Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/12323/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 01.03.2017.
Дата набрання законної сили: 23.02.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		        
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  МІСТА КИЄВА
		 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ[1]
		 
		23 лютого 2017 року                                                                          м. Київ
		Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста  Києва  в складі: 
		головуючого - Кирилюк Г.М.
		суддів:  Рейнарт  І.М., Слюсар Т.А.
		при секретарі  Чумаченко А.П.
		розглянувши у відкритому  судовому засіданні цивільну справу  за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24 вересня 2014 року у справі №1560/14 за позовом Публічного акціонерного банку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного банку «Укрсоцбанк» - Гринчука Станіслава Дмитровича на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2016 року,
		 
		встановила:
		 
		У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до  суду  з вказаною  заявою, в якій просив  скасувати  рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24 вересня 2014 року, прийнятого суддею Ярошовцем В.М. у справі №1560/14 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в частині стягнення з нього  на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості по договору кредиту в сумі 233 852,78 грн. та третейського збору в сумі 2 738,53 грн.
		Також просив  поновити строк на подання  заяви про  оскарження вказаного  рішення третейського  суду, оскільки  про  його  існування  йому стало  відомо  лише  06.07.2016 р., після ознайомлення  з матеріалами справи за  заявою стягувача про примусове  виконання  виконавчого листа  №755/8873/15-ц, виданого  15.04.2016 р. Дніпровським районним судом  м. Києва про стягнення  боргу в сумі 236 834,91 грн.  
		Свої вимоги обґрунтовував тим, що рішення Постійно діючого  Третейського  суду при Асоціації українських банків було прийняте без повідомлення заявника про  розгляд  справи та виклику в судове засідання, чим порушеного  його права. 
		Крім цього, вказаний спір  не був  підвідомчий  третейському  суду  відповідно до  закону. 
		Ухвалами  Дніпровського  районного  суду  м.Києва  від 07 грудня  2016 року  заяву ОСОБА_1 задоволено.  Поновлено  ОСОБА_1  строк   для звернення із заявою  про скасування  рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських  банків від 24 вересня 2014 року по справі  №1560/14 за позовом  Публічного  акціонерного  товариства «Укрсоцбанк» до  ОСОБА_2, ОСОБА_1 про  стягнення  заборгованості. Вказане  рішення  третейського  суду   скасовано  в повному обсязі.
		В апеляційній скарзі представник ПАТ «Укрсоцбанк», посилаючись  на   порушення  норм матеріального та  процесуального  права, невідповідність  висновків суду  фактичним  обставинам справи,  просить  скасувати  ухвалу Дніпровського  районного  суду  м. Києва  від 07 грудня   2016 року та постановити нову, якою  відмовити  в задоволенні  заяви ОСОБА_1 про  скасування рішення третейського  суду. 
		Доводи  апеляційної скарги обґрунтовані  тим, що  позов  про  стягнення  кредитної заборгованості  не  є спором  щодо захисту  прав споживачів, оскільки  підставами  позову є порушення  інтересів банку, а не  вимог  Закону  України «Про захист   прав споживачів».  Оскільки  поручитель не є споживачем послуг банку, відсутні  правові  підстави  звільняти  його   від  відповідальності  за судовим рішенням.
		Зазначив, що   рішення третейського  суду  було прийнято   24.09.2014 р,  заявник був стороною   третейського  розгляду,  а тому у відповідності до ст.  389-1 ЦПК  України  заява про  скасування   рішення третейського  суду   мала бути подана протягом  трьох місяців з дня  прийняття  рішення третейським судом.  Небажання   останнього  приймати безпосередню участь   у справі та отримувати судові  повідомлення не свідчить  про  наявність поважних причин  для   поновленні  строку на  оскарження.
		В судовому  засіданні  представник ПАТ  «Укрсоцбанк» - Гуйван І.М.  апеляційну  скаргу  підтримала та просила її задовольнити.
		Інші  особи, що беруть  участь  у справі,  в судове  засідання  не з'явились, про  час та місце  розгляду справи повідомлені  судом  належним чином.
		Заслухавши доповідь по справі, пояснення представника  ПАТ "Укрсоцбанк",  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з  таких підстав. 
		Задовольняючи заяву  ОСОБА_1 про скасування  рішення  третейського  суду, суд першої інстанції  виходив з того,  що на час розгляду справи Закон України «Про третейські суди» містив заборону на розгляд третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Оскільки кредит надано в іноземній валюті, такий спір не може розглядатися  третейськими судами.  
		Вирішуючи питання  про  поновлення   строку  на  звернення  з вказаною заявою,  суд першої інстанції виходив з того, що  заявник дізнався про наявність  рішення  Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24 вересня 2014 року лише  під  час ознайомлення  з матеріалами справи 06  липня  2016 року.
		Колегія суддів  не  може  повністю  погодитись  з такими висновками суду  першої інстанції з огляду на  таке. 
		Відповідно до ч.2 ст. 51 Закону  України «Про третейські суди»  рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ. 
		Відповідно  до   ст.389-3 ЦПК  України  суд  до початку  розгляду справи  за клопотанням  будь-кого  з учасників судового розгляду   може  витребувати  матеріали справи  третейського  розгляду, рішення  в якій оскаржується, а також  докази у  порядку,  встановленому  цим Кодексом. Справа направляється  до  суду  протягом п'яти   днів з дня  надходження  такої вимоги.
		Відповідно до  ч.1, ч.2 ст.389-4 ЦПК  України справа про  оскарження рішення  третейського   суду  розглядається  суддею  одноособово протягом  одного  місяця з  дня  надходження  до суду  заяви про  скасування  рішення  третейського  суду.
		Про час і місце розгляду справи  повідомляються  особи,  які беруть участь  у справі.  Неявка осіб, належним чином  повідомлених  про  час і місце  розгляду справи, не перешкоджає розгляду  справи. 
		Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Зокрема, у пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін − одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. 
		Розглянувши справу у відсутність представника ПАТ  "Укрсоцбанк",  не з'ясувавши думки останнього  щодо доводів заявника про  поважність  пропуску строку  на  оскарження  рішення  третейського  суду,  за  відсутності   матеріалів   третейського  розгляду,  суд  першої інстанції порушив порядок,  встановлений  для  вирішення  вказаного  питання.
		Виходячи з викладеного та враховуючи порушений порядок, встановлений для вирішення даної заяви, у відповідності до  вимог ст. 312 ЦПК України постановлена ухвала  підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Керуючись ст. 303, 304, 307, 312, 315, 317  ЦПК  України колегія суддів
		 
		ухвалила:
		 
		Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного банку «Укрсоцбанк» - Гринчука Станіслава Дмитровича задовольнити частково.
		Ухвалу  Дніпровського районного суду м. Києва  від 07 грудня 2016 року про задоволення заяви ОСОБА_1 про  скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24 вересня 2014 року у справі №1560/14 за позовом  Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до  ОСОБА_2,  ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасувати та  передати питання  на новий розгляд до  суду  першої інстанції. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не  підлягає.
		 
		Головуючий
		 
		Судді        
		 
		 
		 
		Справа №755/12323/16-ц
		Апеляційне провадження №22-ц/796/2762/2017
		Головуючий у суді  першої інстанції: АстаховаО.О.
		Головуючий у сулі апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...