадження у справі № 910/11104/16 та розгляд справи призначений на 12.12.2016р.
		Присутні в судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги за первісним позовом у повному обсязі.
		Представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог за первісним позовом та просив задовольнити зустрічний позов.
		Крім того, представники сторін повідомили суду про небажання проводити судову будівельну-технічну експертизу по даній справі.
		Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, дійшов висновку про необхідність витребування нових доказів у справі.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2016р. розгляд справи відкладено на 10.01.2017р., у зв'язку із необхідністю витребування нових доказів по справі.
		Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні 10.01.2017р. подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із наданням йому справи на ознайомлення.
		Представник позивача за первісним позовом проти клопотання відповідача не заперечував.
		Представник позивача за первісним позовом надав додаткові пояснення по справі та відзив на зустрічний позов.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2017р. розгляд справи відкладено на 26.01.2017р., у зв'язку з неподанням усіх витребуваних судом документів.
		Присутні в судовому засіданні 26.01.2017р. представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) підтримали заявлені позовні вимоги та просили відмовити в задоволенні зустрічного позову.
		Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) подав клопотання про долучення до матеріалів справи витребуваних судом доказів.
		Представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) заявили усне клопотання про перенесення розгляду справи та надання їм можливості ознайомитись з поданими відповідачем в судовому засіданні доказами.
		Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні було оголошено перерву до 02.02.2017р.  
		30.01.2017р. через загальний відділ господарського суду від представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про здійснення технічної фіксації судового засідання.  
		Відповідно до ст.81-1 ГПК України, фіксування судового процесу в судовому засіданні 02.02.2017р. здійснено за допомогою технічних засобів комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду». 
		Присутні в судовому засіданні 02.02.2017р. представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) підтримали заявлені позовні вимоги та просили відмовити в задоволенні зустрічного позову.
		Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) подав додаткове пояснення по справі та клопотання про виклик в порядку ст.  30 ГПК України інженера технічного нагляду Бобка, який підписував акти приймання виконаних робіт від 18.11.2015р., від 10.12.2015р., від 11.01.2016р., а також просив відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.
		Представники позивача за первісним позовом заперечили щодо виклику зазначеної особи та зазначили, що Бобко не є їх працівником та будь-які відомості щодо зазначеної особи в них відсутні. 
		Суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) щодо виклику в судове засідання інженера технічного нагляду Бобка з огляду на відсутність відомостей, з яких вбачається, що вказана особа може надати пояснення відносно питань, які стосуються розгляду даної справи.  
		     Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих  сторонами, у нарадчій кімнаті.
		     Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. 
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		01.10.2015р. ТОВ «Спецсервіс Київ» (за договором - замовник) та ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс» (за договором - підрядник) було укладено Договір підряду № 01/10-01, відповідно до умов п. 1.1. замовник доручає, а підрядник бере на себе обов'язок з виконання робіт по встановлення системи автоматичного водяного спринклерного пожежогасіння блоку 12 (секцій № 13 і № 14. Відмітка + 6,440 (зона під покриттям) (далі - роботи) на об'єкті замовника: «Громадсько-торгівельний центр «Блокбастер Молл», який знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Московський, 36.
		Відповідно до п. 2.1. договору, склад і обсяг робіт, який повинен виконати підрядник за цим договором, визначений сторонами в додатках до цього договору (договірна ціна), які є невід'ємною частиною договору.
		Підрядник зобов'язується виконати, передбачені п. 1.1. цього договору, роботи відповідно до Графіка виконання робіт (Додаток № 3 до договору). Термін виконання робіт в цілому або окремої їх частини також можуть бути визначені сторонами у відповідних протоколах нарад, нарядах, графіках та інших документах, підписаних сторонами (п. 2.2. договору).    
		Згідно з п. 3.2. договору, ціна договору визначається згідно додатків до договору (договірна ціна).
		У п. 3.4. договору сторони визначили, що оплата робіт за цим договором здійснюється в наступному порядку:
		- 3.4.1. Протягом 15 банківських днів з моменту отримання від підрядника письмового запиту на отримання авансового платежу на виконання робіт, замовник перераховує на поточний рахунок підрядника авансовий платіж на підставі рахунку-фактури, наданого підрядником.
		- 3.4.2. Розрахунки за виконані роботи за цим договором здійснюються замовником за фактично виконані обсяги роботи за звітний період, на підставі підписаним сторонами актів прийняття виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, і проводяться протягом п'яти банківських днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін актів виконаних робіт та довідки про вартість робіт.
		Як вбачається з матеріалів справи сторонами було підписано та скріплено печатками додатки до Договору підряду № 01/10-01 від 01.10.2015р.: № 1 - Договірна ціна; № 2 - Графік фінансування робіт; № 4 - Класифікатор видів порушень порядку виконання робіт, трудової дисципліни, техніки безпеки та охорони праці, пожежної та санітарно-епідеміологічної безпеки, охорони навколишнього середовища, зелених насаджень і землі під час проведення робіт за договором.
		При цьому, Додаток № 3 - Графік виконання робіт, який передбачено п.2.2. договору, сторонами підписаний не був, що вбачається з пояснень наданих суду під час розгляду справи.
		На виконання умов договору позивачем за первісним позовом на підставі платіжних доручень № 455 від 03.10.2015р. та № 456 від 05.10.2015р.  з посиланням на номер договору у рядку «призначення платежу» перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 1 050 000,00 грн. в якості авансового платежу на виконання робіт.
		За твердженнями позивача за первісним позовом, у січні 2016 року відповідач без жодних пояснень у будь-якому вигляді  зупинив виконання робіт на об'єкті. Тому позивачем було проведено обстеження та складено акти про фактично виконані відповідачем обсяги робіт від 18.11.2015р., від 10.12.2015р., від 11.01.2016р. (т. 1 а.с. 68-75), яким підтверджено, що вартість виконаних будівельних робіт та витрачених матеріалів у відповідності до узгоджених цін (Додаток № 1 до договору) з ПДВ становить 871 088,40 грн. 
		Зважаючи на те, що позивачем було сплачено 1 050 000,00 грн. в якості авансового платежу, а відповідачем виконані роботи лише на суму 871 088,40 грн., відповідно позивачу завдано збитків на суму 178 911,60 грн.
		Як вказує позивач за первісним позовом, листом за вих. № 03/08 від 08.02.2016р. він повідомив відповідача про розірвання договору підряду в односторонньому порядку, у зв'язку з систематичним порушенням умов договору підрядником та вимагав відшкодувати збитки в сумі 178 911,60 грн. за оплачені та не виконані роботи. Доказів направлення вказаного листа позивачем суду надано не було, при цьому відповідач факт отримання вказаного листа 08.02.2016р. заперечив.
		22.02.2016р. позивач рекомендованою поштою надіслав на адресу відповідача претензію б/н від 19.02.2016р. з вимогою відшкодувати збитки, до якої додав лист за вих. № 03/08 від 08.02.2016р. про розірвання договору підряду в односторонньому порядку. Відповідач факт отримання вказаної претензії не заперечує. 
		Оскільки відповідач не задовольнив вимоги позивача, останній звернувся до суду з позовом про стягнення збитків на суму 178 911,60 грн., які виникли, у зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору  підряду № 01/10-01 від 01.10.2015р. щодо обсягу виконаних робіт.
		Разом з цим,  відповідач, заперечуючи проти позову, звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача витрати, понесені в порядку ст.1160 Цивільного кодексу України, в загальній сумі 268 334,84 грн.
		При цьому, позивач за зустрічним позовом, стверджує, що виконав роботи на загальну суму 1 318 334,84 грн., тобто в більшому обсязі, ніж було профінансовано відповідачем, що підтверджується актами №№ 1, 2 приймання-передачі виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-2в) та довідкою про вартість робіт (типова форма КБ-3) за січень 2016 року, які були надіслані на адресу відповідача за зустрічним позовом з листом за № 3-29/02-16 від 29.02.2016р., проте останнім не підписані та не повернуті на адресу підрядника.
		Під час розгляду справи відповідач за зустрічним позовом факт отримання у березні 2016 року вказаних  актів №№ 1, 2 приймання-передачі виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-2в) та довідки про вартість робіт (типова форма КБ-3) за січень 2016 року не заперечував, як не заперечував факт їх не підписання, у зв'язку з їх надходженням після розірвання договору підряду в односторонньому порядку за ініціативою замовника та порушенням умов договору підрядником.
		Водночас, позивач за зустрічним позовом також зазначив проте, що Договір підряду № 01/10-01 від 01.10.2015р. є неукладеним, оскільки сторони не досягли згоди щодо складу і обсягу робіт, графіку виконання робіт та вартості робіт, оскільки на адресу позивача відповідач повернув тільки підписаний примірник договору без додатків.
		Під час розгляду справи суд оглянув оригінали підписаних уповноваженими особами та скріпленими печатками сторін Договору підряду № 01/10-01 від 01.10.2015р. та додатків №№ 1, 2, 4 до нього.  
		Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги як за первісним позовом, так і за зустрічним позовом, задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
		Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до положень частини першої статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
		Згідно зі ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
		Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
		Як вбачається з п. 2.2. договору підряду, строки виконання робіт за договором мали бути узгоджені сторонами у Додатку № 3 - Графік виконання робіт, проте такий додаток сторонами підписаний не був, а відтак сторони не визначили строків виконання робіт за договором.
		Приписами статті 849 Цивільного кодексу України передбачено, що  замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
		Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
		Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
		Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
		Під час розгляду справи судом не встановлено, що замовник (позивач за первісним позовом) звертався до підрядника з вимогами дотримуватись умов договору підряду та надати докази виконання робіт за договором. 
		Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).
		Згідно статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Водночас, судом не приймаються в якості належних доказів, які підтверджують обсяг виконаних підрядником робіт акти приймання виконаних робіт від 18.11.2015р., від 10.12.2015р., від 11.01.2016р., оскільки вказані акти виконаних підрядних робіт не відповідають типовій формі КБ-2в, якими підтверджується обсяг виконаних за договором робіт (пп. 3.4.2. договору), а також вони не скріплені підписами посадових осіб позивача та відповідача, а також їх печатками. 
		Судом також враховано, що позивачем за первісним позовом не додано до матеріалів справи доказів запрошення відповідача на обстеження фактично виконаних за договором підряду робіт та доказів направлення актів приймання виконаних робіт від 18.11.2015р., від 10.12.2015р., від 11.01.2016р. для узгодження відповідачу.
		Таким чином, надані позивачем за первісним позовом до матеріалів справи докази не підтверджують порушення умов  Договору підряду № 01/10-01 від 01.10.2015р. відповідачем в частині строків та обсягів виконання робіт і носять односторонній характер.
		Відповідно до частин 1 та 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
		Поняття збитків надається ст. 22 Цивільного кодексу України, відповідно до якої виділяють дві групи збитків: реальна шкода та упущена вигода. В разі порушення зобов'язання боржником, він зобов'язаний відшкодувати збитки в повному обсязі. 
		Згідно з ч. 1 та 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:
		втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
		доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Відповідно до ст. 623 ЦК України  боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
		Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
		Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. 
		Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме: 
		- протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; 
		- наявність збитків; 
		- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; 
		- вина боржника. 
		Лише за наявності зазначених чотирьох умов настає відповідальність за порушення зобов'язання.
		Наявними у справі доказами позивачем не доведено вину відповідача у завданні збитків на суму 178 911,60 грн., а відтак позовні вимоги за первісним позовом задоволенню не підлягають. 
		Поряд з цим, суд також зазначає, що докази, надані відповідачем в обґрунтування виконаних за договором роботи та придбання і витрачання матеріалів на виконання цих робіт, також є односторонніми.
		При цьому, додані до матеріалів справи видаткові накладні, акти про надання послуг не підтверджують факт їх відношення до виконання умов Договору підряду № 01/10-01 від 01.10.2015р.
		Судом враховано відсутність повідомлення замовника про витрачання коштів на придбання матеріалів за договором і вартість фактично виконаних робіт. Відповідачем вчинено дії на підписання актів виконаних підрядних робіт тільки після отримання від позивача повідомлення про розірвання договору підряду.
		Водночас, з довідки відповідача, яка була додана до клопотання від 26.01.2017р. про долучення доказів до матеріалів справи вбачається, що у Додатку № 1 (Договірна ціна) до Договору підряду № 01/10-01 від 01.10.2015р. не була врахована вартість деяких видів робіт.  
		Суд звертає увагу на положення п. 3.5. договору, в якому визначено, якщо в процесі виконання робіт підрядник виявив необхідність виконання додаткових робіт, які не враховані проектною документацією, у зв'язку з чим підвищується вартість робіт, підрядник зобов'язаний повідомити про це замовника. До виконання таких додаткових робіт підрядник приступає тільки після підписання сторонами додаткової угоди до цього договору про порядок, термін і вартість таких робіт. Якщо без виконання додаткових робіт неможливо належне виконання роботи за цим договором, підрядник призупиняє роботи до отримання відповідного рішення замовника, а така зупинка не буде означати порушення ним термінів виконання робіт.
		Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
		Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно зі ст. 626. Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Відповідно до статті 6 цього ж Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
		Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629. ЦК України).
		Отже, під час розгляду справи сторонами належними засобами доказування не доведено порушення  умов Договору підряду № 01/10-01 від 01.10.2015р. як замовником, так і підрядником за договором. 
		Водночас, суд не наділений спеціальними знаннями для визначення фактичного обсягу виконаних відповідачем за договором підряду робіт, відповідність цих обсягів умовам договору та їх вартість.
		Сторони під час розгляду справи відмовились від проведення судової будівельно-технічної експертизи для підтвердження фактичного обсягу виконаних за договором підряду робіт та їх вартості.
		Також, суд вважає безпідставним посилання позивача за зустрічним позовом на положення ст. 1160 Цивільного кодексу України, оскільки відносини, які виникли між сторонами ґрунтуються на Договорі підряду № 01/10-01 від 01.10.2015р., про що, зокрема, свідчить прийняття позивачем за зустрічним позовом коштів від відповідача у сумі 1 050 000,00 грн. на підставі платіжних доручень № 455 від 03.10.2015р. та № 456 від 05.10.2015р. з посиланням на номер договору у рядку «призначення платежу», і відповідно відносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями глави 61 Цивільного кодексу України    
		З огляду на встановлені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги як за первісним позовом, так і за зустрічним позовом не підтверджуються належними і допустимими доказами; не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а відтак задоволенню не підлягають.
		Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивачів..
		 
		         Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд - 
		 
		В И Р І Ш И В : 
		 
		1. В задоволенні первісного позову відмовити повністю
		2. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю. 
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повне рішення складено: 07.02.2017р.
		 
		 
		Суддя                                                                                                               А.І. Привалов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...