Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 821/2140/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.
Надіслано для оприлюднення: 22.02.2017. Зареєстровано: 23.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 27.02.2017.
Дата набрання законної сили: 11.03.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		___________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 лютого 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/2140/16 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Кузьменко Н.А.
		при секретарі - Рябчич А.М.
		за участю: 
		позивача - ОСОБА_2
		представник відповідача - не прибув
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Херсонського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
		встановив:
		26 грудня 2016 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) до Херсонського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 29 грудня 2016 року, просить:
		- зобов'язати Херсонський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області об'єктивно і вчасно розглянути звернення (пропозицію) від 03 листопада 2016 року про припинення витребовувати з громадян медичні довідки про народження дитини та свідоцтва про народження, медичні довідки про смерть видані на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим після отримання рішення суду про встановлення факту народження (смерті) на тимчасово окупованій території.
		Обґрунтовуючи свою позицію, позивач зазначив, що на лист від 30 вересня 2016 року « Про доступ до публічної інформації» ним отримана відповідь відповідача №1/01-21 від 06 жовтня 2016 року, з якої вбачається перевищення органом державної влади своїх владних повноважень. З відповіді стало відомо, що відповідач витребовує медичні довідки, свідоцтва про народження дитини, а також медичні довідки про смерть, видані на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, після отримання рішення суду про встановлення відповідних фактів та під час державної реєстрації актів цивільного стану. Ознайомившись з нормами ЦПК України, позивач 03 листопада 2016 року звернувся до відповідача з пропозицією припинити витребовувати з громадян відповідні документи після отримання рішення суду про встановлення факту народження (смерті). У відповідь 15 листопада 2016 року №К 207/01-23 відповідач повідомив, що інформація прийнята до відома та про те, що відділ державної реєстрації актів цивільного стану  керується у своїй роботі Конституцією України, законами та підзаконними актами. З посиланням на норми Закону України «Про звернення громадян», Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому громадян у Міністерстві юстиції України, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління (затверджена наказом Міністерства юстиції №26/5 від 18.03.2004 року) обґрунтовує протиправність дій відповідача. З наведеного позивач робить висновок про наявність правових підстав для постановлення судового рішення про зобов'язання вчинити певні дії.
		Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в адміністративному позові.
		Херсонський міський відділ реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області подав 01 лютого 2017 року письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких позовні вимоги не визнає з таких підстав. На адресу відповідача 04 листопада 2016 року надійшла заява (пропозиція) від громадянина ОСОБА_2, про наслідки її розгляду заявнику 15 листопада 2016 року надано відповідь по суті з дотриманням встановленого законодавством терміну. Документи та матеріали, які витребовуються за заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселених з неї відповідають вимогам Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та Сімейного кодексу України. 
		Представник відповідача 09 лютого 2017 року подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника Херсонського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.
		Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено.
		Позивач направив на адресу відповідача інформаційний запит, в якому відповідно до ст.40 Закону України «Про доступ до публічної інформації» просив повідомити: які документи необхідно пред'являти особі для державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного свідоцтва, після отримання судового рішення про встановлення юридичного факту про народження, смерть, одруження осіб на тимчасово окупованій території України; чи вилучаються оригінали актів цивільного стану, що видані на тимчасово окупованій території України про народження, смерть чи одруження, для державної реєстрації, яким законодавчим актом це передбачено; яка кількість актів цивільного стану, що видані на тимчасово  території України про народження, смерть чи одруження вилучена у осіб, що звернулись до Вашого відділу після отримання відповідного судового рішення з початку 2016 року.
		У відповідь відповідач направив лист №1/01-21 від 06.10.2016 року, відповідно до якого повідомив про витребування у відповідної категорії громадян разом з судовим рішенням, копій паспортів батьків. Свідоцтв про шлюб, медичних довідок про народження дитини, медичних довідок про смерть, паспортів померлих та заявників та ін.
		Ознайомившись з наданою відповіддю, позивач, керуючись Законом України «Про звернення громадян», звернувся 03 листопада 2016 року до Херсонського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області з пропозицією, в якій пропонував припинити витребовувати з громадян медичні довідки про народження дитини або свідоцтва про народження, медичні довідки про смерть видані на тимчасово окупованій території АР Крим після отримання рішення суду про встановлення факту народження (смерті) на тимчасово окупованій території.
		У відповідь листом №К 207/01-23 від 15 листопада 2016 року, відповідач повідомив, що звернення розглянуто, інформація зазначена в ньому прийнята до відома. Разом з тим повідомлено, що відділ державної реєстрації цивільного стану у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України, Указами Президента України та Постановами Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України.
		При цьому відповідь не містить жодної інформації, які конкретно дій вчинялись при вивченні пропозиції ОСОБА_2
		Позивач вважає, що надана відповідачем відповідь не відповідає вимогам спеціального законодавства, оскільки вона не викладена в формі рішення про відмову.
		Спірні правовідносини врегульовані Конституцією, Законом України «Про звернення громадян».
		Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до преамбули Закону України «Про звернення громадян», цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності,  для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення. 
		Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення (ч.1 ст.1 Закону України «Про звернення громадян»).
		Позивач використав своє право на звернення до органу державної влади, шляхом направлення на адресу відповідача пропозиції від 03 листопада 2016 року.
		Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду (ч.1 ст.14 Закону України «Про звернення громадян»).
		Наказом Міністерства юстиції України від 18 березня 2004 р. N 26/5 затверджено Інструкцію про порядок розгляду звернень та особистого прийому громадян у Міністерстві юстиції України, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління (далі - Інструкція №26/5).
		 Ця Інструкція розроблена згідно із Законом України від 2 жовтня 1996 року "Про звернення громадян", Указом Президента України від 7 лютого 2008 року N 109, постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року N 348 "Про затвердження Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації" (пп.1.1. п.1 Інструкції №26/5).
		Усі звернення громадян, що надходять до Міністерства юстиції України та підпорядкованих йому органів, підлягають обов'язковій класифікації за встановленими статтею 3 Закону України "Про звернення громадян" їх видами, а саме: пропозиції, заяви та скарги. Подальший розгляд пропозицій, заяв та скарг громадян проводиться з урахуванням особливостей, встановлених статтями 14, 15 та 16 зазначеного Закону (пп.1.5. п.1 Інструкції №26/5).
		Таким чином, пропозиція позивача від 03 листопада 2016 року в момент надходження її до відповідача була класифікована за видом «пропозиція», а її розгляд  повинен був проводитись з урахуванням особливостей встановлених ст.14 Закону України «Про звернення громадян».
		Посадові особи органів та установ юстиції при розгляді звернень громадян зобов'язані уважно вникати в їх суть, у разі потреби вимагати у виконавців матеріали їх перевірки, направляти працівників на місця для перевірки викладених у зверненні обставин, застосовувати інші заходи для об'єктивного вирішення поставлених автором звернення питань, з'ясовувати та приймати рішення про усунення причин і умов, які спонукають авторів скаржитись (пп.3.1. п.3 Інструкції №26/5).  
		Рішення, які приймаються за зверненнями, мають бути мотивованими та ґрунтуватися на нормах чинного законодавства. Посадова особа, визнавши заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов'язана забезпечити своєчасне й правильне виконання прийнятого рішення, а в разі визнання скарги обґрунтованою - негайно вжити заходів до поновлення порушених прав громадян (пп.3.2. п.3 Інструкції №26/5).  
		Наведена норма встановлює форму відповіді на звернення громадянина, такою формою є рішення.
		Звернення вважається вирішеним, якщо розглянуті всі поставлені в ньому питання, прийнято обґрунтоване рішення та вжиті потрібні заходи щодо його виконання і заявника повідомлено про результати перевірки звернення і прийняте рішення (пп.3.8. п.3 Інструкції №26/5).  
		Рішення про відмову в задоволенні вимог або прохань, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на чинне законодавство і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому вказуються заходи, які вживались органом чи установою юстиції для перевірки цього звернення. Якщо давалася усна відповідь, то складається відповідна довідка, яка додається до матеріалів перевірки звернення. У картці обліку (журналі) фіксується, що про наслідки перевірки заявника повідомлено в особистій бесіді (пп.3.9. п.3 Інструкції №26/5).  
		Відповідач фактично відмовив у задоволенні пропозиції, але така відмова викладена не у формі рішення про відмову, а у формі звичайного листа, в якому всього два абзаци: перший повідомляє, що така пропозиція прийнята до відома; другий повідомляє узагальнюючий перелік нормативно-правових та законодавчих актів, якими керується відповідач у своїй роботі.  
		Ознайомившись з листом відповідача №К 207/01-23 від 15 листопада 2016 року, суд не знайшов ознак відповідності його вимогам Закону України «Про звернення громадян» та Інструкції №26/5, як наслідок такий лист прийнятий не в порядок, не в спосіб та не у відповідності до норм спеціального законодавства.
		З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги належить задовольнити.
		Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.
		Як передбачає ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
		Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.
		Згідно п.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...". 
		Вирішуючи питання стосовно застосування ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бендерський проти України» (Заява N 22750/02§42) суд нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.  
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (ч.4,5 ст.11, ч.2 ст. 69, ч.5 ст.71 КАС України). Обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він як відповідач заперечує адміністративний позов (ч.2 ст. 71 КАС України). 
		Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали", а якщо такі приписи відповідач без поважних причин не виконує, то "суд вирішує справу на основі наявних доказів" (ч. 4,6 ст. 71 КАС України).
		Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
		Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог, натомість наявні в справі матеріали дають підстави для висновку про протиправність дій відповідача.
		Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 КАС України.
		На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 09 лютого 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. 
		Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд, -
		 
		постановив:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_2 до Херсонського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
		Зобов`язати Херсонський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області повторно розглянути пропозицію ОСОБА_2 від 03 листопада 2016 року про припинення витребовувати з громадян медичні довідки про народження дитини та свідоцтва про народження, медичні довідки про смерть, видані на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, після отримання рішення суду про встановлення факту народження (смерті) на тимчасово окупованій території  та надати обгруновану відповідь згідно вимог ст. 14 Закону України «Про звернення громадян». 
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний  адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.     
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. 
		Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 14 лютого 2017 року. 
		 
		 
		Суддя                                                                                                               Кузьменко Н.А. 
		кат. 2.2.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...