Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 126/3733/15-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 23.02.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		15 лютого 2017 рокум. Київ 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і 
		кримінальних справ у складі:
		 
		Мазур Л.М.,                             ЗавгородньоїІ.М.,                         Коротуна В.М.,                              
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Великокиріївської сільської ради Бершадського району, Бершадського виробничого побутово-торговельного товариства з обмеженою відповідальністю «Бершадь-побутсервіс» про визнання права власності в порядку набувальної давності, за зустрічним позовом Бершадського виробничого побутово-торговельного товариства з обмеженою відповідальністю «Бершадь-побутсервіс» до ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 29 вересня 2016 року, 
		в с т а н о в и л а:
		У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, який уточнив в процесі розгляду справи, та остаточно просив визнати за ним право власності на нерухоме майно за набувальною давністю, яке він придбав, але нотаріально не оформив, на підставі договору купівлі-продажу від 16 вересня 1991 року, а саме 17/100 частини нежитлової будівлі бувшого побутового комбінату, загальною площею 549,4 кв. м, яка складається з: 1/2 частини вестибюлю № 1, приміщення № 20, приміщення № 19, коридор № 16 та приміщення № 17, загальною площею 91,37 кв. м, що знаходяться по АДРЕСА_1 (а. с. 30 ,т. 1). 
		На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 посилався на те, що              16 вересня 1991 року на підставі договору купівлі-продажу він придбав у Бершадського об'єднання побутового обслуговування вказані вище 17/100 частини нежитлової будівлі, що підтверджується актом прийому-передачі майна, прибутковою накладною та касовим ордером. 
		Позивач зазначав, що сторони правочину домовились щодо усіх істотних умов договору, тобто відбулось повне виконання договору, проте договір купівлі-продажу ними в нотаріальній конторі не посвідчувався, тобто вони законним чином не оформили право власності.
		Посилаючись на те, що він увесь час з 1991 року користувався і продовжує відкрито, добросовісно та безперервно володіти та користуватись вищевказаними приміщеннями, доглядає та утримує їх, постійно робить поточний ремонт, уклав договори електропостачання до них, а також вказавши, що частина приміщень функціонує як аптека, частина - як склад для видачі продуктів, і оренда приміщень, зайнятих аптекою, оформлена договорами, ОСОБА_4 просив задовольнити позов.
		У березні 2016 року Бершадське виробниче побутово-торговельне товариство з обмеженою відповідальністю «Бершадь побутсервіс» (далі - Бершадське ВПТ ТОВ «Бершадь побутсервіс», товариство) звернулося до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на спірне майно, посилаючись на те, що воно є правонаступником Бершадського державного комунального підприємства побутового обслуговування «Мрія», яке в свою чергу було утворене на базі Бершадського об'єднання побутового обслуговування, і укладений між останнім та ОСОБА_4 договір купівлі-продажу спірного майна від 16 вересня 1991 року, є нікчемним.
		Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 24 травня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
		Визнано за ОСОБА_4 право приватної власності на нежитлові приміщення № 17 площею 16.56 кв. м, № 19 площею 15.26 кв. м та № 20 площею 27.25 кв. м, розташовані в приміщенні колишнього побутового комбінату А на АДРЕСА_1
		В іншій частині позову ОСОБА_4 відмовлено.
		В задоволенні позову Бершадського ВПТ ТОВ «Бершадь побутсервіс» відмовлено.
		Додатковим рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 22 червня 2016 року вирішено питання про розподіл судових витрат. 
		Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 29 вересня 2016 року апеляційну скаргу Бершадського ВПТ ТОВ «Бершадь побутсервіс» задоволено частково.
		Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 22 червня 2016 року в частині часткового задоволення позову ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку набувальної давності скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
		В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		Додаткове рішення Бершадського районного суду Вінницької області 
		від 22 червня 2016 року скасовано. 
		У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
		У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
		Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення Бершадського ВПТ ТОВ «Бершадь побутсервіс» на неї, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав. 
		Згідно із ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд першої інстанції, задовольняючи первісний позов ОСОБА_4, керувався вимогами ст. 344 ЦК України, врахував пояснення свідків та виходив з того, що ОСОБА_4 добросовісно та безперервно володіє та відкрито користується спірними нежитловими приміщеннями, дійшовши висновку про наявність підстав для задоволення його позову та визнання за ним права власності на ці приміщення. 
		Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині визнання права власності за ОСОБА_4 в порядку набувальної давності та відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст.ст. 57, 212 ЦПК України), правильно встановив характер правовідносин сторін у справі, застосувавши норми матеріального права, які їх регулюють, врахував роз'яснення, викладені у п. 9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», та правильно виходив з того, що посилання ОСОБА_4 на отримання спірної частини нежитлової будівлі у власність на підставі договору купівлі-продажу від 16 вересня 1991 року, тобто підставне (титульне) заволодіння майном, виключає можливість застосування набувальної давності, а тому положення ст. 344 ЦК України (чинна з 01 січня 2004 року) до спірних відносин застосуванню не підлягають, у зв'язку із чим дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.
		Погоджуючись із висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову Бершадського ВПТ ТОВ «Бершадь побутсервіс», апеляційний суд вмотивовано виходив із відсутності доказів на підтвердження того, що це товариство є правонаступником Бершадського державного комунального підприємства побутового обслуговування «Мрія» та відповідно власником спірного майна. 
		Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновком суду апеляційної інстанції щодо їх оцінки.
		На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
		у х в а л и л а:
		Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
		Рішення апеляційного суду Вінницької області від 29 вересня 2016 року залишити без змін. 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Колегія суддів:                                                                         Л.М. Мазур 
		 
		 
		                                                                                                           І.М. Завгородня
		 
		 
		                                                                                       В.М. Коротун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...