Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/8438/15-г : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		1 лютого 2017 року м. КиївСудова палата у господарських справах
		Верховного Суду України у складі:
		 
		головуючого Жайворонок Т.Є.,  суддів:Берднік І.С., Ємця А.А., - за участю представників: 
		ОСОБА_4 - ОСОБА_5,
		товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД» - Кондратюка А.В., Кондратюка С.В.,
		публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» - Любар-Пурлінської Т.М.,
		публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - Аргат Т.В., Лазовського О.В.,
		Міністерства юстиції України - Станецької О.В., -
		розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Ощадбанк») про перегляд Верховним Судом України рішення Господарського суду м. Києва від 28 травня 2015 року, постанови Київського апеляційного господарського суду від 20 квітня 2016 року та постанови Вищого господарського суду України від 6 липня 2016 року в справі № 910/8438/15-г за позовом ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства «Компанія з управління активами адміністратор пенсійного фонду «Брокбізнесінвест» (далі - ПрАТ «КУА АПФ «Брокбізнесінвест»), товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД» (далі - ТОВ «Капітал Інвест ЛТД»), треті особи: публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» (далі - ПАТ «Брокбізнесбанк»), ПАТ «Ощадбанк», про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, 
		в с т а н о в и л а:
		 
		У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що загальними зборами учасників ТОВ «Капітал Інвест ЛТД» прийнято рішення про надання повноважень генеральному директору цього товариства на укладення договору іпотеки та про надання у заставу нежитлового приміщення з метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором, укладеним між ПАТ «Брокбізнесбанк» і ПАТ «Ощадбанк». На час прийняття цього рішення єдиним учасником і власником ТОВ «Капітал Інвест ЛТД» було ПрАТ «КУА АПФ «Брокбізнесінвест», акціонером якого є позивачка. Посилаючись на те, що директор ПрАТ «КУА АПФ «Брокбізнесінвест», надаючи згоду ТОВ «Капітал Інвест ЛТД» на укладення договору іпотеки та про надання у заставу нежитлового приміщення, перевищив надані йому повноваження, ОСОБА_4 просила визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Капітал Інвест ЛТД» від 7 травня 2013 року, оформлене протоколом № 04/13.
		Рішенням Господарського суду м. Києва від 28 травня 2015 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 квітня 2016 року, позов задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Капітал Інвест ЛТД» від 7 травня 2013 року, оформлене протоколом № 04/13.
		Постановою Вищого господарського суду України від 6 липня 2016 року постанову апеляційного суду залишено без змін.
		У заяві про перегляд з підстав, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), ПАТ «Ощадбанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанови судів апеляційної та касаційної інстанцій і припинити провадження у справі.
		В обґрунтування заяви про перегляд судових рішень з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права при оскарженні судового рішення, яке прийнято з порушенням правил підвідомчості або підсудності справ, надано копії постанов Вищого господарського суду України від                     19 листопада 2013 року у справі № 5017/2368/2012, від 14 квітня 2010 року у справі                  № 16/163-08 та від 17 лютого 2010 року у справі № 32284. 
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені у заяві обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню.
		У справі, яка розглядається, судами встановлено, що ОСОБА_4 (дівоче прізвище - ОСОБА_4) володіє 50 % акцій ПрАТ «КУА АПФ «Брокбізнесінвест».
		7 травня 2013 року загальними зборами учасників ТОВ «Капітал Інвест ЛТД» прийнято рішення, оформлене протоколом № 04/13, про надання повноважень генеральному директору товариства Коломійцю О.М. на укладення договору іпотеки та про надання у заставу нежитлового приміщення загальною площею 2590,8 кв. м у АДРЕСА_1, з метою виступити майновим поручителем за зобов'язаннями ПАТ «Брокбізнесбанк», які виникнуть при підписанні договору відновлювальної кредитної лінії між ПАТ «Ощадбанк» і ПАТ «Брокбізнесбанк».
		Від імені одноособового учасника ТОВ «Капітал Інвест ЛТД» - ПрАТ «КУА АПФ «Брокбізнесінвест», яке діє від власного імені за рахунок і в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Капітал» (далі - Фонд), - на загальних зборах був присутній директор (призначений на посаду на підставі рішення від              29 серпня 2006 року загальних зборів акціонерів ПрАТ «КУА АПФ «Брокбізнесінвест» (протокол № 4/1) та наказу від 1 вересня 2006 року № 24-К).
		Згідно з чинною редакцією статуту ТОВ «Капітал Інвест ЛТД» від 16 жовтня 2014 року учасником товариства, який станом на час розгляду справи володіє 35,11 % статутного капіталу, є ПрАТ «КУА АПФ «Брокбізнесінвест», яке діє від власного імені за рахунок і в інтересах Фонду.
		Відповідно до редакції статуту ТОВ «Капітал Інвест ЛТД» від 9 листопада 2012 року, чинної на дату прийняття оскаржуваного рішення, єдиним учасником і власником 100 % статутного капіталу в ТОВ «Капітал Інвест ЛТД» було ПрАТ «КУА АПФ «Брокбізнесінвест», яке діяло від власного імені за рахунок і в інтересах Фонду.
		Об'єкт нерухомого майна, щодо розпорядження яким 7 травня 2013 року приймалося рішення, 5 квітня 2013 року товариством з обмеженою відповідальністю «Столиця Груп» як суб'єктом оціночної діяльності, який діє на підставі спеціалізованої ліцензії, оцінено у                   168 534 000,00 грн.
		Згідно з іпотечним договором від 23 травня 2013 року, укладеним між ПАТ «Ощадбанк» як іпотекодержателем і ТОВ «Капітал Інвест ЛТД» як іпотекодавцем, право власності ТОВ «Капітал Інвест ЛТД» на зазначене нерухоме майно виникло на підставі договору купівлі-продажу нежилого будинку від 3 травня 2006 року, укладеного між ПАТ «Брокбізнесбанк» як продавцем і ТОВ «Капітал Інвест ЛТД» як покупцем.
		Фонд діє на підставі регламенту, затвердженого протоколом рішення ПрАТ «КУА АПФ «Брокбізнесінвест» від 25 серпня 2010 року № 39.
		Факт створення Фонду підтверджується свідоцтвом № 314-1 Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 2 листопада 2010 року про внесення інституту спільного інвестування до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування. Відповідно до регламенту Фонду та інвестиційної декларації метою створення Фонду є отримання прибутку від здійснення діяльності зі спільного інвестування.
		Згідно з п. 2.2 статуту ПрАТ «КУА АПФ «Брокбізнесінвест» метою діяльності товариства є отримання прибутку від діяльності з управління активами інституційних інвесторів, у тому числі діяльності з управління активами інститутів спільного інвестування (пайових та корпоративних інвестиційних фондів), пенсійних фондів та діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів. ПрАТ «КУА АПФ «Брокбізнесінвест» створює фонди для розвитку інвестиційної діяльності в Україні, сприяння залученню внутрішніх та зовнішніх інвестицій та отримання прибутку від діяльності з управління активами інвестиційних інвесторів (п.п. 2.1, 2.2 статуту). 
		Фонд не є юридичною особою, господарську діяльність та управління активами останнього здійснює ПрАТ «КУА АПФ «Брокбізнесінвест».
		У п. 4.1 статуту ПрАТ «КУА АПФ «Брокбізнесінвест» зазначено, що для забезпечення господарської діяльності товариства за рахунок внесків акціонерів створюється статутний капітал у розмірі 18 000 000,00 грн, який поділений на 12 000 000 простих іменних акцій номінальною вартістю 1,50 грн за акцію.
		Відповідно до п. 8.1 статуту ПрАТ «КУА АПФ «Брокбізнесінвест» наглядова рада товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює та регулює діяльність директора. 
		Пунктом 8.2 статуту ПрАТ «КУА АПФ «Брокбізнесінвест» передбачено, що до виключної компетенції наглядової ради належить вирішення питань про участь товариства у промислово-фінансових групах та інших об'єднаннях, про заснування інших юридичних осіб.
		Також до виключної компетенції наглядової ради належить прийняття рішення про вчинення значних правочинів, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, становить від 10 до 25 % вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства.
		Аналіз звіту про фінансові результати за 2012 рік  підтверджує, що вартість активів ПрАТ «КУА АПФ «Брокбізнесінвест» суттєво менша від вартості майна, яке було передано в іпотеку. Вартість активів на кінець 2012 року становила 19 133 000,00 грн. 
		Відповідно до фінансового звіту ТОВ «Капітал Інвест ЛТД» за 2012 рік вартість активів становила 369 699 700,00 грн. Таким чином, 25 % вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності становить 92 349 925,00 грн при визначеній ціні майна (щодо розпорядження яким приймалося рішення) у 168 534 000,00 грн згідно зі звітом про оцінку майна від 5 квітня 2013 року. 
		За змістом п. 9.3 статуту ПрАТ «КУА АПФ «Брокбізнесінвест» до компетенції директора належать питання поточної діяльності товариства, крім тих, що згідно із законодавством України, цього статуту та внутрішніх нормативних актів товариства віднесені до компетенції загальних зборів акціонерів та наглядової ради.
		Відповідно до п. 9.4 статуту ПрАТ «КУА АПФ «Брокбізнесінвест» директор товариства, вчиняє від імені товариства правочини, з урахуванням обмежень, що передбачені цим статутом.
		Згідно з п. 5.1 статуту ТОВ «Капітал Інвест ЛТД» у редакції від  9 листопада 2012 року за рахунок внеску учасника (ПрАТ «КУА АПФ «Брокбізнесінвест») для забезпечення діяльності товариства створено статутний капітал у розмірі 327 310 000,00 грн. Вклад сформовано за рахунок внесення грошових коштів.
		У п. 11.5 статуту ТОВ «Капітал Інвест ЛТД» зазначено, що генеральний директор має право без довіреності від імені товариства розпоряджатися грошовими коштами, укладати договори, контракти та угоди товариства відповідно до чинного законодавства та статуту без погодження із загальними зборами учасників на суму, що не перевищує 100 000,00 грн. Генеральний директор не має права без погодження із загальними зборами учасників розпоряджатися майном товариства, у тому числі шляхом надання його у заставу та ін.
		Задовольняючи позов у справі, що розглядається, суд виходив із того, що:
		- ОСОБА_4 є істотним учасником ПрАТ «КУА АПФ «Брокбізнесінвест» згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», яке здійснює управління активами Фонду; отримує прибутки й дивіденди від господарської діяльності ПрАТ «КУА АПФ «Брокбізнесінвест» як 100 % учасника ТОВ «Капітал Інвест ЛТД» (станом на 7 травня 2013 року); звертаючись із позовом ОСОБА_4 послалася на порушення своїх корпоративних прав, тому спір є корпоративним;
		- директор ПрАТ «КУА АПФ «Брокбізнесінвест», надаючи згоду ТОВ «Капітал Інвест ЛТД» на укладення договору іпотеки та про надання у заставу нежитлового приміщення, перевищив надані йому повноваження, оскільки діяв без погодження з наглядовою радою та акціонерами ПрАТ «КУА АПФ «Брокбізнесінвест» і з порушенням положень Закону України «Про інститути спільного інвестування».
		Разом із тим у справі № 5017/2368/2012, копію постанови в якій надано для порівняння, судами встановлено, що фізична особа як учасник товариства звернулася до суду з позовною заявою до дочірнього підприємства (засновником якого є товариство) та підприємства (співзасновником якого є дочірнє підприємство) про визнання недійсним рішення загальних зборів підприємства, яким було внесено зміни до статуту цього підприємства, збільшено статутний капітал та внесено зміни до складу його засновників. Залишаючи без змін судові рішення попередніх інстанцій про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК, суд касаційної інстанції погодився із висновками судів про те, що зазначена фізична особа не є суб'єктом підприємницької діяльності, не є засновником (учасником) підприємства, тому спір про визнання недійсним рішення загальних зборів підприємства не підлягає вирішенню в господарських судах України (ч.ч. 1, 2 ст. 1, п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК).
		У справі № 16/163-08 суд касаційної інстанції, залишаючи без змін судові рішення попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову фізичної особи про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів товариства, рішення установчих зборів акціонерів товариства, установчого договору, статуту, запису про проведення державної реєстрації створеного товариством об'єднання, припинення юридичної особи об'єднання та призначення ліквідаційної комісії, виходив із такого. Зазначена фізична особа є акціонером товариства, із позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів від 9 квітня                 1999 року звернулася 19 листопада 2008 року, тобто з пропуском позовної давності в цій частині (ст. ст. 71, 80 Цивільного кодексу Української РСР). Щодо решти позовних вимог суд дійшов висновку, що за змістом п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК, ст. 167 Господарського кодексу України (далі - ГК), ст. 116 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» учасник (акціонер) господарського товариства має певні корпоративні права щодо товариства, учасником якого він є, і не має корпоративних прав щодо іншого господарського товариства, учасником якого він не є.
		У справі № 32284 за позовом фізичної особи про визнання недійсними положення, ліквідації структурного підрозділу, акта приймання-передачі, визнання права власності суд касаційної інстанції погодився із висновками судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову. Позивач звернувся з позовом, оскаржуючи дії акціонерного товариства, акціонером якого він є, з передачі майна іншому товариству та оформлення права власності за останнім, посилаючись на те, що такі дії порушують права позивача, адже матимуть негативні наслідки фінансового характеру та можуть вплинути на розмір належних йому дивідендів; укладенням оскаржуваних правочинів порушуються його права як акціонера щодо надання згоди на укладення угод стосовно майна акціонерного товариства. Відмовляючи у позові, суд виходив із того, що позивач не є учасником товариства, а лише акціонером акціонерного товариства; відсутні докази того, що позивача уповноважено акціонерним товариством на представництво його інтересів та на звернення до суду з відповідним позовом; звертаючись із зазначеним позовом та вимагаючи визнати недійсними як статутні документи товариства, так і складені за його участю акти приймання-передачі, позивач посилається на порушення своїх корпоративних прав, у той час як він не перебуває з товариством у корпоративних відносинах; рішення акціонерного товариства, з яким позивач перебуває у корпоративних відносинах, не оспорює. Суд касаційної інстанції зазначив, що приписами ст. 12 ГПК, ст. 167 ГК, ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» не передбачено права акціонера господарського товариства звертатися до суду за захистом прав та інтересів самого товариства поза відносинами представництва.
		Викладене свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права при оскарженні судового рішення, яке прийнято з порушенням правил підвідомчості справ (п. 2 ч. 1 ст. 11116 ГПК). 
		Забезпечуючи єдність судової практики щодо застосування норм процесуального права, про які йдеться у заяві, Судова палата  у господарських справах Верховного Суду України виходить із такого. 
		У справі, яка розглядається, предметом спору є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Капітал Інвест ЛТД». Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_4 послалася на порушення її корпоративних прав як акціонера ПрАТ «КУА АПФ «Брокбізнесінвест».
		Із системного аналізу положень ст.ст. 88, 143 ЦК, ст.ст. 88, 167 ГК, ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» вбачається, що корпоративні права учасників господарського товариства визначаються законом і статутними (установчими) документами. Корпоративні відносини за своїм суб'єктним складом є такими, що виникають між господарським товариством та його учасником (засновником), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства (крім трудових) (п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК).
		При визначенні підвідомчості (підсудності) справ, що виникають із корпоративних відносин, слід керуватися поняттям корпоративних прав, наведеним у ч. 1 ст. 167 ГК - корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. 
		Таким чином, законодавство визнає статус учасника товариства лише за особою, яка є власником частки у його статутному капіталі.
		Пункт 4 ч. 1 ст. 12 ГПК не підлягає розширеному тлумаченню щодо справ, пов'язаних зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності господарського товариства, якщо однією зі сторін у справі не є учасник (засновник, акціонер) господарського товариства, у тому числі такий, що вибув.
		Отже, недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів не може визнаватися порушенням прав тих позивачів, які не є учасниками (акціонерами, членами) цієї особи. 
		У разі якщо суб'єктний склад осіб, які беруть участь у справі, або предмет позову не відповідають визначеним у п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК справам, що виникають із корпоративних відносин,  то відповідно до ст. 1 ГПК господарським судам підвідомчі спори щодо захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи. 
		У справі, яка розглядається, суд дійшов висновку про підвідомчість справи господарському суду з тієї підстави, що спір є корпоративним з огляду на положення ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», оскільки позивачка є істотним учасником товариства, яке на час прийняття оспорюваного рішення було одноособовим учасником ТОВ «Капітал Інвест ЛТД».
		Посилання суду на цей Закон з метою визначення такого спору як корпоративного є помилковим з огляду на особливості його застосування і мету. Зазначений Закон спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також формування загальнодержавної багатоджерельної аналітичної бази даних для надання правоохоронним органам України та іноземних держав можливості виявляти, перевіряти і розслідувати злочини, пов'язані з відмиванням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями. Тобто Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» не є таким, що регулює корпоративні відносини, і наведені у ньому визначення термінів не можуть бути вирішальними при визначенні підвідомчості справи господарському суду.
		Ураховуючи викладене, суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій неправильно застосували норми права і дійшли помилкового висновку про наявність між сторонами корпоративних відносин у спорі, який розглядається.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. 
		Згідно з пп. «б» п. 1 ч. 2 ст. 11125 ГПК Верховний Суд України за наявності підстав, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 11116 цього Кодексу <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1263/ed_2016_05_01/pravo1/T179800.html?pravo=1>, має право скасувати судове рішення повністю або частково і припинити провадження у справі повністю або в певній частині. 
		Таким чином, неправильне застосування судами норм процесуального права призвело до того, що господарський суд помилково розглянув спір, який не підлягав розгляду в порядку господарського судочинства, а тому ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню із припиненням провадження у справі на підставі ст.ст. 80, 11125 ГПК.
		Разом із тим в обґрунтування заяви про перегляд судових рішень з підстав, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 11116 ГПК, ПАТ «Ощадбанк» послалося на постанову Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» та постанову Пленуму Вищого господарського суду України від                   25 лютого 2016 року № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин», які не можна розцінювати як доказ у розумінні ст. 11116 ГПК. 
		Відтак, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 11116  ГПК підстави для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів не знайшли свого підтвердження.
		За змістом положень ч. 3 ст. 80 ГПК, ст. 7 Закону України «Про судовий збір» про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету.             У разі припинення провадження у справі з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК, повертається сума судового збору, сплачена в усіх інстанціях, у повному обсязі. 
		Згідно з платіжним дорученням від 22 червня 2015 року № 1893, меморіальними ордерами від 29 квітня 2016 року № 1959 та від 9 вересня 2016 року  № 4490 ПАТ «Ощадбанк» сплачено судовий збір у розмірі 609,00 грн за подання апеляційної скарги, у розмірі               1 653,60 грн за подання касаційної скарги та у розмірі 1 583,40 грн за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у справі, яка розглядається, відповідно.
		За таких обставин судовий збір, сплачений ПАТ «Ощадбанк» за подання апеляційної, касаційної скарг і заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України, підлягає поверненню заявникові із Державного бюджету України.
		Керуючись п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, ст.ст. 80, 11123 , 11124 , 11125 ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України 
		п о с т а н о в и л а: 
		Заяву публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити.
		Рішення Господарського суду м. Києва від 28 травня 2015 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 квітня 2016 року та постанову Вищого господарського суду України від 6 липня 2016 року у справі № 910/8438/15-г скасувати.
		Провадження у справі № 910/8438/15-г за позовом ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства «Компанія з управління активами адміністратор пенсійного фонду «Брокбізнесінвест», товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД», треті особи: публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк», публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників припинити.
		Повернути публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ - 00032129) із Державного бюджету України судовий збір: сплачений за платіжним дорученням від 22 червня 2015 року № 1893 у розмірі 609,00 грн за подання апеляційної скарги, за меморіальними ордерами - від 29 квітня 2016 року № 1959 у розмірі 1 653,60 грн за подання касаційної скарги, від 9 вересня 2016 року № 4490 у розмірі               1 583,40 грн за подання заяви про перегляд Верховним Судом України судових рішень у справі № 910/8438/15-г.
		Видачу наказів доручити Господарському суду м. Києва.
		Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої  п. 4           ч. 1 ст. 11116  ГПК. 
		 
		Головуючий Т.Є. Жайворонок   Судді:І.С. Берднік    А.А. Ємець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...