Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 205/3287/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право інтелектуальної власності; Спори про право інтелектуальної власності: спори про авторське право.
Надіслано для оприлюднення: 14.02.2017. Зареєстровано: 14.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 16.02.2017.
Дата набрання законної сили: 05.10.2017
Результат оскарження 05.10.2017 Апеляційний суд Дніпропетровської області: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		09.02.2017                                                            Єдиний унікальний номер 205/3287/16-ц
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		09 лютого 2017 року                       
		             Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді   Остапенко Н.Г., при секретарі Шевцовій М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист авторських майнових прав,?
		встановив:
		21.04.2016 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про захист авторських майнових прав.
		В обґрунтування позовних вимог, згідно останніх уточнень зазначила, що 05.02.2016 року в магазині сувенірів, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, бульвар Європейський 1Д., в торговому центрі «Європа», господарську діяльність в якому здійснює фізична особа  підприємець ОСОБА_3, представником ОСОБА_1 зафіксовано факти публічного показу та розповсюдження (реалізації, продаж) товару, а саме: магніт сувенірний (товар), на якому незаконно (без дозволу) відтворено один з творів образотворчого мистецтва (картин) ОСОБА_1 під назвою «Воробышек…»
		У 2008 році позивачка своєю творчою працею створила твір образотворчого мистецтва, а саме картину «Воробышек…».
		Авторське право на зазначений твір зареєстровано, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір.
		Відповідач в свою чергу порушив права позивача, шляхом публічного показу та розповсюдження без дозволу позивача контрафактного товару, а саме розмістив зазначений товар в приміщенні на стіні магазину таким чином, що відвідувачі магазину, мали змогу ознайомлюватись з даним спірним твором, а також реалізував в магазині зазначений товар, що є порушенням ч.1 ст.50 ЗУ «Про авторське право і суміжні права.
		На підставі вищезазначеного просить захистити авторські права ОСОБА_1, порушені шляхом розповсюдження (реалізації) контрафактного товару (магніту сувенірного) фізичною особою  підприємцем ОСОБА_3, в якому без дозволу втілено твір образотворчого мистецтва ОСОБА_1, а саме: за фактом розповсюдження (реалізації) 05.02.2016 року товару в якому використано твір ОСОБА_1 під назвою «Воробышек…» від 2008 року та стягнути суму компенсації в розмірі 32000,00 грн.
		В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1  ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.
		В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3  ОСОБА_5 позовні вимоги не визнала в повному обсязі та просила відмовити.
		Суд, заслухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		В ході судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 займається образотворчим мистецтвом та є художницею з 2000 року.
		В 2008 р. нею створено твір образотворчого мистецтва під назвою «Воробышек…».
		Авторські права на збірки творів образотворчого мистецтва «Каталог робіт художниці ОСОБА_1 за 2008 рік» зареєстрований Державною службою інтелектуальної власності України, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №54869 від 20.05.2014 року /а.с.12/.
		В подальшому позивачці стало відомо, що відповідачка в магазині сувенірів, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, бульвар Європейський 1Д., в торговому центрі «Європа» здійснює розповсюдження (реалізації, продаж) товару, а саме: магніт сувенірний (товар), на якому незаконно (без дозволу) відтворено один з творів образотворчого мистецтва (картин) ОСОБА_1 під назвою «Воробышек…». 
		Відповідно дост. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір; ім'я автора - сукупність слів чи знаків, що ідентифікують автора: прізвище та ім'я автора; прізвище, ім'я та по батькові автора; ініціали автора; псевдонім автора; прийнятий автором знак (сукупність знаків) тощо. Контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору,фонограмичи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися абоперестали охоронятися.
		Нормамист.435 Цивільного кодексу Українивизначено, що первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.
		Згідно абз. 4 ч. 1ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннямистатті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.
		Згідно ч. 1ст. 31 Закону України «Про авторське право і суміжні права», автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені устатті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.
		Згідно ч. 1ст. 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права», автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору.
		Відповідно дост. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права»порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є: а) вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями14і38цьогоЗакону, та їх майнові права, визначені статтями15,39,40і41цього Закону, з урахуванням передбачених статтями21-25,42і43цьогоЗаконуобмежень майнових прав; б) піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числікомп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення; в) плагіат - оприлюднення (опублікування), повністюабо частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору; г) ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення;д) вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав; е) будь-які дії для свідомого обходу технічнихзасобів захистуавторського праваі (або) суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу;є) підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління; ж) розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі.
		Відповідно дост. 51 Закону України «Про авторське право і суміжні права»захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.
		Відповідно дост. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції. ОСОБА_2 яких - право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.
		Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» № 5 від 04.05.2010 року встановлено, що Авторське право виникає в силу факту створення інтелектуальною творчою працею автора або співавторів твору науки, літератури і мистецтва. Твір вважається створеним з моменту первинного надання йому будь-якої об'єктивної форми з урахуванням суті твору (зокрема, письмової форми, електронної форми, речової форми). Якщо не доведено інше, результат інтелектуальної діяльності вважається створеним творчою працею. Правова охорона поширюється як на оприлюднені, так і на не оприлюднені, як на завершені, так і на не завершені твори, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо). Відповідно достатті 9 Закону N 3792-XIIчастина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цьогоЗакону. Таким чином, назва твору, фрази, словосполучення та інші частини твору, які можуть використовуватися самостійно, підлягають охороні як об'єкт авторського права тільки у тому випадку, коли вони є результатом творчої діяльності автора і є оригінальними. ПередбаченаЗаконом N 3792-XIIправова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі, наприклад на шахову партію, методи навчання (частина третястатті 8 Закону N 2627-III). Майнова відповідальність за порушення авторського права і (або) суміжних прав настає за наявності певних, установлених законом, умов: факту протиправноїповедінкиособи(наприклад, вчинення дій, передбачених статтями50та52 Закону № 3792-XII) (3792-12); шкоди, завданої суб'єкту авторського права і (або) суміжних прав; причинно-наслідкового зв'язку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вини особи, яка завдала шкоди. Особа, яка розповсюджує об'єкти авторського права і (або) суміжних правбездозволусуб'єктатакогоправа,несе відповідальність за порушення виключних прав на цей твір і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договорами з третіми особами.
		За правилом ч.3ст.8 Закону України «Про авторське право і суміжні права»передбачена цим Законом правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи тощо, зокрема, проілюстровані у творі.
		Суд вважає, що оцінку ступеню схожості зображень на магнітах сувенірних та об'єктів авторського права неможливо надати без спеціальних знань.
		Суд, не є експертом у галузі виявлення факту відтворення обєктів авторських прав, і тому об*єктивно не може стверджувати, лише по фотознімкам, про будь-яке порушення таких прав.
		Слід зазначити, що в судовому засіданні представнику позивача були роз'ясненні права передбаченіЦПК України.
		Проте, вказаними правами представник позивача не скористався, судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності не заявляв.
		Відповідно до приписів вимог ст. ст.27,28,29,30 ЦПК Українизасобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Тобто, вказані принципи щодо обов'язковості доведення тих чи інших обставин є обов'язковими при з'ясуванні обставин справи по суті.
		19.01.2017 року представником позивача було подано клопотання про долучення до матеріалів справи компакт-диску із відеозаписом фактів придбання продукції, з вимогами дослідити їх у судовому засіданні.
		Згідно із ч. 1ст. 188 ЦПК Українипід час відтворення звукозапису, демонстрації відеозапису, що мають приватний характер, а також під час їх дослідження застосовуються правила цьогоКодексущодо оголошення і дослідження змісту особистого листування і телеграфних повідомлень.
		Частина 4ст. 6 ЦПК Українипередбачає оголошення в судовому засіданні особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції тільки за згодою осіб, визначенихЦивільним кодексом України. Це правило застосовується при дослідженні звуко- і відеозаписів такого самого характеру.
		Відповідно до ч. 1ст. 307 ЦК Українифізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.
		Тобто, за відсутності згоди особи на її знімання у відео режимі, відтворення змісту зафіксованих обставин, як доказу у справі, не може бути використане судом при ухваленні рішення.
		За змістомст.57 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків показань свідків, письмових доказів речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
		Обставини справи не можуть доводиться шляхом можливості візуального співставлення малюнків, оскільки візуальне співставлення не може бути доказом в розумінні ст.ст.58,59 ЦПК України, а тому такі доводи є лише припущенням, і в силу частини 4статті 60 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
		Положеннями ст. ст.10,11 ЦПК Українивизначаються принципи змагальності і диспозитивності, як основні принципи цивільного судочинства.
		У відповідності з ч. 1ст. 60 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 61 цього Кодексу.
		Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1ст. 57 ЦПК України).
		Частиною 2ст. 59 ЦПК Українипередбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Саме експертиза є одним із доказів, які оцінюються судом за правиламист.212 ЦПК України, і призначається судом за заявою осіб, які беруть участь у справі для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, зокрема у галузі мистецтва.
		Проте, як встановлено вище, представник позивача не скористався наданим йому правом на заявлення клопотання про призначення експертизи, у зв'язку з чим суд не може прийняти та покласти в основу судового рішення припущення автору порівняння про те, що досліджене ним зображення у вигляді малюнку, є відтворенням твору образотворчого мистецтва під назвою «Воробышек…».
		Відповідно до ч.3ст.212 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		Таким чином, суд вважає, що позивачка та її представник, не довели факт порушення авторських прав відповідачем, а наявні в матеріалах справи докази оцінені судом кожен окремо та у їх сукупності, не підтверджують викладені у позовній заяві обставини, і тому у задоволенні позову слід відмовити.
		Відповідно до ст..88 ЦПК України судові витрати не відшкодовуються.
		КеруючисьПостановою Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 року №5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»,Законом України «Про телекомунікації»,Закону України «Про авторське право і суміжні права»ст.ст.435,440,441,443,461,462,469 ЦК України, ст.ст. ст.ст.3,4,10,11,57-60,77,79,88,143,169,209,212-215,218 ЦПК, суд, -
		Вирішив:
		В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист авторських майнових прав, порушених шляхом розповсюдження /реалізації/ контрафактного товару  магніту сувенірного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, в якому без дозволу втілено твір образотворчого мистецтва ОСОБА_1, а саме за фактом розповсюдження /реалізації/ 05.02.2016 року магніту сувенірного, в якому було використано твір ОСОБА_1 під назвою «Воробышек…» від 2008 року та стягнення суми компенсації в розмірі 32000,00 грн. - відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
		            Суддя                                                                                               Остапенко Н.Г.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...