Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-1558/10 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:; соціального захисту дітей війни.
Надіслано для оприлюднення: 15.02.2017. Зареєстровано: 17.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2017.
Дата набрання законної сили: 13.11.2010
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		            
		 
		 
		 
		Справа № 2а-1558/10
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		02 листопада 2010р. Шевченківський районний суд м. Львова у складі: головуючого - судді П.С.Невойта
		при секретарі с/з К.Л.Галоян
		за участю представника ОСОБА_5
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Львова про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни", - установив:
		20.10.2010 р. позивач звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Львова про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни" за 2007 р. в розмірі 1420,70 грн., за 2008 р. в розмірі 1158,60 грн., за 2009 р. 1174, 00 грн. Загальна сума недоотриманої суми соціальної допомоги за 2007-2009 р. складає 3753 грн. 30 коп. Позивач мотивує вимоги тим, що відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2006р. "дітям війни" повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем всупереч вимог вказаного Закону така грошова допомога у 2007-2008 рр. позивачу виплачувалася не в повному обсязі.
		Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, однак у поданій позовній заяві просить розглядати справу у її відсутності, а тому суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних доказів.
		Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, підтримавши представлені письмові заперечення, долучені до матеріалів справи.
		З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, мотивуючи це наступним.
		Законом України „Про соціальний захист дітей війни" встановлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
		Статтею 1 цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років. Позивач ОСОБА_3, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є дитиною війни (а.с. 2,3).
		Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
		Розмір підвищення, який щомісячно сплачується дітям війни згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», розраховується на підставі мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначений ч. 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Частиною 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Зазначена норма Закону введена в дію згідно із Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-ІУ. Але, приймаючи до уваги те, що відповідно до ч.4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з
		 
		мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні ^ відносини, та відповідно до частин 1, 2 статті 8 КАС України при вирішенні справи має^і застосовуватись принцип верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суд вважає, що правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання підвищення пенсії основані на принципі юридичної визначеності.
		Відповідно до практики Європейського Суду принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання щомісячної соціальної допомоги дітям війни, держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої  політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
		При цьому посилання відповідача на те, що жодним законом не передбачений порядок, процедура та орган, який зобов'язаний виплачувати соціальну допомогу суд вважає нікчемними, оскільки згідно з п. З Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 1261 від 24.10.2007 р. (далі Постанова № 1261), до основних засад Пенсійного фонду України відноситься , зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. У п. 8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством.
		За таких обставин, приймаючи до уваги те, що згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни виплачується підвищення саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціального допомоги, що виплачується замість пенсії, суд, керуючись зазначеними вище положеннями Указу Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 р. та Постанови №1261 приходить до висновку, що саме відповідач мав здійснювати позивачу виплату підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
		Суд також вважає, що державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, у тому числі той, що підтверджений судовим рішенням. Така відсутність коштів не може бути визнана як виключна обставина, та це є порушенням пункту 1 статті 6, статті 13 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої , Законом України від 11.09.1997 року, про що також зазначено в Рішенні Європейського суду з * прав людини Справа "Жовнер проти України" від 29.06.2004 року.
		Суд визначає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом. Суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.
		Статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
		Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно дія цієї норми не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат
		 
		згідно із Законом України „Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
		На підставі викладеного, суд вважає, що бездіяльність відповідача щодо не нарахування щомісячної державної соціальної допомоги у розмірах, визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" не може бути визнана такою, що вчинена на підставі, у межах повноважень, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Захист прав, свобод та інтересів осіб є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
		Вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодав¬ством покладено такі повноваження. Конкретний розрахунок зазначеної соціальної допомоги повинен провести відповідач відповідно до своїх функцій з урахуванням фактично здійснених виплат.
		З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач має здійснити донарахування та виплату на користь позивача державну соціальну допомогу за період з 01.01. по 01.11.2010 року включно у розмірах, визначених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки на цей момент вищевказана норма є діючою.
		У решті у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступного. Згідно ч.1,2 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміні-стративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адмі-ністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду, а тому у задоволенні позовних вимог за 2007-2009 роки слід відмовити.
		Керуючись ст.ст. 8, 22, 64, 95 Конституції України, Законом України „Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 99, 100, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністра-тивного судочинства України, суд -
		постановив:
		позов задовольнити частково.
		Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Шевчен¬ківському районі м.Львова щодо недоплати у 2010 році ОСОБА_3 місячного підвищення до пенсії, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".
		Зобов'язати управління Пенсійного Фонду України у Шевченківському районі м.Львова здійснити донарахування та виплату з 01.01. по 01.11.2010 року включно ОСОБА_3 щомісячного підвищення до пенсії у розмірі ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум за даний період.
		У решті у задоволенні позовних вимог відмовити.
		Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Львова протягом 10-ти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
		Суддя П.  С.  Невойт

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...