Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/10917/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності; кредитування; забезпечення виконання зобов’язань.
Надіслано для оприлюднення: 16.02.2017. Зареєстровано: 17.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2017.
Дата набрання законної сили: 31.01.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"31" січня 2017 р.                               Справа№ 910/10917/16
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Власова  Ю.Л.
		суддів:            Корсакової  Г.В. 
		          Тарасенко К.В. 
		 
		при секретарі судового засідання Вага В.В.
		за участю представників:
		від позивача:           Мостепанюк В.І.;
		від відповідача:           Карпінський С.В.;
		від третьої особи:          Шевченко Ю.А.;
		 
		розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2016р. у справі №910/10917/16 (головуючий суддя Чинчин О.В., судді Грєхова О.А., Гумега О.В.) 
		за позовом           Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" 
		до                     Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 
		третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
		про                     визнання недійсним договору застави майнових прав від 25.02.2015р.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Відповідача про визнання недійсним договору застави майнових прав від 25.02.2015р., укладеного між Позивачем та Відповідачем, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрованого в реєстрі за №293. 
		 
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2016р. у справі №910/10917/16 позовні вимоги задоволено повністю. Вирішено визнати недійсним договір застави майнових прав від 25.02.2015р., укладений між Позивачем та Відповідачем, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А.; стягнути з Відповідача на користь Позивача судовий збір у розмірі 1378 грн 00 коп. 
		Рішення обґрунтоване тим, що на момент укладення договору застави майнових прав від 25.02.2015р. не було отримано офіційне, належним чином оформлене погодження куратора банку відповідно до вимог постанови Національного банку України №692/БТ від 30.10.2014р. "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних", а тому факт укладання вказаного правочину прямо порушує встановлені Постановою №692/БТ обмеження. При цьому, постанови Правління Національного банку України № 560/БТ від 11.09.2014р. "Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ "Дельта Банк" шляхом призначення куратора" та від 30.10.2014р. № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних" є нормативно-правовими актами з обмеженим доступом і є обов'язковими для виконання. Таким чином, спірний договір слід вважати укладеним з порушенням банком його господарської компетенції, що є підставою для визнання його недійсним згідно з ч.1 ст.207 Господарського кодексу України. Також місцевим судом зазначено, що оспорюваний правочин не містить розміру основного зобов'язання, що позбавляє можливості зробити висновок щодо реальної суми забезпеченого заставою зобов'язання, а тому такі договори (правочини) є нікчемними в силу закону. 
		 
		Не погодившись із вказаним рішенням, Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2016р. у справі №910/10917/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки, на думку скаржника, місцевим судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Апелянт зазначає, що недодержання Позивачем вимог постанови Національного банку України №692/БТ від 30.10.2014р. "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних" не має наслідком встановлену законом нікчемність спірного договору від 25.02.2015р. На думку апелянта, місцевий суд з перевищенням повноважень надав правову оцінку та визнав незаконним постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2016р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016р. у справі №826/24298/15. Також скаржник звертає увагу на те, що місцевим судом безпідставно відхилено доводи Відповідача про те, що він не знав про введення НБУ визначених у постанові №692/БТ від 30.10.2014р. обмежень прав Позивача.
		 
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2016р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.12.2016р. 
		19.12.2016р. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення місцевого суду від 09.11.2016р. залишити без змін, а апеляційну скаргу Відповідача без задоволення з підстав, викладених у даному відзиві.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2016р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 17.01.2017р.
		Розпорядженням від 16.01.2017р. у зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р. який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи, відповідно до якого апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Власова Ю.Л., суддів Корсакової Г.В., Тарасенко К.В.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження вищезазначеним складом колегії суддів та призначено на 31.01.2017р.
		30.01.2017р. Третьою особою подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення місцевого суду від 09.11.2016р. залишити без змін, а апеляційну скаргу Відповідача без задоволення з підстав, викладених у даному відзиві.
		 
		Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Сторін та Третьої особи, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:
		 
		15.12.2010р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір про відкриття та ведення кореспондентського рахунку №151210-Л1.
		Відповідно до п.1.1 договору, для проведення розрахунків Позивач відкриває Відповідачу мультивалютний кореспондентський рахунок типу "Лоро" №16000804033 у валютах згідно заяви Відповідача та виконує за дорученням і за кошти Відповідача розрахунки на підставі цього договору, і здійснює його обслуговування.
		15.12.2010р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір про відкриття та ведення кореспондентського рахунку №151210-Л2.
		Відповідно до п.1.1 договору, для проведення розрахунків Позивач відкриває Відповідачу кореспондентський рахунок типу "Лоро" у українських гривня (980) та виконує за дорученням і за кошти Відповідача розрахунки на підставі цього договору, і здійснює його обслуговування.
		 
		11.09.2014р. Правлінням Національного банку України винесено постанову №560/БТ "Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю АТ "Дельта Банк" шляхом призначення куратора". Куратором призначено куратором ОСОБА_6
		30.10.2014р. Правлінням Національного банку України прийнято постанову №692/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних", якою було віднесено до категорії проблемних до 180 днів для стабілізації діяльності Позивача та відновлення його фінансового стану з дня прийняття цієї постанови до кінця строку, який визначений у п.1 цієї постанови, запроваджено для Позивача обмеження в його діяльності, зокрема, не передавати в забезпечення третім особам майно та активи банку без погодження з куратором.
		 
		25.02.2015р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір застави майнових прав, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим №293.
		Відповідно до п.1.1 договору, Позивач, з метою належного виконання зобов'язання, що випливає з договорів кореспондентського рахунку №151210-Л1, №151210-Л2 від 15.12.2010р., передає в заставу, а Відповідач приймає в заставу на умовах, визначених у цьому договорі, предмет застави, а саме майнові права - права вимоги від боржників здійснення платежів на користь заставодавця за контрактами в розмірах та в строки, передбаченими контрактами з такими боржниками, та усі належні заставодавцю майнові права за договорами, що забезпечують виконання зобов'язання за контрактами, перелік яких наведено в додатку №1 до цього договору, а саме: Кредитним договором №04.1/23/07-КЛТ від 31.05.2007р., укладеним між Позивачем та Публічним акціонерним товариством "Херсонський суднобудівний завод" з усіма змінами та доповненнями; Договором кредитної лінії №ВКЛ-2010667/2 від 27.11.2013р., укладеним між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Іллічівський зерновий порт" з усіма змінами та доповненнями; Договором кредитної лінії №ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014р., укладеним між Позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" з усіма змінами та доповненнями. 
		Відповідно до п.1.2 договору, сторони погоджуються з тим, що на момент укладення цього договору договірна вартість предмету застави становить 459484167 грн 00 коп. 
		 
		02.03.2015р. Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних".
		02.03.2015р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" строком на три місяці з 03.03.2015 року по 02.06.2015 року включно. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "ДЕЛЬТА БАНК" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.
		11.03.2015р. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Кадировим В.В. видано наказ №67 вирішено здійснити в АТ "Дельта Банк" перевірку правочинів (інших договорів), вчинених (укладених) АТ "Дельта Банк" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". 
		 
		03.08.2015р. з метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку АТ "Дельта Банк", запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, керуючись частиною четвертою статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №147 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ "ДЕЛЬТА БАНК" до 02.10.2015р. включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича до 02.10.2015р. включно. 
		Вказана інформація розміщена на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у мережі інтернет (www.fg.gov.ua) та є загальновідомою, а тому відповідно до норм статті 35 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказування. 
		 
		Протоколом засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями №56 від 24.09.2015р. виявлено, що нікчемним правочином згідно зі ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є, зокрема, договір застави майнових прав від 25.02.2015р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим №293 (згідно з п.1, 5, 7 ч.3 ст. 38). 
		Листом від 29.09.2015р. Позивач повідомив Відповідача про нікчемність Договору застави майнових прав від 25.02.2015р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 30.09.2015р., фіскальним чеком від 30.09.2015 р. 
		 
		02.10.2015р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до постанови Правління НБУ від 02.10.2015р. №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" прийнято рішення №181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку". Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Позивача, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Дельта Банк", визначені ст.37, 38, 51, ч.1, 2 ст.48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05.10.2015р. по 04.10.2017 року включно.
		 
		Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		 
		Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		Згідно зі ст.215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Відповідно до п.2.5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. N11 за змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним. Отже, спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З'ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову.
		 
		Відповідно до ст.7-1 "Про Національний банк України" Національний банк України має право застосування економічних нормативів, формування та використання резервів для відшкодування можливих втрат за активними операціями банків, запроваджувати обмеження на їх діяльність, у тому числі обмежувати або забороняти видачу коштів з поточних та вкладних (депозитних) рахунків фізичних та юридичних осіб, а також обмежувати або тимчасово забороняти проведення валютних операцій на території України, зокрема операцій з вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей. 
		Згідно зі ст.56 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Нормативно-правові акти Національного банку, що містять інформацію з обмеженим доступом, не підлягають опублікуванню та доводяться до відома юридичних та фізичних осіб, на яких поширюється їх дія.
		Відповідно до п.12 ч.1 ст.73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" у разі порушення банками банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до ст.66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать, зокрема: віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного.
		Згідно з ст.75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних за умови його відповідності хоча б одному з вказаних в цій статті критеріїв. Національний банк України має право віднести банк до категорії проблемних з інших підстав, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України. Національний банк України протягом 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних має право прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
		Відповідно до п.п.5.1, 5.3, 5.6 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України №346 від 17.08.2012р. (в редакції від 26.01.2015 року, чинній на момент укладення оспорюваного договору), Національний банк має право запровадити особливий режим контролю за діяльністю банку та призначити куратора банку у випадках, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку, та/або в разі наявності хоча б однієї з ознак, перелічених в п. 5.1.
		Згідно з п.7.9 вказаного Положення банк з моменту отримання рішення Національного банку про обмеження окремих видів здійснюваних банком операцій та протягом визначеного цим рішенням строку (або до визначеного терміну) укладає договори та здійснює операції, у тому числі згідно з договорами, що укладені ним з клієнтами до моменту отримання рішення, виключно з урахуванням установлених обмежень.
		Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду стосовно того, що постанови правління Національного банку України №560/БТ від 11.09.2014р. "Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" шляхом призначення куратора" та №692/БТ від 30.10.2014р. "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних" є обов'язковими для виконання. Отже, на момент укладення оспорюваного правочину діяльність Позивача була обмежена вказаними постановами Національного банку України, тому Позивач не мав права передавати в забезпечення третім особам майно та активи банку та відповідно укладати Договір застави майнових прав від 25.02.2015 року без погодження з куратором.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 04.05.2016 року у справі №910/21378/15, постановах Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2016 року у справі №910/1209/16, від 20.09.2016 року у справі №910/1208/16. 
		Як вірно встановлено місцевим судом, матеріали справи не містять доказів на підтвердження отримання Позивачем погодження куратора Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на укладення Договору застави майнових прав від 25.02.2015р. Оскільки Позивач не мав права укладати договір застави без погодження з куратором банку, такий договір слід вважати укладеним з порушенням банком його господарської компетенції, що є підставою для визнання його недійсним згідно з ч.1 ст.207 Господарського кодексу України.
		Враховуючи вищевикладене, твердження апелянта стосовно того, що відсутність погодження куратора Позивача на укладення спірного договору не є підставою для визнання останнього недійсним не приймаються до уваги.
		 
		Також в апеляційній скарзі Відповідач вказує, що місцевий суд неправильно кваліфікував постанову Національного банку України від 30.10.2014 №692/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних», оскільки не зазначив для якого кола осіб остання є обов'язкової для виконання.
		Зазначені доводи підлягають спростуванню, оскільки Позивач не мав права укладати договір застави без погодження з куратором банку, такий договір слід вважати укладеним з порушенням банком його господарської компетенції, що не впливає на обставину того, чи слід відносити постанову Правління Національного банку України від 30.10.2015р. №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних" до нормативно-правових актів чи є вона актом індивідуальної дії, оскільки нею встановлене чітке обмеження господарської компетенції Позивача, а саме неможливість укладати такі договори, як спірний Договір застави, без погодження з куратором банку. 
		Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїй постанові від 15.11.2016р. у справі №911/1209/16. 
		 
		Також, Відповідач зазначає, що місцевий суд не врахував постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2016р. у справі №826/24298/15 та дійшов необґрунтованого висновку, що даний спір повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.
		З приводу зазначеного, апеляційний суд звертає увагу на те, що в оскаржуваному рішенні місцевий суд зазначив, що до компетенції адміністративних судів не відноситься вирішення господарських спорів, юрисдикція адміністративних судів згідно з ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України поширюється на публічно-правові спори. Враховуючи норми ч.3 ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.6 ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст.12 Господарського процесуального кодексу України, вбачається, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів. За таких обставин, місцевий суд дійшов вірного висновку, що спір, який виник між сторонами, повинен розглядатися за правилами господарського судочинства. 
		При цьому, в п.2.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначено, що при розгляді позовів про визнання недійсними правочинів, при вчиненні яких було застосовано нормативно-правові акти державних та інших органів, у подальшому скасовані (визнані нечинними або недійсними) згідно з судовими рішеннями, що набрали законної сили, господарським судам необхідно виходити з того, що сам лише факт такого скасування (визнання нечинним або недійсним) не може вважатися достатньою підставою для задоволення відповідних позовів без належного дослідження господарським судом обставин, пов'язаних з моментом вчинення правочину та з його можливою зміною сторонами з метою приведення у відповідність із законодавством.
		Стосовно неврахування місцевим судом положень ст.35 Господарського процесуального кодексу України та обставин, встановлених в постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2016р. у справі №826/24298/15, апеляційний суд зазначає, що висновок про недійсність договору застави від 25.02.2015р. судом зроблено з врахуванням інших обставин та підстав, ніж зазначено в постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2016р. у справі №826/24298/15. При цьому, визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. про нікчемність договору застави майнових від 25.02.2015 не впливає на розгляд даного спору, оскільки доводи Позивача про визнання договору застави від 25.02.2015р. недійсним згідно з п.1, 5, 7 ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", які зокрема викладені у вищезазначеному рішенні уповноваженої особи ФГВФО Кадирова В.В., були обґрунтовано відхилені місцевим судом.
		 
		Також, апеляційним судом відхиляються доводи Відповідач з посиланням на ст.92 Цивільного кодексу України, що місцевим судом безпідставно відхилені доводи, що Відповідач не знав і не міг знати про обмеження, зазначені в постанові Національного банку України від 30.10.2014р. №692/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних».
		Підстави визнання правочину недійсним з підстав порушенням Позивачем господарської компетенції та встановлених Національним банком України обмежень за своєю правовою природою відрізняються від визнання правочину недійним з підстав перевищення представником наданих йому повноважень, тому норма ч.3 ст.92 Цивільного кодексу України не підлягає застосуванню до спірних відносин.
		Разом із тим, інформація про проблемний стан Позивача була оприлюднена в засобах масової інформації, а отже була загальновідомою, що підтверджується наступними інтернет-публікаціями: 13.12.2014р. на сайті Національного антикорупційного порталу «Антикор» опубліковано повідомлення про те, що ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії проблемних (http:/ / antikor.com.ua/articles/21393-nbu otnes dйlita bank nikolaja laguna k kategorii problemnyh); 30.12.2014p. на сайті Першого ділового телеканалу опубліковане оголошення про те, що ПАТ «Дельта Банк» визнано проблемним (http://fbc.net.ua/news/economics/delta bank priznali problemnym.html); 30.12.2014p. на сайті Міністерства фінансів України опублікована стаття в якій йдеться про те, що акціонери ПАТ «Дельта Банк» зобов'язались поновити нормальну роботу банку шляхом його докапіталізації (http://minfin.com.ua/2014/12/30/5737282/); 30.12.2014р. на сайті ПАТ «Дельта Банк» опубліковано заяву Голови НБУ про зобов'язання акціонерів ПАТ «Дельта Банк» поновити нормальну роботу банку шляхом його докапіталізації (http:/ /deltabank.com.ua/ru/press/news/2014/12/2087/); 23.01.2015р. на сайті Форбс Україна розміщено розлоге інтерв'ю Голови ради директорів ПАТ «Дельта Банк» про проблемний стан Банку та шляхи його подолання, де зазначено, зокрема, про те, що проблеми з ліквідністю у ПАТ «Дельта Банк» почали виникати ще з весни 2014р. http://forbes.net.ua/ua/business/1387083-olena-popova-akcioneri-boryutsya-za-delta-bank. Отже Відповідач мав знати про проблемний стан Позивача та не був позбавлений права самостійно звернутися до нього для отримання більш детальної інформації щодо стану його діяльності.
		 
		За вказаних обставин, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що договір застави майнових прав від 25.02.2015р. укладений з порушенням вимог чинного законодавства України у зв'язку з відсутністю отримання офіційного, належним чином оформленого погодження куратора Банку відповідно до вимог постанови Національного банку України №692/БТ від 30.10.2014р. "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних", позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. 
		 
		Керуючись ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2016р. у справі №910/10917/16 залишити без задоволення.
		 
		2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2016р. у справі №910/10917/16 залишити без змін.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                             Ю.Л. Власов 
		 
		Судді                                                                                Г.В. Корсакова
		 
		                                                                                К.В. Тарасенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...