Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 909/722/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління.
Надіслано судом: 27.02.2017. Зареєстровано: 28.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 02.03.2017.
Дата набрання законної сили: 26.03.2018
Результат оскарження 26.03.2018 Львівський апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		  
		22 лютого 2017 р.   Справа № 909/722/16   Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І., секретар судового засідання Бабенецька А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
		за позовом:         ОСОБА_1, 
		                            АДРЕСА_1,76018, 
		до відповідачів:  1) ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот-Україна", 
		                            вул. Залізнична, 15, м. Івано-Франківськ, 76018,
		                            2)відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та 
		                             фізичних осіб-підприємців управління реєстраційних процедур 
		                             Івано-Франківської міської ради,
		                             вул. Незалежності, 9, м. Івано-Франківськ, 76018),
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1:                     компанія  Вулкаскот Іммобілієн ГмбХ (Vuicascot Immobilien GmbH),
		                              1190, Республіка Австрія, м. Відень, Мутгассе,25,
		про: 1) визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот-Україна», прийняті 17 жовтня 2014 року, та оформлені протоколом № 03/14 загальних зборів учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот-Україна» від 17.10.2014 p., про:
		- виключення зі складу учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот-Україна» ОСОБА_1;
		- перерозподіл часток учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот-Україна» у статутному капіталі ОСОБА_2;
		- затвердження Статуту ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот- Україна» (в новій редакції) та його державна реєстрація, у зв'язку із змінами учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот-Україна».
		2)Визнання недійсною нову редакцію Статуту ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот-Україна», затверджену рішенням загальних зборів учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот-Україна», що оформлене протоколом № 03/14 загальних зборів учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот- Україна» від 17.10.2014 р.
		3)Скасування державної реєстрації нової редакції Статуту ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот-Україна», здійснену на підставі рішення загальних зборів учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот-Україна», оформленого протоколом № 03/14 загальних зборів учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот-Україна» від 17.10.2014 p., у тому числі щодо виключення із складу учасників ОСОБА_1 та перерозподілу часток товариства.
		4)Відновлення юридичного становища ОСОБА_1 як учасника ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот-Україна» станом на момент державної реєстрації нової редакції статуту товариства, затвердженої рішенням загальних зборів учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот-Україна», що оформлене протоколом № 03/14 загальних зборів учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот- Україна» від 17.10.2014 p., та визнання за ОСОБА_1 0,41% частки у статутному капіталі ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот-Україна».
		5) Зобов'язання відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради скасувати державну реєстрацію змін до Статуту та установчих документів ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот-Україна», здійснену на підставі рішення загальних зборів учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот-Україна», оформленого протоколом № 03/14 загальних зборів учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот-Україна» від 17.10.2014 р.,
		за участю:
		від позивача:  ОСОБА_3- представник, (довіреність №1159 від 30.08.16) 
		від позивача:  ОСОБА_1,                   паспорт, СС 4503144;                      
		від відповідача: 1) ТзОВ "Вулкаскот-Україна": ОСОБА_4 - представник,                                             (довіреність №1/2017 від 23.12.2016р.)                                                                    
		від відповідача 2:  представник не з'явився,  
		від третьої особи:  представник не з'явився,
		встановив: ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот-Україна". Ухвалою суду від 22.06.16 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 06.09.16. 
		Представник позивача  надав суду заяву про зміну предмету позову (вх.№8937/16 від 05.09.16). Судом заяву прийнято та задоволено, про що зазначено в ухвалі суду від 06.09.16. Крім того, ухвалою суду від 06.09.16 залучено до участі у справі іншого відповідача - відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради. Відповідач 2,  відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради, в засідання суду не з'явився. Однак, надав суду клопотання (вх.№13280/16 від 23.09.16) про розгляд справи без їх представника та зазначає, що при постановленні рішення покладається на розсуд суду. Судом клопотання в засіданні суду 28.09.16  задоволено.
		В засіданні суду 28.09.16 оголошено перерву до 29.09.16.
		Ухвалою суду від 29.09.16 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1: компанію  Вулкаскот Іммобілієн ГмбХ (Vuicascot Immobilien GmbH) (1190, Республіка Австрія, м.Відень, Мутгассе,25); відкладено розгляд справи в засіданні суду на  06.12.16; зупинено провадження у справі №909/722/16.
		Представник позивача надав суду клопотання про здійснення технічної фіксації від 05.12.16 (вх.№17567/16 від 05.12.16).Судом клопотання розглянуто та задоволено. Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу Діловодство спеціалізованого суду (диск CD-R, серійний номер 30159RB13688).
		Ухвалою суду від 06.12.16 поновлено провадження у справі №909/722/16; відкладено розгляд справи в засіданні суду на  27.12.16.
		Ухвалою суду від 27.12.16 відкладено розгляд справи в засіданні суду на 24.01.17, зупинено провадження у справі №909/722/16.
		Ухвалою суду від 24.01.17 поновлено провадження у справі №909/722/16; відкладено розгляд справи в засіданні суду на 16.02.17.
		Представник позивача надав суду заяву про витребування доказів (вх.№2580/17 від 15.02.17). Заява мотивована тим, що: 
		- у розділі II протоколу № 03/14 загальних зборів учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот-Україна» від 17.10.14 вказується про завдання ОСОБА_1 під час перебування на посаді директора ОСОБА_2 збитків ОСОБА_2 шляхом неповернення при звільненні коштів, отриманих ним під звіт, у розмірі 208 442,23 грн.;
		- пункті 2 розділі III протоколу № 03/14 загальних зборів учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот-Україна» від 17.10.14 вказується про виплати дивідендів ОСОБА_1 в 2010 р. без відома учасника ОСОБА_2 - Вулкаскот Іммобілієн ГмбХ шляхом підроблення підпису представника Вулкаскот Іммобілієн ГмбХ - В. Гойтнер.;
		- у пункті 5 розділі III протоколу № 03/14 загальних зборів учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот-Україна» від 17.10.14 вказується про вчинення фіктивних правочинів, зокрема укладення договору поставки з ФОП ОСОБА_5, який не був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності в ЄДРПОУ станом на дату укладення і виконання договору, а також заперечує, що отримував будь-який товар від ОСОБА_2; 
		- у пункті 6 розділі III протоколу № 03/14 загальних зборів учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот-Україна» від 17.10.14 вказується про неналежне ведення обліку господарських операцій і привласнення майна ОСОБА_2, зокрема щодо ФОП ОСОБА_6. який заборгованість перед ОСОБА_2 погасив шляхом передачі готівкових коштів ОСОБА_1, про що відомості в обліку ОСОБА_2 внесені не були; 
		- у розділі VIII протоколу № 03/14 загальних зборів учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот-Україна» від 17.10.14 вказується про те, що 17.07.12 ОСОБА_1 безпідставно отримав від менеджера із збуту ТОВ «Вулкаскот-Україна» - ОСОБА_7 матеріальні цінності ОСОБА_2 (рефрактометр Atago Pai-Alphe; вага Radwag WPS 510/С/2; ноутбук ASUS К50С Се1) та не повернув їх на ОСОБА_2;
		- відповідно до п.6.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України № 88 від 24.05.95 p., первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером,
		однак всі бухгалтерські документи зберігалися у кабінеті головного бухгалтера ТОВ «Вулкаскот-Україна» ОСОБА_8. Представник позивача просить суд не брати до уваги твердження відповідача 1 щодо відсутності документації та вказує на п.п.6.7,6.10 зазначеного вище Положення, пп.165.1.11, п. 170.9 Податкового кодексу України та наголошує, що вся документація ТОВ «Вулкаскот-Україна», печатка, статут, комп'ютерна техніка та офісні меблі з приміщення за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Івана Франка, буд. 25А, офіс 37, де знаходився офіс ТОВ «Вулкаскот-Україна», були вивезені таємно в суботу зранку, 23 (29) червня 2012 року без повідомлення ОСОБА_1, під керівництвом ОСОБА_8 за вказівкою В. Гойтнер. З використанням печатки товариства, ними підроблено протоколи загальних зборів учасників по усуненню ОСОБА_1 з посади директора, призначенню ОСОБА_8 в.о. директора, по призначенню інвентаризаційної комісії, по звільненню ОСОБА_1 та інші. Як наслідок, представник позивача просить суд витребувати у ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот-Україна»:
		- документи (видаткова відомість, платіжне доручення, видатковий касовий ордер, книгу обліку наказів), які підтверджують передання ОСОБА_2 з обмеженоювідповідальністю «Вулкаскот-Україна» ОСОБА_1 під звіт коштів у розмірі 208 442,23 грн.;
		- протоколи загальних зборів учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот-Україна», які підтверджують прийняття рішення про виплати дивідендів ОСОБА_1 в 2010 p.;
		- виписки з банківського рахунку ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот-Україна», або ж видаткові відомості, платіжні доручення, видаткові касові ордера, які підтверджують перерахування суми дивідендів в 2010 році учасникам ОСОБА_1 та компанії Вулкаскот Іммобілієн ГмбХ (Vulcascot Immobilien GmbH; м. Відень, Мутгассе, 25, А-1190);- договір поставки укладений між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Вулкаскот-Україна», а також видаткову накладну про відпущення товару ФОП ОСОБА_5;- відомості про отримання ОСОБА_1 від менеджера із збуту ТОВ «Вулкаскот- Україна» - ОСОБА_7 матеріальних цінностей ОСОБА_2 (рефрактометр Atago Раі- Alphe; вага Radwag WPS 510/С/2; ноутбук ASUS К50С Cel);
		- письмове пояснення головного бухгалтера ТОВ «Вулкаскот-Україна» ОСОБА_8, згідно яких наказів нею особисто перераховувалися кошти на відрядження та інші цілі ОСОБА_1 Чому після звільнення ОСОБА_1 зникли статут товариства, усі протоколи загальних зборів учасників ТОВ «Вулкаскот-Україна», усі протоколи позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Вулкаскот-Україна», накази, авансові звіти ОСОБА_1, видаткові накладні та інша документація ТОВ «Вулкаскот-Україна»;- книгу обліку наказів та накази про відрядження ОСОБА_1 за період з 1 січня 2011 р. по 24 липня 2012 року, а якщо вони в ТОВ «Вулкаскот-Україна» відсутні - копію акту комісії за участю представників слідчих органів та охорони;- платіжні доручення по клієнт-банку з вказаними сумами та призначенням платежу (тобто кошти, які перераховувалися на ОСОБА_1 з 1 січня 2011 р. по 24 липня 2012 р. згідно наказів на відрядження та інші цілі);   - наказ № 05 від 08 червня 2012 року «Про порядок здійснення платежів із поточних банківських рахунків підприємства»;- інші накази «Про порядок здійснення платежів із поточних банківських рахунків підприємства»;- картку рахунку 3721 - розрахунки з підзвітними особами в національній валюті з 1 січня 2011 р. по 24 липня 2012 p.;- картку рахунку 6411 - розрахунки за податками з доходів фізичних осіб, де відображено сплату ПДФО за невчасно відзвітовані підзвітні суми;- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ТОВ «Вулкаскот-Україна» за період з 1 січня 2011 р. по 24 липня 2012 р. (форма 1 ДФ), де відображено суму утриманого та перерахованого податку з невчасно відзвітованих сум.     Представник відповідача 1, категорично заперечив проти поданого відповідачем клопотання, вважає що такі дії відповідача спрямовані на умисне затягування судового процесу.           В засіданні суду 16.02.17 оголошувалась перерва до 22.02.17.
		Представник відповідача надав суду відзив на заяву про витребування доказів від 15.02.17 (вх.№3026/17 від 21.02.17).
		Представник позивача надав суду пояснення з приводу необхідності витребування доказів, згідно заяв від 23.01.17 та 15.02.17 (вх.№3054/17 від 22.02.17).
		Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1, Компанія  Вулкаскот Іммобілієн ГмбХ, в засідання суду не з'явився, причин неявки суду не повідомив; вимоги ухвал суду не виконав. Враховуючи викладене вище суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1: компанії  Вулкаскот Іммобілієн ГмбХ, належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останньої в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
		Представник позивача позовні вимоги підтримує з підстав викладених у позовній заяві та в інших заявах, які були подані під час розгляду справи.
		Представник відповідача 1 проти позову заперечує. Свою правову позицію виклав у  відзиві на позов (вх.№13463/16 від 28.09.16) та в інших заявах, які були подані під час розгляду справи. Крім того, представник відповідача 1, категорично заперечив проти поданого позивачем клопотання про витребування доказів, вважає що такі дії позивача спрямовані на умисне затягування судового процесу.
		          Щодо клопотання позивача  про витребування доказів (вх.№2580/17 від 15.02.17) суд зазначає наступне. Приписами ст.38 Господарського процесуального кодексу України передбачено витребування доказів. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.
		Причинами неможливості самостійного отримання доказу особою, яка бере участь у справі, може бути відмова особи, в якої знаходиться доказ, законодавчо встановлена заборона передання певної інформації тощо. Особа, яка звертається з клопотанням про витребування доказу, повинна надати підтвердження того, що їй відмовлено в отриманні доказу, або відсутності відповіді на запит про отримання доказу.
		Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
		З'ясувавши всі обставини на яких ґрунтується подана заява, беручи до уваги те, що ст.68 Господарського процесуального кодексу України встановлено строк вирішення спору, з огляду на періодичність подання заяв про витребування доказів та те, що заяви носять неодноразовий характер, та те, що позивач не навів жодних підстав стосовно того, яке значення мають для справи  витребувані ним докази, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви з огляду на те, що заява необґрунтована, як цього вимагають приписи ст.38 ГПК України та розцінюється судом, як зловживанням процесуальним правом та затягуванням судового процесу. При цьому, за змістом абз.5 п.3.14. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р., під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.
		 
		Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства та  ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення присутніх в засіданні суду представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, запобігаючи безпідставному затягуванню розгляду спору, судом встановлено наступне.
		Вулкаскот Іммобілієн ГмбХ (Vulcascot Immobilien GmbH) є учасником  ОСОБА_2  з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот-Україна» на даний момент та був ним станом на 17.10.14 із часткою у статутному капіталі у розмірі 99,59%. Іншим учасником відповідача із часткою у статутному капіталі у розмірі 0,41% станом на 17.10.14 був ОСОБА_1, який був учасником ОСОБА_2 із дня його заснування (з 12.03.1999 року).
		З 2004 року по 12.06.12 ОСОБА_1 одночасно обіймав посаду директора. 
		12.06.12 ОСОБА_1 був усунений з посади директора, 24.07.12 - звільнений з посади директора на підставі п.1 ст.41 Кодексу законів про працю України (одноразове грубе порушення трудових обовязків керівником підприємства),  відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ «Вулкаскот-Україна» (протокол №01/07 від 23.07.12).
		17.10.14 відбулися загальні збори учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна". Дане рішення загальних зборів було оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна" від 17.10.14 №03/14. Позивачем до позовної заяви долучено копію протоколу.  На вказаних вище зборах прийнято рішення:                                                                                                              - виключити зі складу учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот-Україна» ОСОБА_1;- перерозподілити частки учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот-Україна» у статутному капіталі ОСОБА_2;- затвердити Статут ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот-Україна» (в новій редакції) та здійснити його державну реєстрація, у зв'язку із змінами учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот-Україна».       В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що у рішенні зборів учасників ТОВ «Вулкаскот-Україна» від 17.10.14 не вказано, які саме обовязки не виконував ОСОБА_1 як учасник ОСОБА_2; факти, наведені у протоколі, стосуються виконання ОСОБА_1 обовязків як директором, а не як учасником, як наслідок за неналежне виконання трудових обовязків директором не може застосовуватись до учасника виключення з учасників ОСОБА_2. Крім того, наголошує на тому, що не існує жодних зафіксованих підтверджень систематичного невиконання ОСОБА_1 своїх обовязків як учасника та перешкоджання ним досягненню товариству його цілей.        Представник відповідача в засіданні суду вказує на те, що позовні вимоги позивача є безпідставними та надуманими, які не підтверджені жодним документом та доказом.
		 
		.Беручи до уваги викладене вище суд приходить до висновку про відмову в позові та виходить з наступних підстав.
		Відповідно до ст.97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно зі ст.145 Цивільного кодексу  України та ст.58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.
		Статтею 59 Закону України "Про господарські товариства" визначено компетенцію загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю. 
		Відповідно до п.п.2.12,2.13 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 (із змінами і доповненнями) "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки
		недійсності правочину за статтею 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання
		та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання
		недійсними прийнятих ними рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:
		- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію");
		- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства");
		- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства");
		- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства");
		- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").
		Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
		Відповідно до п. а ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства  в  порядку, визначеному  в  установчих  документах,  за  винятком    випадків, передбачених цим Законом. 
		Статтею 11 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що учасники товариства зобов'язані: додержувати установчих документів товариства і  виконувати  рішення загальних зборів та інших органів управління товариства;  виконувати свої зобов'язання  перед  товариством,  в  тому  числі і пов'язані  з  майновою  участю,  а  також  вносити  вклади  (оплачувати акції) у розмірі, порядку та  засобами,  передбаченими  установчими документами;  не  розголошувати  комерційну  таємницю  та  конфіденційну  інформацію про діяльність товариства; нести інші обов'язки, якщо  це  передбачено  цим  Законом,  іншим законодавством України та установчими документами. 
		Приписами  ст.64 Закону України "Про господарські товариства" передбачено виключення з товариства з обмеженою відповідальністю. 
		Відповідно до п.4.24 Постанова пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 (із змінами і доповненнями) "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", під час вирішення спорів, пов'язаних з виключенням учасників з господарських товариств, господарським судам слід враховувати, що прийняття рішення про виключення учасника з господарського товариства законом віднесено до компетенції загальних зборів учасників цих товариств, а не суду. Виключення
		учасника з товариства судом є втручанням у господарську діяльність товариства, а тому суд не має права брати на себе функції органів управління товариством; суд перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання ним позову про визнання такого рішення недійсним. У рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у  рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого учасника. Під час вирішення питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою. Господарські суди повинні перевірити фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника товариства, а також дослідити питання щодо дотримання вимог законодавства та установчих документів під час скликання та проведення відповідних загальних зборів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 143 Цивільного кодексу України установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про господарські товариства", зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю створюються і діє на підставі статуту.
		Суд звертає увагу на те, що позивачем не подано ні оригіналу спірного протоколу загальних зборів учасників, ні статуту. Суд витребовував у сторін такі документи, однак, ні позивач, ні відповідач, ні третя особа не надали його для огляду в судовому засіданні.
		Частиною 6 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що голова зборів товариства організує ведення  протоколу.  Книга протоколів має бути у будь-який час надана  учасникам  товариства. На  їх  вимогу  повинні  видаватися  засвідчені  витяги  з   книги протоколів.
		В п.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" зазначено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими
		господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. 
		Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення").
		Таким чином, рішення є законним і обґрунтованим тоді коли, судом всебічно перевірено обставини, які мають значення для даної справи, ці обставини є дійсними і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. 
		Так, відповідно до вимог   ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. До обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення спору. У предмет доказування включається також факт приводу для позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб'єктивного права позивача. Відомості, які є доказами у справі повинні бути отримані в порядку, встановленому законом. Достовірність - це властивість доказу, який характеризує його точність, правильність відображення обставин, що входять до предмета доказування.
		В силу ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Розподіл тягаря доказування визначається предметом позову. За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. 
		Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Надаючи правову оцінку твердженням позивача суд виходить з того, що вони не можуть бути визнані належними та допустимими доказами на підтвердження даного позову. Доводи позивача, викладені в позовній заяві та надані в судових засіданнях судом  досліджено, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують обставин справи. Позивачем не доведено перед судом порушення відповідачем його права.
		Згідно із ч.1 та ч.2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
		З огляду на фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позову.
		Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне. У п.4.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 (із змінами і доповненнями) "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору: якщо позов залишено без задоволення - судовий збір не стягується. З огляду на викладене, судовий збір з позивача не стягується.
		Керуючись ст.124 Конституції України, Законом України "Про господарські товариства", ст.ст.97,143,145Цивільним кодексом України,  ст.ст.32,33,34,43, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		в позові відмовити.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Повне рішення складено 27.02.17 
		 
		Суддя                                                   Булка В.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...