Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 725/3747/16-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 21.02.2017. Зареєстровано: 22.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 24.02.2017.
Дата набрання законної сили: 14.02.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа №  725/3747/16-а 
		Головуючий у 1-й інстанції:  Стоцька Л.А. 
		          Суддя-доповідач:  Ватаманюк Р.В. 
		 
		14 лютого 2017 року
		м. Вінниця
		Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді:  Ватаманюка Р.В. 
		суддів:  Мельник-Томенко Ж. М.  Сторчака В. Ю. 
		за участю:
		секретаря судового засідання: Мирошниченко С.О.,
		позивача: ОСОБА_2,
		представника позивача: ОСОБА_3
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України в Чернівецькій області  на  постанову   Першотравневого районного суду міста Чернівці  від  24 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби у Чернівецькій області в особі заступника начальника Кулінського Олександра Сергійовича (далі - відповідач) про  визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, 
		В С Т А Н О В И В :
		Позивач в серпні 2016 року звернувся до Першотравневого районного суду м. Чернівці  з адміністративним позовом в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №0163/40805/16 від 29.07.2016, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України та накладено штраф в розмірі 474 500, 61 грн.
		Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці  від 24.10.2016 позов задоволено повністю.
		Визнано протиправною та скасовано постанову у справі про порушення митних правил №0163/40805/16 від 29.07.2016, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України.
		Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. 
		Позивач та представник позивача  в судовому засіданні заперечили проти апеляційної скарги.  
		Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача та його представника, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з таких підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Судом першої інстанції встановлено, що  30.01.2016  державним інспектором ВМО пункту пропуску "Мамалига" Чернівецької митниці ДФС відносно позивача було складено протокол про порушення митних правил №0163/40805/15.
		Зі змісту протоколу слідує, що інспектором було виявлено порушення: 30.01.2016 о 10 год. 06 хв. в зону митного контролю, в напрямку виїзду з митної території України по смузі руху "зелений коридор" пункту пропуску "Мамалига-Крива" митного поста "Мамалига" в'їхав автомобіль марки "Opel Tigra" р.н. ВТ 37 NIC, країна реєстрації Румунія під керуванням громадянина України ОСОБА_2. До митного контролю позивач подав закордонний паспорт громадянина Румунії за №14385446 від 10.10.2008 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №В00158923Т Республіки Румунія.
		Крім того, судом встановлено, що транспортний засіб марки "Opel Tigra" р.н. BT 37 NIC позивачем ввезено в період з 07.04.2015 по 31.01.2016  в режимі "тимчасового ввезення" з використанням паспорту громадянина Румунії у 24 випадках.
		При цьому, у  позивача, ОСОБА_2, наявний паспорт громадянина України, а також, позивач має на території України зареєстроване постійне місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.
		Під час переміщень транспортних засобів через митний кордон України позивач надавав документ (паспорт громадянина Румунії), який є підставою для не сплати митних платежів при ввезенні транспортних засобів особистого користування, маючи статус "резидента".
		29.07.2016 на підставі вказаного протоколу заступником начальника Чернівецької митниці ДФС було винесено постанову у справі про порушення митних правил №0163/40805/16, якою його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 474 500 грн. 61 коп.
		Не погоджуючись з таким рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
		Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що суб'єктом владних повноважень не було доведено правомірності свого рішення, внаслідок чого не було спростовано твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.   
		Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.
		Статтею 485 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК України) вказано, що особа притягається до відповідальності у разі заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
		Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
		Таким чином, з об'єктивної сторони правопорушення передбачене ст. 485 МК України в частині вчинення дій щодо ухилення від сплати митних платежів, характеризується сукупністю трьох ознак, зокрема: діяння, спрямоване ухилення від сплати митних платежів, суспільно небезпечні наслідки у вигляді ненадходження до бюджету відповідних платежів, та причинний зв'язок між діянням та наслідками.
		Відповідно до п.1 ст. 2 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 № 2235-III, якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
		Отже, спірні правовідносини регулюються нормами Митного кодексу України, Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001, Закону України від 21.01.1994 "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", Порядком централізованого оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 №185, а також Порядком розгляду в дипломатичних представництвах або консульських установах України за кордоном клопотань громадян України, які виїхали за її межі тимчасово, про залишення на постійне проживання за кордон, затвердженого наказом Міністерства закордонних справ України від 22.11.1999 №201.
		Документом, що підтверджує постійне проживання громадянина України за кордоном, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон зі штампом "Постійне проживання" або таким написом (з відміткою про дату внесення та із зазначенням посади і прізвища особи, яка його внесла), який скріплюється підписом посадової особи та печаткою відповідного територіального підрозділу Міністерства закордонних справ України або дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордон.
		Станом на 30.01.2016 у позивача наявний був як паспорт громадянина України так і паспорт громадянина Румунії, та він мав постійне місце проживання на території України, отже він у правових відносинах з Україною визнається лише громадянином України та має статус громадянина - резидента.
		Згідно ч. 3 ст. 380 МК України тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
		Таким чином, у даному випадку позивач при тимчасовому ввезенні на територію України транспортних засобів особистого користування повинен був сплатити усі необхідні митні платежі.
		Згідно із ч. 6 ст. 104 МК України, для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна: 
		1) подати органу доходів і зборів, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового ввезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення;
		2) у випадках, передбачених законодавством, надати органу доходів і зборів зобов'язання про реекспорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які тимчасово ввозяться, у строки, встановлені органом доходів і зборів;
		3) подати органу доходів і зборів дозвіл відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законодавством;
		4) сплатити митні платежі відповідно до статті 106 цього Кодексу або забезпечити виконання зобов'язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.
		Інформацію про те, що позивач є резидентом і при ввезенні автомобіля мав сплатити митні платежі, які відповідно  до закону підлягають сплаті при імпорті такого транспортного засобу, стали відомі відповідачу з листа УСБУ в Чернівецькій області від 22.01.2016 № 75/2/17.
		За змістом п.1 ч. 1 статті 50 МК України для нарахування митних платежів використовуються відомості, зокрема, про митну вартість товарів.
		За визначенням ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		Інформація, щодо митної вартості транспортного засобу може бути визначена лише з технічних паспортів транспортних засобів, документів, що містять відомості про вартість, а також шляхом проведення огляду транспортного засобу із визначенням технічних характеристик, комплектації транспортного засобу, ознак, що характеризують ступінь зносу, пошкоджень, дефектів. 
		При цьому, вказану інформацію позивач не надавав ні відповідачу ні суду, тому відповідач не мав можливості встановити вказані дані.
		Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395(далі - Методика) вказано, що у разі відсутності цінових даних колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ (п. 7.35). 
		У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп'ютерних програм та прайс- листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань. Використання ресурсів мережі Інтернет допускається з дотриманням вимог підпункту 7.53.5 пункту 7.53 цієї Методики. 
		Таким чином, у службовій записці №139/24-70-25-34-ЕП від 05.02.2015, для визначення вартості транспортних засобів використовувалися Інтернет ресурси, можливість використання яких передбачена Методикою. Крім того, в службовій записці вказані фактори, які б дали можливість більш точно визначити митну вартість автомобіля. Однак, за відсутністю вказаних факторів, згідно положень Методики, митна вартість визначається за інформацією, отриманою з мережі Інтернет. Саме таку інформацію митним органом використано. Отже, митна вартість визначена відповідно до чинного законодавства та із врахуванням Методики.
		Посилання суду першої інстанції,  на неповідомлення позивача про час та місце розгляду справи, як на підставу для задоволення адміністративного позову, апеляційний суд вважає безпідставними, з огляду на таке. 
		Статтею 526 МК України встановлено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.
		Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
		З матеріалів справи слідує, що Чернівецькою митницею ДФС 22.07.2016 направлено лист № 5872/24-70-20-02-10 рекомендованим листом з повідомленням за адресою проживання позивача, що підтверджується відміткою № 11 у Реєстрі на відправлені листи Чернівецької митниці ДФС від 22.07.2016. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 5802301537120 вищевказаний лист отримав особисто членом сім'ї позивача 25.07.2016 (а.с. 153). Отже, Чернівецькою митницею ДФС належним чином повідомлено позивача про дату, час та місце розгляду справи згідно МК України. Проте, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, позивач на розгляд не з'явився, будь-яких клопотань про перенесення розгляду справи на адресу митниці від нього не надходило. 
		У зв'язку із чим справу про порушення митних правил № 0163/40805/16 відносно позивача, Чернівецькою митницею ДФС 29.07.2016 розглянуто без участі позивача.  
		Крім того з аналізу наведених норм, не можна зробити висновок,  що неналежне повідомлення про розгляд  чи розгляд справи без участі особи, яка притягується  до адміністративної  відповідальності, є беззаперечною підставою для скасування рішення про її притягнення до такої відповідальності і визнання особи не винною.   
		Такий правовий наслідок  може мати місце за умови, що через неналежне  повідомлення особа, була позбавлена  права (можливості) надати докази, які б могли  вплинути  на правову кваліфікацію її діяння.   
		Ні до суду першої інстанції ні до апеляційного суду позивач не надав таких доказів, тому висновок  суду першої інстанції є неправильним. 
		Також безпідставним є заперечення позивач про порушення відповідачем строків притягнення до адміністративної  відповідальності передбачених    ч. 1 ст. 267 КУпАП, оскільки як слідує з матеріалів  справи  протокол про адміністративне  правопорушення відносно позивача відповідачем був складений 30.01.2016, що і являється датою виявлення порушення,  адміністративне стягнення застосоване постановою від 29.07.2016 року, тобто в межах  строку притягнення до адміністративної відповідальності передбаченого  вказаною нормою. 
		Крім того  порушення строку розгляду  справи про порушення митних правил  встановленого  ст. 525 МК України, саме по собі,  також не має   правового наслідку у вигляді скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. 
		Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що позивача правомірно притягнуто до відповідальності, а постанову Чернівецької митниці ДФС від 29.07.2016 винесено з дотриманням вимог чинного законодавства і підстави для її скасування відсутні.
		З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України  за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду. 
		Підставами   для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України  є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом. 
		Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В:
		апеляційну скаргу Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України в Чернівецькій області задовольнити  повністю.
		Постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці від 24 жовтня 2016 року - скасувати та прийняти нову.
		В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
		 
		Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в  касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України. 
		Постанова суду складена в повному обсязі  20 лютого 2017 року.
		 
		Головуючий  Ватаманюк Р.В.    Судді    Мельник-Томенко Ж. М.    Сторчак В. Ю.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...