Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/7430/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори.
Надіслано для оприлюднення: 15.02.2017. Зареєстровано: 16.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 16.02.2017.
Дата набрання законної сили: 14.02.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 лютого 2017 року Справа № 910/7430/16 
		Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Бондар С.В. і Палій В.В.
		розглянув касаційну скаргу державної акціонерної компанії "Хліб України", м. Київ (далі - Компанія),
		на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016
		зі справи №   910/7430/16
		за позовом Компанії
		до: дочірнього підприємства Компанії "Володимир-Волинський комбінат хлібопродуктів" (далі - Комбінат) в особі ліквідаційної комісії, м. Володимир-Волинський Волинської області;
		публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м. Київ (далі - Корпорація), 
		про визнання дій ліквідаційної комісії незаконними та визнання недійсним з моменту вчинення правочину,
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерство аграрної політики України, м. Київ (далі - Міністерство).
		Судове засідання проведено за участю представників:
		Компанії - Метулинської І.О., Цихуляка С.В.,
		Комбінату - не з'яв., 
		Корпорації - Гречаної Т.А.,
		Міністерства - Пантелеєнка Р.М.
		 
		За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		         
		Рішенням господарського суду міста Києва від 01.08.2016 (суддя               Гумега О.В.): позов задоволено; визнано незаконними дії ліквідаційної комісії Комбінату  з вчинення правочину, оформленого актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу  (далі - ЦМК) б/н від 23.12.2013  (далі - Акт); визнано недійсним з моменту вчинення правочин щодо ЦМК Комбінату, який оформлений Актом, між Комбінатом та філією Корпорації; стягнуто з Комбінату на користь Компанії 1378 грн. судового збору; стягнуто з Корпорації на користь Компанії 1378 грн. судового збору.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 (колегія суддів у складі: Власов Ю.Л. - головуючий, Майданевич А.Г. і              Станік С.Р.): задоволено апеляційну скаргу Корпорації; згадане рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено; стягнуто з Компанії на користь Корпорації 3031,60 грн. судового збору.
		У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Компанія просить оскаржувану постанову апеляційної інстанції з даної справи скасувати, а рішення місцевого господарського суду від 01.08.2016 залишити без змін. Скаргу  з посиланням на приписи Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України, Законів України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)  мотивовано прийняттям згаданої постанови з неправильним застосуванням норм матеріального права  і порушенням норм процесуального права.
		У відзиві на касаційну скаргу Корпорація заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість та про законність оскаржуваної постанови апеляційної інстанції, і просить зазначену постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
		Від інших учасників судового процесу відзиви на касаційну скаргу не надходили.
		Учасників судового процесу відповідно до статті 1114  ГПК України  належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги. 
		За результатами цього розгляду Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
		Суд першої інстанції у розгляді справи виходив з таких обставин та висновків.
		Компанія  утворена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 № 1000 "Про утворення Державної акціонерної компанії "Хліб України".  Її статут затверджено наказом Міністерства від 03.12.2010 № 798.
		Згідно з цим статутом: 
		- засновником Компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України; повноваження щодо управління корпоративними правами держави стосовно Компанії здійснюються Міністерством відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 № 764 (пункт 29); 
		- акціонерами Компанії є: держава в особі Міністерства - до прийняття в установленому порядку рішення про приватизацію акцій Компаній (пункт 30); відповідне рішення не приймалося;
		- Компанія є власником, зокрема, майна, переданого засновником до статутного капіталу Компанії (пункт 37). 
		Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1997 № 1218 "Про прискорення приватизації хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств" (з доповненнями) Міністерство зобов'язано передати у двомісячний термін до статутного фонду Компанії державне майно підприємств, зазначених у додатку № 3 ("Перелік підприємств, державне майно яких передається до статутного фонду ДАК "Хліб України"), в тому числі Комбінат. 
		Комбінат створено шляхом реорганізації державного підприємства "Володимир-Волинський комбінат хлібопродуктів" на виконання названої постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1997 рішенням Спостережної ради Компанії "Хліб України" від 10.03.1998 (протокол №3), зареєстровано виконкомом Володимир-Волинської міської ради. 
		Порядок утворення, діяльності та ліквідації Комбінату, засновником якого є Компанія,  визначається статутом Комбінату, затвердженим рішенням Спостережної ради Компанії від 24.03.2001 (протокол №1). Згідно з цим статутом: 
		- управління Комбінатом здійснюють: Компанія; уповноважена особа за довіреністю; директор Комбінату (пункт 5.1); 
		-  Компанія приймає рішення, зокрема, про реорганізацію, припинення діяльності Комбінату, призначає ліквідаційну комісію, затверджує ліквідаційний баланс (пункт 5.2).
		Корпорація створена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 № 764 "Про заходи з утворення державного публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - Постанова № 764), якою, зокрема, передбачено таке: 
		-  статутний капітал Корпорації формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств Компанії, що ліквідуються (пункт 5); 
		- зобов'язано Компанію здійснити заходи з ліквідації дочірніх підприємств та подати Міністерству їх ліквідаційний баланс та акти приймання-передачі цілісних майнових комплексів відповідних підприємств (пункт 3). 
		Перелік дочірніх підприємств Компанії, які припиняються шляхом ліквідації, наведено у додатку до Постанови № 764.
		Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 626 внесено зміни до Постанови № 764 та додатку до неї, доповнено перелік дочірніх підприємств Компанії, які припиняються шляхом ліквідації, зокрема, Комбінатом.
		На виконання Постанови № 764 Компанією видано наказ від 23.09.2013 № 76 "Про утворення комісії з ліквідації Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Володимир-Волинського комбінату хлібопродуктів" та передачі цілісного майнового комплексу", згідно з яким утворено комісію з ліквідації Комбінату та затверджено її персональний склад. У цьому наказі зазначено, зокрема, таке:    
		- голові комісії з ліквідації: 
		провести інвентаризацію ЦМК Комбінату відповідно до вимог чинного законодавства (підпункт 3.1 пункту 3);
		здійснити оцінку ЦМК Комбінату, враховуючи вимоги законодавства про оціночну діяльність (підпункт  3.2 пункту 3);
		підготувати та підписати акт приймання-передачі ЦМК Комбінату від Комбінату до Корпорації та протягом 5 днів передати його до Компанії для підписання Корпорацією та подання на затвердження Міністерству ;
		- ліквідаційну комісію зобов'язано скласти ліквідаційний баланс і подати його Компанії для подальшого затвердження Міністерством.
		23.12.2013 головою комісії з ліквідації Комбінату та директором філії Корпорації підписано Акт, що затверджений Міністерством 22.01.2014.  
		Позивач просив суд визнати недійсним правочин, оформлений Актом, оскільки сторонами не дотримано вимог статті 203 ЦК України.
		Як вбачається з Акта, комісія з ліквідації Комбінату передала, а філія Корпорації прийняла ЦМК Комбінату - всього 633 об'єкти на загальну суму             491 163,75 грн.
		Головою названої комісії складено Перелік об'єктів з попереднього акта приймання-передачі ЦМК Комбінату, що залишилось в Компанії, згідно  з яким залишкова вартість об'єктів ЦМК, що не були передані філії Корпорації Комбінатом за Актом,  становить (щодо 75 об'єктів) 38 273,15 грн.
		Водночас у справі наявний "інвентаризаційний опис основних засобів ДП ДАК Хліб України" "Володимир-Волинський КХП" від 13.02.2012, за яким на Комбінаті налічувалось 555 об'єктів первісною вартість 3 882 000 грн. Відповідно до інвентаризації основних засобів станом на 30.11.2013, проведеної комісією з ліквідації, встановлюється кількісна і вартісна розбіжність з інвентаризаційними даними 2012 року.
		Отже, не все майно було включено до ЦМК Комбінату, приймання-передача якого оформлено Актом, та фактично було здійснено передачу активів без передачі пасивів (боргів). Це є порушенням пункту 5 Постанови № 764, яким передбачено передачу ЦМК Комбінату без будь-яких виключень, у тому числі й боргів. На порушення пункту 3 тієї постанови Кабінету Міністрів України комісією з ліквідації не складено, а, відповідно, й не подано на затвердження Міністерству ліквідаційний баланс Комбінату.
		Передачею майнових активів, якими у своїй діяльності користувався Комбінат, штучно створено ситуацію, яка призводить до неможливості проведення обов'язкових у процедурі ліквідації розрахунків з кредиторами, оскільки за відсутності достатньої кількості активів питання проведення розрахунків з кредиторами можливе лише шляхом визнання підприємства банкрутом. 
		У результаті укладання Акта Компанія позбулася майнових активів на безоплатній основі без проведення розрахунків з кредиторами. Непередача частини майна до Корпорації та залишення його на балансі Комбінату унеможливлює завершення ліквідації останнього.
		ЦМК Комбінату  не передавався в оренду Корпорації.
		Комісією з ліквідації Комбінату не подавався до Компанії на затвердження перелік майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу. 
		Відповідно до Закону України  "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" майно Комбінату включено до переліку  відповідних об'єктів. 
		Комісією з ліквідації Комбінату не було здійснено оцінку майна Комбінату в порядку та у спосіб, передбачений Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Це призвело до внесення  до Акта недостовірних даних про вартість переданого майна та заниження вартості основних засобів Комбінату. 
		Оскаржуваний правочин не призвів до реального настання правових наслідків, оскільки ліквідація Комбінату не здійснена в установленому законом порядку. 
		Судом апеляційної інстанції додатково з'ясовано та зазначено таке. 
		Компанією та Корпорацією був укладений договір на користь третьої особи - держави в особі Кабінету Міністрів України, внаслідок виконання якого Компанія відчужила належне їй на праві власності майно ЦМК у власність (статутний фонд) Корпорації, а держава в особі Кабінету Міністрів України отримала корпоративні права щодо Корпорації.  
		Оскільки дії з передачі майна ЦМК Корпорації вчинялися головою ліквідаційної комісії Комбінату за дорученням та від імені Компанії, то,  відповідно, належним відповідачем за позовною вимогою про визнання таких дій незаконними може бути або сама Компанія, або голова ліквідаційної комісії Комбінату як фізична особа. ЦК України і Господарський кодекс України не передбачають такого способу захисту прав, як визнання незаконними дій "приватної фізичної чи юридичної особи".
		Норми статей 111 і 191 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних відносин, оскільки: майно ЦМК належало на праві власності Компанії, а у Комбінату знаходилося у користуванні відповідно до рішення власника -  держави в особі Кабінету Міністрів України та рішення Компанії як власника цього майна; Комбінату у статутний капітал було передано саме майно ЦМК, а не підприємство Комбінату як єдиний майновий комплекс. При цьому оскільки майно ЦМК не належало Комбінату, воно не може бути включеним до ліквідаційної маси та, відповідно, його передача Корпорації не може перешкоджати ліквідації Комбінату.  
		Невиконання головою ліквідаційної комісії частини доручення Компанії щодо проведення оцінки майна ніяким чином не вплинуло на волевиявлення Компанії передати дане майно ЦМК Корпорації. Проведення такої оцінки не є обов'язковою відповідно до закону. 
		Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання незаконними дій  ліквідаційної комісії Комбінату з вчинення правочину, оформленого Актом, і для визнання недійсним   відповідного правочину. 
		Згідно з положеннями ЦК України: 
		- правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 202); 
		- підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною першою статті 203 цього Кодексу (частина перша статті 215);
		- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства (частина перша статті 203). 
		Суд першої інстанції у розгляді даної справи, достеменно з'ясувавши невідповідність оспорюваного правочину приписам Постанови № 764, на виконання якої він, власне, і вчинявся, дійшов заснованого на згаданих законодавчих приписах висновку щодо наявності підстав для задоволення позовної вимоги про визнання такого правочину недійсним. Натомість суд апеляційної інстанції у повторному розгляді даної справи наведеного не врахував і необґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції в цій частині, припустившись в зв'язку з цим неправильного застосування норм як матеріального (згаданих положень ЦК України), так і процесуального права (скасування у згаданій частині судового рішення за відсутності підстав для цього, визначених статтею 104 ГПК України). 
		Водночас не можна погодитися з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав  для задоволення позовної вимоги про визнання незаконними дій ліквідаційної комісії Комбінату. Апеляційним господарським судом у цьому зв'язку вірно відзначено, що законом не передбачено такого способу захисту своїх прав і законних інтересів, як визнання незаконними дій ліквідаційної комісії. Посилання Компанії на те, що в даному разі йшлося про відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4 частини другої статті 16 ЦК України), не приймається Вищим господарським судом України, оскільки ні в позовній заяві з цієї справи, ані в інших її матеріалах  не зазначалася позовна вимога саме про відновлення становища, а позивач послідовно вимагав якраз визнання певних дій ліквідаційної комісії Комбінату незаконними; до того ж позивачем не обґрунтовано, що таке визнання мало б своїм наслідком саме відновлення становища, що існувало до порушення, тобто відповідна вимога не забезпечувала реального захисту прав чи законних інтересів позивача. 
		З урахуванням наведеного прийняті по суті даної справи судові рішення підлягають зміні з огляду на те, що в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсними дій ліквідаційної комісії слід було відмовити, а іншу вимогу - щодо визнання недійсним правочину - задовольнити.
		Згідно з частиною першою статті 49 ГПК України судові витрати в даній справі підлягають новому розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог і з урахуванням наявності двох відповідачів у справі та часткового задоволення касаційної скарги, з відповідною зміною судових рішень, прийнятих по суті даної справи. 
		Керуючись статтями 49, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ: 
		 
		           1. Касаційну скаргу державної акціонерної компанії "Хліб України" задовольнити частково.
		2. Рішення господарського суду міста Києва від 01.08.2016 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 зі справи № 910/7430/16 змінити таким чином:
		2.1. Позов задовольнити частково.
		2.2. У частині визнання незаконними дій ліквідаційної комісії дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" "Володимир-Волинський комбінат хлібопродуктів" з вчинення правочину, оформленого актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу б/н від 23.12.2013, у позові відмовити.
		2.3. У частині визнання недійсним з моменту вчинення правочину щодо цілісного майнового комплексу дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" "Володимир-Волинський комбінат хлібопродуктів", який оформлений актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу б/н від 23.12.2013, позов задовольнити. Визнати зазначений правочин недійсним з моменту вчинення.
		3. Стягнути з дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" "Володимир-Волинський комбінат хлібопродуктів" на користь державної акціонерної компанії "Хліб України" 689 грн. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.
		4. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на користь державної акціонерної компанії "Хліб України" 689 грн. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.
		5. Стягнути з державної акціонерної компанії "Хліб України" на користь публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі                        1 515,80 грн.
		6. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на користь державної акціонерної компанії "Хліб України" судовий збір за розгляд касаційної скарги в сумі 1 653,60 грн. 
		7. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду міста Києва. 
		 
		Суддя                                                                                              В. Селіваненко 
		 
		Суддя                                                                                              С. Бондар
		 
		Суддя                                                                                              В. Палій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...