Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-278/2010 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: 22.02.2017. Зареєстровано: 22.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 24.02.2017.
Дата набрання законної сили: 31.10.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		            
		   
		 
		Тростянецький районний суд Сумської області
		м. Тростянець, вул. Миру, 9, 42600, (05458) 5-11-72
		 
		                      справа № 2-а-278/2010р .
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		б січня 2010 року Тростянецький районний суд Сумської області у складі
		                               Головуючого-судді - Литовченко Н.О.
		розглянувши в порядку письмового провадження в м. Тростянець адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду в Тростянецькому районі Сумської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, 
		     
		ВСТАНОВИВ:
		09.12.09 р. до суду звернулася позивачка мотивуючи свої вимоги тим, що вона має статус дитини війни і, відповідно до ст. 6 розділу 2 Закону України «Про соціальний захист дітей війни" №2195-ІУ від І8.11.2004 р., щомісячно, починаючи із січня 2006 року, має право на отримання соціальної грошової допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
		Посилаючись на вказані обставини, позивачка зазначає, що всупереч вимогам Закону України „Про соціальний захист дітей війни»:управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі не здійснило перерахунок пенсії та не сплатило їй за період з 01.01.2009 року державну соціальну допомогу - відповідно до ст. б Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в сумі 1305грн.60коп. Окрім того позивачка просила зобов'язати УПФ в Тростянецькому районі в подальшому виплачувати їй державну соціальну допомогу відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». 
		Відповідно до п. 4.1 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого, дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Дане підвищення у вищенаведеному розмірі позивачці виплачується щомісячно, починаючи в січня 2008 року, проте щомісячні виплати передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей і війни» їй в повному розмірі не виплачуються, починаючи з 01.01.2009 року і по цей час,
		зв'язку з чим позивачка вимушена звернутися до суду.
		Позивачка, яка була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явилася, подала заяву, в якій просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує.
		Представник відповідача у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про чай та місце розгляду справи, подав заяву, у якій просив розглянута справу у відсутності представника відповідача та додав до справи письмове заперечення, де зазначено, що дійсно пенсії дітям війни мають підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком, проте відповідно до ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", який "«передбачає механізм цих виплат, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
		Крім того, п. 41 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно якого дітям війни крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії, або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі чи надбавки, встановленої для учасників війни -     10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Дана доплата позивачці виплачується у повному обсязі. У письмовому запереченні зазначено, що УПФ в Тростянецькому районі діяло у межах повноважень, у порядок та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.
		Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що справу можливо, розглянути без участі сторін, а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
		У судовому засіданні встановлено, що - позивачка є дитиною війни, що підтверджується посвідченням пенсіонера, де мається вказана відмітка - (а.с.5) .
		Згідно довідки Управління пенсійного фонду України в Тростянецькому районі позивачці надбавка, як дитині війни, згідно рішення суду виплачена за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та надбавка призначена з 01.03.2009 року в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про бюджет України на 2008 рік та проведення змін їдо деяких законодавчих актів України», Постанови КМУ від 28.05.2008 року №530 «Про деякі питання, соціального захисту окремих категорій громадян» (а.с.16) .
		Відповідно до ст. б Закону України „Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії, або щомісячне довічне грошове утримання чи державна, соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. 
		Відповідно до ст.7 Закону України Про соціальний захист дітей війни, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
		Згідно ч.ч.2,3 ст. 22 Конституції України конституційні права й свободи гарантуються, і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів, або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
		Згідно п. 41 розділу 2 Закону України Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України внесено зміни до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни, згідно якого дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) до пенсії, або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Дане підвищення у вищенаведеному розмірі позивачеві виплачується щомісячно, починаючи із січня 2008 року.
		Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. було визнано неконституційними вищевказані положення Закону України Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України.
		Таким чином, судом встановлено, що всупереч вимогам ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни та ст. 22 Конституції України, соціальна грошова допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 02.10.2009 року позивачеві не виплачувалась. 
		Конституцією України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Ст. 8 Конституції України передбачає, що Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України й повинні відповідати їй. Принцип верховенства права передбачає, що всі підзаконні нормативно-правові акти мають відповідати за своїм змістом Конституції України.
		Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України Про соціальний захист дітей війни державні гарантії, установлені дітям війни, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
		Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, оскільки для значної кількості громадян України пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачено чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (ст. 48 Конституції України), який не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ч. 3 ст. 46 Конституції України), то звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається. Зупинення його дії можливе за умови введення відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 85, п. 19 ч. 1 ст. 92 Конституції України надзвичайного стану (ст. 64 Конституції України) (Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 р. № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
		Суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність у позивача права вимоги через законодавчу неурегульованість питання щодо механізму виплати пенсії, відповідно до Закону України Про соціальний захист дітей війни із огляду на наступне.
		Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
		Згідно ч.ч.3 та 4 ст. 8 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова у розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
		Суд вважає також безпідставними посилання відповідача на відсутність у позивача права вимоги через законодавчу неурегульованість питання щодо визначення розміру мінімальної пенсії за віком, і те, що такий розмір не може бути визначений згідно ст. 28 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування. З огляду на принцип законності, закріплений ст. 9 КАС України, відповідно до ч.7 якої у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини. 
		Таким чином, мінімальний розмір пенсії необхідно визначати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України Про Державний бюджет України на відповідний рік.
		Отже, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.
		З урахуванням того, що позивачка з 02.10.2009 року щомісячно отримує добавку до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для особи, яка втратила працездатність, суд вважає за необхідне зобовязати відповідача провести перерахунок позивачці соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період із 29.09.2009 року. 
		Крім того, безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної допомоги до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобовязань, які встановлені ст. 46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.
		Суд також вважає, що не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо невизначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обовязок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни. 
		Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
		Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з УПФУ в Тростянецькому районі доплати до пенсії у визначеній позивачкою грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були їй нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, на який покладено такі повноваження. 
		Керуючись ст.ст. 7, 11, 70, 71, 160-163 КАС України, суд
		П О С Т А Н О В И В :
		Задовольнити частково позовні вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни".
		Зобовязати Управління Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2, з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування» та сплатити недоплачену суму підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 02.10.2009 року з урахуванням фактично виплачених сум.
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Тростянецький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...