Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 264/7200/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 20.02.2017. Зареєстровано: 20.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 22.02.2017.
Дата набрання законної сили: 13.02.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                        11-кп/775/21/2017(м) 
		                                        264/7200/13-к 
		                       
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 лютого 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		при секретарі ОСОБА_4 
		за участю прокурора ОСОБА_5 
		захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		виправданих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
		 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Донецької області в місті Маріуполі кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 жовтня 2015 року, яким
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, українця, з вищою освітою, не судимого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого барменом у більярдному клубі «Архімед», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
		 
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не судимого, одруженого, маючого на утриманні 2-х малолітніх дітей, працюючого зварювальником ТОВ «Маріупольбудсервіс», проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
		 
		ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Тбілісі Республіки Грузія, громадянина України, українця, з вищою освітою, не судимого, не одруженого, працюючого торгівельним представником ТОВ «Модус Трейд», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , 
		визнано невинуватими у пред`явленому обвинуваченні та виправдано за недоведеністю вчинення ними злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 191 КК України. Визнано невинуватими у підтримуваному потерпілим обвинуваченні та виправдано за недоведеністю вчинення ними злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 і ч. 5 ст. 191 КК України.
		ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Джамбул Республіки Казахстан, громадянина України, росіянина, маючого середньо-спеціальну освіту, не судимого, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 ,
		визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та виправдано за недоведеністю вчинення ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України. Визнано невинуватим у підтримуваному потерпілим обвинуваченні та виправдано за недоведеністю вчинення ним злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		Згідно з вироком суду першої інстанції, ОСОБА_10 , працюючи начальником прольоту цеху № 121 ПАТ «Азовзагальмаш», являвся посадовою особою, що виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції. Достовірно знаючи про підвищений попит на вагонне обладнання та будучи достовірно обізнаним про можливість заволодіння вагонним обладнанням ПАТ «Азовзагальмаш», розташованого на площі Машинобудівників, 1 в Іллічівському районі міста Маріуполя, вирішив стати на шлях заволодіння вказаними матеріальними цінностями. 
		Тоді ж, для реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_10 розробив план протиправної діяльності, який, в першу чергу, включав створення організованої групи з метою безперешкодного здобуття доступу до матеріальних цінностей, зокрема до повітророзподільників та автоматичних поглинаючих механізмів які використовуються у вагонобудівництві, та полегшення безпосереднього заволодіння вказаним.
		Розробляючи план заволодіння чужим майном, ОСОБА_10 як власника цього майна визначив ПАТ «Азовзагальмаш», так як працював на вказаному підприємстві та мав велике коло знайомих серед посадових осіб підприємства, а також орієнтувався в місцях розташування цехів і складських приміщень підприємства, де можливо було скоїти викрадення товарно-матеріальних цінностей.
		Вказані умови дозволяли ОСОБА_10 володіти відомостями про наявність вагонного обладнання у цехах ПАТ «Азовзагальмаш», за збереженням і рухом яких був відсутній належний контроль з боку матеріально-відповідальних осіб, і куди регулярно надходило нове вагонне обладнання.
		Реалізовуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_10 вирішив організувати злочинну групу, яка складається не менш як із 3-х чоловік, учасники якої заздалегідь зорганізувалися би у стійке об`єднання, для здійснення безлічі злочинів, направлених на заволодіння чужим майном шляхом зловживання посадовою особою своїм службовим становищем, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану.
		Відповідно до розробленого плану, ОСОБА_10 узяв на себе функцію загального керівництва злочинною діяльністю групи, дослідження безпосередніх об`єктів посягань, а також функції по забезпеченню безперешкодного переміщення викраденого обладнання за межі території підприємства та подальшої реалізації і розподілу грошових коштів, виручених від збуту викраденого між учасниками організованої групи відповідно до ролі та міри участі кожного у скоєних злочинах. 
		Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_10 приблизно на початку вересня 2012 року, точна дата досудовим слідством не встановлена, виклав розроблений ним план протиправної діяльності своїм знайомим та підлеглим, ОСОБА_14 , який працював слюсарем із складання металевих конструкцій цеху № 121 та електрозварнику ручного зварювання того ж цеху ОСОБА_11 .. 
		При цьому ОСОБА_10 роз`яснив ОСОБА_14 та ОСОБА_11 , що їх функції полягатимуть у безпосередньому викраденні вагонного обладнання з цеху № 160 і перевезенні викраденого майна в певне місце зберігання з метою подальшого заволодіння і розпорядження ним на свій розсуд.
		Ознайомившись з планом злочинної діяльності і своїми функціями в організованій групі, ОСОБА_14 та ОСОБА_11 дали свою згоду на входження до складу такої групи і участь в здійсненні цією групою злочинів.
		Крім того, план злочинної діяльності, розроблений ОСОБА_10 , включав залучення до злочинної діяльності посадових осіб цеху №160, які мали можливість, використовуючи надані їм службові повноваження, організувати підшукання та приготування обладнання без відповідних документів з метою подальшого заволодіння і розпорядження ним на свій розсуд.
		У зв`язку з цим ОСОБА_10 на початку вересня 2012 року запропонував увійти до складу організованої групи начальнику прольоту цеху № 160 ОСОБА_15 , який був посадовою особою, що виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.
		При цьому ОСОБА_10 роз`яснив ОСОБА_15 , що його функції полягатимуть в підшуканні та приготуванні вагонного обладнання з метою подальшого заволодіння та розпорядження ним на свій розсуд.
		Ознайомившись з планом злочинної діяльності і своїми функціями в організованій групі, ОСОБА_15 дав свою згоду на входження до складу такої групи і участь в здійсненні цією групою злочинів.
		В свою чергу ОСОБА_15 , розуміючи, що самостійно підшукати та приготувати вагонне обладнання з метою подальшого його заволодіння він не зможе, запропонував увійти до складу організованої групи майстру цеху №160 ОСОБА_12 , який був посадовою особою, що виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.
		При цьому ОСОБА_15 роз`яснив ОСОБА_12 , що його функції полягатимуть безпосередньо у виконані наказів ОСОБА_15 та підшуканні, приготуванні вагонного обладнання, з метою подальшого заволодіння та розпорядження ним на свій розсуд.
		Ознайомившись з планом злочинної діяльності і своїми функціями в організованій групі, ОСОБА_12 дав свою згоду на входження до складу такої групи і участь в здійсненні цією групою злочинів. 
		Крім того, план злочинної діяльності, розроблений ОСОБА_10 , включав залучення до злочинної діяльності особи з числа працівників цеху № 469, яка мала б можливість, використовуючи надані їй повноваження, організувати вивіз викраденого майна за межі охоронюваної території ПАТ «Азовзагальмаш» з метою подальшого розпорядження ним на свій розсуд.
		У зв`язку з цим ОСОБА_10 на початку вересня 2012 року запропонував увійти до складу організованої групи водію автотранспортних засобів цеху № 469 ОСОБА_13 , за яким був закріплений автомобіль «Toyota Land Cruiser» реєстраційний номер НОМЕР_1 , що мав право перетину транспортних прохідних без догляду транспортного засобу.
		При цьому ОСОБА_10 роз`яснив ОСОБА_13 , що його функції полягатимуть безпосередньо у вивезені підготовленого до викрадення вагонного обладнання, з метою подальшого заволодіння та розпорядження ним на свій розсуд.
		Ознайомившись з планом злочинної діяльності і своїми функціями в організованій групі, ОСОБА_13 дав свою згоду на входження до складу такої групи і участь в здійсненні цією групою злочинів.
		Таким чином, приблизно на початку вересня 2012 року ОСОБА_10  створив організовану групу в складі ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які, діючи спільно і погоджено, в період з вересня 2012 року по 23 травня 2013 року скоїли заволодіння чужим майном у великих розмірах шляхом зловживання посадовими особами своїм службовим становищем, за наступних обставин:
		Так, приблизно у середині вересня 2012 року, точний час та дата в ході слідства не встановлені, ОСОБА_10 надав ОСОБА_15 наказ, щоб останній у цеху № 160 підшукав та приготував для викрадення чотири повітророзподільника та два автоматичні поглинаючі механізми. ОСОБА_15 , в свою чергу, надав наказ ОСОБА_12 підшукати у приміщені цеху № 160 чотири повітророзподільники та підготувати до викрадення, що останній і виконав. ОСОБА_15 згідно злочинного наміру, не повідомляючи члена злочинної групи ОСОБА_12 про злочинні наміри, з відома інших членів злочинної групи самостійно підшукав два автоматичні поглинаючи механізми та підготував їх до викрадення. Після цього ОСОБА_10 на автозавантажувачі перевіз їх до приміщення цеху №121, де став зберігати. 
		19.09.2012 року приблизно о 7 годині 30 хвилин ОСОБА_13 на службовому автомобілі приїхав до приміщення цеху № 121, де ОСОБА_11 разом із ОСОБА_14 завантажили викрадені чотири повітророзподільники та два автоматичні поглинаючі механізми у салон вказаного автомобіля та разом із ОСОБА_13 вивезли їх за межі охоронюваної території ПАТ «Азовзагальмаш» та розпорядились ними на свій розсуд. 
		Окрім цього, приблизно наприкінці вересня 2012 року, точний час та дата в ході слідства не встановлені, ОСОБА_10 надав ОСОБА_15 наказ, щоб останній у цеху № 160 підшукав та приготував для викрадення три повітророзподільники та три автоматичні поглинаючі механізми. ОСОБА_15 , в свою чергу, наказав ОСОБА_12 підшукати у приміщені цеху № 160 три повітря розподілювача та підготувати до викрадення, що останній і виконав. ОСОБА_15 згідно злочинного наміру, не повідомляючи члена злочинної групи ОСОБА_12 про злочинні наміри, з відома інших членів злочинної групи, самостійно підшукав три автоматичні поглинаючі механізми та підготував їх до викрадення. Після цього ОСОБА_10 на автозавантажувачі перевіз їх до приміщення цеху № 121, де став зберігати. 
		26.09.2012 року приблизно о 9 годині ОСОБА_13 на службовому автомобілі приїхав до приміщення цеху № 121, де ОСОБА_11 разом із ОСОБА_14 , завантажили викрадені три повітророзподільники та три автоматичні поглинаючі механізми у салон вказаного автомобіля та разом із ОСОБА_13 вивезли їх за межі охоронюваної території ПАТ «Азовзагальмаш» та розпорядились ними на свій розсуд. 
		Приблизно на початку листопада 2012 року, точний час та дата в ході слідства не встановлені, ОСОБА_10 , надав ОСОБА_15 наказ, щоб останній в цеху № 160 підшукав та приготував для викрадення чотири повітророзподільники та три автоматичні поглинаючі механізми. ОСОБА_15 в свою чергу наказав ОСОБА_12 підшукати в приміщені цеху № 160 чотири повітророзподільники та підготувати до викрадення, що останній і виконав. ОСОБА_15 згідно злочинного наміру, не повідомляючи члена злочинної групи ОСОБА_12 про злочинні наміри, з відома інших членів злочинної групи самостійно підшукав три автоматичні поглинаючі механізми та підготував їх до викрадення. Після цього ОСОБА_10 на автозавантажувачі перевіз їх до приміщення цеху №121, де став зберігати. 
		06.11.2012 року у невстановлений в ході слідства час ОСОБА_13 на своєму службовому автомобілі приїхав до приміщення цеху № 121, де ОСОБА_11 разом із ОСОБА_14 завантажили викрадені чотири повітророзподільники та три автоматичні поглинаючі механізми у салон вказаного автомобіля та разом із ОСОБА_13 вивезли їх за межі охоронюваної території ПАТ «Азовзагальмаш» та розпорядились ними на свій розсуд. 
		Після скоєння вказаних злочинів ОСОБА_13 вийшов зі складу зазначеної організованої групи, так як був звільнений з ПАТ «Азовзагальмаш». 
		Приблизно на початку квітня 2013 року, точний час та дата в ході слідства не встановлені, ОСОБА_10 надав ОСОБА_15 наказ, щоб останній в цеху № 160 підшукав та приготував для викрадення два повітророзподільники. ОСОБА_15 разом із ОСОБА_12 підшукали у приміщені цеху № 160 два повітророзподільники та підготували їх до викрадення. Після цього ОСОБА_14 разом із ОСОБА_11 на тачці перевезли їх до приміщення цеху №121, де стали зберігати. 
		13.04.2013 року приблизно о 23.30 годині ОСОБА_11 разом з ОСОБА_14 поклали приготовлені два повітророзподільники у господарські сумки та перенесли їх за межі охоронюваної території ПАТ «Азовзагальмаш», після чого розпорядились ними на свій розсуд.
		Вищевказаними діями у складі організованої групи ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 та ОСОБА_15 спричинили ПАТ «Азовзагальмаш» матеріальну шкоду на загальну суму 165 672,87 гривень, ОСОБА_12 - на суму 104138,66 грн., ОСОБА_13 - на суму 149723,26 грн. (з урахуванням ПДВ).
		Таким чином, за кваліфікацією слідчого, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 своїми умисними діями вчинили заволодіння чужим майном шляхом зловживання посадовими особами своїм службовим становищем, скоєного у великих розмірах, організованої групою, тобто злочини, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України.
		Крім того, відповідно до обвинувального акту, приблизно на початку травня 2013 року, точний час та дата в ході слідства не встановлені, ОСОБА_10 надав ОСОБА_15 наказ, щоб останній в цеху № 160 підшукав та приготував для викрадення два повітророзподільники. ОСОБА_15 разом із ОСОБА_12 підшукали у приміщені цеху № 160 два повітророзподільники та підготували їх до викрадення. Після цього, в ніч з 22 на 23 травня 2013 року ОСОБА_14 разом із ОСОБА_11 на тачці перевезли їх до приміщення бані цеху №121, де стали зберігати у двох металевих шафах які, належали ОСОБА_14 
		01.06.2013 року о 10 годині 15 хвилин співробітниками міліції під час огляду металевих шаф № 42 та 43 розташованих у приміщені бані цеху № 121, було виявлено та вилучено два повітророзподільники. 
		Таким чином ОСОБА_10 разом із ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 та ОСОБА_12 не довели свій злочинний намір спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання посадовими особами своїм службовим становищем, до кінця з причин не залежних від їх волі. 
		Вищевказаними діями ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 та ОСОБА_12 у складі організованої групи скоїли замах на заволодіння майна ПАТ «Азовзагальмаш» на загальну суму 15 949,60 гривень (з урахуванням ПДВ).
		Таким чином, вважав слідчий, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 своїми умисними діями вчинили замах на заволодіння чужим майном шляхом зловживання посадовими особами своїм службовим становищем, скоєного організованої групою, тобто злочин, передбачений ч.2 ст. 15 і ч. 5 ст. 191 КК України.
		Однак, в ході судового розгляду прокурор з дотриманням вимог ст. ст. 338, 341 КПК України змінив обвинувачення, склавши новий обвинувальний акт, згідно з яким на початку вересня 2012 року, точна дата в ході слідства не встановлена, начальник прольоту цеху № 121 ПАТ «Азовзагальмаш» ОСОБА_10 , будучи посадовою особою, що виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, разом із слюсарем зі складання металевих конструкцій цеху № 121 ОСОБА_14 та електрозварником ручного зварювання того ж цеху ОСОБА_11 , діючи умисно, керуючись корисливими мотивами, вступили між собою в злочинну змову, спрямовану на заволодіння чужим майном, а саме заволодіння обладнанням, що використовується при вагонобудуванні - повітророзподільниками та автоматичними поглинаючими механізмами, що знаходяться в приміщенні цеху № 160 «Азовзагальмаш», розташованому на площі Машинобудівників, 1 в Іллічівському районі міста Маріуполя. Усвідомлюючи, що даний злочин без участі посадових осіб цеху № 160 вони вчинити не зможуть, тому що не мають доступу до вищевказаних матеріальних цінностей, ОСОБА_10 , запропонував скоїти даний злочин начальнику прольоту цеху № 160 ОСОБА_15 , який виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.
		В свою чергу ОСОБА_15 , розуміючи, що самостійно підшукати та приготувати вагонне обладнання з метою подальшого його заволодіння він не зможе, запропонував увійти до складу групи майстру цеху № 160 ОСОБА_12 , який був посадовою особою, що виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції. 
		При цьому ОСОБА_15 роз`яснив ОСОБА_12 , що його функції полягатимуть безпосередньо у виконані наказів ОСОБА_15 та підшуканні, приготуванні вагонного обладнання, з метою подальшого заволодіння та розпорядження ним на свій розсуд.
		Крім того, план злочинної діяльності, розроблений ОСОБА_10 , включав залучення до злочинної діяльності особи з числа працівників цеху № 469, яка мала б можливість, використовуючи надані йому повноваження, організувати вивіз викраденого майна за межі охоронюваної території ПАТ «Азовзагальмаш» з метою подальшого розпорядження ним на свій розсуд.
		У зв`язку з цим ОСОБА_10 на початку вересня 2012 року запропонував вчинити вказаний злочин водію автотранспортних засобів цеху № 469 ОСОБА_13 який був закріплений за автомобілем «Toyota Land Cruiser» реєстраційний номер НОМЕР_1 , що мав право перетину транспортних прохідних без догляду транспортного засобу.
		При цьому ОСОБА_10 роз`яснив ОСОБА_13 , що його функції полягатимуть безпосередньо у вивезені підготовленого до викрадення вагонного обладнання з метою подальшого заволодіння та розпорядження ним на свій розсуд.
		Ознайомившись з планом злочинної діяльності і своїми функціями, ОСОБА_13 дав свою згоду на участь у скоєнні злочину.
		Так, приблизно в середині вересня 2012 року, точний час та дата в ході слідства не встановлені, ОСОБА_10 надав ОСОБА_15 наказ, щоб останній в цеху № 160 підшукав та приготував для викрадення чотири повітророзподільники та два автоматичні поглинаючі механізми. ОСОБА_15 в свою чергу наказав ОСОБА_12 , підшукати у приміщені цеху № 160 чотири повітророзподільники та підготувати до викрадення, що останній і виконав. ОСОБА_15 згідно злочинного наміру, не повідомляючи члена злочинної групи ОСОБА_12 про злочинні наміри, з відома інших членів злочинної групи, самостійно підшукав два автоматичні поглинаючі механізми та підготував їх до викрадення. Після цього ОСОБА_10 на автозавантажувачі перевіз їх до приміщення цеху №121, де став зберігати. 
		19.09.2012 року приблизно о 7 годині 30 хвилин ОСОБА_13 на службовому автомобілі приїхав до приміщення цеху №121, де ОСОБА_11 разом із ОСОБА_14 завантажили викрадені чотири повітророзподільники та два автоматичні поглинаючі механізми до салону автомобіля та разом із ОСОБА_13 вивезли їх за межі охоронюваної території ПАТ «Азовзагальмаш» та розпорядились ними на свій розсуд. 
		В результаті злочину ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_12 незаконно заволоділи належним ПАТ «Азовзагальмаш» майном, а саме: чотирма повітророзподільниками вартістю 26582,68 грн. та двома автоматичними поглинаючими механізмами вартістю 12819,94 грн. на загальну суму 39402,62 грн., завдавши матеріального збитку на вказану суму.
		Окрім цього, приблизно наприкінці вересня 2012 року, точний час та дата в ході слідства не встановлені, ОСОБА_10 надав ОСОБА_15 наказ, щоб останній в цеху № 160 підшукав та приготував для викрадення три повітророзподільники та три автоматичні поглинаючі механізми. ОСОБА_15 в свою чергу наказав ОСОБА_12 підшукати в приміщені цеху № 160 три повітророзподільники та підготувати до викрадення, що останній і виконав. ОСОБА_15 згідно злочинного наміру, не повідомляючи члена злочинної групи ОСОБА_12 про злочинні наміри, з відома інших членів злочинної групи, самостійно підшукав три автоматичні поглинаючі механізми та підготував їх до викрадення. Після цього ОСОБА_10 на автозавантажувачі перевіз їх до приміщення цеху №121, де став зберігати. 
		26.09.2012 року приблизно о 9 годині ОСОБА_13 на службовому автомобілі приїхав до приміщення цеху № 121, де ОСОБА_11 разом із ОСОБА_14 завантажили викрадені три повітророзподільники та три автоматичні поглинаючі механізми до салону автомобіля та разом із ОСОБА_13 вивезли їх за межі охоронюваної території ПАТ «Азовзагальмаш» та розпорядились ними за своїм розсудом. 
		В результаті злочину ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_12 незаконно заволоділи належним ПАТ «Азовзагальмаш» майном, а саме: трьома повітророзподільниками вартістю 19937,01 грн. та трьома автоматичними поглинаючими механізмами вартістю 19229,91 грн. на загальну суму 39166,92 грн., завдавши матеріального збитку на вказану суму.
		Приблизно на початку листопада 2012 року, точний час та дата в ході слідства не встановлені, ОСОБА_10 надав ОСОБА_15 наказ, щоб останній у цеху № 160 підшукав та приготував для викрадення чотири повітророзподільники та три автоматичні поглинаючі механізми. ОСОБА_15 в свою чергу наказав ОСОБА_12 , підшукати у приміщені цеху № 160 чотири повітророзподільники та підготувати до викрадення, що останній і виконав. ОСОБА_15 згідно злочинного наміру, не повідомляючи члена злочинної групи ОСОБА_12 про злочинні наміри, з відома інших членів злочинної групи, самостійно підшукав три автоматичні поглинаючі механізми та підготував їх до викрадення. Після цього ОСОБА_10 на автозавантажувачі перевіз їх до приміщення цеху №121, де став зберігати. 
		06.11.2012 року у невстановлений в ході слідства час ОСОБА_13 на службовому автомобілі приїхав до приміщення цеху № 121, де ОСОБА_11 разом із ОСОБА_14 , завантажили викрадені чотири повітророзподільники та три автоматичні поглинаючі механізми до салону автомобіля та разом із ОСОБА_13 вивезли їх за межі охоронюваної території ПАТ «Азовзагальмаш» та розпорядились ними за своїм розсудом. 
		В результаті злочину ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_12 незаконно заволоділи належним ПАТ «Азовзагальмаш» майном, а саме: чотирма повітророзподільниками вартістю 26582,68 грн. та трьома автоматичними поглинаючими механізмами вартістю 19229,91 грн. на загальну суму 45812,59 грн., завдавши матеріального збитку на вказану суму.
		Приблизно на початку квітня 2013 року, точний час та дата в ході слідства не встановлені, ОСОБА_10 , надав ОСОБА_15 наказ, щоб останній у цеху № 160 підшукав та приготував для викрадення два повітророзподільники. ОСОБА_15 разом із ОСОБА_12 підшукали у приміщені цеху № 160 два повітророзподільники та підготували їх до викрадення. Після цього ОСОБА_14 разом із ОСОБА_11 на тачці перевезли їх до приміщення цеху №121, де стали зберігати. 
		13.04.2013 року приблизно о 23 годині 30 хвилин ОСОБА_11 разом з ОСОБА_14 поклали приготовлені два повітророзподільники у господарські сумки та перенесли їх за межі охоронюваної території ПАТ «Азовзагальмаш», після чого розпорядились ними на свій розсуд.
		В результаті злочину ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 та ОСОБА_12 незаконно заволоділи належними ПАТ «Азовзагальмаш» двома повітророзподільниками вартістю 13291,34 грн., завдавши матеріального збитку на вказану суму.
		Таким чином, як вважає автор обвинувального акту, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 своїми умисними діями скоїли заволодіння чужим майном шляхом зловживання посадовими особами своїм службовим становищем, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто злочин, передбачений ч. 3 ст. 191 КК України.
		Крім того, приблизно на початку травня 2013 року, точний час та дата в ході слідства не встановлені, ОСОБА_10 , умисно, діючи у складі групи, надав ОСОБА_15 наказ, щоб останній у цеху № 160 підшукав та приготував для викрадення два повітророзподільники. ОСОБА_15 разом із ОСОБА_12  підшукали у приміщені цеху № 160 ПАТ «Азовзагальмаш» два повітророзподільники та підготували їх до викрадення. Після цього в ніч з 22 на 23 травня 2013 року ОСОБА_14 разом із ОСОБА_11 на тачці перевезли їх до приміщення бані цеху № 121, де стали зберігати у двох металевих шафах які належали ОСОБА_14 
		01.06.2013 року о 10 годині 15 хвилин співробітниками міліції під час огляду металевих шаф № 42 та 43, розташованих у приміщені бані цеху № 121, було виявлено та вилучено два повітророзподільники. 
		Таким чином, ОСОБА_10 разом із ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 та ОСОБА_12 не довели свій злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання посадовими особами своїм службовим становищем, до кінця з причин, не залежних від їх волі. 
		В результаті злочину ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 та ОСОБА_12 незаконно заволоділи належним ПАТ «Азовзагальмаш» двома повітророзподільниками вартістю 13291,34 грн., завдавши матеріального збитку на вказану суму.
		Дії ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за цим епізодом кваліфіковані прокурором за ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 191 КК України як замах на заволодіння чужим майном шляхом зловживання посадовими особами своїм службовим становищем, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.
		 Виправдовуючи обвинувачених суд першої інстанції послався на недоведеність їхньої вини , а саме суд не встановив яким чином фактичні данні привели сторону обвинувачення до переконання в тому, що інкриміновані обвинуваченим злочини були скоєні за наведених в обвинувальному акті обставинах з точки зору місця, часу, способу їх вчинення, та інших обставин , які підлягають обов`язковому доказуванню.
		 
		В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду першої інстанції скасувати, у зв`язку з неповнотою судового розгляду та істотними порушеннями кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вказує на те, що судом, при судовому розгляді кримінального провадження допущенні істотні порушення кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Ці порушення є: відмова суду у допиті свідків обвинувачення, не виклик без поважних причин свідків обвинувачення, незаконне визнання доказів обвинувачення неналежними, а також ігнорування пояснень свідка ОСОБА_16 , а також протоколу оперативної закупки.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, промови учасників судового засідання, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, з таких підстав.
		 
		Статтею 17 КПК України встановлено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. 
		За приписами частини третьої статті 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Відповідно до статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення, тобто час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення та вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
		 
		Доводи прокурора про те, що судом першої інстанції незаконно не прийнято до уваги пояснення свідка ОСОБА_16 та результати оперативної закупки, являються безпідставними та необґрунтованими оскільки суд першої інстанції в своєму рішенні дав належну оцінку цим доводам.
		З вироку суду першої інстанції вбачається, що показання ОСОБА_16 свідчать про збут ОСОБА_10 двох повітророзподільників, але не містять прямого свідчення про їх набуття обвинуваченим за обставин, що йому інкримінуються.
		Також у рішенні суду першої інстанції правильно відображено те, що контроль за закупкою ОСОБА_16 обладнання не здійснювався. За змістом протоколу ОСОБА_16 були вручені грошові кошти, з якими він попрямував начебто на зустріч з ОСОБА_10 і повернувся з розібраними повітророзподільниками, про джерело й обставини придбання яких як слідству, так і суду першої інстанції відомо лише зі слів ОСОБА_16 .. При цьому відеозапис обставин придбання ОСОБА_16 вагонного обладнання відсутній, поняті за цими подіями не спостерігали, гроші нібито передані ОСОБА_16 продавцю, у ОСОБА_10 не вилучені і їх доля не відома, що знецінює доказову значимість як показань свідка ОСОБА_16 , так і результатів проведеної за його участі слідчої дії.
		Дані висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає слушними та обґрунтованими, та такими, що підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
		 
		Доводи прокурора про те, що суд першої інстанції необґрунтовано визнав протокол огляду місця події від 01.06.2013 року недопустимим доказом, являються необґрунтованими та неспроможними. На думку колегії, суд першої інстанції правильно зробив висновок, та дав належну правову оцінку цьому доводу апеляційної скарги. 
		Суд першої інстанції послався на те, що відповідно до ст. 237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи, тобто за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім невідкладних випадків, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.
		Пленум Верховного Суду України в п. 11 постанови № 2 від 28.03.2008 р. «Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства» роз`яснив, що згідно з вимогами статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 р. № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» судам необхідно враховувати, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини поняття «житло» у пункті 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4.XI.1950) охоплює не лише житло фізичних осіб. Воно може поширюватися на офісні приміщення, які належать фізичним особам, а також офіси юридичних осіб, їх філій та інші приміщення.
		Як «інше володіння» слід розуміти такі об`єкти (природного походження та штучно створені), які за своїми властивостями дають змогу туди проникнути і зберегти або приховати певні предмети (речі, цінності). Ними можуть бути, зокрема, земельна ділянка, сарай, гараж, інші господарські будівлі та інші будівлі побутового, виробничого та іншого призначення, камера сховища вокзалу (аеропорту), індивідуальний банківський сейф, автомобіль тощо.
		Таким чином, передана адміністрацією підприємства в користування робітника персональна шафа для зберігання одягу, обладнана особистим замком, відповідає критеріям іншого володіння особи, яке не пов`язується законом з наявністю у цієї особи права власності на таке володіння. 
		В даному кримінальному провадженні слідчий уповноважив працівника оперативного підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій щодо встановлення місця зберігання вагонного обладнання, до викрадення якого можливо причетні ОСОБА_10 та ОСОБА_17 .. За дорученням слідчого, при встановленні місця зберігання викраденого майна оперативний співробітник мав негайно повідомити про це до слідчого відділу. Натомість оперуповноважений самовільно вчинив проникнення до особистих шаф для зберігання одягу конкретного робітника за відсутності його згоди та без дозволу слідчого судді, що суперечить вимогам КПК щодо порядку огляду володіння особи. Приймаючи до уваги вищенаведене, суд першої інстанції правильно та відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України визнав докази, що отримані в ході огляду шаф №№ 42, 43 в адміністративно-побутовому комплексі № 7 ПАТ «Азовзагальмаш», який відбувся 01.06.2013 року, недопустимими. 
		Твердження прокурора про те, що суд першої інстанції не вказав, чиї саме права були порушенні під час проведення зазначеної вище слідчої дії, та чий саме дозвіл, окрім дозволу адміністрації підприємства, повинен був отримати працівник міліції при проведенні огляду, являються надуманими та не ґрунтуються на засадах діючого кримінального процесуального законодавства.
		Колегія суддів вважає, що шафа для зберігання одягу обладнана особистим замком, відповідає критеріям «іншого володіння особи», яке не пов`язується законом з наявністю у цієї особи права власності на таке володіння, та саме в присутності користувача такої шафи та за його згодою або за дозволом слідчого судді, працівник міліції і мав проводити слідчі дії, а ніяк не у присутності представника адміністрації підприємства.
		За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано визнав протокол огляду місця події від 01.06.2013 року недопустимим доказом.
		 Крім того, судова колегія звертає увагу на той факт, що ОСОБА_10 був звільнене з ПАТ «Азовгальмаш» у лютому 2013 р., обшук вказаних шаф де були вилучені два повітророзподільники проводився 1 червня 2013 р. Більш того до матеріалів кримінального провадження долучено в якості речових доказів 4 повітророзподільника, два з котрих були вилучені при обшуку, та два передані свідком ОСОБА_18 , які мають, кожен з них унікальний номер, і ці обставини ні кім не оспорюються, а приймаючи до уваги той факт, що акти ревізій не встановили знаходження у власника недостачу саме зазначених агрегатів з унікальними номерами, судова колегія вважає що власнику майна не було завдано матеріальної шкоди саме діями яки інкримінуються виправданим. 
		 Судова колегія вважає, що судом першої інстанції дана належна правова оцінка цим діям. Посилання обвинувачення на встановлення інших фактичних обставин судова колегія не знаходить.
		Посилання прокурора на те, що судом першої інстанції не було викликано та допитано ряд свідків, а саме ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 являються спроможними, однак колегія суддів зазначає, що роль кожного з зазначених свідків у даному кримінальному провадженні, судом першої інстанції при постановленні судового рішення було вивчено та досліджено в повному обсязі, а також зазначено, що пояснення даних свідків жодним чино прямо не вказують на причетність обвинувачених до інкримінованих їм злочинів. 
		 
		У зв`язку з вищезазначеним, колегія суддів не знаходить підстав для зміни або скасування вироку суду першої інстанції, так як він являється справедливим, законним та обґрунтованим, суттєвих порушень кримінального процесуального закону не виявлено. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
		 У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
		Вирок Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 жовтня 2015 року щодо ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13  залишити без змін.
		Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду по розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення.
		 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...