Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 405/3991/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 28.02.2017. Зареєстровано: 01.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2017.
Дата набрання законної сили: 18.05.2017
Результат оскарження 18.05.2017 Апеляційний суд Кіровоградської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 405/3991/16-к
		                                        1-кп/405/141/16
		 
		ВИРОК
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		28 лютого 2017 року Ленінський районний суд міста Кіровограда в складі:
		головуючого судді         ОСОБА_1 ,
		при секретарях         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому кримінальне провадження, внесене 23.03.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016120020003820, відносно 
		    ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кіровограда, маючого середню спеціальну освіту, українця, громадянина України, вдівця, маючого двох малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які перебувають під опікою потерпілої ОСОБА_7 , офіційно працевлаштованого на посаді водія у військовій частині № НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого до арешту за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого:
		- 04.07.2002 Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч. 2 ст. 187 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
		- 18.10.2002 Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч. 2 ст. 121, ст.ст.69, 71ККУкраїни до позбавлення волі строком на 4 роки 10 місяців;
		- 23.03.2006 Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч. 2 ст. 187, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 9 років з конфіскацією майна. Звільнений 20.07.2012 року на підставі постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда умовно - достроково на 1 рік 5 місяців 21 день,
		обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
		за участю: 
		прокурорів             ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , 
		захисника - адвоката         ОСОБА_10 ,
		потерпілої             ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого         ОСОБА_4 ,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_4 , вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, за наступних обстави.
		Так, 23.03.2016 близько 16.00 год. ОСОБА_4 , знаходився в приміщенні будинку АДРЕСА_2 , де у нього виникла сімейна сварка з дружиною. В ході сварки на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_4 виник умисел на нанесення тілесних ушкоджень дружині ОСОБА_11 . Реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , бажаючи їх настання, діючи умисно та цілеспрямовано, використовуючи силу своїх м`язів, руками та ногами наніс дружині ОСОБА_11 численні удари в область голови, тулубу та кінцівок, причинивши останній тілесні ушкодження у виді: закритої травми голови, синець в височній області голови справа, навколо правого ока, садна у зовнішнього краю правої брови, по верхньому краю правої брови, в проекції правої скулової кістки, крововилив в м`які тканини тім`яно-височної області справа, забій головного мозку, закрита тупа травма органів зачеревного простору, крововилив в фіброзну капсулу обох нирок, закрита тупа травма верхніх і нижніх кінцівок, синці лівого стегна, гребінь підвздовшної кістки, по верхньому краю лівого колінного суглобу, по зовнішній поверхні лівої гомілки, по передній поверхні правої гомілки, по зовнішньо-внутрішній поверхні лівого плеча, по тильній поверхні правої кисті, садна по нижнього краю лівого колінного суглобу, множинні різнонаправлені садна по передній поверхні правої гомілки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, закрита тупа травма грудної клітини, садна грудної клітини зліва, крововилив у коріння легень, перелом 10-го лівого ребра, які відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, закрита тупа травма органів черевної порожнини, розрив і забій печінки, крововилив в черевну порожнину, крововилив у зв`язку Трєйца, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння. Смерть ОСОБА_11 настала від закритої тупої травми черевної порожнини з розривом та забоєм печінки, перебіг якої ускладнився гострою крововтратою. З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 зник.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду визнав частково, пояснивши, що не хотів спричиняти своїй дружині - ОСОБА_11 навіть тілесні ушкодження, але наніс їх їй саме він. Він познайомився з ОСОБА_12 ( ОСОБА_11 ) у 2012 році, спочатку вони просто дружили. У неї були проблеми з алкоголем, як вона пояснювала в зв`язку з проблемами з колишнім чоловіком. 14.08.2013 вони одружилися після її розлучення з колишнім чоловіком. Вона та її батьки знали, що він раніше судимий. Перший конфлікт у нього з ОСОБА_12 був до весілля коли вона будучи вагітною неабияк напилась. Тоді він її вперше вдарив  дав ляпаса. Після цього вона закодувалася. Потім ще був конфлікт на початку 2014 року, коли вона в період годування груддю знову почала пити. У них ще не раз були конфлікти з приводу зловживання нею алкоголем. Підчас конфліктів застосовував до неї фізичну силу разів п`ять. Одного разу, в зв`язку з тим, що вона пила, ігнорувала дитину та його, він побив її шнуром від переноски. Його та її батьки знали про конфлікти у їхній сім`ї та іноді забирали її після сварок до себе додому. З 03.03.2015 він був мобілізований та проходив службу в м. Одеси, потім перейшов на контракт. Був в зоні проведення АТО, приймав участь в бойових діях. Приблизно 08.03.2016 року він повернувся з зоні проведення АТО. Після 7-9 днів відпустки він продовжив службу. В період відпустки він випивав. Після повернення додому у нього також були конфлікт з дружиною з приводу її п`янки, в ході якої він вдарив її декілька разів в перенісся, після чого у неї з`явилися синці. Це було десь за півтори тижні до її смерті. 21.03.2016 у нього з дружиною виник конфлікт з приводу того, що вона пила вже два дні, не дивлячись на те, що вони раніше домовлялися піти 21.03.2016 на день народження матері. Того дня він хотів піти з дому разом з дітьми, вона умовила його залишитися, обіцяла, що більше пити не буде. 23.03.2016 з ранку він поїхав на роботу. Командир повідомив йому, що треба заповнити декларацію. Для цього йому потрібні були документи, які знаходилися дома. Командир відпустив його додому до 13 год. Прийшовши додому з роботи, він застав дружину в стані сильного сп`яніння, а двоє малолітніх дітей були фактично без належного догляду матері. Підчас пошуку документів він говорив дружині, щоб та перестала пити, бо він не може в денний час відриватися від роботи щоб займатися з дітьми. Також вказав їй на те, що діти повинні бути нагодовані й за ними треба доглядати. У молодшої доньки від памперсів на ніжках були рани, так як дружина за нею не доглядала. Старший син міг дістати до газової плити чи вийти із дому. В той раз про все це він говорив дружині. Після цього, коли він повертався на роботу, йому зателефонувала мати ( ОСОБА_13 ) та запитала чи все гаразд, так як на її телефонні дзвінки дружина не відповідала. Її занепокоєння було викликане тим, що дружина вже декілька днів перебувала у запої, а вона передавала продукти для того щоб діти не були голодні. По дорозі на роботу він вирішив все-таки повернутися додому, так як хвилювався за дітей та не був впевнений в тому, що дружина перестане пити. Зателефонувавши товаришу по службі він пояснив ситуацію та попрохав повідомити командуванню, що не зможе прийти на роботу, а завтра все поясне. Повернувшись додому десь о 16.00 годині двері йому відчинила дружина, яка була дуже п`яна. Вона пішла на кухню, а він роздягнувся та пішов до дітей перевірити як вони. Діти перебували в прохідній кімнаті, він прибрав речі та продукти з-під ніг та пішов на кухню. Там він побачив, що дружина, яка сиділа біля мийки, продовжувала вживати горілку не звертаючи на нього уваги. Він сказав їй, що вона думає лише про себе, що їй стало ще гірше після того як він приходив в перший раз. Далі ОСОБА_12 опинилась на підлозі, як це трапилося він не знає, або це він її вдарив, або вона сама впала. До цього моменту провалів в пам`яті у нього не було. Вона лежала та тихо подавала якісь звуки. Він нахилився до неї та відразу почав робити їй масаж серця. Побачивши, що їй мабуть стає легше, він взяв її на руки та відніс в вітальню, де поклав на ліжко. Почав з нею розмовляти, сказав, що не треба так його пугати та ось до чого призводить її поведінка. ОСОБА_12 схилила голову в бік і у неї з рота почала йти піна. Він її перевернув на бік, щоб вона не захлинулась, та ще раз зробив масаж серця, штучне дихання. ОСОБА_12 випустила повітря та в неї збільшилися зіниці. Тоді він зрозумів, що вона померла. Після цього, він відвів дітей в прохідну кімнату та зателефонував матері і розповів їй, що трапилося та попросив забрати дітей. Мати сказала, щоб він викликав міліцію та швидку допомогу. Він одягнув верхній одяг та залишивши дітей дома вийшов на вулицю, де зателефонував в поліцію і швидку допомогу та повідомив про те, що трапилося. Він не міг залишатися дома, тому пішов в напрямку школи № 32. По дорозі він зустрів ОСОБА_14 (сестру свідка ОСОБА_15 ) розповів їй про те, що трапилося. Зайшовши до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 » розповів про все продавщиці та купив вина і пішов далі. Підійшовши до магазину «Візит» йому зателефонувала мати та сказала йти додому, він відповів, що хоче сам прийти у відділок поліції. Мати сказала, щоб він не вигадував поліція приїде туди, куди він скаже та забере його. До магазину «Візит» під`їхала поліція, забрали його та відвезли додому. Коли приїхали, то у дворі він побачив тітку ОСОБА_16 та тітку ОСОБА_17 , його мати та сестру з його дітьми. ОСОБА_4 також пояснив, що легкі тілесні ушкодження, які знайшов експерт на тілі його дружини могли з`явитися раніше та бути спричинені ним в ході попередніх конфліктів.
		Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 , надала суду показання про те, що ОСОБА_4 приходиться їй зятем. Він був у шлюбі з її донькою - ОСОБА_11 десь 3 роки. Він служив в армії в м.Красноармійську, а її донька з дітьми проживали разом з нею. Вона не хотіла, щоб ОСОБА_4 повертався, так як він завжди дуже скандалив, міг побити, був деспотом. Коли він повернувся, то продовжив службу у м. Кіровограді та забрав дружину з дітьми до себе. Вони ( ОСОБА_4 та ОСОБА_11 ) випивали коли жили разом. Через деякий час її донька повідомила їй, що ОСОБА_4 її б`є, раніше те, що він її б`є вона скривала, так як любила його. Зі слів її доньки, ОСОБА_4 приблизно кожні три місяці скандалив та бив її ( ОСОБА_11 ). Через те, вони з чоловіком забрали її з дітьми до себе. Онуки теж розповідали, що батько ( ОСОБА_4 ) бив мати ( ОСОБА_11 ). Однак згодом він їх знову забрав до себе. За 2-3 дні до злочину вона телефонувала дочці, але та не відповіла. Тоді вона зателефонувала ОСОБА_4 та спитала, чи не п`ють вони, а той відповів, що ОСОБА_18 трохи випивша. 23.03.2016 року їй зателефонувала мати ОСОБА_4 та сказала, що щось трапилося, необхідно з`їздити до них ( ОСОБА_4 та ОСОБА_11 ), вона відповіла, що сама з`їздить та подивиться. Коли мати ОСОБА_4 подзвонила вдруге, то повідомила, що щось сталося та мабуть її донька вже не жива. Коли вона приїхала за адресою їх проживання на АДРЕСА_2 , в будинок її не пустили, на той час ОСОБА_4 вже забрала поліція.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 , надав суду показання про те, що ОСОБА_4 приходиться йому зятем, а потерпіла ОСОБА_7  дружиною. Майже кожні три місяці його донька ОСОБА_11 була в синцях. Вона розповідала, що він її постійно б`є. Одного разу ОСОБА_4 пробив ножем їй руку, він казав їй, щоб вона звернулася в лікарню та поліцію, однак вона цього не зробила, сказала, що тоді його посадять. Кожного разу плакала, а він забирав її від ОСОБА_4 , який в такі дні завжди був п`яний. Коли він забирав доньку вона завжди була твереза, у нього вдома вона також ніколи не пила, а як вона поводилася, коли жила з ОСОБА_4 він не знає. За декілька місяців до смерті доньки, він казав їй, щоб вона уходила від нього ( ОСОБА_4 ). ОСОБА_4 приїхав до них миритися з ОСОБА_11 , привіз каблучку, вона з ним поїхала, а через декілька днів він її вбив. 23.03.2016 йому зателефонувала дружина та повідомила, що треба їхати до доньки та зятя, бо здається, що він її знову побив. Коли він приїхав десь о 18 год. за адресою їх проживання на АДРЕСА_2 , там вже була поліція. Раніше, до декретної відпустки, донька працювала на ринку потім в кафе. Донька завжди доглядала за дітьми, в хаті у них завжди було чисто.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , надала суду показання про те, що ОСОБА_4 є її сином, а з потерпілою ОСОБА_7 вони свахи. Її син перебував у шлюбі з ОСОБА_11 близько 3 років. Коли вона питала сина як справи, то він завжди говорив, що все нормально. ОСОБА_12 ( ОСОБА_11 ) казала, що він її бив, коли вона була п`яна чи уходила з дому. Колись її не було вдома 10 днів, а коли вона повернулася, то розповіла чоловіку, що зрадила йому. Син їй завжди допомагав, в побуті був спокійний, не конфліктний, вона не бачила, щоб він напивався, він завжди намагався працювати. ОСОБА_12 вона особисто бачила п`яну, вона розповідала, що мати раніше кодувала її, на початку їх спільного життя з сином. Вона радила сину позбавити ОСОБА_12 материнства за п`янку, але син не слухав, не хотів з нею розходитися. На тілі ОСОБА_12 явних слідів тілесних ушкоджень вона не бачила. Коли вона не пила, у них все було добре. ОСОБА_12 майже не працювала, уходила в запій і її звільняли. При ній вони лише одного разу посварилися на ОСОБА_20 , але з якого приводу вона не знає. Коли син повернувся з «АТО», ОСОБА_18 їй телефонувала казала, що він її б`є, нащо вона їй радила забирати дітей та їхати до неї. 23.03.2016 їй зателефонував син та попросив приїхати до нього, бо він вчинив непоправиме  дружина мертва, треба забрати дітей. він також сказав, що він її побив та те, що робив їй штучне дихання. Коли вона приїхала зі старшою донькою, то побачили, що діти були голі та брудні, невістка була на дивані. Коли вони приїхали, син був біля дому, була поліція.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 , надала суду показання про те, що вона сусідка ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , проживає поряд в будинку АДРЕСА_3 . ОСОБА_4 та ОСОБА_11 проживали в будинку АДРЕСА_2 , десь три роки. Вона їх бачила разом, але рідко. Колись вона бачила ОСОБА_12 з синцями, вона сказала, що впала. Конфліктів між ними вона не бучила, вони завжди були ввічливі та спокійні. 23.03.2016 вона працювала у себе на городі. Сварки, шуму чи криків вона не чула. Приїхала поліція та попросили її бути понятим. При огляді в її присутності вилучалися речі, ОСОБА_12 була на ліжку роздягнута до трусів та бюстгальтеру, на її тілі були синці, по будинку були розкидані підгузники. Дітей вдома не було, їх забрала мати ОСОБА_4 .
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 , надала суду показання про те, що вона знає ОСОБА_4 , як покупця, котрий час від часу скуплявся в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_4 », де вона працює продавцем. Вона раніше бачила його з дружиною, вони покупали продукти в магазині (в тому числі пиво), з ними були їх діти. В літку 2016 року у другій половині дня, ОСОБА_4 зайшов до магазину та попросив продати йому вина, так як він вбив свою дружину. він був в схвильованому стані, розгублений та пригнічений. Вона сказала, щоб він йшов додому, може не все так страшно. Він відповів, що може відрізнити мертву людину від живої. Він купив вина та пішов, сказавши, що зараз вип`є вино та подзвонить у поліцію, щоб його забрали. Вона не помітила, щоб ОСОБА_4 був у стані алкогольного сп`яніння. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 , надав суду показання про те, що він разом з ОСОБА_4 проходили військову службу з кінця 2015 року по березень 2016 року. ОСОБА_4 ніколи не був п`яним на службі, якісно та добросовісно виконував свої обов`язки, характеризувався винятково позитивно, його поведінка завжди була адекватна, він був спокійним. Підчас несення служби, коли їм необхідно були сідати за кермо вони проходили огляд на стан алкогольного сп`яніння. Після того, як ОСОБА_4 повернувся з зони проведення АТО негативних змін в його поведінці він не помітив. 23.03.2016 у роті було шикування. Він бачив ОСОБА_4 у частині з 7 год. 45 хв. до 9 год. підчас шикування та інструктажу. О 9 год. він після інструктажу заступив у наряд. Більше в частині він його не бачив. Зранку від працівників поліції він дізнався, що ОСОБА_4 вбив свою дружину. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , надав суду показання про те, що у нього з ОСОБА_4 добрі дружні стосунки, вони раніше проживали поряд по вул. Героїв Сталінграду. Потерпіла також є його доброю знайомою, вони дальні родичі. ОСОБА_4 ріс нормальним хлопцем, він його знає з восьмирічного віку, він був спокійний. Він їм допомагав по господарству. А потім вони переїхали на вул. Прирічну. З дружиною у ОСОБА_4 були нормальні відносини, вони любили дітей, робили ремонт в домі. ОСОБА_12 він також знає з дитинства, вона була спокійною, гарною людиною, не лаялася. Коли вона проживала з ОСОБА_24 ( ОСОБА_4 ), він рази три бачив її в стані алкогольного сп`яніння. Колись він бачив синці у ОСОБА_12 , на що ОСОБА_24 розповів, що це він її вдарив, тому, що вона не помила посуд, в домі не прибрано, а вона була п`яна. Він неодноразово був у них в домі, разів п`ять, останній раз за два місяці до смерті ОСОБА_12 . В домі завжди було не прибрано, ліжка розстелені, однак діти завжди мали охайний вигляд. В його присутності вони ніколи не сварилися. ОСОБА_24 самостійно робив ремонт у домі, він був роботящім. Десь в червні чи липні 2016 року, він зустрівся з ОСОБА_24 , який з пакетом йшов додому. Вони покурили та розійшлися, а потім він дізнався, що він вбив свою дружину.
		Крім того, допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_25 , надав суду показання про те, що він приймав участь у проведенні комплексної судової психолого - психіатричної експертизи відносно ОСОБА_4 № 533 від 29.11.2016. Під час проведення експертизи лікарями було встановлено аномалію розвитку характеру, яка є патологією розвитку, яка не суттєво впливає на дії підекспертного, вона не виключає можливості останнього надавати оцінку ситуації та не виключає можливість оцінювати наслідки, та правильно інтерпретувати ситуацію, яка відбувається. Дана патологія характеру дозволяє досліджуваному обирати той варіант розвитку подій, який більше йому підходить. Основний вид поведінки суб`єкту з такою аномалією в екстремальних ситуаціях завмирання, або уникнення. Стрес - це природна реакція організму на життєву ситуацію, яка виходить за рамки нормальної, до якої організму доводиться звикати та прилаштовуватися. Отже, майже будь-яка ситуація для організму є стресовою. Виходи з цього бувають двох типів стресу: «ді стрес», це коли організм справляється без порушень та «стресова», або «істино стресова» - коли організм не може обрати вихід із припустимо агресивної ситуації. Таким чином, коли ОСОБА_4 прийшовши додому побачив дружину у нетверезому стані та дітей, які недоглянуті (експерт наголосив, що про такі обставини йому стало відомо під час бесіди з ОСОБА_4 ), так як питання домашнього побуту для нього було важливим, то він опинившись в стресовій ситуації, яка для нього була фрустрацією (ситуація, яка неодноразово повторюється), не зміг з нею впоратися, у нього був стрес. Як пояснював ОСОБА_4 зловживання алкоголем його дружиною було багаторазовим. На такі неодноразові стресові ситуації він вживав послідовні дії. Спочатку це були розмови, потім звинувачення, а потім й фізичне насильство. Таким чином він шукав в таких ситуаціях той метод, який буде приводити його до бажаного результату. Враховуючи його мотивацію, в момент вчинення правопорушення його цілю було покарання. В той час він знаходився в стані емоціональної напруги, це є одним із факторів фізіологічного афекту, але не вирішальним. В такому емоціональному збудженні він не контролював те, скільки ударів він наніс чи скільки часу це тривало. В такому стані він не контролював цей процес, цілю якого було покарання, на відміну від фізіологічного афекту ціллю якого є знищення. ОСОБА_4 в той час опинившись в неодноразово повторюваній ситуації (фрустрації), опинившись в такій ситуації він опинився в стресовому стані, який накладається на фрустраційну ситуацію, потім виникає мотив покарати та виникає емоційне напруження, яке не доходить до глибини афективного спалаху, що є істинним фізіологічним афектом. При проведенні експертизи проводилося психологічне дослідження, з ОСОБА_4 проводилася бесіда, під час якої останній надавав пояснення, які були враховані в експертизі. При цьому, з ОСОБА_4 проводилося тестування, яке оцінювалося у тому числі за шкалою правдивості. Є правила розвитку подій, є правила розвитку конфліктних ситуацій, правила завершення конфліктних ситуацій. При цьому пояснення надані ОСОБА_4 не порушують цих правил. Якщо і є розбіжності в деталях між поясненнями ОСОБА_4 та реальними подіями, які відбувалися, то можливі відмінності часових рамок подій або їх інтерпретація, але вони є не суттєвими та не впливають на результати викладені в експертизі. ОСОБА_4 як особа сформований, він є грамотною людиною, має достатній рівень орієнтації, він може добре зорієнтуватися в стресовій ситуації.
		Вина ОСОБА_4 в нанесенні умисних тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_11 , підтверджується, крім власне його показань, показаннями потерпілої, свідків та експерта, а також й іншими дослідженими судом доказами, які не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості:
		Протоколом огляду місця події від 23.03.2016 з фототаблицею, відповідно до якого у присутності двох понятих було оглянуто домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де в кімнаті будинку, яка призначена під спальню, на дивані виявлено труп ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з ушкодженнями на тілі. Крім того, на кухні на столі виявлена пуста пляшка від горілки, а також під столом також виявлені пусті пляшки від алкогольних напоїв. Під час огляду було виявлено та вилучено: труп, два мобільних телефони (Lenovo, Nokia), наволочки зі слідами РБК, вирізи з ліжка (т. 1 а.к.п. 50-55).
		Відповідно до протоколу огляду трупу від 23.03.2016 з фототаблицею в присутності двох понятих було оглянуто труп  ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , під час якого було вилучено особистий одяг останньої: майка рожева, бюстгальтер червоного кольору, шорти та труси (т.1 а.к.п.57-60).
		Протоколом огляду предмету від 28.03.2016, згідно якого в присутності двох понятих під час огляду було вилучено: мобільний телефон «Lenovo А399», мобільний телефон «Nokia СЕ0434»; наволочка; фрагмент тканини; майка; шорти; бюстгальтер; труси; камуфляжні штани; шкіряний ремінь; камуфляжна куртка; черевики (берці) (т.1 а.к.п.64).
		Речовим доказом  диском для лазерних систем зчитування «Verbatim CD-R 700 mb», який було оглянуто відповідно до протоколу огляду предмету від 18.04.2016, та на якому міститься досліджений під час судового розгляду аудіозапис телефонного дзвінка, здійсненого 23.03.2016 о 17 год. 01 хв. на лінію «102» ОСОБА_4 . Відповідно до якого ОСОБА_4 повідомив на лінію «102», що він «на емоціях» вбив дружину ОСОБА_11 . Не викликав швидку допомогу, тому що не має вже сенсу (т.1 а.к.п.65, 66).
		Завіреною копією лікарського свідоцтва про смерть № 273 від 23.03.2016 року, відповідно до якого було встановлено смерть гр. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (т.1 а.к.п. 61).
		Висновком судово-токсикологічної експертизи від 30.03.2016 №1048, відповідно до якого в крові від трупа гр. ОСОБА_11 виявлений етиловий алкоголь в концентрації - 3,67г/дм3, в крові не виявлено: метиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий та ізоаміловий спирти (т.1 а.к.п. 73).
		Висновком судово-медичної експертизи № 478-79 від 04.04.2016, згідно якого при дослідженні кусочків органів трупа гр. ОСОБА_11 було виявлено: забій головного мозку; деякі морфологічні ознаки шокової реакції, забій печінки, крововилив в брижі; садна на шкірі (т.1 а.к.п.74,75).
		Висновком судово-медичної експертизи № 261 від 10.05.2016, згідно якого:
		1. При судово-медичній експертизі трупа гр. ОСОБА_11 виявлені наступні пошкодження:
		а) закрита тупа травма голови: синці: в скроневій області голови справа, навколо правого ока, садна: у зовнішнього краю правої брови , по верхньому краю правої брови, в проекції правої виличної кістки , крововилив в м`які тканини тім`яно-скроневої області справа, забій головного мозку;
		б) закрита тупа травма грудної клітини: садна грудної клітини зліва, крововилив у коренів легких, перелом 10 лівого ребра;
		в) закрита тупа травма органів черевної порожнини: розрив і забій печінки, крововилив в черевну порожнину (наявність рідкої крові і згустків в черевній порожнині в обсязі 1500 мл), крововилив в зв`язку Трейца;
		г) закрита тупа травма органів зачеревного простору: крововилив в фіброзну капсулу обох нирок;
		д) закрита тупа травма верхніх і нижніх кінцівок: синці: лівого стегна, гребінь клубової кістки, по верхньому краю лівого колінного суглоба, по зовнішній поверхні лівої гомілки, по передній поверхні правої гомілки по зовнішньо-внутрішньої поверхні лівого плеча, по тильній поверхні правої кисті; садна: по нижньому краю лівого колінного суглоба, множинні різноспрямовані садна по передній поверхні правої гомілки.
		2. 3. 6. Дані тілесні ушкодження утворилися від травматичного контакту з тупим (ми) об`єктом (ми), індивідуальні властивості якого (их) в пошкоджень не відобразилися, і пошкодження, описані в п. 1 а.г.д. мають ознаки легких тілесних ушкоджень, згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6 п.2.3.
		Ушкодження, описані в п. 1б. мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6 п.2.2.
		Ушкодження описані в п.1в. мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6 п.2.1.3.;
		4. Згадані тілесні ушкодження утворилися від не менше 25 травматичних впливів.
		5. Тілесні ушкодження у вигляді саден і синців на нижніх кінцівках могли утворитися і при падінні з положення стоячи.
		7. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, характерних для боротьби і волочіння, не виявлено.
		8. Смерть гр. ОСОБА_11 наступила від закритої тупої травми черевної порожнини з розривом і забоєм печінки, протягом якої ускладнилося гострою крововтратою, про що свідчать дані судово-медичної експертизи трупа (наявність крові зі згустками в черевній порожнині в обсязі 1500 мл), і підтверджується даними судово-гістологічної експертизи.
		9. При судово-токсикологічної експертизи в крові від трупа гр. ОСОБА_11 виявлений етиловий алкоголь в концентрації - 3,67 г / дм3, що стосовно до живих осіб може відповідати важкому ступеню алкогольного сп`яніння (т.1 а.к.п. 67-72).
		Висновком експерта № 322 від 26.04.2016 року встановлено, що кров ОСОБА_4 належить до групи А? за ізосерологічною системою АВ0 (т.1 а.к.п.76,77).
		Висновком експерта № 231 від 15.04.2016 року встановлено, що кров трупа ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , належить до групи 0?? за ізосерологічною системою АВ0 (т.1 а.к.п.78,79).
		Висновком експерта № 361 від 10.05.2016 з ілюстративною таблицею встановлено, що виявлена кров на вилучених на місці вчинення злочину з дивану (за адресою: АДРЕСА_2 , фрагментах тканини з РБК може походити від особи (осіб), кров яких належить до групи 0 (І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти  В ізосерологічної системи АВ0, у тому числі і від гр. ОСОБА_11 . Походження крові в цих слідах від гр.. ОСОБА_4 виключається (т. 1 а.к.п.116-119).
		Висновком експерта № 362 від 10.05.2016 з ілюстративною таблицею встановлено, що виявлена кров на вилученому одягу ОСОБА_4 (на камуфляжних куртці та штанах, правому черевику) може походити від особи (осіб), кров яких належить до групи 0 (І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти  В ізосерологічної системи АВ0, у тому числі і від гр. ОСОБА_11 . Походження крові в цих слідах від гр. ОСОБА_4 виключається (т. 1 а.к.п.92-98).
		Висновком судово-психіатричного експерта № 209 від 26.04.2016, згідно якого ОСОБА_4 в момент скоєння правопорушення не страждав і в даний час психічним захворюванням не страждає. Міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. Відмічена аномалія характеру у вигляді емоційно-нестабільного розладу особистості, не є проявом психічного захворювання і не впливає на його осудність. Підпадає під дію ч.1 ст.19КК України. Застосування заходів медичного характеру не потребує (т. 1 а.к.п. 100,101).
		Висновком комплексної судової психолого-психіатричної експертизи №533 від 29.11.2016 ОСОБА_4 в момент скоєння правопорушення не страждав і в даний час психічним захворюванням не страждає. Міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. Відмічена аномлія характеру у вигляді емоційно-нестабільного розладу особистості, не є проявом психічного захворювання і не впливає на його осудність. Підпадає під дію ч.1 ст.19КК України. Застосування заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_4 в момент скоєння інкримінованого правопорушення знаходився в стані стресу, фрустрації недоходячих до глибини фізіологічного афекту (т. 1 а.к.п. 237-240).
		Приведені вище та досліджені судом письмові та речовий доказ є належними та допустимими, оскільки отримані органом досудового розслідування згідно з вимогами Кримінального процесуального законодавства України та містять в собі фактичні дані, які вказують на місце, час, спосіб вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
		Не є документами в розумінні ст.99 КПК України, на які прокурор послався під час судового розгляду, як на докази: витяг з кримінального провадження № 12016120020003820 (т. 1 а.к.п.47); рапорт про прийняття повідомлення про злочин від 23.03.2016 (т. 1 а.к.п.48); заява про надання дозволу на огляд домоволодіння від 23.03.2016 (т. 1 а.к.п.47); рапорт про прийняття повідомлення про злочин від 23.03.2016 (т.1 а.к.п.56); запит (т.1 а.к.п.63), супровідний лист (т.1 а.к.п.64), тому суд їх не враховує при доведеності вини обвинуваченого.
		При цьому, суд також не бере до уваги наданий стороною обвинувачення в якості доказу висновок судово-медичної експертизи № 424 від 23.03.2016 гр. ОСОБА_4 (т. 1 а.к.п. 99), оскільки останній не містить фактичних даних, які б викривали ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину. 
		Оцінюючи вище приведені докази, які визнані судом належними та допустимими, як кожен окремо, так і в їх сукупності між собою, суд відмічає відсутність в них протиріч і констатує їх повну узгодженість та достатність для встановлення винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 , внаслідок протиправних дій якого ОСОБА_11 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми голови, синець в височній області голови справа, навколо правого ока, садна у зовнішнього краю правої брови, по верхньому краю правої брови, в проекції правої скулової кістки, крововилив в м`які тканини тім`яно-височної області справа, забій головного мозку, закрита тупа травма органів зачеревного простору, крововилив в фіброзну капсулу обох нирок, закрита тупа травма верхніх і нижніх кінцівок, синці лівого стегна, гребінь підвздовшної кістки, по верхньому краю лівого колінного суглобу, по зовнішній поверхні лівої гомілки, по передній поверхні правої гомілки, по зовнішньо-внутрішній поверхні лівого плеча, по тильній поверхні правої кисті, садна по нижнього краю лівого колінного суглобу, множинні різнонаправлені садна по передній поверхні правої гомілки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, закрита тупа травма грудної клітини, садна грудної клітини зліва, крововилив у коріння легень, перелом 10-го лівого ребра, які відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, закрита тупа травма органів черевної порожнини, розрив і забій печінки, крововилив в черевну порожнину, крововилив у зв`язку Трєйца, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
		При цьому, суд не бере до уваги доводи обвинуваченого про те, що хоч він і завдав ОСОБА_11 ударів, однак не бажав наносити тілесні ушкодження ОСОБА_11 , так як вони об`єктивно нічим не підтверджуються та спростовуються сукупністю приведених вище доказів. Зокрема, вказана у висновку експерта №261 локалізація нанесених тілесних ушкоджень та кількість травмуючих впливів (не менше 25) та те, що відповідно до висновків комплексної судової психолого-психіатричної експертизи №533 в момент скоєння інкримінованого правопорушення він знаходився в стані стресу, фрустрації недоходячих до глибини фізіологічного афекту, вказує на те, що ОСОБА_4 мав умисел на завдання тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_11 . 
		Отже, судом встановлено достатність та взаємозв`язок беззаперечних доказів, які вказують на наявність причинно-наслідкового зв`язку між умисними протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_4 , який в ході сімейної сварки на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, наніс руками та ногами численні удари в область голови, тулубу та кінцівок, та наслідками у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя останньої під час їх спричинення, внаслідок чого від закритої тупої травми черевної порожнини з розривом та забоєм печінки, перебіг якої ускладнився гострою крововтратою, настала смерть ОСОБА_11 . 
		Той факт, що після закінчення побиття ОСОБА_11 була ще жива і обвинувачений, розуміючи це намагався надати медичну допомогу та зателефонував до поліції, вказує на те, що останній не мав наміру позбавляти ОСОБА_11 життя, а його протиправні дії були направлені саме на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_11 без умислу на спричинення їй смерті. 
		Тобто, обвинувачений ОСОБА_4 , наносячи ОСОБА_11 удари ногами та руками в область голови, тулубу та кінцівок, діяв з прямим умислом на спричинення останній тілесних ушкоджень, не передбачаючи при цьому можливості настання суспільно-небезпечних наслідків від закритої тупої травми черевної порожнини з розривом та забоєм печінки, перебіг якої ускладнився гострою крововтратою, у вигляді смерті ОСОБА_11 , хоча повинен був і міг їх передбачити, оскільки удари він наносив в область життєво важливих органів останньої.
		Відповідно до положень ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадку можливості зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження. 
		За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, доведена.
		Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 2 ст. 121 КК України, тобто заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
		Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Так, обвинувачений, маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості за вчинення декількох умисних тяжких злочинів, один з яких кваліфіковано за ч.2 ст.121 КК України, хоча і намагався стати на шлях виправлення (одружився, у нього народились діти, працював водієм у ЗСУ, брав участь в АТО на території Донецької та Луганської областей), однак знову вчинив умисний тяжкий злочин проти життя та здоров`я особи, наслідком якого була смерть людини (т.1 а.к.п. 105, 106, 188-199). ОСОБА_11 на диспансерному обліку у лікаря психіатра не перебуває, хоча двічі (2004 та 2014 роках) знаходився на стаціонарному лікуванні з приводу емоційно-нестабільного розладу особистості (т.1 а.к.п. 103); з 2005 по 2010 роки перебував під наглядом в наркологічному диспансері з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю (зловживання із шкідливими наслідками) /т. 1 а.к.п. 104/, згідно висновків експертів відмічена аномлія характеру у вигляді емоційно-нестабільного розладу особистості (т.1 а.к.п. 100,101, 237-240), згідно медичної документації ОСОБА_4 придатний до військової служби (т.1 а.к.п.123-125); брав участь в АТО на території Донецької та Луганської областей, працює, за місцем роботи характеризується позитивно, що підтверджується як характеристикою, так і показаннями свідка ОСОБА_23 (т. 1 а.к.п. 107-111, 115-122); має двох малолітніх дітей, матір`ю, яких є померла ОСОБА_11 (т.1 а.к.п.112). Згідно рішень виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 12.04.2016 № 208 та 26.04.2016 №257 дітям обвинуваченого надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлено над ними опіку, а потерпілу ОСОБА_7 призначено опікуном над малолітніми онуками (т.1 а.к.п. 128-130).
		Обставиною, яка пом`якшує покарання, суд відповідно до ст.66 КК України визнає збіг тяжких сімейних обставин. Так, ОСОБА_4 , опинившись в момент вчинення злочину в неодноразово повторюваній ситуації (фрустрації), коли дружина зловживає алкогольними напоями, не слідкує за порядком у домі та неналежно доглядає при цьому їх спільних дітей, знаходився у стресову стані, в результаті у нього виникло емоційне напруження та мотив покарати дружину ОСОБА_11 . Ці обставини не сприяли здійсненню належного самоконтролю поведінки ОСОБА_11 . Суд приходить до висновку про наявність об`єктивного зв`язку між даними сімейними обставинами і вчиненим злочином. Даний висновок суду підтверджується показами свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , які зазначили про наявність конфліктів у між ОСОБА_4 та ОСОБА_11 на ґрунті вживання останньою алкоголю; показами потерпілої ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_19 , які повідомили про наявність неодноразових сімейних конфліктів між ОСОБА_4 та ОСОБА_11 ; висновком комплексної судової психолого-психіатричної експертизи №533 від 29.11.2016 та показами експерта ОСОБА_25 , який зазначив, що при експертизі проводилося тестування, яке оцінювалося у тому числі за шкалою правдивості ОСОБА_4 , який повідомив їм про обставини конфліктної ситуації з дружиною в день вчинення злочину та про його сімейні обставини, а саме те, що зловживання алкоголем його дружиною було багаторазовим. На такі неодноразові стресові ситуації він вживав послідовні дії. Спочатку це були розмови, потім звинувачення, а потім й фізичне насильство. Експерт пояснив, що є правила розвитку подій, є правила розвитку конфліктних ситуацій, правила завершення конфліктних ситуацій. При цьому пояснення надані ОСОБА_4 не порушують цих правил.
		Обставиною, яка обтяжує покарання, суд відповідно до ст.67 КК України визнає рецидив злочинів.
		З урахуванням наведеного, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який маючи не погашені судимості, хоч і намагався стати на шлях виправлення, однак знову вчинив тяжкий умисний злочин з настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілої, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, а отже йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі, яке за розміром наближене до середнього строку.
		Підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.
		Саме таке покарання буде найбільше відповідати принципам та цілям призначення покарань і буде необхідним, і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження нових злочинів.
		При цьому, з урахуванням положень ч.5 ст.72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_4 слід зарахувати час його попереднього ув`язнення в межах даного кримінального провадження з 23.03.2016 до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили слід залишити без зміни - тримання під вартою.
		На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України з ОСОБА_4 на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати, які пов`язані з залученням експертів в даному кримінальному провадженні, на загальну суму 5 292 грн. 40 коп., з яких на судово-біологічну експертизу №361 від 10.05.2016 витрати складають - 2646 гривень 20 копійок, на судово-біологічну експертизу № 362 від 10.05.2016 витрати складають - 2646 грн. 20 коп. (згідно довідок про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні - т. 1 а.к.п. 81, 90). 
		Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України. 
		Керуючись ст.ст. 369-376 КПК України, суд -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.
		Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання  23 березня 2016 року.
		Відповідно до ч.5 ст.72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_4 зарахувати час його попереднього ув`язнення в межах даного кримінального провадження з 23 березня 2016 року до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - тримання під вартою.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, які пов`язані з залученням експертів в даному кримінальному провадженні, на загальну суму 5 292 грн. 40 коп., з яких на судово-біологічну експертизу №361 від 10.05.2016 витрати складають - 2646 гривень 20 копійок, на судово-біологічну експертизу № 362 від 10.05.2016 витрати складають - 2646 грн. 20 коп.
		Речові докази: 
		- диск для лазерних систем зчитування «Verbatim CD-R 700 mb», на якому міститься аудіозапис телефонного дзвінка, здійсненого 23.03.2016 на лінію «102» ОСОБА_4 зберігати при матеріалах кримінального провадження;
		- мобільний телефон «Nokia CE0434» та мобільний телефон «Lenovo A399», які знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Кіровоградського відділу поліції ГУ НП в Кіровоградській області, передати за належністю потерпілій ОСОБА_7 ;
		- наволочку, фрагмент тканини, камуфляжні штани, шкіряний ремінь, камуфляжну куртку, черевики (берці), майку, шорти, бюстгальтер, труси, які знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Кіровоградського відділу поліції ГУ НП в Кіровоградській області, - знищити.
		Матеріали кримінального провадження залишити при обвинувальному акті. 
		Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок суду згідно зі ст.ст. 395, 396 КПК України може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом 30 діб з моменту його проголошення, а особою, яка тримається під вартою, з дня вручення копії вироку.
		Згідно зі ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Ленінському районному суді м. Кіровограда копію цього вироку, подавши відповідну заяву.
		 
		 
		   Суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...