Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 718/2715/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 15.02.2017. Зареєстровано: 15.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2017.
Дата набрання законної сили: 18.04.2017 (частково)
Результат оскарження 18.04.2017 Апеляційний суд Чернівецької області: змінено вирок
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 Справа №718/2715/16-к 
		Провадження №1-кп/718/149/16
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15.02.2017 року Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіцмань кримінальне провадження № 12016260090000285 за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із загальною середньою освітою, розлученого, працюючого апаратником на Чернівецькому олійно-жировому комбінаті, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, 
		за участю прокурора ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , представника потерпілої ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 
		В С Т А Н О В И В :
		04 вересня 2016 року, біля 14 години ОСОБА_4 , знаходячись в приміщенні житлового будинку за місцем проживання, в АДРЕСА_1 , в ході раптово виниклої сімейної суперечки, діючи умисно, усвідомлюючи протиправне значення своїх дій, спробував нанести своїй дружині ОСОБА_6 удар в область голови та під час того, як остання закрила руками частину голови та пригнулася, скориставшись її положенням наніс потерпілій удар кулаком правої руки в ліву частину тулуба, від чого остання відчула різкий біль в області лівої ділянки черевної порожнини. Внаслідок вказаних дій, ОСОБА_6 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми живота. Розриву селезінки. Гемоперитоніум. Постгеморрагіна анемія 1-2-ої ст., які відповідно до висновку експерта відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння.
		Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України, - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.
		Свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні обвинувачений ОСОБА_4 визнав частково, надавши суду покази, про те що у нього з дружиною ОСОБА_6 почалася сімейна сварка, під час якої він сидів на ліжку, а вона стояла біля дверей, тоді він підвівся і вдарив її один раз правою долонею у потилицю, вона скрутилася і впала на ліжко, тоді він вдарив її кулаком лівої руки в тулуб два рази, однак не мав на меті завдати тяжких тілесних ушкоджень, після чого вона почала скаржитися на біль. Він пішов до матері та узяв у неї знеболюючих таблеток, не пояснивши для чого. ОСОБА_6 полежала, а потім пішла зустрічати свою сестру. Від виклику фельдшера потерпіла відмовилася і тільки зранку поїхала до лікарні. На лікування він надав кошти.
		Незважаючи на процесуальну позицію обвинуваченого ОСОБА_4 , його вина у вчиненні злочину в межах висунутого обвинувачення за встановлених судом обставин підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, зокрема:
		показами потерпілої ОСОБА_6 , яка суду показала, що дійсно того дня, її чоловік ОСОБА_4 побив її, вона відчула різкий біль у ділянці живота, після чого чоловік пішов до матері і взяв знеболюючі таблетки, хоча від них їй не ставало краще, біль не проходила. Пізніше вона зателефонувала своїй матері і до неї приїхала сестра, яка хотіла забрати її в лікарню, однак вона відмовилася і вранці сама дісталася в лікарню, де зробили операцію і лікарі викликали працівників поліції ;
		    показами свідка ОСОБА_9 , яка суду показала, що того вечора їй зателефонувала мати потерпілої і попросила, щоб вона приїхала до останньої додому, так як їй погано. Приїхавши до останньої, з її слів дізналася, що чоловік ОСОБА_4 її вдарив, внаслідок чого у неї почався біль в ділянці живота. Під час розмови з ОСОБА_4 він наполягав, щоб вона не вмішувалася у їх сімейні справи;
		показами свідка ОСОБА_10 , яка показала суду, що 4 вересня 2016 року до неї зателефонувала дочка ОСОБА_6 і сказала, що їй дуже погано, через те, що її побив чоловік ОСОБА_4 . Щоб втамувати біль, він дав їй знеболююче ; 
		показами свідка ОСОБА_11 , яка показала суду, що того дня до неї двічі заходив син ОСОБА_4 і просив знеболюючих таблеток, однак вона не запитувала його для чого. Невістку побачила тільки вечором на вулиці, коли приїхала її сестра та сказала, що забирає її; 
		показами свідка ОСОБА_12 , який суду показав, що він дізнався про побиття невістки від її сестри тільки вранці наступного дня, коли невістка потрапила в лікарню. Ввечері 04 вересня син приходив за таблетками, однак від виклику швидкої допомоги ОСОБА_6 відмовилася; 
		витягом з кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 05 вересня 2016 року, відповідно до якого 04 вересня 2016 року, біля 14 години ОСОБА_4 , знаходячись в приміщенні житлового будинку, в АДРЕСА_1 , в ході раптово виниклої сімейної суперечки, діючи умисно, наніс своїй дружині ОСОБА_6 удар рукою в ліву частину тулуба. Внаслідок вказаних дій, ОСОБА_6 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми живота. Розриву селезінки. Гемоперитоніум. Постгеморрагіна анемія 1-2-ої ст.. (а.с. 1);
		висновком експерта № 280-Мд від 13 вересня 2016 року, в ході якого встановлено, що дані тілесні ушкодження виникли від одноразової дії твердого тупого предмету, цілком можливо при обставинах, які описані в постанові, внаслідок нанесення потерпілій одного удару сторонньою особою кулаком в ліве підребір`я, можуть відповідати терміну на 05 вересня 2016 року і відносяться до розряду тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння (а.с.14-15);
		протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13 вересня 2016 року, згідно якого слідчий Заставнівського ВП Кіцманського відділу ГУНП в Чернівецькій області прийняв усну заяву від ОСОБА_6 , яка вказувала на те, що 04 вересня 2016 року біля 18:30 год. в будинку за місцем проживання, в ході суперечки її побив чоловік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 28);
		протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_6 від 10 жовтня 2016 року, відповідно до якого відтворено обставини події, що відбулася 04 вересня 2016 року та фототаблицею до нього (а.с. 39-41);
		протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_4 від 26 вересня 2016 року, відповідно до якого відтворено обставини події, що відбулася 04 вересня 2016 року та компакт диском до нього (а.с. 93-94).
		Щодо заявленого клопотання захисником обвинуваченого про визнання повідомлення про підозру від 23 вересня 2016 року, обвинувального акту затвердженого прокурором 31 жовтня 2016 року, постанови про визнання потерпілим від 19 вересня 2016 року, запиту слідчого Заставнівського ВП Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області від 20 вересня 2016 року, відповіді Заставнівського ВП Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області на запит від 20 вересня 2016 року, протоколу проведення слідчого експерименту від 26 вересня 2016 року, додатку до протоколу у вигляді СD-диску та заяви про видачу паспорта ОСОБА_4  недопустимими доказами, суд вважає що вказане клопотання є необґрунтованим, так як повідомлення про підозру, обвинувальний акт та постанова про визнання потерпілою, є процесуальними рішеннями у кримінальному провадженні, в яких допущено описки, а не доказом вини обвинуваченого, які у свою чергу захисник мав можливість оскаржити на стадії досудового розслідування під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження чи під час підготовчого судового засідання. Використання медичної документації здійснювалося з метою повної, всебічної та неупередженої експертизи тілесних ушкоджень. З метою встановлення ступеню тілесних ушкоджень потерпілої ОСОБА_6 . Що стосується доручення додатку до протоколу слідчого експерименту, а саме оптичного носія СD, то відповідне оформлення здійснювалося слідчим, який мав належні права на здійснення досудового розслідування. Щодо заяви про видачу паспорта ОСОБА_4 , то вказаний документ не містить відомостей, щодо вини обвинуваченого та не є доказом вчинення останнім кримінального правопорушення, а тільки відноситься до характеризуючи даних на особу обвинуваченого і використовується з метою встановлення особи на стадії досудового розслідування. 
		Таким чином, оцінюючи в сукупності дослідженні в судовому засіданні всі докази по справі, з точки зору належності, допустимості, достовірності та взаємозв`язку, суд вважає, що дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 121 КК України, умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.
		Відповідно до ст. 65 КК України, п.1 постанови Пленуму ВСУ №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		Тому, вирішуючи питання про обрання обвинуваченому покарання, суд відповідно до ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, зокрема те, що згідно із ст. 12 КК України, злочин, вчинений ОСОБА_4 відноситься до категорії тяжких злочинів.
		Також судом враховуються фактичні обставини та характер злочинного діяння, відношення обвинуваченого до скоєного, а також дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме те, що він по місцю роботи та проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей, його майновий стан, тобто офіційно працює та має постійне джерело доходів, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває. Крім того, суд бере до уваги, що ОСОБА_4 раніше не судимий, свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково, розкаявся, однак незважаючи на позитивні дані про особу обвинуваченого, ОСОБА_4 не відшкодував завдані збитки, раніше неодноразово спричиняв тілесні ушкодження відносно своєї дружини ОСОБА_6 , притягався до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім`ї, та повторно вчинив злочин проти життя та здоров`я особи, а тому на підставі викладеного, суд вважає за можливе, застосувати покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України. 
		Саме такий вид покарання, на погляд суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та за переконанням суду, відповідатиме не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам кримінального провадження, але й особі обвинуваченого, та є обґрунтованим і буде відповідати цілям покарання.
		Прокурором в інтересах держави в особі Заставнівської ЦРЛ заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину, та просив суд стягнути з нього на користь Заставнівської центральної районної лікарні кошти, у сумі 1125 гривень 62 коп., витрачені на лікування ОСОБА_6 ..
		З врахуванням всіх обставин справи суд, приходить до висновку, що позов Прокурора в інтересах держави в особі Заставнівської ЦРЛ задовольнити повністю. 
		Крім того, потерпілою ОСОБА_6 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, та просила суд стягнути з останнього на її користь матеріальну шкоду у розмірі 29702 гривні, яка складається з витрат пов`язаних з придбанням лікарських засобів, препаратів та матеріалів медичного призначення і подальшого санаторного лікування, а також моральну шкоду в розмірі 420500 гривень та 12000 гривень витрат на правову допомогу.
		Розглянувши вимоги цивільного позову, суд вважає, що останній слід задовольнити частково, виходячи із наступного. Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної особи, яка за законом несе відповідальність за шкоду, завдану їхніми діями. 
		Стаття 23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. 
		Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності вини.
		Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03. 1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань,або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. На розмір компенсації цієї шкоди впливають характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації.
		При цьому суд оцінює і матеріальне положення обвинуваченого ОСОБА_4 , який офіційно працює, має постійний заробіток, а також розумність заявленої потерпілою суми з урахуванням реальної можливості її виплати обвинуваченим.
		Судом встановлено, що потерпіла зазнала душевних страждань та переживань, внаслідок отриманих ушкоджень ОСОБА_6 була позбавлена можливості протягом тривалого часу вести звичний образ життя, що проявлялося із проблемами здоров`я та перебуванні на лікуванні.
		З врахуванням всіх обставин справи суд, керуючись принципом розумності та справедливості, приходить до висновку, що цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково. 
		Обвинуваченому запобіжний захід не застосовувався.
		Судових витрат по кримінальному провадженню немає.
		Керуючись ст.ст. 370, 371, 373- 376 КПК України, суд
		У Х В А Л И В :
		Визнати винним  ОСОБА_4  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`ятьох) років позбавлення волі.
		До набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду. 
		Строк покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту затримання, тобто з 15 лютого 2017 року.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь Заставнівської центральної районної лікарні кошти витрачені на лікування ОСОБА_6 , у сумі 1125(одна тисяча сто двадцять п`ять) гривень 62 коп..
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 29702 гривні матеріальної шкоди, 40000 гривень моральної шкоди та 12000 гривень витрат на правову допомогу. 
		Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернівецької області через Кіцманський районний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
		 
		   Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...