Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 636/1077/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 15.02.2017. Зареєстровано: 17.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2017.
Дата набрання законної сили: 15.02.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		 Справа № 636/1077/16-к
		 н/п№1-кп/636/241/16 
		ВИРОК
		Іменем України
		15 лютого 2017 року
		Колегія суддів Чугуївського міського суду Харківської області у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		прокурора ОСОБА_6 ,
		потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		представників потерпілого ОСОБА_7 , - адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		обвинуваченого ОСОБА_11 ,
		захисника адвоката ОСОБА_12 ,
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження 12016220440000099 від 16 січня 2016 р. за обвинуваченням ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм Харківської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніш судимого за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09.06.2011 р. до 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання за ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.06.2014 р. на підставі п. «а» ст. 4 Закону України «Про амністію у 2014 році», 
		який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, п.п.6, 13 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України, -
		встановила:
		Приблизно в середині грудня 2015 року, точна дата досудовим розслідуванням не встановлена, упродовж п`яти днів ОСОБА_13 виконував господарські роботи та проживав у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_14 , за що отримував платню від господаря, згідно з усною домовленістю, у розмірі 50 грн. за день. Під час роботи ОСОБА_15 стало відомо, що ОСОБА_7 вранці кожного дня приїздить з м.Харкова за вказаною адресою, де справляється по господарству, купує свинячі шкури, а також корм для худоби, для чого має при собі певну суму грошей. Пропрацювавши у ОСОБА_7 п`ять днів, ОСОБА_13 залишив роботу та повернувся до себе додому за місцем мешкання. 
		У січні 2016 року ОСОБА_13 , достовірно знаючи розклад дня ОСОБА_7 та обстановку у його будинку, у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем вирішив незаконно збагатитись, а саме вчинити розбійний напад та заволодіти грошима ПрохоренкаВ.О. ОСОБА_13 розробив план реалізації свого злочинного умислу, відповідно до якого він увечері приїде до будинку ОСОБА_7 , де переночує, а вранці зустріне його на порозі будинку та зненацька, застосувавши насильство, небезпечне для життя та здоров`я, заволодіє грошовими коштами та матеріальними цінностями останнього.
		15 січня 2016року близько 18:00, ОСОБА_13 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння грошима та матеріальними цінностями ОСОБА_7 , прибув до будинку АДРЕСА_2 і шляхом вільного доступу через незачинені двері незаконно проник усередину будинку, в якому побачив ОСОБА_16 , який виконував господарські роботи у домоволодінні. Не відхиляючись від заздалегідь розробленого плану злочинних дій, ОСОБА_13 під час спілкування з ОСОБА_17 дізнався, що у домоволодінні, окрім нього, нікого немає, та попросив ОСОБА_16 дозволу переночувати та дочекатись господаря, мотивуючи це тим, що вже пізно повертатись додому і йому вкрай необхідно зустрітися та поспілкуватися з ОСОБА_7 з приводу боргу перед ним за відпрацьовані дні. ОСОБА_18 , не здогадуючись про дійсні наміри ОСОБА_19 , будучи обманутим та вважаючи, що ОСОБА_7 та ОСОБА_13 добрі знайомі, погодився.
		16 січня 2016року, близько 07:50, до домоволодіння за вищевказаною адресою на автомобілі прибув господар ОСОБА_7 та подав сигнал клаксона, сповістивши про своє прибуття. В цей час ОСОБА_13 , почувши це та діючи згідно з розробленим планом, взяв у приміщенні коридору сокиру з дерев`яною рукояткою та, заховавшись у коридорі перед входом до кухні, став його чекати. Коли ОСОБА_7 зайшов усередину будинку, ОСОБА_13 , реалізуючи свій злочинний намір, вискочив з укриття та наніс зі значною силою обухом заздалегідь заготовленої сокири удар по голові ОСОБА_7 .
		Після чого ОСОБА_13 , усвідомлюючи, що потерпілий може чинити опір, вирішив убити ОСОБА_7 та, реалізуючи новий злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 із корисливих спонукань, ОСОБА_13 продовжив наносити удари потерпілому обухом сокири по голові доти, доки ОСОБА_7 не втратив свідомість та не впав на підлогу.
		У результаті своїх злочинних дій ОСОБА_13 наніс потерпілому не менш ніж п`ять ударів по голові, чим спричинив останньому, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 331-А/І6 від 21.03.2016 наступні тілесні ушкодження: відкриту черепно-мозкову травму з п`ятьма забитими ранами волосистої частини голови, а саме:
		- забиту рану тім`яної області зліва з вдавленим переломом тім`яної кістки зліва із зануренням відламків до 1 см в порожнину черепа;
		-забиту рану скроневої області зліва в межах апоневрозу;
		-забиту рану потиличної області зліва в межах апоневрозу;
		-забиту рану тім`яної області праворуч в межах апоневрозу;
		-забиту рану тім`яної області зліва з пошкодженням зовнішньої кісткової пластинки;
		-забій головного мозку з вогнищами коркових контузій базальних відділів лобової частки і конвекситальних відділів лівої тім`яної частки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
		Після того, як потерпілий впав на підлогу обличчям вниз, ОСОБА_13 , бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, наніс ОСОБА_7 декілька ударів ногою по тулубу в область ребер, спричинивши при цьому, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 331-А/16 від 21.03.2016, наступні тілесні ушкодження:
		-закриту травму грудної клітки переломи 1-7 ребер із зсувом;
		-забій правої легені;
		-переломи 4-6 ребер зліва із зсувом;
		-правосторонній гепопневмоторекс;
		-пневмомедіастіум;
		-підшкірну емфізему грудної клітки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
		-синці по задній поверхні грудної клітки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_13 почав зв`язувати ОСОБА_7 за спиною руки мотузкою, яку знайшов у будинку. В цей час ОСОБА_18 , який знаходився в іншій кімнаті будинку, почувши шум та грохот, вийшов з кімнати у коридор та побачив, що на підлозі між кухнею та коридором лежить обличчям вниз ОСОБА_7 та у нього була розбита голова, а ОСОБА_13 , схилившись над ним, намагався зв`язати йому руки мотузкою. З метою припинити злочинні дії ОСОБА_20 . ОСОБА_18 спробував завдати йому удар ногою, але ОСОБА_13 ухилився, після чого останній схопив сокиру та, діючи умисно, з метою уникнення втручання у його злочинні дії сторонньої особи, застосувавши насильство, небезпечне для життя та здоров`я, вдарив декілька разів боковою поверхнею сокири ОСОБА_8 у життєво важливий орган - голову, спричинивши останньому згідно з висновком судово-медичної експертизи №102-А/16 від 28.01.2016 наступні тілесні ушкодження:
		-відкриту черепно-мозкову травму з зашибленими ранами лобної та потиличної областей;
		-садна м`яких тканин потиличної області;
		-відкрито вдавлений перелом кісток склепіння черепа у лівій тім`яній області;
		-пластинчастий субдуральний крововилив на рівні лівої гемісфери головного мозку, забій головного мозку з контактною контузією лівої тім`яної долі, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. 
		Від отриманих ударів ОСОБА_18 упав на підлогу. Усвідомлюючи, що ОСОБА_18 може і надалі завадити його злочинним намірам, ОСОБА_13 , схопивши фрагмент мотузки, сів зверху на ОСОБА_21 та зв`язав йому за спиною руки, затягнувши його до кімнати. Після чого, повернувшись до ОСОБА_7 , який лежав на підлозі, ОСОБА_13 , діючи відповідно до раніше розробленого плану, із корисливих спонукань заволодів особистим майном ОСОБА_7 , а саме:
		грошовими коштами у сумі близько 3000 (трьох тисяч) грн.; мобільним телефоном марки «Самсунг» моделі D780 вартістю відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №635 від 08.02.2016 - 200 грн.;
		каблучкою із золота 585 проби, вагою 2,84 грами, вартістю відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №635 від 08.02.2016 - 1368,96 грн.;
		перснем із золота 500 проби масою 4,80 грам, вартістю відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №635 від 08.02.2016 - 1977,55 грн.;
		брелоком з ключем від автомобіля «SUBARU», ринкова вартість якого не визначена.
		Після цього ОСОБА_13 з місця вчинення злочину з викраденими речами зник, обернувши зазначене майно та грошові кошти на власну користь та розпорядившись ними в подальшому на власний розсуд.
		Обвинувачений ОСОБА_11 свою вину у вчиненні вказаних злочинів не визнав і пояснив, що у грудні 2015 року він влаштувався на роботу до ОСОБА_7 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , але, у зв`язку з незадовільними умовами роботи, пропрацювавши приблизно тиждень, припинив працювати у останнього. 15 січня 2016 року увечері він приїхав за вказаною адресою до ОСОБА_7 за паспортом, однак не застав його і, з дозволу ОСОБА_8 , який працював у ОСОБА_7 і з яким познайомився ОСОБА_11 , залишився чекати власника домоволодіння до ранку. Приблизно о 07-30год. 16 січня 2016 року приїхав ОСОБА_7 , якому ОСОБА_11 запропонував повернути паспорт і розрахуватися з ним за роботу. У відповідь ОСОБА_7 кинувся на ОСОБА_11 , намагаючись вдарити його палкою, у зв`язку з чим ОСОБА_11 схопив сокиру і, захищаючись, обухом вдарив ОСОБА_7  по голові, а коли він впав, наніс один удар ногою в область ребер. На крики ОСОБА_7 вибіг ОСОБА_8 , який намагався нанести ОСОБА_11 удар ногою, але останній ухилився, схопив сокиру і наніс боковою частиною сокири удар ОСОБА_8 в голову після чого останній впав, а ОСОБА_11 зв`язав його і ОСОБА_7 , який був без свідомості, а потім забрав у ОСОБА_7 гроші, коштовності, телефон, ключі від автомобіля. Позбавляти життя ані ОСОБА_7 , ані ОСОБА_8 не бажав, зв`язував їх, щоб вони не заважали ОСОБА_11 заволодіти грішми і не напали на нього. Перед тим, як покинути домоволодіння ОСОБА_7 дав закурити цигарку ОСОБА_8 і сказав викликати швидку, після чого залишив домоволодіння, викинувши по дорозі мобільний телефон та ключі від автомобіля ОСОБА_7 .
		Не зважаючи на не визнання обвинуваченим ОСОБА_11 вини, його вина у вчиненні злочинів підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами:
		-показами потерпілого ОСОБА_7 , згідно яких 16 січня 2016 року приблизно о 07-30 він на власному автомобілі приїхав до свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , заїхав у двір, закрив ворота та з пакетом, в якому були продукти, зайшов до будинку. Пройшовши через коридор, ОСОБА_7 побачив в прийомі дверей ОСОБА_11 , який замахнувся обухом сокири і одразу наніс йому удар в голову від чого він втратив свідомість і впав на підлогу. Як відбувалися події в подальшому ОСОБА_7 не пам`ятає, оскільки опритомнів лише в лікарні. Паспорту ОСОБА_11 він не брав, заборгованості по оплаті за виконану роботу не мав, ніяких претензій ОСОБА_11 до нього не виказував, а вчинив напад на нього з метою вбивства та заволодіння коштами, що були у ОСОБА_7 ;
		-показами потерпілого ОСОБА_8 , згідно яких 15 січня 2016 року в належне ОСОБА_7 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 увечері прийшов раніш йому не знайомий ОСОБА_11 , який повідомив, що йому потрібно зустрітися з господарем з приводу заборгованості за роботу та його паспорту, що залишився у ОСОБА_7 , у зв`язку з чим спитав дозволу залишитися до ранку. ОСОБА_8 дозволив, сподіваючись що ОСОБА_7 та ОСОБА_11 добре знайомі. На ранок, почувши шум, ОСОБА_8 вибіг в коридор і побачив, що ОСОБА_11 присів над ОСОБА_7 , який лежить на підлозі обличчям донизу, і намагається зв`язати останньому руки мотузкою за спиною. ОСОБА_8 спробував нанести удар ногою ОСОБА_11 , але той ухилився і, схопивши сокиру, наодмаш наніс неприцільний удар ОСОБА_8 , попавши в голову, він чого останній впав, а ОСОБА_11 зв`язав його, відтягнув до кімнати, дав цигарку, підкурив і вийшов. Через деякий час ОСОБА_8 ослабив мотузку і вивільнився, після чого звільнив ОСОБА_7 . Яку кількість ударів йому наніс ОСОБА_11 не пам`ятає, але завадити останньому вбити ОСОБА_8  ніхто не міг, адже в домоволодінні вони були у трьох, а на момент їх бійки ОСОБА_7 лежав в коридорі і супротиву не чинив;
		-показами свідка ОСОБА_22 , згідно яких у січні 2016 року до нього до дому близько 08-00 години прийшов ОСОБА_8 , який повідомив, що на ОСОБА_7 було вчинено напад. Коли він з ОСОБА_8 прийшов до ОСОБА_7 , то побачив, що останній сидить на дивані весь у крові, голова була розбита у декількох місцях. Вони вивели ОСОБА_7 на вулицю, а дружина ОСОБА_22 викликала швидку; 
		-показами свідка ОСОБА_23 , згідно яких він за телефонним викликом ОСОБА_22 , який повідомив про напад на ОСОБА_7 , прийшов до домоволодіння останнього, де побачив побитих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . В кімнаті була сокира, інші речі, а також під час огляду були виявлені синтетичні мотузки;
		-показами свідка ОСОБА_24 , згідно яких він на виклик сусідів приїхав в домоволодіння в АДРЕСА_2 , де виявив кров на підлозі в будинку, розкидані речі: сокиру, держак від лопати, мотузки. Його батько  ОСОБА_7 завжди мав при собі певну суму коштів. Після нападу останній тривалий час проходів лікування, переніс декілька операцій;
		-показами свідка ОСОБА_25 , згідно яких 16 січня 2016 року ОСОБА_11 прийшов в ломбард і здав два кільця: обручальне і чоловічий перстень, за що отримав грошові кошти у сумі 3254грн.;
		-даними протоколу огляду місця події від 16.01.16р. з фото- таблицею, згідно якого оглянуто домоволодіння АДРЕСА_2 , виявлено та зафіксовано відомості щодо обставин вчинення злочину, вилучено сокиру, змиви зі слідами речовини бурого кольору, фрагменти лінолеуму, недопалки цигарок, зафіксовано порушення звичної обстановки в будинку (т.1 а.кр.пров. 27-35);
		-даними протококу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.03.16 та довідки до протоколу, згідно якого ОСОБА_8 за рисами обличчя, зачіскою, формою голови впізнав особу, зображену на фотознімку під №2 - ОСОБА_11 , - як особу, яка 16.01.16р. нанесла йому тілесні ушкодження сокирою (т.1 а.кр.пров.68-69);
		-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 18.03.16, згідно якого ОСОБА_8 в присутності понятих добровільно вказав час, місце, спосіб завдання йому ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, зокрема пояснив, що 16 січня 2016 року на шум він вибіг в коридор і побачив ОСОБА_7 , який лежав на підлозі весь у крові обличчям вниз, а ОСОБА_11 намагався зв`язати йому руки. Ухилившись від удару ОСОБА_8 , ОСОБА_11 схопив сокиру і навідмаш наніс йому удар, який потрапив у голову, а коли ОСОБА_8 впав на підлогу він відчув декілька ударів в голову (близько п`яти ударів). ОСОБА_11 зв`язав йому руки за спиною, але ОСОБА_8 звільнився від мотузки та допоміг вивільнитися ОСОБА_7 , що також було підтверджено даними відеозапису цієї слідчої дії, продемонстрованого в судовому засіданні (т.1 а.кр.пров.70-74);
		-даними протококу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.03.16 та довідки до протоколу, згідно якого ОСОБА_25 за рисами обличчя впізнала особу, зображену на фотознімку під №2 - ОСОБА_11 , - як особу, яка 16.01.16р. здала до ломбарду золоті прикраси (т.1 а.кр.пров.129-132);
		-даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 22.01.16, згідно якого в Повному товаристві «Ломбард сіндікат-плюс, Гульцов та компанія» було вилучено золота каблучка та золотий перстень (т.1 а.кр.пров.138-141);
		-даними протоколу огляду місця події від 21.01.16, під час якого ОСОБА_11 в присутності понятих добровільно видав акумулятор від мобільного телефону марки «Samsung» (т.1 а.кр.пров.147-151);
		-даними протоколу огляду місця події від 22.01.16 під час якого в присутності понятих та ОСОБА_11 на узбіччі автодороги «Київ-Харків-Довжанський» було виявлено мобільний телефон марки «Samsung» без акумуляторної батареї, що знайшло своє підтвердження під час демонстрації в судовому засіданні даної слідчої дії (т.1 а.кр.пров.152-153);
		-даними протоколу огляду місця події від 23.01.16 під час якого в присутності понятих та ОСОБА_11 на узбіччі автодороги «Київ-Харків-Довжанський» було виявлено ключі від замку запалювання належного ОСОБА_7 автомобіля, що знайшло своє підтвердження під час демонстрації в судовому засіданні даної слідчої дії (т.1 а.кр.пров.154-155);
		-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 22.01.16, згідно якого ОСОБА_11 в присутності понятих та захисника добровільно вказав час, місце, спосіб завдання ним тілесних ушкоджень ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , зокрема як ОСОБА_11 16 січня 2016 року наніс обухом сокири удар ОСОБА_7 від чого останній впав на підлогу. Коли в коридор вибіг ОСОБА_8 і побачив ОСОБА_7 , який лежав на підлозі обличчям вниз весь у крові, а ОСОБА_11 намагався зв`язати йому руки, ОСОБА_8 намагався завдати удар ОСОБА_11 ногою. Ухилившись від удару ОСОБА_8 , ОСОБА_11 схопив сокиру і навідмаш наніс йому удар, який потрапив у голову, а коли ОСОБА_8 впав на підлогу, ОСОБА_11 зв`язав йому руки за спиною. Після чого зняв у ОСОБА_7 каблучку та перстень і взяв у нього в кишені близько 3000,00грн., мобільний телефон марки «Samsung», ключі від автомобіля, що також було підтверджено даними відеозапису цієї слідчої дії, продемонстрованого в судовому засіданні (т.1 а.кр.пров.159-163);
		-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 04.03.16, згідно якого ОСОБА_7 в присутності понятих добровільно вказав час, місце, спосіб спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_11 . Зокрема, 16 січня 2016 року після того як він зранку приїхав до свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 зайшов до будинку, де в коридорі побачив свого колишнього працівника ОСОБА_11 , який в руках тримав сокиру і наніс йому удар обухом цієї сокири в голову зверху вниз, від чого ОСОБА_7 знепритомнів і впав на підлогу, а прийшов до свідомості в лікарні, що також було підтверджено даними відеозапису цієї слідчої дії, продемонстрованого в судовому засіданні (т.1 а.кр.пров.170-175);
		-даними протоколу пред`явлення речей для впізнання від 04.03.16, згідно якого ОСОБА_7 за формою та розміром впізнав каблучку під №2 як таку, що належить йому (т.1 а.кр.пров.176-180);
		-даними протоколу пред`явлення речей для впізнання від 04.03.16, згідно якого ОСОБА_7 за зовнішнім видом та потертим корпусом впізнав мобільний телефон під №4 як такий, що належить йому (т.1 а.кр.пров.181-185);
		-даними протоколу пред`явлення речей для впізнання від 04.03.16, згідно якого ОСОБА_7 за різним розписом впізнав перстень під №2 як такий, що належить йому (т.1 а.кр.пров.186-190);
		-даними протоколу пред`явлення речей для впізнання від 04.03.16, згідно якого ОСОБА_7 за зовнішнім видом, емблемою, а також розташуванням ключів впізнав брелок з ключами під №3 як такий, що належить йому (т.1 а.кр.пров.191-195);
		- даними протоколу огляду предметів і постанови про визнання предметів речовими доказами від 18.03.16р., згідно яких було оглянуто, визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження: сокира з дерев`яною рукояттю зі слідами речовини бурого кольору; три змиви з підлоги кухні зі слідами речовини бурого кольору; фрагмент лінолеуму зі слідами речовини бурого кольору, три недопалки цигарок «Прилуки», чоловічи джинси синього кольору зі слідами речовини бурого кольору, дві синтетичні мотузки, шапка чоловіча з червоним кантом, речі потерпілого ОСОБА_7 (брюки з ременем, спортивна кофта чорного кольору, светр біло-сірого кольору, шкарпетки чоловічі, труси чоловічі, футболка чорного кольору), чоловіча куртка чорного кольору, полімерний пакет експертної служби №0546290 в середині якого знаходяться дев`ять відрізків липкої стрічки зі слідами рук, пакет експертної служби №0546291 в середині якого знаходяться чотири відрізки липкої стрічки зі слідами рук, дерев`яні палиці, бинт, мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору, ключі від автомобіля марки «Subaru» разом з брелком чорного кольору від сигналізації, кільце з металу жовтого кольору, перстень з металу жовтого кольору, пара туфель чоловічих, яка надана ОСОБА_11 ( т.1 а.кр.пров.251-253);
		-даними висновків експерта №102-А/16 від 28.01.16, №401-А/16 від 24.03.16, згідно яких у ОСОБА_8 мала місце відкрита тяжка черепно-мозкова травма від дії тупих твердих предметів, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Травма голови виникла від дії тупого твердого предмету зі значною силою, не виключено, що різними частинами сокири, наданої на експертизу. В області голови мало місце не менше трьох травматичних впливів, покази ОСОБА_11 не відповідають судово-медичним даним (т.2 а.кр.пров.36-37);
		-даними висновку експерта №23-Ч/15 від 22.01.16, згідно якого у ОСОБА_11 будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено (т.2 а.кр.пров.11);
		-даними висновків експерта №101-А/16 від 18.02.16, №331-А/16 від 21.03.16, згідно яких у ОСОБА_7 мали місце відкрита тяжка черепно-мозкова травма, закрита травма грудної клітки, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, а також синці по задній поверхні грудної клітки, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Дані пошкодження утворилися від багаторазової ударної дії тупих твердих предметів з обмеженою площею травмуючої поверхні, індивідуальні особливості яких у вказаних пошкодженнях не відобразилися. По голові ОСОБА_7 було нанесено не менше 5 ударів. Пошкодження в області грудної клітки вірогідно утворилися в результаті ударів, нанесених ногами. Удари наносилися зі значною силою. Свідчення обвинуваченого ОСОБА_11 , дані в ході слідчого експерименту, про характер і механізм утворення тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_7 частково відповідають судово-медичним даним, немає точної відповідності про кількість і локалізацію завданих ударів. Свідчення потерпілого ОСОБА_7 про механізм спричинення йому тілесних ушкоджень в цілому не суперечать судово-медичним даним, не має точної відповідності про кількість завданих ударів, оскільки він не пам`ятає. (т.2 а.кр.пров.20-21, т.2 а.кр.пров. 28-30);
		-даними висновку судової товарознавчої експертизи від 08.02.16 №635, згідно якого ринкова вартість мобільного телефону марки «Samsung» модель «D780» становить 200,00грн., золотої каблучки 585 проби масою 2,84грам - 1368,96грн., золотого персня 500 проби масою 4,8грам  1977,55грн. (т.2 а.кр.пров.45-47);
		-даними висновку судової психіатричної експертизи №183 від 09.03.16 , згідно якого ОСОБА_11 на момент вчинення інкримінованих йому злочинів перебував поза межами будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (т.2 а.кр.пров.54-56);
		-даними висновку експерта №63-Ис/16 від 05.02.16, згідно якого кров ОСОБА_7 відноситься до групи А з ізогемаглютініном анті-В. Також в його крові виявлений супутній антиген Н. На марлевому тампоні, вилученому в кімнаті домоволодіння під час огляду місця події в АДРЕСА_2 , виявлена кров, походження якої від ОСОБА_7 не виключається. Також неможна виключати присутності в об`єкті дослідження домішку крові ОСОБА_8 (т.2 а.кр.пров.109-110);
		-даними висновку експерта №64-Ис/16 від 05.02.16, згідно якого кров ОСОБА_7 відноситься до групи А з ізогемаглютініном анті-В. Також в його крові виявлений супутній антиген Н. На трьох марлевих тампонах, вилучених з підлоги біля входу в кухню домоволодіння під час огляду місця події в АДРЕСА_2 , виявлена кров, походження якої від ОСОБА_7 не виключається. Також неможна виключати присутності в об`єкті дослідження домішку крові ОСОБА_8 (т.2 а.кр.пров.117-118);
		-даними висновку експерта №65-Ис/16 від 08.02.16, згідно якого кров ОСОБА_7 відноситься до групи А з ізогемаглютініном анті-В. Також в його крові виявлений супутній антиген Н. На куртці, вилученій під час огляду місця події в АДРЕСА_2 , виявлена кров, походження якої від ОСОБА_7 не виключається. Також неможна виключати присутності в об`єкті дослідження домішку крові ОСОБА_8 (т.2 а.кр.пров.125-127);
		-даними висновку експерта №67-Ис/16 від 11.02.16, згідно якого кров ОСОБА_7 відноситься до групи А з ізогемаглютініном анті-В. Також в його крові виявлений супутній антиген Н. На спортивній кофті, вилученій під час огляду місця події в АДРЕСА_2 , виявлена кров, походження якої від ОСОБА_7 не виключається. Також неможна виключати присутності в об`єкті дослідження домішку крові ОСОБА_8 (т.2 а.кр.пров.135-138);
		-даними висновку експерта №68-Ис/16 від 06.02.16, згідно якого кров ОСОБА_7 відноситься до групи А з ізогемаглютініном анті-В. Також в його крові виявлений супутній антиген Н. На джинсових штанах, вилучених під час огляду місця події в АДРЕСА_2 , виявлена кров, походження якої від ОСОБА_7 не виключається. Також неможна виключати присутності в об`єкті дослідження домішку крові ОСОБА_8 (т.2 а.кр.пров.146-148);
		-даними висновку експерта №66-Ис/16 від 12.02.16, згідно якого кров ОСОБА_7 відноситься до групи А з ізогемаглютініном анті-В. Також в його крові виявлений супутній антиген Н. На светрі, вилученому під час огляду місця події в АДРЕСА_2 , виявлена кров, походження якої від ОСОБА_7 не виключається. Також неможна виключати присутності в об`єкті дослідження домішку крові ОСОБА_8 (т.2 а.кр.пров.156-158);
		-даними висновку експерта №109-Ц/16 від 15.02.16, згідно якого кров ОСОБА_7 відноситься до групи А з ізогемаглютініном анті-В. Також в його крові виявлений супутній антиген Н. На сокирі, вилученій під час огляду місця події в АДРЕСА_2 , виявлена кров, походження якої від ОСОБА_7 не виключається. Також неможна виключати присутності в об`єкті дослідження домішку крові ОСОБА_8 за наявності у нього тілесних ушкоджень, що супроводжувалися зовнішнім крововиливом (т.2 а.кр.пров.166-169);
		-даними висновку експерта №110-Ц/2016 від 13.02.16, згідно якого кров ОСОБА_7 відноситься до групи А з ізогемаглютініном анті-В. Також в його крові виявлений супутній антиген Н. На двох дерев`яних фрагментах від господарського інструменту, вилученій під час огляду місця події в АДРЕСА_2 , виявлена кров, походження якої від ОСОБА_7 не виключається. Також неможна виключати присутності в об`єктах дослідження домішку крові ОСОБА_8 за наявності у нього тілесних ушкоджень, що супроводжувалися зовнішнім крововиливом (т.2 а.кр.пров.172-182);
		-даними висновку експерта №111-Ц/2016 від 11.02.16, згідно якого кров ОСОБА_7 відноситься до групи А з ізогемаглютініном анті-В. Також в його крові виявлений супутній антиген Н. На фрагменті ліноліуму, вилученому під час огляду місця події в АДРЕСА_2 , виявлена кров, походження якої від ОСОБА_7 не виключається. Також неможна виключати присутності в об`єкті дослідження домішку крові ОСОБА_8 за наявності у нього тілесних ушкоджень, що супроводжувалися зовнішнім крововиливом (т.2 а.кр.пров.189-192);
		-даними висновку експерта №113-Ц/16 від 15.02.16, згідно якого на фрагментах синтетичних мотузок, вилучених під час огляду місця події в АДРЕСА_2 , сліди крові не виявлені (т.2 а.кр.пров.200-201);
		-даними висновку експерта №112-Ц/16 від 19.02.16, згідно якого на фрагментах синтетичних мотузок, вилучених під час огляду місця події в АДРЕСА_2 , виявлені сліди крові, походження яких від ОСОБА_8 не виключається, даних про наявність домішку крові ОСОБА_7 не отримано (т.2 а.кр.пров.209-212);
		-даними висновку експерта №114-Ц/16 від 18.02.16, згідно якого на одному з недопалків цигарок «Прилуки особливі», вилучених під час огляду місця події в АДРЕСА_2 , виявлені сліди крові, походження яких від ОСОБА_8 не виключається (т.2 а.кр.пров.220-223);
		-даними висновку експерта №354-Ц/16 від 23.03.16, згідно якого на одному з недопалків цигарок «Прилуки особливі», вилучених під час огляду місця події в АДРЕСА_2 , виявлені сліди крові, походження яких від ОСОБА_11  виключається, інші недопалки цигарок мають сліди слини, в яких виявлений антиген А, і які міг курити у тому числі і ОСОБА_11 (т.2 а.кр.пров.220-223).
		Відповідно до вимог ч. 1ст. 84 КПК України, докази повинні бути отримані у передбаченому порядку. Це означає, що доказами можуть бути лише фактичні дані, отримані в результаті проведення слідчих (розшукових), негласних (розшукових) дій, які передбаченіКПК, і в тому порядку, як це передбачено відповідною процесуальною дією.
		Посилання сторони захисту на недопустимість відомостей, отриманих під час проведення слідчих дій без участі захисника (протокол огляду місця події від 21.01.16, т.1 а.кр.пров.147-151, протокол огляду місця події від 22.01.16, т.1 а.кр.пров.152-153, протокол огляду місця події від 23.01.16, т.1а.кр.пров.154-155) суд оцінює критично. З наданих ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснень вбачається, що під час огляду він добровільно, в присутності понятих, вказав час і місце, де позбувся речей ОСОБА_7 : мобільного телефону, брелка з ключами від автомобіля, а також добровільно видав акумуляторну батарею від мобільного телефону. Оскільки, згідно ст.237 КПК України, метою огляду є виявлення та фіксація відомостей щодо обставин вчинення злочину і залучення для такого огляду слідчим чи прокурором будь-яких осіб не є обов`язковим, суд вважає, що отримані під час вищевказаних слідчих дій речові докази  належні ОСОБА_7 мобільний телефон, акумуляторна батарея від цього телефону, брелок з ключами від автомобіля, якими заволодів ОСОБА_11  під час нападу на ОСОБА_7 , є належними і допустимими, які об`єктивно підтверджують обставини інкримінованого ОСОБА_11 злочину.
		Також, зважаючи на те, що ОСОБА_11 в ході проведення слідчого експерименту добровільно, в присутності захисника та понятих, вказав на механізм спричинення ним тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , який не спростовується у тому числі і відомостями, викладеними в висновках судово-медичної експертизи потерпілих, суд враховує дані, отримані в ході цієї слідчої дії саме щодо механізму завдання пошкоджень потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Щодо кількості отриманих потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ушкоджень суд спирається на відомості, викладені судово-медичним експертом у відповідних висновках і вважає ці дані об`єктивними щодо числа та характеру тілесних ушкоджень, завданих ОСОБА_11 потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .
		З урахуванням того, що по справі забезпечено всебічний, повний та об`єктивний розгляд суд, керуючись ст. 94 КПК України, оцінює наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, і приходить до висновку, що зібрані докази, узгоджуються між собою, є належними, достовірними і допустимими та такими, що у своїй сукупності підтверджують встановлені судом події злочинів, обставини їх вчинення та винуватість ОСОБА_11 у їх скоєнні. 
		Разом з тим, даючи оцінку кваліфікації дій обвинуваченого органом досудового розслідування по інкримінованим ОСОБА_11 злочинам, суд приходить до наступних висновків. 
		Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 року за №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» - замах на злочин може бути вчинено лише з прямим умислом (коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання). Тому, якщо винний діяв з непрямим умислом, він не може нести відповідальність за замах на вбивство. У випадках, коли особа, завдаючи іншій особі тілесні ушкодження, свідомо допускає настання будь-яких наслідків, у тому числі й смерті, вона також не може бути притягнута до відповідальності за замах на вбивство. Крім того, злочин не може бути кваліфікований як замах на вбивство у випадках, коли винний діє з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю, так і настання смерті. Відповідальність у цих випадках повинна наставати лише за наслідки, які фактично було заподіяні.
		Як вбачається з правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду України від 31 січня 2013 року у справі №5-32кс12, яка є обов`язковою для врахування судом, відповідно до частини першої статті 15 КК замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення відповідного злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Згідно з частиною другою статті 24 КК умисел є прямим, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. При відмежуванні замаху на вбивство від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження визначальним є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: якщо особа, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажає їх настання, умисел є прямим, а якщо не бажає, хоча й свідомо припускає їх настання, умисел є непрямим. Судова практика для з`ясування змісту і спрямованості умислу особи орієнтує суди на те, що при дослідженні доказів їм необхідно виходити із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки (п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи»).
		Посилання ОСОБА_11 на те, що між ним та потерпілим ОСОБА_7 виник конфлікт з приводу заборгованості за роботу та паспорту ОСОБА_11 , в ході якого потерпілий кинувся на ОСОБА_11 з палкою, а останній, захищаючись, наніс удар обухом сокири, об`єктивними даними в судовому засіданні не підтверджено. Наявність таких обставин заперечив потерпілий ОСОБА_7 , а потерпілий ОСОБА_8 в своїх показах пояснив, що ніяких розмов чи шуму, до моменту падіння ОСОБА_7 на підлогу після нанесеного йому ОСОБА_11 удару, ОСОБА_8 не чув. Також немає й об`єктивних даних про заборгованість ОСОБА_7 перед ОСОБА_11 за виконану останнім роботу, оскільки це не підтверджено документально, а обвинуваченим не конкретизовано ані суму заборгованості, ані підстави її виникнення. Тому суд, виходячи з наданих потерпілим ОСОБА_7 пояснень щодо несподіваності для нього ані перебування у його домоволодінні ОСОБА_11 , ані вчиненого нападу з боку останнього, враховує, що ОСОБА_11 потерпілому ОСОБА_7 було завдано обухом сокири не менше п`яти цілеспрямованих ударів в життєво важливий орган - голову, а також під час перебування ОСОБА_7 на підлозі без свідомості - удари ногою в область ребер, внаслідок чого потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження. Зважаючи на кількість ударів, їх спрямованість в життєво важливий орган, знаряддя, яким такі удари були завдані  обух сокири, відсутність з боку обвинуваченого будь-яких дій, спрямованих на відвернення настання для ОСОБА_7 небезпечних наслідків, суд вбачає доведеним, що ОСОБА_11  усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом на вбивство ОСОБА_26 , а тому не погоджується з доводами захисника та обвинуваченого про відсутність у ОСОБА_11 умислу на спричинення смерті цьому потерпілому і вважає, що дії обвинуваченого по епізоду нападу на ОСОБА_7 вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.4 ст.187 КК України, - розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, поєднаний з проникненням до житла та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, а також за ч.2 ст.15 п.6 ч.2 ст.115 КК України, - закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з корисливих мотивів. 
		Як встановлено судом в судовому засіданні з пояснень обвинуваченого ОСОБА_11 та потерпілого ОСОБА_8 , у зв`язку з намаганням останнього припинити злочинні дії обвинуваченого щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , відмахнувшись сокирою від нападу з боку ОСОБА_8 , завдав останньому неприцільного удару в голову. Ці обставини підтвердив в судовому засіданні й потерпілий ОСОБА_8 , який в своїх поясненнях заперечував наявність умислу ОСОБА_11 на завдання йому смерті, підтвердивши покази обвинуваченого в цій частині. Як вбачається з обвинувального акту, прокурор, викладаючи фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому злочину щодо потерпілого ОСОБА_8 вказав, що «у ОСОБА_19 раптово виник умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 , який усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи реальну можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді настання смерті потерпілого та свідомо допускаючи їх настання, швидко схопив сокиру..» (т.1 а.суд.пров.8). Зважаючи на покази обвинуваченого та потерпілого ОСОБА_8 щодо відсутності у ОСОБА_11 умислу на спричинення смерті, а також встановлені прокурором фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_11 злочину щодо потерпілого ОСОБА_8 , зокрема посилання прокурора на свідоме припущення настання небезпечних наслідків, суд приходить до висновку, що ОСОБА_11 відносно потерпілого ОСОБА_8 діяв з непрямим умислом на спричинення смерті останньому, що виключає кваліфікацію його дій як закінчений замах на умисне вбивство вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство. Однак, між його діями по навмисному нанесенню тілесних ушкоджень в область життєво важливого органу потерпілого ОСОБА_8  та наслідками, що настали, має місце причинний зв`язок і він повинен нести відповідальність за наслідки, що настали. Отже, суд приходить до висновку про необхідність перекваліфікації дій обвинуваченого щодо потерпілого ОСОБА_8 з ч.2 ст.15, п.13 ч.2 ст.115 КК України на ч.1 ст.121 КК України, - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
		Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_11 , згідно ст. ст.66 КК України, судом не встановлено.
		Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_11 , згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.
		Судом досліджені докази, що характеризують обвинуваченого ОСОБА_11 і встановлено, що він не працює, судимість в силу статті 89 КК України не знята і не погашена, має постійне місце проживання, де характеризується формально задовльно, на наркологічному та психоневрологічному обліках не перебуває.
		При призначенні покарання суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, які, відповідно до ст.12 КК України, віднесено до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, обставини, що обтяжують покарання, відсутність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину і вважає, що виправлення ОСОБА_11 та попередження скоєння ним нових злочинів не можливо без ізоляції від суспільства. Суд також враховує, що обвинувачений був засуджений за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01 квітня 2016 року за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України до п`яти років позбавлення волі без конфіскації ма    йна, отже остаточне покарання має бути призначено обвинуваченому відповідно до ч.ч.1, 4 ст.70 КК України. 
		При призначенні покарання за злочини, вчинені обвинуваченим ОСОБА_11 суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК України, вважає за необхідне застосувати принцип часткового складення покарань, призначених за окремі злочини. При цьому суд виходить з положень п.21 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.03 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» і, крім вищенаведених даних про особу обвинуваченого, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, враховує обставини, що обтяжують покарання, а також виходить з того, що ОСОБА_11 було вчинено, зокрема умисні тяжкий та особливо тяжкі злочини, з корисливих мотивів, які утворюють реальну та ідеальну сукупність злочинів. Зазначене, на думку суду, виключає можливість застосування принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим. При визначенні остаточного покарання за ч.4 ст.70 КК України суд вважає за можливе застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, оскільки, як вбачається з вироку суду від 01 квітня 2016 року, обвинувачений ОСОБА_11 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, визнав, у вчиненому розкаявся і активно сприяв розкриттю злочину, матеріальна шкода потерпілому була відшкодована. 
		Згідно статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам, а також майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Цивільний позов ОСОБА_7 в частині відшкодування майнової шкоди підлягає частковому задоволенню, в частині, що підтверджується встановленими в судовому засіданні фактичними обставинами вчинення злочину  заволодіння ОСОБА_11 належними потерпілому ОСОБА_7 грошовими коштами в сумі 3000,00грн., документально підтвердженими витратами потерпілого ОСОБА_7 на лікування в сумі 26000,00грн. В іншій частині завдана потерпілому ОСОБА_7 матеріальна шкода належними доказами не підтверджена, а тому в цій частині позову суд вважає необхідним відмовити. 
		Згідно п.5 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.95р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
		Даючи оцінку доводам ОСОБА_7 щодо заявлених вимог на відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що внаслідок дій обвинуваченого змінився уклад життя потерпілого, він дійсно відчуває тривогу та хвилювання за себе, своїх рідних та близьких їм людей, змушений витрачати час на лікування та відновлення стану свого здоров`я. Моральна шкода потерпілому завдана незаконними винними діями ОСОБА_11 , які перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із завданою шкодою. За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди є підставними, ґрунтуються на принципу добросовісності і розумності цивільних правовідносин, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі. Таким чином, з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_7 підлягає стягненню завдана моральна шкода на суму 150000грн.
		Потерпілим ОСОБА_8 цивільний позов заявлено не було.
		Питання про долю речових доказів вирішується судом відповідно до статті 100 КПК України.
		Обов`язок по відшкодуванню процесуальних витрат суд, згідно статті 126 КПК України, покладає на обвинуваченого ОСОБА_11 .
		Керуючись ст.ст.368,370,373,374,376 КПК України, -
		ухвалив:
		ОСОБА_11 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.187 КК України, ч.2 ст.15, п.6 ч.2 ст.115 КК України, ч.1 ст.121 КК України, за якими призначити йому покарання:
		-за ч.1 ст. 121 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі; 
		-за ч.4 ст. 187 КК України у виді 9 (дев`яти ) років позбавлення волі;
		-за ч.2 ст.15, п.6 ч.2 ст.115 у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією належного обвинуваченому майна.
		Згідно ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складення призначених покарань визначити ОСОБА_11 покарання у виді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією належного обвинуваченому майна.
		Згідно ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01 квітня 2016 року більш суворим, призначеним за цим вироком суду, визначити ОСОБА_11 остаточне покарання у виді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією належного обвинуваченому майна. 
		Продовжити ОСОБА_11 до набрання вироком законної сили дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань управління Держаної пенітенціарної служби України в Харківській області (№27). 
		Строк відбування покарання ОСОБА_11 рахувати з моменту його взяття під варту відповідно до ухвали слідчого судді - з 21 січня 2016 року. 
		На підставі статті 72 КК України зарахувати ОСОБА_11  в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення до ухвалення вироку з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, з 21 січня 2016 року по 15 лютого 2017 року. 
		Стягнути з ОСОБА_11 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення : 
		- судової товарознавчої експертизи №635 від 08.02.2016 р. в сумі 245,52грн. (двісті сорок п`ять гривень 52коп.);
		- судової дактилоскопічної експертизи №173 від 16.03.16р. в сумі 1055,52грн. (одна тисяча п`ятдесят п`ять гривень 52коп.);
		- судової трасологічної експертизи №123 від 11.03.16 в сумі 1055,52грн. (одна тисяча п`ятдесят п`ять гривень 52коп.).
		Позовні вимоги ОСОБА_7 задовольнити частково. 
		Стягнути з ОСОБА_11  на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 29000,00грн. (двадцять дев`ять тисяч гривень 00 коп.), в рахунок відшкодування моральної шкоди 150000,00 грн. (сто п`ятдесят тисяч гривень 00 коп.). В іншій частині позову - відмовити.
		Речові докази: сокира з дерев`яною рукояттю зі слідами речовини бурого кольору; три змиви з підлоги кухні зі слідами речовини бурого кольору; фрагмент лінолеуму зі слідами речовини бурого кольору, три недопалки цигарок «Прилуки», чоловічи джинси синього кольору зі слідами речовини бурого кольору, дві синтетичні мотузки, шапка чоловіча з червоним кантом, речі потерпілого ОСОБА_7 (брюки з ременем, спортивна кофта чорного кольору, светр біло-сірого кольору, шкарпетки чоловічі, труси чоловічі, футболка чорного кольору), чоловіча куртка чорного кольору, полімерний пакет експертної служби №0546290 в середині якого знаходяться дев`ять відрізків липкої стрічки зі слідами рук, пакет експертної служби №0546291 в середині якого знаходяться чотири відрізки липкої стрічки зі слідами рук, дерев`яні палиці, бинт, - знищити; мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору, ключі від автомобіля марки «Subaru» разом з брелком чорного кольору від сигналізації, кільце з металу жовтого кольору, перстень з металу жовтого кольору, - вважати повернутими потерпілому ОСОБА_7 ; пара туфель чоловічих, яка надана ОСОБА_11   йому повернути; 
		Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право подати клопотання про помилування, право на ознайомлення з журналом та технічним записом судового засідання і подати на них письмові зауваження. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. 
		Вирок може бути оскаржений в судову палату з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з дня отримання копії вироку. 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		        
		Головуючий суддя 
		 
		     Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...