Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/9042/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано для оприлюднення: 24.02.2017. Зареєстровано: 27.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                         
		МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ
		Справа № 521/9042/15-ц
		Номер провадження № 2/521/1044/17
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		14 лютого 2017 року                                                                м. Одеса    
		Малиновський районний суд міста Одеси в складі: 
		головуючого судді                               -Жуган Л.В. 
		при секретарі                                        - Іськовій В.О., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - правонаступника ОСОБА_4 про визнання шлюбу недійсним, усунення від права на спадкування за законом, -
		ВСТАНОВИВ:
		До Малиновського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_2 із позовом до ОСОБА_4 про визнання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 недійсним з підстав його фіктивності, усунення від права на спадкування за законом ОСОБА_4.
		В обґрунтування позовних вимог, позивач послалась на те, що 20 грудня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Болградського районного управління юстиції Одеської області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_4 та її донькою ОСОБА_5, актовий запис №161. 
		Позивач вважає, що вищезазначений шлюб є недійсний з підстав його фіктивності, так як ОСОБА_5, громадянка Російської Федерації, у 2002 році отримала право на постійне проживання на території України та була зареєстрована і постійно проживала за адресою: АДРЕСА_4, разом зі своєю матір'ю - позивачем, та братом. У 2003 році ОСОБА_5 познайомилася з відповідачем та його дружиною, так як вони проживали у сусідньому будинку. Після смерті дружини у ОСОБА_4 в останні кілька років стан здоров'я погіршився та він потребував стороннього догляду, але доглядати за ним було нікому, тому ОСОБА_5 вирішила допомагати відповідачу по сусідськи з господарством. У знак своєї вдячності у 2013 році від відповідача поступила пропозиція до ОСОБА_5 про те, щоб вони уклали фіктивний шлюб, що вона буде доглядати його до кінця життя, а взамін вона після його смерті, отримає житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5 що належить йому на праві власності.
		За таких обставин шлюб був зареєстрований, але ОСОБА_5 та ОСОБА_4 продовжували проживати кожен за місцем своєї реєстрації, вони не вступали в характерні для шлюбу відносини, не підтримували шлюбних стосунків, жодного дня вони разом не прожили, спільного господарства не вели та не мали спільного бюджету. Враховуючи зазначене, ні ОСОБА_5, ні ОСОБА_4 не мали наміру створити сім'ю та набути будь-які права та обов'язки подружжя.
		ІНФОРМАЦІЯ_9 року ОСОБА_5 померла, після її смерті відкрилась спадщина на належну їй на праві власності двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яку вона придбала за власні кошти у 2011 році до реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 За життя ОСОБА_5 заповіту не складала, такий шлюб, на думку позивача, порушує її законні права та інтереси інших спадкоємців за законом.
		В процесі розгляду справи відповідач ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим ІНФОРМАЦІЯ_10 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Болградського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №651.
		Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.02.2016 року за №91, посвідченим приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області Ажинтаревим В.В., вбачається, що ОСОБА_3 прийняла спадщину за заповітом ОСОБА_4 після його смерті, з підстав чого, як спадкоємець є його правонаступником, в зв'язку з цим вона ухвалою суду залучена до участі у справі, як правонаступник ОСОБА_4
		Представники позивача ОСОБА_2 - за довіреністю ОСОБА_8 та адвокат за ордером та витягом з угоди про надання правової допомоги - Богун Г.В., у судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просили суд їх задовольнити.
		Відповідач ОСОБА_3 - як правонаступник ОСОБА_4 та її представник за довіреністю ОСОБА_10, в судовому засіданні заперечували проти заявлених вимог у повному обсязі, просили відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи свої заперечення тим, що доказів на підтвердження вимог позивача про укладення шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з метою отримання після його смерті спадщини суду не надано, та досліджені докази це спростовують. Судом досліджено заповіт ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 від 28.03.2013 року, також позивачем не надано доказів, що ОСОБА_4 потребував сторонньої допомоги та який саме догляд здійснювала за ним ОСОБА_5 Чинним законодавством не зобов'язано подружжя проживати разом та їх окреме проживання не свідчить про намір створити сім'ю, тому не може розглядатися як доказ фіктивності шлюбу. Окреме проживання подружжя може обумовлюватися поважними причинами, так ОСОБА_5 після реєстрації шлюбу проживала в будинку своєї матері, здійснювала за нею догляд, якого та постійно потребувала. Будинки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знаходились по сусідству, тому остання перебувала в будинку своєї матері, та бувала в будинку ОСОБА_4 Обставини спілкування визначаються та встановлюються тільки подружжям, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мали свій стиль спілкування, який їх забезпечував та змінювати його після реєстрації шлюбу вони не бажали, законність шлюбу ніхто з них за життя не оспорював. Доводи позивачки про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не вступали в характерні шлюбні відносини, їх не підтримували є недоведеними. 
		В судовому засіданні згідно Рішення від 23.05.2012 року, ухваленого Болградським районним судом, Одеської області за заявою ОСОБА_2, яке набрало законної сили, встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, т.я. ОСОБА_5 є донькою ОСОБА_2. 
		20 грудня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Болградського районного управління юстиції в Одеській області, був зареєстрований шлюб, між ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, актовий запис №161.
		ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_11 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Болградського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №19.
		Згідно довідки від 14.01.2015 року за № 1150/1, виданої Виконавчим комітетом Оксамитненської сільської ради, Болградського району, Одеської області, зазначено, що  померла ОСОБА_5 постійно проживала та була зареєстрована АДРЕСА_6, з 12.09.2002 року по день смерті. На день смерті ОСОБА_5 в зазначеному будинку проживали та були зареєстровані її мати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 та брат ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_12 
		За договором купівлі-продажу від 28.12.2011 року ОСОБА_5, прийняла у власність (купила) квартиру АДРЕСА_2, право власності ОСОБА_5 зареєстровано в КП «ОМБТІтаРОН» за №30, в книзі 787 пр-102.
		З доданої до матеріалів справи копії спадкової справи до майна ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_11 року, вбачається, що за прийняттям спадщини після її смерті звернулись спадкоємці першої черги - ОСОБА_2, ОСОБА_4 та за правом представлення - діти померлого ІНФОРМАЦІЯ_13 року ОСОБА_12, який був сином померлої ОСОБА_5 - ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_8. Свідоцтва про право на спадщину не видавались.
		ІНФОРМАЦІЯ_14 року помер ОСОБА_4, актовий запис №651 від ІНФОРМАЦІЯ_10 року, свідоцтво про смерть видане органом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Болградського районного управління юстиції в Одеській області.
		Після його смерті ОСОБА_3, прийняла спадщину, 04.02.2016 року їй видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку АДРЕСА_7 що належала померлому на праві власності. Спадкова справа №44-2015, зареєстровано в реєстрі за №91, свідоцтво посвідчено приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області Ажинтаревим В.В.
		Представник відповідача подала до суду заповіт від 28.03.2013 року, зареєстрований у реєстрі, який за життя ОСОБА_4 до реєстрації шлюбу склав на ім'я ОСОБА_5, посвідчений ОСОБА_16 приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області, в присутності свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_11, та у зв'язку з тим, що заповідач хворий власноручно розписатися не може, то на його особисте прохання та за його особистим дорученням, в його присутності текст заповіту підписано ОСОБА_18 - у підтвердження своїх заперечень, за якими зазначила, що необхідності реєструвати шлюб у ОСОБА_4 з ОСОБА_5 для того, щоб вона отримала його майно не було.
		Такі заперечення суд вважає безпідставними, так як сторони у судовому засіданні визнавали, що ОСОБА_4 за життя складав також і інші заповіти, на інших осіб, які на його думку могли б його забезпечувати та допомагати йому, так як він був одиноким, хворів та потребував допомоги. 
		Тобто, враховуючи вищенаведене суд вважає, що обставини окремого проживання: ОСОБА_5 у будинку своєї матері та ОСОБА_4 в своєму будинку, визнані сторонами по справі тому не підлягають доказуванню.
		Так, згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
		Згідно ч. 2 ст. 40 ЦК України, шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.
		З досліджених судом обставин у справі, пояснень сторін та показань свідків, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 фіктивно зареєстрували 20 грудня 2013 року шлюб, без наміру створити сім'ю, з урахуванням наступного.
		За правилами ч. 2 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.  
		При цьому спільне проживання передбачає саме проживання чоловіка та жінки за однією адресою і в одному будинку. Члени сім'ї пов'язані між собою: спільним життям її членів; взаємною матеріальною і моральною підтримкою; взаємозв'язком членів сім'ї спільними правами і обов'язками; спільним використанням доходів і веденням домашнього господарства.
		Підстави, що перешкоджали спільному проживанню ОСОБА_5 та ОСОБА_4, в процесі розгляду справи відповідачем суду не зазначено. 
		Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що згідно з СК шлюб може бути визнано недійсним за рішенням суду або за заявою заінтересованої особи до органу РАЦС. 
		При розгляді судом справ про визнання шлюбу недійсним слід мати на увазі, що за наявності одних підстав суд зобов'язаний, а за наявності інших суд може визнати шлюб недійсним. 
		За рішенням суду шлюб обов'язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі його фіктивності (ст. 40 СК) . 
		У випадках, передбачених ст. 41 СК, шлюб за рішенням суду може бути визнаний недійсним. У даному разі вирішення цього питання залежить від встановлених судом обставин. СК вказує на підстави, за яких шлюб може бути визнано недійсним, зокрема коли шлюб було укладено між усиновлювачем і усиновленою дитиною; двоюрідними братом і сестрою чи іншими родичами; з особою, яка не досягла шлюбного віку, тощо. Разом з тим, наявності одного із вказаних фактів недостатньо для визнання шлюбу недійсним. Таким чином, вирішуючи справу, судам слід брати до уваги те, наскільки цим шлюбом порушено права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення. 
		Згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
		Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
		Разом з цим, судом встановлено, що оспорюваний шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вищезазначеним вимогам СК України не відповідає.
		Так, досліджені судом докази дають підстави для висновку про те, що незважаючи на реєстрацію шлюбу ні ОСОБА_5 жодного дня не проживала у будинку ОСОБА_4, ні ОСОБА_4 жодного дня не проживав у будинку де проживала ОСОБА_5, тобто вони разом не проживали, не були пов'язані спільним побутом, не мали взаємних прав та обов'язків.
		Зокрема, поза розумним сумнівом, вищевказане підтверджує фактичні обставини укладання оспорюваного шлюбу, та відсутність сім'ї, після такої реєстрації шлюбу, що також підтверджується показаннями допитаних в судовому засіданні свідків, за клопотанням позивача та відповідача.
		Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_19 пояснила суду, що ОСОБА_4 її дядько, так як був рідним братом батька свідка, вона з ним часто спілкувалась, відвідувала його, він проживав постійно у своєму будинку, після смерті дружини хворів, у нього була проблема з ногою, він був у лікарні, ОСОБА_5 допомагала йому, так як за ним нікому було доглядати, свідок вказала, що вона теж особисто допомагала ОСОБА_4 по господарству, по дому. Він жив сам в своєму будинку, коли вона приходила до нього в гості, ОСОБА_5 в нього не було, вона часто при ній приходила до ОСОБА_4 з свого будинку до нього в гості. Він ніколи не називав її дружиною. Сусідка ОСОБА_5 йому періодично допомагала по господарству, носила йому їжу, продукти, так як у зв'язку з хворобою, він сам далеко не міг ходити, вона йому допомагала по оплаті комунальних послуг, оформленні документів. Спільного господарства вони не вели, ОСОБА_4 особисто розпоряджався своєю пенсією, особисто її отримував кілька разів при свідку, їсти також готував собі сам та навіть по сусідськи пригощав ОСОБА_5 При реєстрації шлюбу свідок присутня не була. Свідок вказала, що їй відомо, що вони зареєстрували фіктивний шлюб з метою, щоб ОСОБА_5 постійно доглядала ОСОБА_4, та отримала після його смерті його будинок, про це свідку особисто ОСОБА_4 говорив сам, та це була його пропозиція. Після смерті дружини він жив сам по собі, з сином не спілкувався, також він складав на ім'я ОСОБА_5 заповіт. 
		Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_20 надала суду показання, у відповідності до яких вказала, що знала ОСОБА_5 з дитинства, з ОСОБА_4 свідок вказала, що проживає по сусідству. Спільне господарство ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не вели, вона йому, як сусідка, допомагала по господарству, він давав їй кошти на придбання продуктів, оплату комунальних послуг. Гуляння, торжества після реєстрації шлюбу не було, після реєстрації шлюбу вони приїхали до будинку ОСОБА_5, ОСОБА_4 відразу пішов до себе додому, сказав, що йому потрібно кури кормити. Свідок вказала, що вона з ОСОБА_5, ОСОБА_3 постояли біля автомобілю ОСОБА_5 посміялися, також вони випили пляшку шампанського, їли конфети, ті що біли у ОСОБА_5 в автомобілі, до них підходили сусід ОСОБА_26, сусід ОСОБА_1, сусід ОСОБА_27, будь-якого святкування, приготування, не було, вони фотографувалися. ОСОБА_3 принесла для ОСОБА_5 стару тюль, щоб та як ніби наречена в ній фотографувалася. Пенсію ОСОБА_4 отримував сам, це свідок особисто бачила, також свідок вказала, що у 2012 році, свої особисті кошти ОСОБА_4 давав свідку ОСОБА_20 на зберігання. ОСОБА_4 при свідку говорив, що бажає, щоб вони з ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, щоб ОСОБА_5 його доглядала та їй залишився його будинок, так як це хотіла і його померла дружина. Свідок ОСОБА_20 вказала, що ОСОБА_3 її залякувала, щоб вона не йшла давати пояснення в якості свідка, інакше свідок від цього постраждає. 
		Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_21 пояснила суду, що з 2011 року вона знала ОСОБА_5 та ОСОБА_4, ще коли була жива його дружина баба ОСОБА_22, яка бажала, щоб ОСОБА_5 доглядала ОСОБА_4 Між ними були подружні відносини, вони проживали по сусідству, ОСОБА_4 вказував свідку, що бажає, щоб його будинок залишився після його смерті ОСОБА_5 та для цього вони зареєстрували шлюб. При реєстрації шлюбу та після, свідок не була присутня. Свідок зазначила, що спільного господарства вони не вели, разом не жили, він сам не міг добре ходити після того як зламав ногу, тому при свідку він часто давав гроші ОСОБА_5 для придбання продуктів, оплати комунальних послуг по його будинку, він ніколи не називав її дружиною, та і вона його ніколи не називала чоловіком, спільного бюджету у них не було, просто була домовленість про догляд за ним. Речей ОСОБА_5 у будинку ОСОБА_4 не було, також у будинку ОСОБА_5 не було речей ОСОБА_4 Свідок вказала, що з ОСОБА_3 перебуває у нормальних відносинах.
		Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_23 надала суду показання, у відповідності до яких вказала, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проживали спільно, вели спільне господарство, проживали в будинку ОСОБА_4 з 2013 року, свідок вказала, що це їй було видно з вулиці, коли вона відвідувала свого батька, який проживав на тій вулиці, що і ОСОБА_4 Свідок вказала, що з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 періодично спілкувалась, так як вона громадський працівник, депутат, укладає договори по постачанню води, збирає кошти, вони зустрічалися завжди на вулиці, біля будинку ОСОБА_5 У будинку ОСОБА_4 свідок не була жодного разу, тільки була один раз в будинку ОСОБА_2 де проживала також ОСОБА_5 - 2 січня 2014 року, ОСОБА_5 показувала свідку ліки, які вона купляла для себе, так як дуже хворіла. На реєстрації шлюбу свідок не була, тільки бачила зі сторони, що вони це відмічали на вулиці, свідок вказала, що там була ОСОБА_5, ОСОБА_20, ОСОБА_21, вони сміялися пили вино, щось мали на закуску на розносі. Чи допомагала ОСОБА_5 ОСОБА_4 по господарству свідок не вказала, та зазначила, що всі наймають людей для оброблення городу, і вони теж наймали, так як ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_5 не могли фізично працювати, їжу вони готували по черзі. Свідок вказала, що на її думку реєстрація шлюбу була вигодою для ОСОБА_5 
		Такі пояснення свідка ОСОБА_23: що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проживали спільно, вели спільне господарство, проживали в будинку ОСОБА_4 з 2013 року та, що по черзі готували їжу, суд не приймає до уваги, так як свідок сама вказала, що в будинках їх не бувала, а висновок такий зробила з того, що проходила по вулиці та бачила ОСОБА_5 у дворі ОСОБА_4, суд вважає, що з вулиці не можливо наглядати, хто проживає в будинку та як готують їжу, та робити висновок про спільне проживання однією сім'єю. 
		Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_24 надала суду показання, у відповідності до яких вказала, що всім було відомо, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5, жили однією сім'єю, кожен з них проживав у своєму будинку. Свідок вказала, що проходила по вулиці, та бачила, що відмічали реєстрацію шлюбу 5-6 чоловік було, та вказала, що там були: ОСОБА_20, мама тьотя ОСОБА_5 т. ОСОБА_28, брат її ОСОБА_23, ОСОБА_3, вони святкували, щось було на тарілках, свідок вважає, що бачила весілля, там всі читали свідоцтво про шлюб. Свідок пояснила, що після смерті тьоті ОСОБА_5 (ОСОБА_5.) була в будинку ОСОБА_4, за життя ОСОБА_5 свідок вказала, що жодного разу у будинку ОСОБА_4 не була. ОСОБА_5 проживала в своєму будинку, вона допомагала, ОСОБА_4, все це свідок через огорожу «сітку» бачила, ОСОБА_5 була у дворі ОСОБА_4 Машина ОСОБА_5 завжди була біля її будинку. Чи була у них справжня сім'я свідок вказала, що сказати не може.
		Такі пояснення свідка ОСОБА_24, про те що: що всім було відомо, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5, жили однією сім'єю; що відмічали реєстрацію шлюбу і там були: ОСОБА_20, мама тьотя ОСОБА_5 т. ОСОБА_28, брат її ОСОБА_23, ОСОБА_3, вони святкували, щось було на тарілках, та що свідок бачила весілля, там всі читали свідоцтво про шлюб, суд не приймає до уваги, так як зазначене спростовується показаннями інших свідків, та частково поясненнями сторін. 
		Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_22 надала суду показання, у відповідності до яких вказала, що часто бувала в будинку ОСОБА_4 два-три-чотири рази на тиждень, так як допомагала йому по господарству, в нього були кури, качки він їх годував та доглядав за господарством сам. Свідок вказала що вона допомагала ОСОБА_4 по роботі на городі, при цьому часто була присутня ОСОБА_5, яка її просила допомагати по господарству ОСОБА_4, в основному по господарству він порався сам. ОСОБА_5 також його доглядала і допомагала ОСОБА_4, та проживала в своєму будинку, речей ОСОБА_5 в будинку ОСОБА_4 свідок не бачила. В будинку ОСОБА_5 свідок вказала, що жодного разу не була. Після реєстрації шлюбу свідок вказала, що була присутня на вулиці її пригощали, чим пригощали свідок не могла вказати. 
		Підстав для не прийняття судом до уваги показань будь-якого допитаного в судовому засіданні свідка, судом не встановлено, тому, суд вважає, що показання всіх допитаних свідків підлягають оцінці судом. Так, суд приходить до висновку з пояснень свідків, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, який мав фіктивний характер з матеріальних нахилом. Ніхто з них не мав наміру створити справжню сім'ю у законодавчому та загальноприйнятому розумінні, вести спільне господарство, проживати разом, дбати один про одного, як подружжя та підтримувати подружні стосунки.
		Враховуючи всі вищевикладені обставини, а також наведені свідками в своїх показаннях обставини, суд дійшов висновку, що зовнішня згода ОСОБА_5 на укладання шлюбу не відповідала її внутрішній волі і вона не мала наміру дійсно створити сім'ю з ОСОБА_4
		З дослідженого, суд вважає, що факт надання ОСОБА_5 ОСОБА_4 допомоги, в тому числі шляхом оплати житлово-комунальних послуг, періодичне його відвідування, самі по собі з наведених вище підстав доводять, що зареєстрований між ними шлюб є недійсним, у зв'язку з його фіктивністю.
		Згідно ст.44 СК України у випадках, передбачених ст.ст.39-41 цього Кодексу, шлюб є недійсним від дня його державної реєстрації.
		При дослідженні матеріалів справи, пояснень сторін, показань свідків, наданих до справи доказі - судом було встановлено, що стороною відповідача не було надано жодного доказу на підтвердження своїх позицій, а саме, що: ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вели спільне господарство, була між ними сімейна турбота, вони були щасливими людьми, внаслідок реєстрації шлюбу, у них були шлюбні відносини. 
		Надані до справи докази стороною позивача, та відповідача підтверджують позицію та вимоги позивача, та з даних доказів слідує, що укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 шлюб не був реальним, а є фіктивним, шлюб було укладено без наміру створення сім'ї та набуття прав і обов'язків подружжя. В процесі розгляду справи не було встановлено та підтверджено хоча б однієї з ознак, притаманних поняттю "сім'я, сімейні відносини".
		Після укладення шлюбу сторони не підтримували шлюбні відносини, не проживали разом та не вели спільного господарства.
		Ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_5 не мали жодних намірів створювати повноцінну сім'ю,  реєстрація шлюбу була здійснена з метою досягнення своїх цілей.
		Суд надає критичну оцінку наданим стороною відповідача фотографіям, на яких на їх думку відображено факт святкування весілля, після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_5, так як ці фотографії не є доказами щодо підтримання подружніх відносин, після укладання шлюбу, а тільки мають зображення самої ОСОБА_5, ОСОБА_3, та їх двох сусідів, після реєстрації шлюбу, факт реєстрації якого ніким не заперечувався.
		Письмові пояснення подані стороною позивача та відповідача, осіб, які не були допитані в судовому засіданні як свідки, суд не приймає до уваги як належний доказ, та пояснення осіб допитаних в судовому засідання в якості свідків, суд приймає до уваги саме ті, що надавалися безпосередньо у судовому засіданні під присягою. 
		Встановлені в судовому засіданні факти та оцінка в сукупності всіх представлених доказів вказує на те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 при укладанні шлюбу не мали наміру створити сім'ю, набути взаємні права та обов'язки подружжя. А відтак, суд вважає, що пред'явлені позовні вимоги щодо визнання шлюбу недійсним, внаслідок його фіктивності є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. 
		Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
		Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне їй майно, зокрема квартиру АДРЕСА_3, яку вона придбала у 2011 році, що підтверджується договором купівлі-продажу зазначеної квартири, завіреного приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Богун І.А. від 28.12.2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2333. 
		Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
		Згідно ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).
		За ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають батьки спадкодавця та той з подружжя, який його пережив. 
		Відповідно до ч.4 ст. 1224 ЦК України, не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний судом недійсним.
		Враховую визнання судом недійсним шлюбу, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, що зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Болградського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №161 від 20.12.2013 року, з підстав його фіктивності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 про усунення ОСОБА_4 від права спадкування за законом, після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_11 року також підлягають задоволенню. 
		Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - правонаступника ОСОБА_4 про визнання шлюбу недійсним, усунення від права на спадкування за законом - задовольнити.
		Визнати недійсним шлюб, укладений між ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Болградського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №161 від 20.12.2013 року, з підстав його фіктивності.
		Усунути ОСОБА_4 від права спадкування за законом, після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_11 року.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
		 
		Суддя                                                  Л.В. Жуган

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...