Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 212/7894/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві.
Надіслано для оприлюднення: 17.02.2017. Зареєстровано: 18.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2017.
Дата набрання законної сили: 05.04.2017
Результат оскарження 05.04.2017 Апеляційний суд Дніпропетровської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 Справа № 212/7894/16-ц 
		2/212/868/17
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И
		16 лютого 2017 року                                                           м. Кривий Ріг                  
		Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
		головуючого - судді Зіміна М.В., 
		секретаря судового засідання  Борух Ю.К.,
		за участі представника позивача  ОСОБА_1, 
		представника відповідача  ОСОБА_2, 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди, -
		                                                                                               
		ВСТАНОВИВ:
		 Представник позивача ОСОБА_1, яка діє від імені позивача ОСОБА_3, звернулась до суду з даним позовом в якому зазначає, що останній в період з 04 червня 2004 року по 18 травня 2015 року працював водієм автотранспортних засобів, ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат». У квітні 2016 року Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини йому було встановлено професійне захворювання: вібраційна хвороба другої стадії від загальної вібрації, церебрально-периферичний ангіодистонічний синдром, ускладнений гіпертонічною хворобою 2 ступеня в поєднанні з вираженою полірадикулонейропатією (L4, L5, S1) на попереково-крижовому рівні зі стійким больовим синдромом та вираженим порушення біомеханіки хребта, двобічним плечолопатковим пері артрозом (ПФС 2 ступеню) деформуючим остеоартрозом в поєднанні з періартрозом, ліктьових суглобів (ПФ1-2 ст.) та колінних суглобів (ПФ 2ст.). 16.06.2016 року на підприємстві відповідача було проведено розслідування по факту професійного захворювання ОСОБА_3 та складено Акт розслідування хронічного професійного захворювання. За довідкою МСЕК від 09 серпня 2016 року ОСОБА_3 у звязку з професійним захворюванням була встановлена стійка втрата професійної працездатності- 30% та третя група інвалідності з 01.08.2016 року з переоглядом у 2017 році. У звязку із ушкодженням здоровя через професійне захворювання йому заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях яких він зазнав та продовжує зазнавати, в звязку з професійним захворюванням змінилися його образ та якість життя, розмір моральної шкоди він оцінює в розмірі 160000,00 грн., які просить стягнути з відповідача.   
		 Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві. 
		 Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в позові відмовити, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість вимог позивача, посилаючись на письмові заперечення в яких зазначив, що до роботи на підприємстві відповідача позивач працював також на іншому підприємстві зі шкідливим умова праці зокрема ВАТ КДМК «Криворіжсталь», крім того вказав, що позивач при влаштуванні на роботу до підприємства відповідача достовірно знав про умови праці, йому було розяснено його права та обовязки, про наявність небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоровя, розяснено права на пільги та компенсації, якими позивач користується як застрахована особа.
		 Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
		  В судовому засіданні встановлено, що з 04.06.2004 року до 18.05.2015 року, часу звільнення за станом здоровя, позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем і працював водієм автотранспортних засобів (БілАЗ), зазначені обставини підтверджуються копією трудової книжки (а.с.22-28) та не заперечувались сторонами під час розгляду справи.
		 Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 14.04.2016 року, №565, ОСОБА_3 встановлено професійне захворювання: вібраційна хвороба другої стадії від загальної вібрації, церебрально-периферичний ангіодистонічний синдром, ускладнений гіпертонічною хворобою 2 ступеня в поєднанні з вираженою полірадикулонейропатією (L4, L5, S1) на попереково-крижовому рівні зі стійким больовим синдромом та вираженим порушення біомеханіки хребта, двобічним плечолопатковим пері артрозом (ПФС 2 ступеню) деформуючим остеоартрозом в поєднанні з пері артрозом, ліктьових суглобів (ПФ1-2 ст.) та колінних суглобів (ПФ 2ст.). (а.с.10-11).
		 16 червня 2016 року на підприємстві приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» було проведено розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_3: вібраційна хвороба другої стадії від загальної вібрації, церебрально-периферичний ангіодистонічний синдром, ускладнений гіпертонічною хворобою 2 ступеня в поєднанні з вираженою полірадикулонейропатією (L4, L5, S1) на попереково-крижовому рівні зі стійким больовим синдромом та вираженим порушення біомеханіки хребта, двобічним плечолопатковим пері артрозом (ПФС 2 ступеню) деформуючим остеоартрозом в поєднанні з пері артрозом, ліктьових суглобів (ПФ1-2 ст.) та колінних суглобів (ПФ 2ст.), встановленого Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини, про що складено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4, затвердженого начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області. (а.с.4-7)
		 Відповідно до п.16 зазначеного Акту, вказано, що працюючи у карєрі гірничозбагачувального комбінату водієм автотранспортних засобів, виконував роботи з керування великовантажними автомобілями по перевезенню гірничої маси з карєру за різних дорожніх умов, забезпечував належний технічний стан автотранспортного засобу, подавав автотранспортний засіб для навантаження та розвантаження, заправляв автотранспортні засобі паливом та іншими експлуатаційними матеріалами. При цьому внаслідок недосконалості технології відкритого видобутку руди, мавших місце важких режимів експлуатації автотранспортних засобів карєр, підпадав під вплив підвищених параметрів виробничої загальної вібрації. Також згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 14.04.2016 № 565 підставою для встановлення професійного характеру захворювання послужив профмаршрут:09.2002-05.2004 р.-ВАТ КГМК «Криворіжсталь», ШУ з підземного видобутку руди, АТЦ, водій БілАЗу. 
		Відповідно до п.19 Акту, особи, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи враховуючи роботу ОСОБА_3 впродовж 10 років 10місяців в умовах впливу виробничої загальної транспортно-технологічної вібрації, конкретних посадових осіб, які відповідальні за виникнення професійного захворювання встановити неможливо.
		 Згідно копії Довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12ААА №043120 від 09 серпня 2016 року ОСОБА_3 при первинному огляді встановлена стійка втрата працездатності в розмірі 30% третя група інвалідності, з 01 серпня 2016 року до 01 серпня 2017 року, з переоглядом 01 липня 2017, у звязку з професійним захворюванням30 %- вібраційна хвороба . Визначено потреби у медичній та соціальній допомозі: забезпечення лікарськими засобами, ВМП, санаторно-курортне лікування. (а.с.8). 
		ОСОБА_3 неодноразово знаходився на стаціонарному лікуванні у звязку з професійним захворюванням, що підтверджується виписками - епікризами. (а.с.12-13,14,15-16,17,18,19).
		Відповідно до постанов Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі за № 0407/23548/23548.1/2 від 14.09.2016 року та № 0407/23548/23548.1/3 від 14.09.2016 року ОСОБА_3 була призначена одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності у разі настання права на страхові виплати після 01.01.2015 року та щомісячні страхові виплати. (а.с.40,41)
		Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Відповідно до статті 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
		У відповідності зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		Згідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у звязку з ушкодженням здоровя.
		Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008 року, положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону № 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону № 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України. 
		За таких обставин, відповідальність за шкоду, завдану позивачу, покладено саме на роботодавців. 
		За п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із відповідними змінами), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.    
		Наведені вище докази свідчать про те, що ушкодження здоровя, заподіяне позивачеві під час виконання ним трудових обовязків, заподіює йому моральні й фізичні страждання, які обмежують його можливість вести звичний спосіб життя, тягнуть за собою не відновлення здоровя, відчуття болю.
		Зазначені обставини наступили у ОСОБА_3 у зв'язку із професійним захворюванням, яке призвело до встановлення стійкої втрати професійної працездатності, що було встановлено судом, тому суд приходить до висновку про те, що позивачеві заподіяна моральна шкода.
		З урахуванням відомостей, що викладені у п.п.16,19 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 16 червня 2016 року, суд приходить до висновку, що ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» є винним підприємством у виникненні професійного захворювання позивача та повинно нести відповідальність за спричинену моральну шкоду.
		Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд враховує наявність у ОСОБА_3 30 % втрати працездатності, встановлення третьої групи інвалідності, стаж його роботи на підприємстві відповідача в умовах впливу шкідливих факторів 10 років 10 місяців, глибину фізичних та моральних страждань позивача, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», у вигляді одноразового відшкодування в сумі 15000,00 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб.
		На підставі ст. 88 ЦПК України з ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 551,20 грн.
		 На підставі ст. ст.23,1167 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст.10,11,60, 212-218 ЦПКУкраїни, суд,- 
		В И Р І Ш И В:
		Позовні вимоги ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково. 
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_3 15000 (пятнадцять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, без утримання податку з доходів фізичних осіб.
		В задоволені решти позовних вимог відмовити. 
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) гривня 20 копійок.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
		Повний текст рішення складено та підписано 17 лютого 2017 року.
		         
		    Суддя:                                                            М. В. Зімін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...