Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 808/3563/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 22.02.2017. Зареєстровано: 24.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2017.

Результат оскарження 23.10.2019 Верховний Суд: скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направлено справу на новий розгляд
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		17 лютого 2017 року (о 14 год. 40 хв.)Справа №  808/3563/16   м.Запоріжжя
		Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді Батрак І.В.,
		за участю секретаря Лялько Ю.В.,
		позивача ОСОБА_1,
		представника відповідача ОСОБА_2,
		представник третьої особи 1 ОСОБА_3,
		третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5,
		представника позивача, третіх осіб ОСОБА_6,
		третіх осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10
		розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
		за позовом ОСОБА_1
		до Запорізької обласної державної адміністрації в особі голови Запорізької обласної державної адміністрації ОСОБА_11
		треті особи Запорізька міська рада, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Громадська організація «Волонтерський центр Запоріжжя», ОСОБА_10
		про визнання протиправним та скасування розпорядження в частині перейменування вул. Кремлівська на вул. ОСОБА_12
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Запорізької обласної державної адміністрації в особі голови Запорізької обласної державної адміністрації ОСОБА_11, треті особи: Запорізька міська рада, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якому просить визнати незаконним та скасувати розпорядження відповідача №275 від 19.05.2016 «Про виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди і їхньої символіки» в частині перейменування наступних обєктів топоніміки м. Запоріжжя:
		-вул. Кремлівська на вул. ОСОБА_12. 
		У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, а також надали додаткові усні пояснення. Зокрема, зазначають, що 20.02.2016 Запорізький міський голова своїм розпорядженням №83р «Про виконання Закону України від 09.04.2015 №317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» щодо перейменування топонімів міського підпорядкування та демонтажу обєктів монументального мистецтва міста Запоріжжя» перейменував топоніми міського підпорядкування, що на думку міського голови, підпадали під дію Закону. Таким чином, вважають, що вимоги Закону в частині перейменування бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів в м. Запоріжжя на момент прийняття розпорядження №275 вже були виконані, що свідчить про відсутність у голови Запорізької обласної державної адміністрація повноважень щодо перейменування вулиць в м. Запоріжжя, що наведені у розпорядженні №275. Крім того, вважають, що при прийнятті оскаржуваного розпорядження №275 в частині перейменування вулиць в м. Запоріжжі не були здійснені заходи, що передбачені Порядком проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та обєктам права власності, які за ними закріплені, обєктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, затвердженим постановою КМУ від 24.10.2012 №989. Вказують, що при прийнятті розпорядження №275 загальні збори громадян не проводились, позиція громади міста Запоріжжя не була врахована, що позбавило позивача можливості заявити про свої заперечення та пропозиції у питанні перейменування вулиць, що вказані у розпорядженні №275, тобто не надало йому можливості на безпосередню участь у місцевому самоврядуванні. На підставі викладеного, просить позов задовольнити у повному обсязі.
		Представник відповідача проти позову заперечив та надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях (вх. №35255 від 12.12.2016). Зокрема, вказує, що розпорядження голови облдержадміністрації від 19.05.2015 №275 спрямоване на виконання приписів Закону України «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», не містить нових правових норм порівняно із змістом закону, не проходило реєстрацію в Головному територіальному управлінні юстиції в Запорізькій області, отже, не є за ознаками нормативно-правовим актом, а є актом індивідуальної дії. На думку представника відповідача, позивач не навів жодних доказів, що оскаржуване розпорядження унеможливило або ускладнило реалізацію будь-яких його прав, оскільки громадяни (фізичні особи) не є субєктами вищевказаного Закону. Крім того, позивач не є мешканцем вулиці, яка була перейменована оскаржуваним розпорядженням, таким чином, розпорядження жодним чином не зачіпає і не порушує його особистих прав. Пояснює, що розпорядженням Запорізького міського голови від 20.02.2016 №83р на підставі рішення Запорізької міської ради від 19.02.2016 було перейменовано ряд вулиць, проспектів та площ, а також районів міста Запоріжжя, та прийнято рішення про демонтаж ряду памятників. Разом з тим, частина вулиць, назви яких мали відношення до встановлення радянської влади на території України, діяльності комуністичної партії, політичним репресіям тощо, не були перейменовані Запорізькою міською радою та/або Запорізьким міським головою. Посилається на приписи розділу VII «Заключні положення» Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та вважає, що в термін з 22.02.2016 по 22.05.2016 голова обласної державної адміністрації законом був наділений правом перейменування вулиць та інших топонімів, які не були своєчасно перейменовані міськими радами та/або міськими головами. Вказана норма також не містить вказівки на необхідність проведення громадських слухань, зборів громадян тощо, нею передбачено лише необхідність врахування пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної памяті. З метою врахування думки громадськості, отримання пропозицій науковців відповідачем було утворено обласну комісію з питань ліквідації символів тоталітаризму та повернення історичних назв у регіоні, до складу якої були включені представники громадських організацій та об'єднань, науковці, депутати Запорізької міської ради та представники виконавчих органів міської ради, засідання комісії були відкритими, анонсувалися на сайті облдержадміністрації, а тому будь-хто з мешканців міста не був позбавлений можливості взяти в них участь. Пропозиції щодо перейменування вулиць збиралися за участю органів місцевого самоврядування. Вказує, що жодних зауважень або пропозицій від мешканців міста (в тому числі і третіх осіб по справі, мешканців вулиці Кремлівська) до відповідача не надходило. Також зазначає, що листом від 15.04.2016 №04505/02-21/01 Запорізька міська рада надала до облдержадміністрації узагальнені пропозиції щодо перейменування вулиць в місті, при цьому, щодо вулиці Кремлівська міська рада пропонувала не змінювати назву вулиці. Разом з тим, відповідно до вимог Закону України «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» назва вулиці Кремлівська не могла бути збережена з огляду на те, що назва «Кремлівська» була прямо повязана із встановленням радянської влади в Україні, у звязку із чим було вирішено перейменувати зазначену вулицю на честь загиблого героя ОСОБА_13 Сотні, Героя України ОСОБА_12, який мешкав на цій вулиці за життя. Ураховуючи вищевикладені обставини, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
		Представник третьої особи Запорізька міська рада надала пояснення, аналогічні викладеним у письмових поясненнях на адміністративний позов (вх. №35771 від 14.12.2016). Зазначає, що 20.02.2016 міським головою було прийнято розпорядження № 83р «Про виконання Закону України від 09.04.2015 № 317-VІІІ «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" щодо перейменування топонімів міського підпорядкування та демонтажу обєктів монументального мистецтва міста Запоріжжя». Водночас, Законом не встановлено виключного переліку обєктів топоніміки населених пунктів, які підлягають перейменуванню, а встановлено критерії, за якими здійснюється перейменування. Вказує також, що згідно із законодавством у разі якщо протягом строку, зазначеного в абзаці другому цього пункту, сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) в установленому цим Законом порядку не прийнято рішення у формі розпорядження про перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших обєктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, таке перейменування здійснюється розпорядженням голови відповідної обласної державної адміністрації (або особи, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження). Так, 15.04.2016 виконавчим комітетом Запорізької міської ради на виконання листа Запорізької обласної державної адміністрації від 04.03.2016     № 08-38-0702 «Про збір пропозицій щодо перейменування обєктів топоніміки м. Запоріжжя» було надано пропозиції щодо перейменування топонімів міського підпорядкування. Розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації від 19.05.2016 № 275 було перейменовано обєкти топоніміки міст та районів області, зокрема у м. Запоріжжя перейменовано 52 обєкти. На виконання цього розпорядження та на підставі протоколу засідання робочої групи з питань міської топоніміки від 27.05.2016 №3, виконавчим комітетом було прийнято рішення «Про внесення змін у додаток до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів від 29.12.1994 №534 «Про найменування вулиць, провулків, майданів, проспектів у м. Запоріжжі» (зі змінами).
		Треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10 позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити та скасувати частково оскаржуване рішення голови Запорізької обласної державної адміністрації в частині перейменування вул. Кремлівська на вул. ОСОБА_12.
		Треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_8 просили суд у задоволенні адміністративного позову відмовити.
		Представник третьої особи Громадської організації «Волонтерський центр Запоріжжя» ОСОБА_9, у судовому засіданні проти позову заперечив просив відмовити в його задоволенні та суду пояснив, що він як заступник голови правління ГО «Волонтерський центр Запоріжжя» звертався 04.04.2016 до В.о. Запорізької ОДА ОСОБА_11 з зверненням (за вих. № 32) щодо перейменування вулиці Кремлівської в місті Запоріжжі на вулицю ОСОБА_13 України ОСОБА_12 в рамках виконання вимог Закону України №317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки. За результатами розгляду пропозиції, ЗОДА надано відповідь, в якій зазначалось, що питання перейменування вулиці Кремлівської у м. Запоріжжі на честь ОСОБА_13 України ОСОБА_12 буде розглянуто на засіданні комісії з питань ліквідації символів тоталітаризму та повернення історичних назв у регіоні. У подальшому Розпорядження Голови облдержадміністрації від 19.05.2016 № 275 вулицю Кремлівську перейменовано на честь героя ОСОБА_13 Сотні, Героя України ОСОБА_12, який мешкав на цій вулиці за життя.
		На підставі ст. 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
		Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, судом встановлені наступні обставини.
		20.02.2016 Запорізьким міським головою прийнято розпорядження № 83р «Про виконання Закону України від 09.04.2015 № 317-VІІІ «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» щодо перейменування топонімів міського підпорядкування та демонтажу обєктів монументального мистецтва міста Запоріжжя», у відповідності до якого перейменовано деякі топоніми міського підпорядкування, що підпадають під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». 
		Розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації від 29.02.2016 №90 утворено обласну комісію з питань ліквідації символів тоталітаризму та повернення історичних назв у регіоні, затверджено її склад та Положення про неї.
		Так, на засіданні комісії 02.03.2016 було прийнято рішення №4, згідно із пунктом 3 якого комісія запропонувала виконуючому обовязки голови обласної державної адміністрації ухвалити рішення про організацію збору пропозицій громадськості щодо перейменування обєктів топоніміки населених пунктів згідно переліку (додаток 1 до рішення), які з організаційно-технічних причин не було перейменовано депутатами місцевих рад, сільськими, селищними та міськими головами до 04.04.2016. Крім того, вказаним рішенням у пункті 4 запропоновано, зокрема, міським головам міст обласного значення забезпечити інформування населення про зміну назв обєктів топоніміки населених пунктів, визначити до 04.03.2016 форми та способи збору пропозицій щодо перейменування обєктів топоніміки населених пунктів, провести широку інформаційно-розяснювальну роботу за участі представників громадськості, депутатів місцевих рад, волонтерів, учасників АТО, приділивши особливу увагу увічненню памяті героїв, які віддали життя за свободу та незалежність України.
		04.03.2016 на адресу Запорізького міського голови надійшов лист Запорізької обласної державної адміністрації № 08-38/0702, в якому на виконання п. 4 рішення обласної комісію з питань ліквідації символів тоталітаризму та повернення історичних назв у регіоні (протокол №4 від 02.03.2016) та виходячи з необхідності врахування думки жителів м. Запоріжжя, громадських організацій та трудових колективів, висловлено прохання сприяти збору пропозицій щодо перейменування обєктів топоніміки згідно додатку, широкому оприлюдненню відповідної інформації у ЗМІ, на офіційних веб-сайтах органів місцевого самоврядування. Узагальнені пропозиції запропоновано подати до 05 квітня 2016 року.
		На виконання вищевказаного листа відповідача виконавчий комітет Запорізької міської ради листом від 15.04.2016 №04505/02-21/01 направив на імя секретаря обласної комісії з питань ліквідації символів тоталітаризму та повернення історичних назв у регіоні пропозиції щодо перейменування обєктів топоніміки міського підпорядкування, при цьому, щодо вулиці Кремлівська міська рада пропонувала не змінювати назву вулиці. Серед наданих пропозицій містилися пропозиції щодо перейменування вулиці Кремлівської на Електротехніків, ОСОБА_14 (ОСОБА_15), Козацьку, Козака Мамая, Липову, Нікольську, Правильну, Пряму, Святонікольську, Свято-Миколаївську та ОСОБА_12 (ОСОБА_13 «ОСОБА_13 Сотні», за зверненням мешканців, родичів). 
		Розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації від 19.05.2016 № 275 «Про виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» перейменовано обєкти топоніміки міст та районів області згідно з додатком 1, зокрема, м. Запоріжжя: 
		-вул. Кремлівська на вул. ОСОБА_12 (п. 9).
		У подальшому, на виконання цього розпорядження та на підставі протоколу засідання робочої групи з питань міської топоніміки від 27.05.2016 №3, згідно із яким було погоджено перейменування вулиці Кремлівської, виконавчим комітетом Запорізької міської ради було прийнято рішення «Про внесення змін у додаток до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів від 29.12.1994 №534 «Про найменування вулиць, провулків, майданів, проспектів у м. Запоріжжі» (зі змінами).
		Вважаючи прийняте відповідачем розпорядження в частині перейменування вул. Кремлівська на вул. Сергія Синенка протиправним позивач звернувся із даним позовом до суду.
		Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
		09 квітня 2015 року Верховною ОСОБА_16 України був прийнятий ОСОБА_17 України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» №317-VІІІ (далі  ОСОБА_17 №317-VIII), яким визначені правові основи заборони пропаганди символіки комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів та встановлений порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму.
		ОСОБА_17 набрав чинності 21 травня 2015 року.
		Згідно з абзацом 1 пункту 6 статті 7 Закону №317-VIII ОСОБА_16 міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям, ОСОБА_16 Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом в установленому порядку здійснити демонтаж пам'ятників, пам'ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім осіб, діяльність яких була значною мірою пов'язана з розвитком української науки та культури), працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов'язаним з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, а також в установленому порядку перейменувати райони у містах, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости, інші об'єкти топоніміки населених пунктів, а також інші географічні об'єкти, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.
		Відповідно до абзацу 2 пункту 6 статті 7 Закону №317-VIII у разі якщо протягом зазначеного в абзаці першому цього пункту строку сільською, селищною, міською радою в установленому цим Законом порядку не прийнято рішення про перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об'єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, таке рішення у формі розпорядження приймається відповідним сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) у тримісячний строк, що обчислюється з моменту закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту. Таке розпорядження приймається з урахуванням вимог, встановлених цим Законом, статтею 3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.
		Абзацом 4 пункту 6 статті 7 Закону №317-VIII встановлено, що у разі якщо протягом строку, зазначеного в абзаці другому цього пункту, сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) в установленому цим Законом порядку не прийнято рішення у формі розпорядження про перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об'єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, таке перейменування здійснюється розпорядженням голови відповідної обласної державної адміністрації (або особи, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження). Голова обласної державної адміністрації (або особа, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) зобов'язаний прийняти таке розпорядження у тримісячний строк, який обчислюється з моменту закінчення строку, визначеного абзацом другим цього пункту. Таке розпорядження приймається з урахуванням вимог, встановлених цим Законом, статтею 3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.
		Відповідно до пункту 7 статті 7 Закону №317-VIII ОСОБА_16 міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом в установленому порядку провести громадські слухання та подати на розгляд Верховної ОСОБА_16 України пропозиції щодо перейменування населених пунктів, районів та областей, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.
		Згідно із пунктом 8 статті 7 Закону №317-VIII Верховна ОСОБА_16 України у тримісячний строк, який обчислюється з дня закінчення строку, визначеного пунктом 7 цієї статті Закону, приймає рішення про перейменування населених пунктів та районів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, з урахуванням пропозицій, поданих ОСОБА_16 міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті. У разі якщо протягом строку, встановленого пунктом 7 цієї статті Закону, пропозиції щодо перейменування населених пунктів та районів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, не були подані до Верховної ОСОБА_16 України, відповідне рішення про перейменування таких населених пунктів та районів приймається Верховною ОСОБА_16 України на підставі рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.
		При цьому, відповідно до підпункту 6 пункту 2 статті 7 Закону №317-VIII розділ VII «Заключні положення» Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (Відомості Верховної ОСОБА_16 України, 1999 р., № 20-21, ст. 190) доповнено двома абзацами такого змісту:
		«У разі якщо протягом строку, визначеного абзацами першим і другим пункту 6 статті 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», сільські, селищні, міські ради або сільські, селищні, міські голови населених пунктів на території відповідної області в установленому Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» порядку не здійснять перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об'єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять у собі символіку комуністичного тоталітарного режиму, таке перейменування здійснюється розпорядженням голови відповідної обласної державної адміністрації (або особи, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження). Голова обласної державної адміністрації (або особа, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) зобов'язаний прийняти таке розпорядження у тримісячний строк, який обчислюється з моменту закінчення строку, визначеного абзацом другим пункту 6 статті 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Таке розпорядження приймається з урахуванням вимог, установлених Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», статтею 3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.
		У разі якщо протягом строку, визначеного пунктом 6 статті 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», сільські, селищні, міські ради або сільські, селищні, міські голови населених пунктів на території відповідної області в установленому зазначеним законом порядку не здійснять демонтаж пам'ятників, пам'ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім осіб, діяльність яких була значною мірою пов'язана з розвитком української науки та культури), працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов'язаним з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, такий демонтаж здійснюється за розпорядженням голови відповідної обласної державної адміністрації (або особи, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження). Голова обласної державної адміністрації (або особа, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) зобов'язаний прийняти розпорядження про демонтаж у тримісячний строк, який обчислюється з моменту закінчення строку, визначеного абзацом четвертим пункту 6 статті 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
		З системного аналізу наведених приписів слідує, що органи місцевого самоврядування повинні у шестимісячний строк з дня набрання чинності Законом        № 317-VIII, тобто з 21.05.2015 до 21.11.2015 включно, в установленому порядку перейменувати райони у містах, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости, інші об'єкти топоніміки населених пунктів, а також інші географічні об'єкти, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму. У разі якщо протягом зазначеного строку міською радою в установленому цим Законом порядку не прийнято рішення про перейменування таке рішення у формі розпорядження приймається міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) у тримісячний строк, що обчислюється з моменту закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту, тобто до 21.02.2016 включно. У разі якщо протягом строку, зазначеного в абзаці другому цього пункту, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) в установленому цим Законом порядку не прийнято рішення у формі розпорядження про перейменування, таке перейменування здійснюється розпорядженням голови відповідної обласної державної адміністрації (або особи, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження). Голова обласної державної адміністрації (або особа, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) зобов'язаний прийняти таке розпорядження у тримісячний строк, який обчислюється з моменту закінчення строку, визначеного абзацом другим цього пункту, тобто до 21.05.2016 включно.
		Таким чином, у разі не перейменування сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) обєктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму в строки, встановлені абзацом 2 пункту 6, таке перейменування зобовязаний здійснити голова обласної державної адміністрації (або особа, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) у формі  розпорядження.
		З урахуванням викладеного, суд вважає необґрунтованим твердження позивача щодо відсутності у голови Запорізької обласної державної адміністрації повноважень щодо перейменування вулиць в м. Запоріжжя.
		Також слід зазначити, що розпорядження голови облдержадміністрації №275 від 19.05.2016 «Про виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди і їхньої символіки» було видано у межах строків, встановлених абзацом 4 пункту 6 статті 7 Закону №317-VIII, тобто до 21 травня 2016 року.
		Так, розпорядженням № 83р від 20.02.2016 перейменовано деякі топоніми міського підпорядкування, що підпадають під дію Закону №317-VIII. Водночас, вказаним розпорядженням Запорізького міського голови не перейменовано вулицю Кремлівська.
		В ході розгляду справи судом встановлено, що листом від 15.04.2016        №04505/02-21/01 Запорізька міська рада надала до облдержадміністрації узагальнені пропозиції щодо перейменування вулиць в місті, при цьому, щодо вулиці Кремлівська міська рада пропонувала не змінювати назву вулиці.
		Разом з тим, враховуючи вимоги Закону №317-VIII щодо обовязкового перейменування вулиць, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, суд вважає, що назва вулиці Кремлівська містить символіку комуністичного тоталітарного режиму з огляду на наступне.
		Відповідно до підпункту "є" пункту 4 частини першої статті 1 Закону №317-VIII символіка комуністичного тоталітарного режиму - символіка, що включає назви областей, районів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об'єктів топоніміки населених пунктів, підприємств, установ, організацій, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, працювали в радянських органах державної безпеки, а також назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік та похідні від них, назви, пов'язані з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з'їзди), річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім назв, пов'язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури).
		Зазначені найменування не можуть присвоюватися об'єктам топоніміки, а по вже існуючих об'єктах - такі об'єкти мали бути перейменовані.
		Відповідно до листа Українського інституту національної пам'яті №01/2946 від 12.12.2016 щодо надання розяснень із окремих питань реалізації норм Закону №317-VIII повідомлено, що протягом існування СРСР, присвоєння обєктам топоніміки назви Кремлівська(ий) мало на меті увічнення московського Кремля, як головного місця країни, де зосереджувалося партійне та радянське керівництво. З часу переносу столиці РРФСР у березні 1918 року з Петрограду до Москви, Кремль став виконувати роль головної резиденції російського більшовицького уряду, а з утворенням СРСР у 1922 році  союзного радянського та партійного центру. Офісна комуністична пропаганда подавала Кремль як найголовніше місце в країні, де приймалися важливі державні рішення, відбувалися міждержавні зустрічі, проходили зїзди партії і загалом відбувалося управління державою та партією. 
		Таким чином, враховуючи, що на території України немає і не було своїх кремлівських споруд, увічнення Кремля в українській топоніміці мало на меті глорифікацію радянського та комуністичного партійного центру у столиці колишнього СРСР.
		Враховуючи приписи підпункту "є" пункту 4 частини першої статті 1 Закону №317-VIII обєкти топоніміки названі на честь Кремля мають бути перейменовані, оскільки повязані з встановленням радянської влади, діяльністю комуністичної партії та є прямою конотацією з державою СРСР та її правонаступницею  Російською Федерацією.
		Зі свого боку, Український інститут національної пам'яті як центральний орган виконавчої влади, основним завданням якого є реалізація державної політики у сфері відновлення та збереження національної памяті українського народу, підтримує увічнення памяті ОСОБА_13 України, ОСОБА_13 Сотні ОСОБА_12 у топоніміці у м. Запоріжжя.
		Що стосується дотримання процедури громадських обговорень при прийнятті розпорядження №275, посилань позивача, що загальні збори громадян не проводились, позиція громади міста Запоріжжя не була врахована, що позбавило позивача можливості заявити про свої заперечення та пропозиції у питанні перейменування вулиць, що вказані у розпорядженні №275, тобто не надало йому можливості на безпосередню участь у місцевому самоврядуванні, суд зазначає наступне.
		Згідно із абзацом 4 пункту 6 статті 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №317-VIII розпорядження голови обласної державної адміністрації про перейменування приймається з урахуванням вимог, встановлених цим Законом, статтею 3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.
		В свою чергу, частина пята статті 3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» від 24.05.2012 № 4865-VI передбачено, що імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються юридичним особам та об'єктам права власності (в їх числі - сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости (п.2 ч.3 ст.4 цього Закону) лише після проведення громадського обговорення та за згодою відповідного трудового колективу.
		Таким чином, на думку суду, вказані норми передбачають проведення громадського обговорення лише щодо того, якою має бути нова назва вулиці, а не щодо питання, чи підлягає зміні назви вулиці, що містить символіку комуністичного режиму.
		Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій врегульований Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2012 № 989 (далі  Порядок № 989).
		Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Порядку № 989 його дія поширюється на суб'єктів, що готують подання про присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, визначених статтею 7 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» (далі - організатори громадського обговорення).
		Таким суб'єктом подання про присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події скверам, бульварам, вулицям, провулкам, узвозам, проїздам, проспектам, площам, майданам, набережним, мостам - є сільський, селищний, міський голова (пункт 7 частини першої статті 7 Закону № 4865-VI).
		Отже, з аналізу даних положень законодавства випливає, що організатором громадського обговорення щодо присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події скверам, бульварам, вулицям, провулкам, узвозам, проїздам, проспектам, площам, майданам, набережним, мостам, - виступає сільський, селищний, міський голова.
		При цьому, у відповідності до діючого Порядку № 989 голова обласної державної адміністрації не наділений повноваженнями організатора проведення таких громадських обговорень.
		Згідно із положеннями пунктів 2 та 3 Порядку № 989 громадське обговорення проводиться з метою залучення представників громадськості до розгляду пропозицій щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та врахування їх думки під час прийняття відповідного рішення. Участь у громадському обговоренні можуть брати фізичні та юридичні особи, а також громадські об'єднання, що не є юридичними особами.
		Організатори громадського обговорення самостійно визначають форми його проведення (конференція, форум, громадські слухання, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теле- або радіодебати, Інтернет-конференція, електронна консультація) виходячи з необхідності залучення якомога більшої кількості заінтересованих учасників та власних організаційних можливостей.
		Як вбачається із матеріалів справи, громадянами та представниками громадських організацій взято участь в громадському обговоренні питання перейменування зазначених вулиць міста Запоріжжя та надано наступні пропозиції.
		04.04.2016 від Громадської організації «Волонтерський центр Запоріжжя» про перейменування вул. кремлівської на вул. Героя України Сергія Синенка. Своє прохання обґрунтовано тим, що ОСОБА_12 проживав на цій вулиці до моменту трагічної загибелі під час подій ОСОБА_18 2013-2014 років. Указом Президента України №890 від 21.11.2014 ОСОБА_12 присвоєно звання ОСОБА_13 України.
		07.04.2016 колективне звернення (вх. №КО-0293) від жителів вул. Кремлівської з проханням залишити стару назву вулиці, оскільки, на їх думку, назва вулиці стосується нашої славетної історії.
		Суд вважає, що з огляду на досліджені письмові докази, громадськість була обізнана та приймала участь щодо перейменування вул. Кремлівська в м. Запоріжжі, а позивач чи треті особи не були обмежені у свої правах вносити пропозиції стосовно перейменування вулиць і провулків та бути присутнім на засіданнях обласної комісії з питань ліквідації символів тоталітаризму та повернення історичних назв у регіоні при підготовці на розгляд голови облдержадміністрації пропозицій по перейменуванню обєктів топоніміки, подавати запити на інформацію, бути на прийомі у посадових осіб органів державної влади, збирати підписи в підтримку своєї пропозиції щодо нової назви вулиць та провулків.
		Крім того, як встановлено судом, діяльність обласної комісії з комісії з питань ліквідації символів тоталітаризму та повернення історичних назв у регіоні висвітлювалась на офіційному сайті Запорізької ОДА та інтернет-газетах ZаБор, Обозреватель, МИГ тощо, громадськість було поінформовано про хід та результати її засідань, внесені пропозиції щодо перейменування вулиць м. Запоріжжі, що підтверджується наявністю відповідних повідомлень в стрічці новин на цих сайтах за цей період.
		Виходячи з вищенаведеного, голова облдержадміністрації при прийнятті спірного розпорядження діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України «Про місцеві державні адміністрації» та «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надані.
		При цьому, судом враховано також, що обов'язок прийняти відповідне розпорядження про перейменування об'єктів топоніміки, покладений на голову обласної державної адміністрації у випадку недотримання строків прийняття таких рішень органами місцевого самоврядування, передбачений нормою абзацу 4 пункту 6 статті 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 317-VIII, є імперативним та не встановлює свободу вибору дій. За таких обставин, навіть при недотриманні певних процедурних питань в частині проведення громадських обговорень, що не є компетенцією голови облдержадміністрації та відповідно не залежать від його владної волі, він, з урахуванням обсягу проведеної роботи органами місцевого самоврядування по здійсненню заходів з декомунізації, зобов'язаний прийняти відповідне розпорядження про перейменування.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку 
		Згідно з частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 
		Як встановлено частинами першою та другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Суд, відповідно до статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого розпорядження, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
		Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд
		 
		 ПОСТАНОВИВ:
		 
		В задоволенні адміністративного позову відмовити.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення  апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного  провадження.
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. 
		Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
		Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
		 
		Суддя І.В. Батрак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...