Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 635/5573/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 23.02.2017. Зареєстровано: 25.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2017.
Дата набрання законної сили: 16.02.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		   
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		_________________________________________________________________
		Справа № 635/5573/13-ц                                           Головуючий суддя І інстанції Полєхін А. Ю.
		Провадження № 22-ц/790/204/17                                                  Суддя доповідач Шаповал Н.М.
		Категорія: Спори про відшкодування шкоди
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		          16 лютого 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі : 
		головуючого - Шаповал Н.М.
		            суддів - Кіпенка І.С., Кокоші В.В.
		            за участю секретаря - Брулевича В.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2  на заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 16 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 Рамазан огли до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки, 
		                     в с т а н о в и л а :  
		 
		У червні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди 26 497,42 грн. та судовий збір в розмірі 264,98 грн.
		В обґрунтування позову зазначав, що 7.07.2012 року о 18 год. 45 хв. ОСОБА_2 в с. Безлюдівка Харківського району Харківської області на території пляжу по вул. Нагорній, 1, керуючи автомобілем НОМЕР_1 скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2.
		Вказував на те, що дана ДТП сталася з вини відповідача, про що свідчить постанова Харківського районного суду Харківської області від 17.12.2012 року, згідно з якою ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. ст. 124-4, 124 КпАП України, на підставі ст. 38 КпАП України провадження по справі закрито. 
		Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 16 січня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.
		Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 10 790,42 грн. за спричинену матеріальну шкоду та 707 грн. за проведення авто товарознавчого дослідження, а всього 11 497,42 коп.
		Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 264,98 грн. у рахунок сплати судового збору.
		В іншій частині позову відмовлено.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 - представником ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухваленням нового, яким відмовити ОСОБА_3.у задоволенні позову. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, зазначає, що протокол огляду ДТП від 07.07.2012 року є недопустимим доказом, адже складений з порушенням норм законодавства. Винуватість у завданні матеріальної та моральної шкоди не встановлена, а отже і не доведені цивільно-правові наслідки завдання шкоди, оскільки у справі відсутні будь-які докази, які б свідчили про причетність ОСОБА_2 до збитків, завданих позивачеві.
		Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України - у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з підстав, передбачених ст. 308 ЦПК України.
		Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що у зв'язку з ДТП ОСОБА_2 заподіяна матеріальна шкода ОСОБА_3.
		Судова колегія погоджується з таким висновком суду за таких підстав:
		Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративні правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
		Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).
		Диспозиція наведеної норми у взаємозв'язку зі ст. 60 ЦПК України покладає на позивача обов'язок доказати факт заподіяння шкоди відповідачем та її розмір. Відсутність вини у заподіянні шкоди ч. 2 ст. 1166 ЦК України має доводити відповідач (висновки Верховного Суду України, викладені к постанові № 6-183цс14 від 03 грудня 2014 року).
		Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, суд повинен всебічно і повно з'ясувати усі обставини, що складають предмет доказування, дослідити кожен доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (ст. ст. 58, 59 ЦПК України), окремо та всі докази у їх сукупності у порядку, передбаченому ст. ст. 185, 187, 189, 212 ЦПК України, що відображається у судовому рішенні. Відхилення того чи іншого доказу, перевагу одного доказу над іншим має бути мотивованим. 
		Судом першої та апеляційної інстанцій досліджено адміністративний матеріал відносно ОСОБА_2, з якого вбачається, що 07.07.2012 року о 18 год. 45 хв. ОСОБА_2 в с. Безлюдівка Харківського району Харківської області на території пляжу по вул. Нагорній, 1, керуючи автомобілем НОМЕР_1 не вибрав безпечну швидкість та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, після чого залишив місце пригоди, в результаті ДТП автомобілі отримали механічні ушкодження. Відповідно до постанови Харківського районного суду Харківської області від 17 грудня 2012 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. ст. 122-4, 124 КпАП України, проте на підставі ст. 38 КпАП України провадження у справі закрито (а.с. 8).
		Зазначена постанова суду була оскаржена, проте постановою апеляційного суду Харківської області від 29 лютого 2016 року було відмовлено ОСОБА_2 у поновленні строку на апеляційне оскарження та повернута.
		Посилання в апеляційній скарзі на те, що він не був ознайомлений з протоколом про адміністративне правопорушення, в нього не були відібрані пояснення щодо фактичних обставин вчинення ним правопорушень, не було роз'яснено його права, передбачені ст. 268 КпАП України та ст. 63 Конституції України не можуть бути прийняті до уваги судовою колегією, оскільки як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 03.11.2012 року серії АА2 № 067166 ОСОБА_2 в порушенні п. 2.10, 12.1 ПДР не вибрав безпечну швидкість руху та допустив зіткнення з автомобілем ОСОБА_3, після чого залишив місце ДТП.
		Вина ОСОБА_2 у скоєнні правопорушення підтверджується не тільки протоколом про адміністративне правопорушення від 03.11.2012 року, але й схемою ДТП, даними протоколу огляду ДТП, місця ДТП, даними протоколу огляду транспортного засобу, акту огляду технічного стану транспортного засобу, а також письмовими поясненнями ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Матеріальна шкода, заподіяна автомобілю ОСОБА_3 у розмірі 10 790,42 грн., підтверджено висновком експертного авто товарознавчого дослідження № 7454 від 21 серпня 21 серпня 2012 року 
		Суд повно та всебічно з'ясував обставини по справі, наданим доказам дав належну оцінку і ухвалив законне рішення .
		Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
		Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -
		у х в а л и л а:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 відхилити.
		Заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 16 січня 2014року залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальний справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.
		 
		 
		Головуючий суддя:                                                   Н.М. Шаповал   
		 
		        
		                         
		Судді колегії:                                                              І.С. Кіпенко
		 
		 
		 
		                                                                                         В.В. Кокоша

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...